Постанова № 34483269, 04.11.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6965/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

за участю секретаря Борцової С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.05.2013 року № 0000055172 та № 0000056172, від 06.08.2013 р. № 0000061703, суд, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області), в якому позивач просить суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 21.05.2013 р. № 0000055172, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 88185,50 грн., податкове повідомлення-рішення від 21.05.2013 р. № 0000066172, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 148110 грн., податкове повідомлення-рішення від 06.08.2013 р. № 0000061703, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 37028 грн.

У своєму позові позивач зазначив та у судовому засіданні представник позивача пояснила, що у 4 кв. 2011 р. ФОП ОСОБА_1 перебувала на загальній системі оподаткування та отримала суму чистого доходу у розмірі 330140 грн. Сума ПДФО склала 35549,37 грн. яку позивач сплатила, що підтверджується відповідними документами. За 2012 р. ФОП ОСОБА_1 отримала чистий дохід у розмірі 1170736 грн., сума ПДФО склала 196449,91 грн., яка також сплачена позивачем. Таким чином, позивач вважає, що та обставина, що вона невірно вказала певні дані в додатках до декларації жодним чином не впливає на те, що ФОП ОСОБА_1 невірно сплачені податки.

Позивач зауважує, що жодна норма Податкового кодексу України та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи не встановлює відповідальності платника податків як донарахування суми ПДФО за неправильне заповнення декларації про майновий стан і доходи.

Також позивач зазначає, що ФОП ОСОБА_1 зобов'язана була зареєструватися як платник податку лише після того, як її дохід за 4 кв.2011 р. перевищив 300000 грн. і сплатити податок з суми перевищення, тобто з 50702 грн., що складає 10140 грн.

Позивач визнає, що у зв'язку зі складністю законодавства помилково не сплатила суму ПДВ у розмірі 10140 грн., у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення має бути скасоване в частині донарахування 60000 грн. ПДВ.

У судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі і просила задовольнити адміністративний позов повністю.

Відповідач надав до суду заперечення (а.с. 87-89), в яких зазначив, що на підставі пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77 та ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка на 2 квартал 2013 р., згідно наказу від 29.03.2013 р. № 353, а також направлення від 10.04.2013 р. № 383/17-2, виданих ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС Лосєвою Н.В., головним державним податковим ревізором-інспектором 3 рангу відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб проведена планова документальна перевірка господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 при заповненні податкових декларацій про майновий стан і доходи та доповнень до неї за 4 кв. 2011 р. помилково заповнила додаток № 7; за 2012 р. помилково заповнила додаток № 5 до декларації про майновий стан і доходи за 2012 р., у зв'язку з чим відбулось заниження відображення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету у 2011 р. у розмірі 9990 грн., у 2012 р. - на 138120 грн.

Крім того, відповідач зазначає, що ФОП ОСОБА_1 у 1-3 кв. 2011 р. здійснювала діяльність за спрощеною системою оподаткування, у 4 кв. 2011 р. перейшла на загальну систему оподаткування. Валовий дохід за 1-3 кв. 2011 р. склав 499994 грн.

ФОП ОСОБА_1 повинна була надати реєстраційну заяву не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків та зборів за формою № 1-ПДВ щодо обов'язкової реєстрації платника податку на додану вартість, у зв'язку з чим позивачем порушено вимоги п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України.

Таким чином, відповідач вважає позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись при цьому на доводи, викладені у наданих до суду запереченнях.

Суд, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову та заперечень на нього, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступні факти та обставини.

Відповідно до п. 2.3 акту перевірки ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 14.06.2004 р., номер запису 26303235Ф0044078, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Суворовському районі м. Одеси з 29.06.2004 р. за № 1756.

У період з 10.04.2013 р. по 23.04.2013 р., на підставі пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77 та ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка на 2 квартал 2013 р., згідно наказу від 29.03.2013 р. № 353, а також направлення від 10.04.2013 р. № 383/17-2, виданих ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС Лосєвою Н.В., головним державним податковим ревізором-інспектором 3 рангу відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб проведена планова документальна перевірка господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р. відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено акт від 30.04.2013 р. № 1430/17-2/НОМЕР_5 (а.с. 8-21).

Зазначеним актом перевірки встановлено заниження ФОП ОСОБА_1, податкових зобов'язань за 4 кв. 2011 р. з податку на додану вартість, чим порушено вимоги ст.ст. 185, 187,188 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивачу до нараховується податок на додану вартість на суму 70140 грн., п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість за період жовтень-грудень 2011 р., п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим встановлено не нарахування податку на доходи фізичних осіб у розмірі 148110 грн.

Не погодившись із висновками вищевказаного акту перевірки ФОП ОСОБА_1 подала заперечення, в яких просила скасувати акт від 30.04.2013 р. № 1430/17-2/НОМЕР_5 в частині донарахування ФОП ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб у розмірі 148110 грн. та податку на додану вартість у розмірі 60000 грн. (а.с. 22-24).

У відповідь на вказані заперечення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 21.05.2013 р. № 9076/16/17-215 залишило без змін висновки акту перевірки 30.04.2013 р. № 1430/17-2/НОМЕР_5 (а.с. 25-28).

На підставі згаданого акта перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.05.2013 р. № 0000055172, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 70140,40 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 18045,10 грн. (а.с. 29) та податкове повідомлення-рішення від 21.05.2013 р. № 0000066172, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за основним платежем на 148110 грн. (а.с. 30).

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до абзацу 2 ст. 55 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.

Так, не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями від 21.05.2013 р. № 0000055172 та № 0000066172 позивач подав скаргу до ДПС в Одеській області (а.с. 31-33), в якій просив скасувати згадані податкові повідомлення-рішення.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 26.07.2013 року № 123/16/15-32-10-02-08 скарга позивача була залишена без задоволення, а оскаржувані ним податкові повідомлення-рішення - без змін. Крім того, на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України ГУ Міндоходів в Одеській області донарахувало ФОП ОСОБА_1 штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 37028 грн. (а.с. 35-40).

На підставі рішення про результати розгляду первинної скарги ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.08.2013 р. № 0000061703, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 37028 грн. (а.с. 34).

22.08.2013 року за позивач звернувся з повторною скаргою до Міністерства доходів і зборів України, в якій просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.05.2013 року № 0000055172 та № 0000056172, від 06.08.2013 р. № 0000061703.

Рішенням про результати розгляду скарги від 12.09.2013 року № 4407/К/99-99-10-01-03-14 (а.с. 41-45), скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, вказаних в акті перевірки від 30.04.2013 р. № 1430/17-2/НОМЕР_5 і винесених на підставі таких висновків податкових повідомлень-рішень на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 за 4 кв. 2011 р. отримала чистий дохід у розмірі 330140 грн., сума ПДФО складає 35549,37 грн., яка сплачена позивачем відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних доручень (а.с. 58-68). У 2012 р. ФОП ОСОБА_1 отримала чистий дохід у розмірі 1170736 грн., сума ПДФО склала 196449,91 грн., яка також сплачена позивачем у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Поряд з цим, в податковій декларації про майновий стан і доходи ФОП ОСОБА_1 за 2011 р. (а.с. 69-71) позивач помилково заповнила додаток № 7 до податкової декларації про майновий стан і доходи, а саме у р. 06 вказано суму авансових платежів з податку, які були розраховані як 100 % річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік, та сплачувались платником податку протягом звітного податкового періоду до бюджету по 25% щокварталу, тобто сума податку на доходи фізичних осіб за 2011 р., яка складає 55559,37 грн. повинна була зменшуватись ФОП ОСОБА_1 на суму авансових внесків, які були нараховані на початок 4 кв. 2011 р. Оскільки ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2012 р. не здійснювала торгівельну діяльність, яка підлягає патентуванню, тобто не сплачувала збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності, то відповідно не мала підстав для зменшення суми податку на доходи фізичних осіб за 2012 р.

Крім того, як вбачається з картки особового рахунку ФОП ОСОБА_1 (а.с.97) з податку на доходи фізичних осіб у позивача існує переплата у сумі 148120,63 грн., проте ця переплата не може бути зарахована в рахунок майбутніх платежів з цього податку або повернена платнику податку в порядку, передбаченому Податковим кодексом України, так як виникла в результаті порушень при заповненні податкової декларації.

Так, відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Згідно з п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати.

Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Поряд з цим, у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2012 р. (а.с. 72-75) позивач помилково внесла до р. 04 (сума збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності) додатку № 5 до декларації суми у розмірі 194120 грн. та не відобразила суму авансових платежів у р. 06 у розмірі 56000 грн., в результаті чого відбулось заниження відображення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 138120 грн.

Так, наказом Міністерством фінансів України від 07.11.2011 р. № 1395 затверджено форму податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2011 р. за N 1532/20270).

Вищевказаною Інструкцією щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи встановлено, що фізична особа - платник податку подає декларацію за звітний податковий період в установлені Кодексом строки до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку в органі державної податкової служби).

Декларація складається з восьми розділів, що подаються на двох двосторонніх аркушах формату А4, та семи додатків до декларації, які подаються на одно та двосторонніх аркушах формату А4 та містять розрахунки окремих видів доходів (витрат).

Додатки до декларації є складовою частиною декларації і без декларації не дійсні. Додатки до декларації заповнюються та подаються виключно за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься у цих додатках.

У декларації та додатках до неї не повинно бути підчисток, помарок, виправлень, дописок і закреслень. У декларації та додатках до неї не повинні міститися текст або цифри, які неможливо прочитати внаслідок пошкодження аркушів, їх потертості, залиття чорнилом чи іншою рідиною.

Достовірність даних декларації та додатків до неї підтверджується власноручним підписом фізичної особи - платника податку або особи, уповноваженої на заповнення декларації.

Зазначеною Інструкцією встановлено порядок заповнення додатку № 5 до декларації "Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності". Так, у рядку 04 вказується сума збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, сплаченого платником податку протягом звітного податкового періоду, яка враховується у зменшення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб - підприємців. У рядку 05 вказується сума податку, зменшена на суму збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

Значення рядка 05 дорівнює позитивному значенню різниці між значеннями рядка 03 та рядка 04.

У рядку 06 вказується сума авансових платежів з податку, сплачених платником податку протягом звітного податкового періоду у строки, визначені підпунктом 177.5.1 пункту 177.5 статті 177 розділу IV Кодексу. У рядку 07.01 вказується сума податку на доходи фізичних осіб - підприємців, що підлягає сплаті до бюджету, у разі якщо за результатами остаточного розрахунку виникають податкові зобов'язання з цього податку.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно з урахуванням сплачених ним протягом року авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердженні факту їх сплати.

Так, позивач не заперечує, що нею було допущено помилки при заповненні податкової декларації про майновий стан і доходи за 4 кв. 2011 р. та податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 р., проте зазначає, що певні помилки у додатку № 5 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 р. не дають підстави для нарахування ПДФО і не впливають на правильність визначення його розмірів та строків сплати.

Однак суд не погоджується з таким твердженням позивача, оскільки податкова звітність позивача заповнена з порушеннями, які привели до заниження суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Таким чином, в результаті встановлених податкових органом помилок, остаточні розрахунки сум податку на доходи фізичних осіб за 2011 р. та за 2012 р., які підлягали нарахуванню в картці особового рахунку ОСОБА_1, зменшені на 148110 грн.

Таким чином, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області правомірно прийняте податкове повідомлення-рішення від 21.05.2013 р. № 0000066172, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 148110 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 06.08.2013 р. № 0000061703, прийнятого за результатами розгляду первинної скарги позивача, яким останньому визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 37028 грн., суд зазначає наступне.

При прийнятті податкового повідомлення-рішення від 21.05.2013 р. № 0000066172 ДПІ у Суворовьком урайоні м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області не було враховано, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з Податковим кодексом України та іншими законами, фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Згідно з п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 вказаного кодексу у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України ГУ Міндоходів в Одеській області застосувало до ФОП ОСОБА_1 штрафні санкції з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 148110 грн. х 25 % =37028 грн.

Таким чином, податковим органом правомірно прийняте податкове повідомлення-рішення від 06.08.2013 р. № 0000061703.

Також судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у 1-3 кварталі 2011 р. здійснювала діяльність за спрощеною системою оподаткування відповідно до вимог Указу Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» та у 4 кв. 2011 р. перейшла на загальну систему оподаткування. Валовий дохід за 1-3 квартали 2011 р. склав 499994 грн.

Відповідно до вимог п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 повинна була надати реєстраційну заяву не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків та зборів за формою № 1-ПДВ щодо обов'язкової реєстрації платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

З пояснень позивача вбачається, що ФОП ОСОБА_1 з жовтня 2011 р. вважається платником податку на додану вартість, проте на порушення вимог п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України позивачем не надавались податкові декларації з податку на додану вартість за період жовтень-грудень 2011 р.

Так, за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2011 р. ФОП ОСОБА_1 повинна була задекларувати податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 70140,40 грн.

Крім того, сама позивач підтверджує наявність зазначеного порушення та визнає його, посилаючись при цьому на складність податкового законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 21.05.2013 р. № 0000055172, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 88185,50 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, оскільки позивачем було допущено порушення при заповненні податкової декларації про майновий стан і доходи за 4 кв. 2011 р. та за 2012 р. та відповідно здійснено помилки, які привели до заниження податку на доходи фізичних осіб, не подано декларацію з податку на додану вартість за період з 01.10.2011 р. (тобто з моменту автоматичної реєстрації платником податку на додану вартість) по 31.12.2011 р., що безпосередньо підтверджується позивачем, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2,4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.05.2013 року № 0000055172 та № 0000056172, від 06.08.2013 р. № 0000061703 - відмовити повністю.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 04 листопада 2013 року.

Суддя П.П. Марин