Постанова № 34489144, 31.10.2013, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/5130/13-а

Провадження № 2-а/0274/145/13

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2013 р., 10:55м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В., за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомОСОБА_1доінспектора взводу дорожньо-патрульної служби з обслуговування стаціонарного поста № 5 роти дорожньо-патрульної служби при Управлінні Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим прапорщика міліції ОСОБА_2проскасування постанови по справі про адміністративне правопорушення

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся д з позовною заявою (адміністративним позовом) до інспектора взводу дорожньо-патрульної служби з обслуговування стаціонарного поста № 5 роти дорожньо-патрульної служби при Управлінні Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим прапорщика міліції ОСОБА_2 (далі Інспектор), у якій (якому) просить постанову серії АА2 № 928788 від 11.08.2013 р. про притягнення адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати, а провадження у справі закрити.

Від Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим надійшли заперечення проти позову, у яких воно просить у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на те, що при винесенні постанови, яка оскаржується, Інспектор діяв у відповідності до Конституції України та законів України.

Судом з'ясовано, що ОСОБА_1 11.08.2013 р. о 9:27, рухаючись на автомобілі НОМЕР_1, по автодорозі Н-19 Севастополь Ялта, 15 км, не дав дорогу пішоходам, які перетинали проїзну частину дороги по пішохідному переходу, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 11.08.2013 р. серії АБ2 №716850, складеним Інспектором, у якому містяться письмові пояснення ОСОБА_1 про те, що він просить розглянути протокол на місці з мінімальним штрафом, тобто, на думку суду, погодився з обставинами, викладеними у протоколі.

Пояснення ОСОБА_1 про те, що пояснення у протоколі про адміністративне правопорушення від 11.08.2013 р. серії АБ2 №716850, складеному Інспектором, він написав за вказівкою Інспектора, суд оцінює критично, оскільки не подано доказів на їх підтвердження. Крім того, ОСОБА_1 має вищу юридичну освіту, що випливає з його пояснень та змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 11.08.2013 р. серії АБ2 №716850, складеному Інспектором, а відтак, суд вважає, що ОСОБА_1, володіючи правовою (юридичною) обізнаністю, у разі незгоди з обставинами, наведеними у протоколі, мав об'єктивну можливість надати свої письмові пояснення щодо цього.

Відповідно до пункту 18.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі ПДР), водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Таким чином, ОСОБА_1 11.08.2013 р. о 9:27, рухаючись на автомобілі НОМЕР_1, по автодорозі Н-19 Севастополь Ялта, 15 км, порушив пункт 18.1 ПДР.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Тобто Інспектор, виносячи постанову серії АА2 № 928788 від 11.08.2013 р. про притягнення адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, правильно виходив з того, що ОСОБА_1 вчинив це правопорушення.

Між тим, зі змісту позовної заяви (адміністративного позову) та пояснень ОСОБА_1 вбачається, що, зокрема, небезпеки наїзду на пішоходів не існувало.

Однак, з протоколу про адміністративне правопорушення від 11.08.2013 р. серії АБ2 №716850, складеному Інспектором та винесеної ним же постанови серії АА2 № 928788 від 11.08.2013 р., неможливо з'ясувати, за яких обставин було вчинено це правопорушення, зокрема, яка була швидкість руху автомобіля НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, якій кількості пішоходів, що перетинали проїзну частину дороги по пішохідному переходу, він не дав дорогу, наскільки далеко пішоходи перебували від зазначеного автомобіля.

За таких обставин суд не може з'ясувати, чи відповідає адміністративне стягнення, накладене оскаржуваною постановою на ОСОБА_1, меті адміністративного стягнення (стаття 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення), або чи є адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1, малозначним (стаття 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення), через що його може бути звільнено від адміністративної відповідальності з оголошенням усного зауваження.

Частиною першої статті 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги або подання прокурора на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу або подання прокурора без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Тобто, постанова АА2 № 928788 від 11.08.2013 р., винесена Інспектором, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підлягає скасуванню, а відповідна адміністративна справа новому розгляду, який має бути здійснено з урахуванням викладеного у даній постанові.

Таким чином, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи зміст частини першої статті 87, частин першої та третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню з Державного бюджету України у якості відшкодування судових витрат грошові кошти у розмірі 17,20 грн.

Керуючись статтями 122, 247, 251, 287 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 6, 7, 9 11, 15, 17 19, 71, 87, 94, 158 163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову серії АА2 № 928788 від 11.08.2013 р., винесену інспектором взводу дорожньо-патрульної служби з обслуговування стаціонарного поста № 5 роти дорожньо-патрульної служби при Управлінні Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим прапорщика міліції ОСОБА_2, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати, а справу про адміністративне правопорушення надіслати на новий розгляд.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування судових витрат грошові кошти у розмірі 17,20 грн.

Роз'яснити, що постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддяВ.В. Корбут

Повний текст постанови складено 01.11.2013 р.