Вирок № 34488855, 28.10.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/15018/13-к

пр. № 1-кп/759/564/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Скоріна А.В.;

при секретарі - Левадному Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду під час підготовчого засідання кримінальне провадження № 12013110030011394 за обвинувальним актом стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, не одруженого, працюючого директором ТОВ «Автоучсервіс», зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.366 ч.1, 368-3 ч.3 КК України,

за участю сторони обвинувачення: прокурора Ковальчука О.С.,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, згідно наказу ТОВ «Автоучсервіс» за №51-к від 03.04.95, перебуваючи на посаді директора вказаного вище Товариства, яке являється юридичною особою приватного права та відповідно до Статуту, уповноважений на здійснення загального керівництва діяльністю підприємства, вирішення питань фінансово-господарської діяльності, затвердження структури, штатного розкладу, представляти інтереси Товариства у відносинах з юридичними особами та фізичними особами - підприємцями, державними і громадськими організаціями, укладати угоди, договори і контракти, видачу наказів та розпоряджень, які обов'язкові для виконання працівниками Товариства, тобто наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями і будучи службовою особою ТОВ «Автоучсервіс», предметом діяльності якого є, зокрема, надання підготовки та підвищення кваліфікації водіїв, являючись головою комісії з прийняття іспитів в осіб, які пройшли підготовку водіїв транспортних засобів, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

У березні 2013 року двоюрідні брати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до вказаного Товариства із заявами про вступ до закладу для проведення підготовки водіїв транспортних засобів категорії «В». Після сплати коштів за навчання, останніх було зараховано до відповідної групи. Пройшовши курс навчання, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 допущено до складання іспитів у ТОВ «Автоучсервіс». Однак, останні вказані іспити не

склали. Приблизно в середині червня 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повторно не здали іспити в автошколі і тому, не отримали свідоцтва про закінчення автошколи та не були допущені до складання іспитів в реєстраційно-екзаменаційному підрозділі Державтоінспекції, оскільки відповідно до Інструкції про порядок організації та контролю за підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації водіїв транспортних засобів, до складання іспитів у РЕП ДАІ допускаються слухачі, що успішно склали заліки та іспити в закладі.

Після цього, приблизно в червні 2013 року, у денний час доби до ТОВ «Автоучсервіс», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Лисенка, 8, прийшов ОСОБА_4, який звернувся до директора Товариства ОСОБА_1 і повідомив йому, що в даній автошколі навчаються його син ОСОБА_2 та племінник ОСОБА_3, які не можуть здати іспит та отримати свідоцтва про закінчення вказаного закладу, у зв'язку з чим не будуть допущені до складання іспитів у РЕП ДАІ для отримання посвідчення водія, що дає право керувати транспортним засобом. Після чого, ОСОБА_1 будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, розуміючи характер своїх протиправних дій, використовуючи своє службове становище, повідомив ОСОБА_4, що він може оформити відповідні свідоцтва про закінчення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 автошколи, які він передасть в РЕП ДАІ, де будуть сформовані екзаменаційні листи і даних слухачів буде допущено до складання іспитів на отримання посвідчення водія, за грошову винагороду ОСОБА_1 в розмірі 400 доларів США, на що ОСОБА_4 і погодився.

В подальшому, 18.06.13р., ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні ТОВ : «Автоучсервіс» за адресою: м. Київ, вул. Лисенка, 8, протягом робочого часу, діючи умисно, в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вніс до офіційного документа завідомо неправдиві відомості, а саме до протоколу №5 від 18.06.13р. іспитів осіб, що закінчили підготовку водіїв транспортних засобів у автошколі ТОВ «Автоучсервіс» щодо успішності складення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 іспитів - навпроти прізвища «ОСОБА_2» в графі №3 (оцінка за іспит - правила дорожнього руху) вніс оцінку « 4», в графі №4 (оцінка за іспит - керування транспортним засобом) вніс оцінку « 4», в графі « 5» (видано свідоцтво про закінчення закладу) вніс номер свідоцтва про закінчення ТОВ «Автоучсервіс» - « НОМЕР_2». Разом із цим, навпроти прізвища «ОСОБА_3» в графі №3 (оцінка за іспит - правила дорожнього руху) ОСОБА_1 вніс оцінку « 4», в графі №4 (оцінка за іспит - керування транспортним засобом) вніс оцінку « 4», в графі « 5» (видано свідоцтво про закінчення закладу) вніс номер свідоцтва про закінчення ТОВ «Автоучсервіс» - « НОМЕР_1». При цьому, ОСОБА_1 усвідомлював, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказаний вище іспит не склали, свідоцтв про закінчення закладу є отримували.

На підставі зазначеного вище протоколу та внесених до нього ОСОБА_1 завідомо неправдивих відомостей про успішно складені іспити ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_1, 18.06.13р., перебуваючи в приміщенні ТОВ «Автоучсервіс» за адресою: м. Київ, вул. Лисенка, 8, протягом робочого часу, діючи умисно, в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3, склав завідомо неправдивий офіційний документ - свідоцтво про закінчення закладу з підготовки водіїв на ім'я ОСОБА_2 серії НОМЕР_2, в якому проставив свій підпис, який скріпив гербовою печаткою ТОВ «Автоучсервіс». Крім цього, ОСОБА_1, 18.06.13р., перебуваючи в приміщенні ТОВ «Автоучсервіс» за адресою: м. Київ, вул. Лисенка, 8, протягом робочого часу, діючи умисно, в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3, склав завідомо неправдивий офіційний документ - свідоцтво про закінчення закладу з підготовки водіїв на ім'я ОСОБА_3 серії НОМЕР_1, в якому проставив свій підпис, який скріпив гербовою печаткою ТОВ «Автоучсервіс».

Після цього, ОСОБА_1, 20.06.13р., діючи умисно, в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3, видав (передав) вказані вище свідоцтва до Центру №2 надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, підпорядкованих УДАІ ГУ МВС України в місті Києві для формування екзаменаційних листів на ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Разом із цим, встановлено, що ОСОБА_1, згідно наказу ТОВ «Автоучсервис» за №51-к від 03.04.95р., перебуваючи на посаді директора вказаного вище Товариства, яке являється юридичною особою приватного права та відповідно до Статуту, уповноважений на здійснення загального керівництва діяльністю підприємства, вирішення питань фінансово- господарської діяльності, затвердження структури, штатного розкладу, представляти інтереси Товариства у відносинах з юридичними особами та фізичними особами - підприємцями, державними і громадськими організаціями, укладати угоди, договори і контракти, видачу наказів та розпоряджень, які обов'язкові для виконання працівниками Товариства, тобто наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями і будучи службовою особою ТОВ «Автоучсервіс», предметом діяльності якого є, зокрема, надання підготовки та підвищення кваліфікації водіїв, являючись головою комісії з прийняття іспитів в осіб, які пройшли підготовку водіїв транспортних засобів, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

У березні 2013 року двоюрідні брати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до вказаного Товариства із заявами про вступ до закладу для проведення підготовки водіїв транспортних засобів категорії «В». Після сплати коштів за навчання, останніх було зараховано до відповідної групи. Пройшовши курс навчання, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було допущено до складання іспитів у ТОВ «Автоучсервіс». Однак, останні вказані іспити не склали. Приблизно в середині червня 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повторно не здали іспити в автошколі і тому, не отримали свідоцтва про закінчення автошколи та не були допущені до складання іспитів в реєстраційно-екзаменаційному підзроділі Державтоінспекції, оскільки відповідно до Інструкції про порядок організації та контролю за підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації водіїв транспортних засобів, до складання іспитів у РЕП ДАІ допускаються слухачі, що успішно склали заліки та іспити в закладі.

Після цього, приблизно в червні 2013 року, у денний час доби до ТОВ «Автоучсервіс», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Лисенка, 8, : прийшов ОСОБА_4, який звернувся до директора Товариства ОСОБА_1 і повідомив йому, що в даній автошколі навчаються його син ОСОБА_2 та племінник ОСОБА_3, які не можуть здати іспит та отримати свідоцтва про закінчення вказаного закладу. Після чого, ОСОБА_1, будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, розуміючи характер своїх протиправних дій, використовуючи своє службове становище, повідомив ОСОБА_4, що він може оформити відповідні свідоцтва про закінчення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 автошколи, які він передасть в РЕП ДАІ, де будуть сформовані екзаменаційні листи і даних слухачів буде допущено до складання іспитів на отримання посвідчення водія, за грошову винагороду ОСОБА_1 в розмірі 400 доларів США, на що ОСОБА_4 погодився.

В подальшому, в телефонному режимі ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_4, що свідоцтва про закінчення автошколи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 оформлені і на їх підставі сформовано екзаменаційні листи на останніх, тому необхідно зустрітись для передачі ОСОБА_1 грошової винагороди у розмірі 400 доларів США за виконані ним дії.

Відповідно до попередньої домовленості, 28.08.13р., приблизно о 12 год. 50 хв., перебуваючи поряд з буд. 98/2 по просп. Перемоги в м. Києві, діючи умисно, з корисливого мотиву, ОСОБА_1 одержав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду у розмірі 400 доларів США, що еквівалентно 3197, 2 грн. (офіційний курс НБ України станом на 28.08.13), за здачу іспитів у автошколі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оформлення свідоцтв про закінчення закладу та екзаменаційних листів на підставі останніх. Отримані грошові кошти ОСОБА_1 поклав в нагрудну кишеню своєї сорочки.

Після цього, співробітниками міліції, в ході поверхневого огляду, в нагрудному кармані сорочки ОСОБА_1 виявлено та вилучено 400 доларів США, які останній одержав як неправомірну вигоду від ОСОБА_4

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст.ст.366 ч. 1, 368-3 ч.3 КК України, як складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та одержання службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно- правової форми неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах третьої особи.

24 вересня 2013 року між старшим прокурором прокуратури Деснянського району м.Києва Ковальчуком О.С., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні №12013110030011394, та ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ст.ст.366 ч.1, 368-3 ч.3 КК України. Підозрюваний ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: за ст.366 ч.1 КК України у виді штрафу у розмірі 150 (сто п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2 550 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 1 рік, за ст.368-3 ч.3 КК України у виді штрафу у розмірі 5 000 (п'яти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 1 рік 6 місяців.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді 5 000 (п'яти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 1 рік 6 місяців.

Підозрюваний також зобов'язався до 24.10.2013р. сплатити штраф та повністю відшкодувати процесуальні витрати за проведення під час досудового розслідування експертизи в сумі 882 грн. 60 коп., а також взяв на себе інші зобов'язання. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи, а також уточнити строк сплати штрафу та процесуальних витрат обвинуваченим ОСОБА_1 протягом одного місяця з дня затвердження угоди судом.

Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.366 ч.1, 368-3 ч.3 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання протягом одного місяця з дня затвердження угоди судом.

Злочини, у вчиненні яких ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочинами невеликої та середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором Ковальчуком О.С. та ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_1 вчинив такі дії, як складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та одержання службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно- правової форми неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах третьої особи, за які належить призначити узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374 та 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду від 24 вересня 2013 року про визнання винуватості між прокурором Ковальчуком О.С. та обвинуваченим ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.366 ч.1, 368-3 ч.3 КК України, за якими призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 24 вересня 2013 року покарання:

- за ст.366 ч.1 КК України у виді штрафу у розмірі 150 (сто п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2 550 гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 1 рік;

- за ст.368-3 ч.3 КК України у виді штрафу у розмірі 5 000 (п'яти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 1 рік 6 місяців.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді штрафу у розмірі 5 000 (п'яти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 1 рік 6 місяців.

Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_1 в строк до 28 листопада 2013 року у повному обсязі сплатити призначений судом штраф в сумі 85 000 гривень та оплатити процесуальні витрати за проведення експертизи та дослідження в сумі 882 гривень 60 копійок.

Речові докази: грошові кошти у розмірі 400 доларів США, які зберігаються в фінансовій частині Деснянського РУ (квитанція №000341 від 24.09.2013р.), конфіскувати в дохід держави; протокол №5 від 18.06.13, екзаменаційні листи №20266346 на ОСОБА_2 та №20261837 на ОСОБА_3, свідоцтва про закінчення ТОВ «Автоучсервіс» з підготовки водії ОСОБА_2 НОМЕР_2 та ОСОБА_3 НОМЕР_1, екзаменаційні картки водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зберігати при матеріалах кримінального провадження; змиви з грошових коштів, змиви з лівої руки та правої руки ОСОБА_1, змиви з сорочки ОСОБА_1, контроль тампон, зразок спеціальної хімічної речовини, які зберігаються в кімнаті речових доказів прокуратури Деснянського району м.Києва, знищити; сорочку ОСОБА_1, яка зберігається в кімнаті речових доказів прокуратури Деснянського району м.Києва, повернути законному володільцю ОСОБА_1

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду міста Києва через Святошинський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ: