Ухвала суду № 34487880, 28.10.2013, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

______________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого : Матюхи Ю.В.,

суддів : Сачука В.І., Баглика С.П.,

за участю прокурора : Панчук А.А.,

обвинуваченого : ОСОБА_1,

захисника : ОСОБА_2,

при секретарі : Міщук Л.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальне провадження № 42012190180000001 щодо ОСОБА_1 за апеляційними скаргами прокурора та підсудного ОСОБА_1 на вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 30 липня 2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Клевань Рівненського району Рівненської області, фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, громадянин України, з повною вищою освітою, працюючий радником директора Рівненської філії «Ливарно-механічний завод» ТОВ «ПКБ «Українське машинобудівництво», одруженого, зареєстрованого АДРЕСА_2, раніше не судимий, -

- засуджений за ч.1 ст.365-1 до штрафу в розмірі 51 000 грн., з позбавленням права обіймати посади, які уповноважені виконувати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції строком 1 рік;

- за ч.1 ст.209 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, які уповноважені виконувати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції строком 1 рік з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік та покладено обов'язки передбачені п.п.2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він в період з 15 березня по 2 квітня 2012 року, перебуваючи на посаді виконуючого обов'язки генерального директора ЗАТ «Рівненський ливарний завод» будучи службовою особою, використовуючи свої службові повноваження, умисно та незаконно обернув майно ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів», а саме брухт чорних металів у кількості 50 тон загальною вартістю 115 500 грн., в наслідок чого набув у фактичне володіння вказане майно та використав його у сфері виробничо-господарської діяльності даного товариства в якості сировини при виробництві продукції у вигляді чавунних відливок.

Злочин вчинено за наступних обставин.

12 березня 2012 року ОСОБА_1 діючи в інтересах третіх осіб, а саме акціонерів ЗАТ «Рівненський ливарний завод» , знаходячись за місцем фактичного розташування даного товариства за адресою: вул.. Привокзальна, 2, с. Городок Рівненського району Рівненської області, уклав від імені ЗАТ «Рівненський ливарний завод» договір № 5 будівельного підряду із ПП «СД» щодо проведення демонтажу 100 тон обладнання та металоконструкцій опорних споруд. Відповідно до Додатку № 1 до вказаного договору демонтаж проводиться на об'єктах: «Споруда градирні», інвентарний номер 120084; «Теплові мережі», інвентарний номер 130043 та «Теплотраса», інвентарний номер 130049, що належить ЗАТ «РЛЗ».

ОСОБА_1 під приводом виконання умов договору даного будівельного підряду, надав усне розпорядження керівнику ПП «СД» про проведення демонтажу обладнання і металоконструкції із об'єкту «П'ятисекційна градирня» з інвентарним номером 110088, який належить ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів» та відповідно до акту приймання-передачі основних засобів від 1 жовтня 1999 року знаходиться на відповідальному зберіганні у ЗАТ «Рівненський ливарний завод», який мав право зберігати вказане майно, але не мав правомочності ним розпоряджатись.

Після повного виконання демонтажних робіт із об'єкту «П'ятисекційна градирня» інвентарний номер 110088, 2 квітня 2012 року ОСОБА_1 прийняв виконані роботи, чим завдав ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів» матеріальних збитків на загальну суму 115 500 грн.

Продовжуючи свою злочину діяльність, ОСОБА_1 протягом квітня-червня 2012 року отримавши незаконно демонтоване майно ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів», а саме брухт чорних металів в кількості 50 тон вартістю 115 500 грн., видав дане майно за легальний прибуток ЗАТ «Рівненський ливарний завод» тим самим одержав у фактичне володіння чуже майно - брухт, який використав для виробництва чавунних відливок.

В поданих на вирок суду апеляційних скаргах:

- прокурор в апеляції та доповненні до неї, не оскаржуючи вирок в частині правильності кваліфікації дій підсудного та доведеності його вини, вважає вирок в частині призначення покарання таким, що підлягає скасуванню в зв'язку з м'якістю призначеного покарання. Доводить що судом першої інстанції при призначенні покарання не враховано тяжкість вчинених злочинів.

Просить вирок в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_1 призначити покарання за ч.1 ст. 365-1 КК у виді штрафу в розмірі 68 000 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком 3 роки, за ч.1 ст.209 КК України - 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, які уповноважені виконувати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції строком 2 роки з конфіскацією коштів та іншого майна, одержаних злочинним шляхом.

На підставі ст.70 КК України остаточне додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити строк 3 роки.

На підставі п.п.3,4 ст. 72 КК України основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі строком 4 роки виконувати самостійно, а додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати посади, які повноважені виконувати організаційно-розпорядчі та адміністративно господарські функції та з конфіскацією коштів та іншого майна, одержаного злочинним шляхом, виконувати самостійно.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом 3 років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України ;

- ОСОБА_1 не оскаржуючи фактичні обставини справи та доведеності своєї вини за ч.1 ст.365-1 КК України, вважає що суд необґрунтовано засудив його за ч.1 ст. 209 КК України.

Просить вирок змінити та за ч.1 ст. 209 КК України його виправдати.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка підтримала свої апеляційні вимоги та вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не ґрунтується на вимогах закону, пояснення ОСОБА_1, які підтримав свої апеляційні вимоги та просив їх задовольнити, а апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, пояснення адвоката ОСОБА_2 про залишення апеляції обвинуваченого та прокурора без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ОСОБА_1 - не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним , обґрунтованим і вмотивованим.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку злочинах грунтується на перевірених в судовому засіданні доказах, яким дана повна і всебічна оцінка.

Під час досудового розслідування ОСОБА_1 вину свою у вчиненні злочинів визнав повністю і подав відповідну заяву про повне визнання вини ( т.8, а.с. 258 ).

Обвинувачений ОСОБА_1 в суді винним себе визнав повністю і ствердив, що він дійсно незаконно обернув майно заводу РЗТА, а саме брухт чорних металів у кількості 50 тон і використав його якості сировини для фірми при обставинах встановлених судом і вважав недоцільним дослідження доказів по кримінальній справі

Показання ОСОБА_1 стверджуються об"єктивними даними по справі.

ОСОБА_1 попереджувався судом, що при відмові від дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, буде позбавлений можливості оспорювати їх в апеляційному порядку.

Суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.1 ст. 365-1, ч.1 ст. 209 КК України.

Разом з тим, при призначенні покарання ОСОБА_1, суд належним чином не врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, один з яких є тяжким , а інший - невеликої тяжкості, особу винного, тяжкість наслідків, що настали внаслідок вчинення протиправних дій, і призначив ОСОБА_1 покарання, яке не відповідає вимогам ст. 65 КК України .

Крім того, як вбачається із звукозапису судового засідання, суд не застосував ст. 70 КК України при призначенні покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів, а безпідставно покликався про це лише в тексті вироку суду.

Відповідно до ч.2 ст. 409 КПК України підставами для скасування вироку при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

У зв'язку з наведеним, вирок суду відносно ОСОБА_1 підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового вироку.

Обставиною, що пом'якшує покарання, колегія суддів визнає те, ОСОБА_1 раніше не судимий, по місцю роботи характеризується позитивно, сприяв в розкритті вчинених злочинів, має поганий стан здоров"я, є інвалідом другої групи.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 не встановлено.

При таких обставинах доводи прокурора про незаконність вироку суду щодо призначеного ОСОБА_1 покарання обґрунтовані , а обвинуваченого ОСОБА_1 про незаконність вироку суду щодо доведеності його вини за ч.1 ст. 209 КК України безпідставні.

Керуючись ст. ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів , -

З А С У Д И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити - без задоволення.

Вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 30 липня 2013 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.365-1, ч.1. ст.209 КК України - скасувати та постановити новий вирок.

ОСОБА_1 визнати винним за ч.1 ст. 365-1 КК України і призначити покарання у виді штрафу в розмірі 68 000 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки та визнати винним за ч.1 ст.209 КК України і призначити покарання - 4 ( чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, які уповноважені виконувати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції на строк 2 роки з конфіскацією коштів та іншого майна, одержаних злочинним шляхом.

На підставі ст.70 КК України остаточне додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити строк 3 роки.

На підставі п.п.3,4 ст. 72 КК України основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі строком 4 ( чотири) роки виконувати самостійно, а додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати посади, які повноважені виконувати організаційно-розпорядчі та адміністративно господарські функції та з конфіскацією коштів та іншого майна, одержаного злочинним шляхом, виконувати самостійно.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом 3 років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

С У Д Д І :

підпис підпис підпис

______ ___ ___

Матюха Ю.В. Сачук В.І. Баглик С.П.

З оригіналом згідно : Ю.В. Матюха