Постанова № 34484368, 29.10.2013, Новоодеський районний суд Миколаївської області

29.10.2013

Справа № 482/1262/13-а

П О С Т А Н О В А

Іменем України

29 жовтня 2013 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Ітріна М.В., при секретарі Андреєвій Ю.В., за участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника відповідача Височинського І.Е., розглядаючи у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4, про визнання незаконним та скасування рішення ХII сесії шостого скликання сільської ради від 30 березня 2012 р. за № 10 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у оренду, визнання дій такими, що носять дискримінаційний характер, -

В С Т А Н О В И В:

08 липня 2013 року позивач звернувся до суду з вказаними вимогами до відповідача. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 10 червня 2013 р. отримав від відповідача відповідь на свій запит, з якої дізнався про те, що спірним рішенням сесії сільської ради надано дозвіл ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у оренду, яка є прилеглою до його земельної ділянки по АДРЕСА_1.

Вважає рішення сесії сільської ради незаконним, оскільки воно є дискримінаційним та таким, що порушує його право на оренду цієї земельної ділянки у зв'язку з тим, що на спірній земельній ділянці знаходиться його нерухоме майно, а саме, сараї за літерами Г-1 і Е-1 і, за його заявою поданою раніше ніж ОСОБА_4, йому відмовлено в оренді цієї земельної ділянки.

Зазначив про те, що рішення у відмові йому у передачі у власність спірної земельної ділянки, яке передувало спірному рішенню, судом скасовано, а тому його заява до цього часу залишається не розглянутою.

З посиланням на ці обставини, статті 1, 5, 118 Земельного Кодексу України просив визнати незаконним та скасувати спірне рішення, визнати дії сільської ради такими, що носять дискримінаційний характер, постановити ухвалу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а також про притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача заявлені вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити мотивуючи тим, що по-перше, позивачем не доведено те, що на спірній земельній ділянці є його майно, а по-друге, рішення про виділення спірної земельної ділянки не ОСОБА_1, а ОСОБА_4 прийняв колективний орган і чим він при цьому керувався йому невідомо.

Третя особа (ОСОБА_4) будучи своєчасно та належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи у судове засідання без поважних причин не з'явився. Про причини своєї неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши обставини справи і перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково з таких підстав.

За правилами ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 10 жовтня 2011 р., яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області, відмовлено Баловненській сільській раді Миколаївської області у вимогах до ОСОБА_2 про знесення самовільно збудованих нежитлових споруд.

Зі змісту рішень судів видно, що 19 лютого 2009 р. ОСОБА_1 (позивач) за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу придбав у ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1, з прилеглими до нього господарськими та побутовими спорудами і будівлями, а також земельну ділянку площею 0,25 га, яка знаходиться за цією ж адресою. Разом з тим, земельна ділянка площею 0,1844 га, що призначена для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за цією ж адресою залишилася у власності попереднього власника будинку, тобто ОСОБА_2

Проте, споруди, що прилягають до відчуженого будинку і зазначені на плані за літерами Г-1 і Е-1 як сараї кам'яні фактично розташовані за межами цих земельних ділянок, а саме уздовж берега річки «Південний Буг», які межують між собою.

Право власності на ці споруди виникло у попереднього власника (ОСОБА_2) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно за рішенням виконавчого комітету Баловненської сільської ради № 36 від 21 червня 2006 р.

Ці обставини сторонами не оспорюються.

За такого, ураховуючи те, що на даний час рішення виконкому не скасовано, отже є чинним, а відтак, то й ОСОБА_1 будучи їх власником набув право на володіння, користування й розпорядження цим майном.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до вимог ст. 93 ЗК України і ст. 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

В силу ст. 116 ЗК України громадяни набувають право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється органом місцевого самоврядування. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, звертається з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо її відведення до органу місцевого самоврядування, який розглядає це питання і дає дозвіл або мотивовану відмову у його наданні. Отримавши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки орган місцевого самоврядування приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (ст. 123 ЗК України).

Таким чином, рішенню органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у користування передує рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки.

30 березня 2012 р. рішенням ХII сесії шостого скликання за № 10 Баловненської сільської ради Миколаївської області ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею орієнтовно 0,50 га, із земель державної власності, призначеної для сінокосіння, строком на 49 років. Цим же рішенням сесії зазначеній земельній ділянці присвоєно юридичну адресу: АДРЕСА_2.

Судом з'ясовано і цей факт сторонами не оспорюється, що цим рішенням сесії сільської ради надано дозвіл ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у оренду, на якій фактично розміщені сараї за літерами Г-1 і Е-1, що належать на праві власності ОСОБА_1, тобто позивачу.

В той же час цьому рішенню передували чисельні рішення сесії сільської ради за зверненням ОСОБА_1, що на цей час скасовані, якими йому відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки як у власність, так і в оренду.

Наведене свідчить, що цим рішенням органом місцевого самоврядування порушено право позивача на користування належними йому будівлями та використання їх за призначенням, а також переважне право отримання цієї земельної ділянки у користування.

На цей час ОСОБА_4 проект землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки йому у оренду не розроблено, а тому рішення про передачу цієї земельної ділянки йому у користування сесією не приймалося.

Не підлягають задоволенню вимоги щодо визнання дій відповідача такими, що носять дискримінаційний характер, оскільки визнання таких дій не утворює юридичних наслідків для позивача і не є способом захисту його прав, а лише може свідчити про те, що незаконне рішення було прийнято із застосуванням дискримінації, однак такого судом не встановлено.

Суд також не вбачає правових підстав для винесення у порядку передбаченому ст. 166 КАС окремих ухвал до правоохоронних органів щодо дій органу місцевого самоврядування.

Керуючись ст.ст. 6-11, 15, 86, 157 - 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення ХII сесії шостого скликання за № 10 від 30 березня 2012 р. Баловненської сільської ради Миколаївської області про надання ОСОБА_4 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею орієнтовно 0,50 га, із земель державної власності, що не передані у власність, призначеної для сінокосіння, що розташована по АДРЕСА_2, у оренду строком на 49 років.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Новоодеський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий