Ухвала суду № 34488474, 21.10.2013, Святошинський районний суд міста Києва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

пр. № 4-с/759/183/13

ун. № 759/16384/13-ц

21 жовтня 2013 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Ключник А.С. розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві, про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Скаржник звернувся до суду зі скаргою на дії ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження.

Судовий контроль за виконанням судових рішень визначений Розділом VII ЦПК України, де в ст. 383 ЦПК України, вказано про те, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Тобто, предметом судового розгляду згідно Розділу VІІ ЦПК України Судовий контроль за виконанням судових рішень є рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 384 ЦПК України скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Як вбачається з матеріалів справи виконавчий лист Святошинським районним судом м. Києва не видавався, а тому справа не підсудна Святошинському районному суду м. Києва.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року, № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" такі скарги мають відповідати загальним нормам щодо форми та змісту позовної заяви, тобто статтям 119-120 ЦПК України, та містити відомості, зазначені в пунктах 3-5 ст. 85 Закону України Про виконавче провадження.

У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК і ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема: ст. 5 ЦПК про порушення цивільної справи в загальному суді; статей 98, 99 і гл. 14 ЦПК щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обовязків; статей 90, 93 ЦПК про судові виклики та повідомлення; гл. 20 ЦПК про судовий розгляд; глав 40, 41 ЦПК щодо апеляційного та касаційного оскарження рішень суду першої інстанції; статей 2,18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 64, розділів ХI, XII, XII1 ГПК тощо.

Вирішуючи питання про повернення скарги, суд, вважає за необхідне у відповідності до постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року, № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" застосувати аналогію процесуального закону, а саме: п. 3 ч. частину 3 ст. 121 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 п.4 ст. 121 ЦПК України заява повертається у випадках, коли справа не підсудна цьому суду.

Відповідно до ст.115 ЦПК України якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала. Ухвала суду разом із заявою та всіма додатками до неї надсилаються позивачеві.

Згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням) та закриття провадження у справі.

Керуючись п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року, № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" ст.ст. 115, 121, 209, 210, 223, 293, 383-386 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві, про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити дії, повернути скаржнику для звернення до належного суду.

Зобовязати Управління державного казначейства у м. Києві повернути ОСОБА_1, 114,70 грн., сплачене ним на розрахунковий рахунок № 31212206700009, код 37962074, код банку 820019, згідно квитанції № 21 від 15.10.2013 року.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя А. Ключник