Постанова № 34483109, 01.11.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.4.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 листопада 2013 року Справа № 812/8539/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря - Северіної А.С.,

представника позивача - Бондаренко О.М. (довіреність від 19.12.2012 № 1/01-5839),

представника відповідача - ОСОБА_4 (довіреність від 23.10.2013),

відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Луганського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю та вартості наданих соціальних послуг у сумі 16400,13 грн.,

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2013 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 16400,13 грн., в обґрунтування якого позивач послався на наступне.

19.10.2012 до Луганського міського центру зайнятості звернувся громадянин ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, за сприянням у працевлаштуванні. 26.10.2012 у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, йому було надано статус безробітного.

На підставі заяви від 30.10.2012 відповідача було направлено на навчання за професією (з курсу) правила ведення складського господарства в TOB «Компанія «Донбаспродукти».

Вартість професійного навчання з 31.10.2012 по 05.11.2012 безробітного склала - 467,83 грн. Допомогу по безробіттю виплачено з 10.11.2012 по 28.11.2012 у розмірі -344,53 грн.

ОСОБА_3 одержав соціальну послугу, а саме був працевлаштований за договором про надання дотації TOB «Компанія «Донбаспродукти». Витрати Луганського міського центру зайнятості по відшкодуванню витрат роботодавця TOB «Компанія «Донбаспродукти» за договором про надання дотації на створення додаткового робочого місця від 28.11.2012 № 120112112800580 за період з 29.11.2012 по 27.06.2013 склали 15587 грн. 77 коп.

29.11.2012 ОСОБА_3 був знятий з обліку у зв'язку з працевлаштуванням за договором центру зайнятості з ПОУ щодо надання дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних.

В результаті обміну даними з ДПА за 4 квартал 2012 року та згідно листа від Луганського художньо-промислового професійного ліцею від 06.06.2013 ОСОБА_3 зараховано до складу учнів з 01.09.2011 по 20.01.2013.

01.07.2013 на адресу ОСОБА_3 було направлено повідомлення для з'ясування факту порушення вимог Закону України «Про зайнятість населення».

12.07.2013 відбулося засідання комісії по розслідуванню страхових випадків Луганського міського центру зайнятості.

На адресу відповідача було направлено лист-повідомлення про необхідність повернення коштів у розмірі 16400,13 грн. Кошти добровільно не повернуті.

На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідача на користь Луганського міського центру зайнятості вартість наданих соціальних послуг у сумі 16400,13 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, додатково пояснив, що на момент реєстрації відповідача діяв Закон України «Про зайнятість населення» № 803-12 від 01.03.1991 року, відповідно до п. 3 ст. 1 якого в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах.

В результаті обміну даними з ДПА за 4 квартал 2012 року було виявлено, що ОСОБА_3 отримував дохід (стипендія) у Луганському художньо-промисловому професійному ліцеї.

01.07.2013 було складено акт № 12-2012-4, в якому зафіксовано порушення законодавства про зайнятість з вини відповідача. 12.07.2013 керівником було прийнято рішення про повернення коштів ОСОБА_3 Просив стягнути з відповідача на користь Луганського міського центру зайнятості вартість наданих соціальних послуг у сумі 16400,13 грн.

Відповідач та його представник у судовому засіданні проти позовних вимог заперечували з наступних підстав. На момент надання Луганським міським центром зайнятості відповідачу статусу безробітного (26.10.2012) він не був зайнятою особою відповідно до ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення», а навчався за денною формою в профтехнічному навчальному закладі, але не поєднував навчання з роботою, працевлаштування відповідача відбулося лише з 29.11.2012.

Період перебування ОСОБА_3 на обліку в МЦЗ, як безробітного, був з 26.10.2012 по 28.11.2012 та з 29.11.2012 він був знятий з обліку у зв'язку з працевлаштуванням за договором укладеним між МЦЗ та ТОВ «Компанія «Донбаспродукти» щодо надання дотацій від 28.11.2012 № 120112112800580.

Крім того, при постановці відповідача на облік та надійні статусу безробітного позивачем не вжито належних заходів щодо перевірки достовірності відомостей, поданих ним, оскільки відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним на районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, покладено обов'язок здійснити перевірку достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Оскільки позивач в порушення положень Порядку розслідування страхових випадків, та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним не провів належної перевірки достовірності даних в період перебування відповідача на вказаному обліку, то шестимісячний строк звернення до суду про стягнення цих коштів ним пропущено.

Крім того, договір про працевлаштування безробітного та надання дотацій було укладено між центром зайнятості та роботодавцем TOB «Компанія «Донбаспродукти», та жодна зі сторін не порушила умов договору, тому не вбачається підстав у поверненні сум, сплачених центром зайнятості відповідно до укладеного договору. ОСОБА_3 не є стороною в вищезазначеному договорі, та з урахуванням п. 5.4 Договору про працевлаштування безробітного та надання дотацій саме роботодавець зобов'язується повернути Центру зайнятості в повному обсязі суму наданої дотації, за умови розірвання трудового договору з працівником до закінчення двох років з дня працевлаштування. На підставі вищевикладеного просив відмовити Луганському міському центру зайнятості в задоволенні позову за необґрунтованістю.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступного.

Судом установлено, що 19.10.2012 відповідач - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до Луганського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні (арк. справи 7).

26.10.2012 позивачу було надано статус безробітного (арк. справи 10).

30.10.2012 відповідача було направлено на навчання за професією (з курсу) правила ведення складського господарства в TOB «Компанія «Донбаспродукти» з 31.10.2012 (арк. справи 11).

Згідно з договором про працевлаштування безробітного з наданням дотації від 28.11.2012 № 120112112800580 ОСОБА_3 було працевлаштовано на постійну роботу за направленням Центру зайнятості за професіє (на посаду) комірник (арк. справи 15-16).

Відповідно до довідки від 08.07.2013 № 1/у/05-2765 вартість навчання з 31.10.2012 по 05.11.2012 відповідача склала - 467,83 грн., допомога по безробіттю з 10.11.2012 по 28.11.2012 у розмірі -344,53 грн., дотація за період з 29.11.2012 по 27.06.2013 в розмірі 15587,77 грн. (арк. справи 14).

В результаті обміну позивачем даними з ДПА за 4 квартал 2012 року було встановлено, що ОСОБА_3 отримував стипендію в Луганському художньо-промисловому професійному ліцеї (арк. справи 51-52).

Відповідно до листа Луганського художньо-промислового професійного ліцею від 06.06.2013 № 283 відповідача було зараховано до складу учнів з 01.09.2011, відрахований у зв'язку з закінченням повного курсу навчання 20.01.2013 (арк. справи 26).

01.07.2013 позивачем на адресу ОСОБА_3 було направлено повідомлення для з'ясування факту порушення вимог Закону України «Про зайнятість населення» (арк. справи 27).

12.07.2013 відповідно до протоколу № 35 відбулося засідання комісії по розслідуванню страхових випадків Луганського міського центру зайнятості (арк. справи 29).

12.07.2013 позивачем винесено наказ № 62-б про повернення коштів ОСОБА_3 в розмірі 16400,13 грн. (арк. справи 30).

На адресу відповідача було направлено лист - повідомлення про необхідність повернення коштів у розмірі 16400,13 грн. (арк. справи 31).

Відповідно статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. Зайнятість населення, що проживає на території України, забезпечується державою шляхом проведення активної соціально-економічної політики, спрямованої на задоволення його потреб у добровільному виборі виду діяльності, стимулювання створення нових робочих місць і розвитку підприємництва. Громадяни України вільно обирають види діяльності, які не заборонені законодавством, у тому числі і не пов'язані з виконанням оплачуваної роботи, а також професію, місце роботи відповідно до своїх здібностей. Примушування до праці в будь-якій формі не допускається, за винятком випадків, передбачених законодавством України. Добровільна незайнятість громадян не є підставою для притягнення їх до адміністративної або кримінальної відповідальності. В Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: а) працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб; б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство»; в) обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях; г) які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, альтернативну (невійськову) службу; е) які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах; ж) працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій. Законодавством України можуть передбачатися й інші категорії зайнятого населення.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до частини другої та третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено наступне: застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з п. 6 «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним» у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Посилання відповідача та його представника на ту обставину, що у відповідності до статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» відповідач не належав до зайнятого населення, оскільки не поєднував навчання з роботою, на увагу суду не заслуговують, оскільки відповідач застосовує визначення «зайнятого населення», наведене в новій редакції закону. Закон у редакції, що діяла на момент взяття на облік відповідача як безробітного, при визначенні поняття «зайнятого населення» не містив такої ознаки, як поєднання особою навчання з роботою.

Щодо посилання відповідача на ту обставину, що дотацію на створення робочого місця отримало підприємство, а не відповідач особисто, а тому вказані суми не можуть бути стягнуті з останнього, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, серед видів соціальних послуг є пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних.

Таким чином, відповідач отримав таку соціальну послугу, як надання роботодавцю дотації на створення додаткового робочого місця. Враховуючи викладене, виплачені роботодавцю - ТОВ «Компанія «Донбаспродукти», на працевлаштування ОСОБА_3 за період з 29.11.2012 по 27.06.2013 мають бути повернуті відповідачем.

Математично розрахунок сум виплаченої допомоги по безробіттю та вартості наданих соціальних послуг є вірним та підтверджується матеріалами справи.

Щодо посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Судом установлено, що порушення відповідачем вимог законодавства України про зайнятість встановлено актом розслідування страхових випадків від 01.07.2013. Саме зі вказаної дати слід відраховувати строк для звернення до суду з позовом про стягнення коштів. Позивач до суду з позовом 08.10.2013, тобто, в межах шестимісячного строку.

Таким чином, у судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт порушення ОСОБА_3 вимог статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими й такими, які слід задовольнити повністю.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 9, 10, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю та вартості наданих соціальних послуг у сумі 16400,13 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ід. номер НОМЕР_1, на користь Луганського міського центру зайнятості виплачену допомогу по безробіттю та вартість наданих соціальних послуг в розмірі 16400 грн. 13 коп. (шістнадцять тисяч чотириста грн. 13 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 04 листопада 2013 року.

Суддя І.О. Свергун