Постанова № 34482474, 22.10.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/5852/13-a

категорія 8.2

22 жовтня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Попової О. Г. ,

при секретарі - Халімончук С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.07.2013 р. №0000992200 та №0001012200,-

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Коростенський завод залізобетонних шпал" звернулось до суду з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Коростенської ОДПІ від 19.07.2013 року: №0000992200 про визначення суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток в розмірі 60915 грн., у тому числі: основного платежу - 48732 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 12183 грн. - повністю; №0001012200 про визначення суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в розмірі 658476грн., у тому числі: основного платежу - 539119 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 119357 грн. в частині 470886 грн. Крім того, просить витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача. В обгрунтування позовних вимог зазначило, що результати перевірки, викладені в акті щодо оскаржуваних сум з податку на прибуток та з податку на додану вартість, не відповідають дійсності та суперечать податковому законодавству і не ґрунтуються на відповідних документальних доказах.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, зазначених в позові.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з"явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області проведено планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складений акт №796/22-01/00282406 від 12.07.2013 року (а.с.30-66).

В акті перевірки зазначені наступні порушення:

- п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого платником занижено податку па прибуток за 2010 рік на загальну суму 48732,00 у тому числі:

за 3 квартал 2010 року в сумі 23770,00 грн.;

за 2010 рік в сумі 48732,00 грн.

- порушення п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого платником занижено податок на додану вартість за 2010 рік на загальну суму 107994 грн., в т. ч. :серпень 2010 року в сумі 43538 грн., вересень 2010 року в сумі 6743 грн. жовтень 2010 року в сумі 44614 грн., листопад 2010 року в сумі 1897 грн., грудень 2010 року в сумі 11202 грн.;

- п.189.1 ст.189, п. 198.5. п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-У1 (зі змінами та доповненнями) в результаті чого платником занижено податок на додану вартість на загальну суму 431 125 грн., в т. ч. : за 2011 рік на суму 50493 грн., а саме: березень 2011 року в сумі 915 грн., травень 2011 року в сумі 2116 грн., червень 2011 року в сумі 13396 грн., липень 2011 року в сумі 5498 грн., вересень 2011 року в сумі 934 грн., жовтень 2011 року в сумі 1916 грн., листопад 2011 року в сумі 25718 грн.,

за 2012 рік на суму 380632 грн., а саме: січені, 2012 р. в сумі 1951 грн., лютий 2012 р. в сумі 367690 грн., березень 2012 р. в сумі 8761 грн., червень 2012 р. в сумі 1 869 грн., серпень 2012 р. в сумі 361 грн.

На підставі вказаного акту Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області, винесено податкові повідомлення - рішення від 19.07.2013 року, а саме:

- №0000992200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 60915,00 грн., в т.ч. 48732,00 грн. - за основним платежем, 12183,00 грн.- за штрайними (фінансовими) санкціями (а.с.28);

- №0001012200, у зв"язку з чим збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість по вітчизняним товарах (роботах, послугах) (а.с.29).

Суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Щодо податкового повідомлення - рішенням від 19.07.2013 року №0000992200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 60915,00 грн., то суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено, що в порушення п. 5.1 ст. 5, п. 5.3.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платником у перевіряємому періоді безпідставно включено до складу валових витрат суму витрат, пов"язаних із придбанням товарів (робіт, послуг), що відображаються у рядках 04.1 Декларації з податку на прибуток, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, в результаті чого платником завищено валові витрати за 2010 рік на суму 194929 грн., в т.ч. за 3 квартали 2010 року на суму 95081,00 грн., за 2010 рік на суму 194929,00 грн.(а.с.41).

Встановлено, що зазначені порушення виявлені відповідачем по взаємовідносинах позивача з його постачальником в особі ТОВ «Торгово-Комерційний Союз 2006», які тривали протягом серпня-жовтня 2010 року.

В ході проведення перевірки встановлено відсутність факту придбання товару від ТОВ «Торгово-Комерційний Союз 2006», у зв"язку з відсутністю документального підтвердження транспортування товару, його походження, відсутність сертифікатів якості.

Судом встановлено, що взаємовідносини між позивачем (Покупець) та ТОВ «Торгово-Комерційний Союз 2006» (Продавець) ґрунтуються на підставі відповідних договорів купівлі-продажу, а саме:

- №13-10/201 від 13.08.2010р. на постачання труби, листа та відводів сталевих (а.с.67-68);

- №13-10/223 від 14.09.2010р. на поставку швелера, сталевого листа та кутника (а.с.70,71);

- №13-10/235 від 05.10.2010р. на поставку труб (а.с.73,74);

- №13-10/236 від 05.10.2010р. на поставку запорної арматури (а.с.76,77);

- №13-10/247 від 13.10.2010р. на поставку шиферу та металопрокату в асортименті (а.с.79,78).

В усіх вище перелічених договорах зазначено, що товар поставляється на умовах FCA (згідно Інкотермс-2000).

Згідно міжнародних правил тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС 2000, термін FCA (франко перевізник) означає, що продавець повинен доставити товар вказаному покупцем перевізнику до названого місця. При цьому, поставка вважається виконаною у разі, якщо обумовлене місце знаходиться в приміщенні продавця, або за межами такого приміщення продавця.

Враховуючи невизначеність договорами конкретного місця поставки, постачальником на адресу покупця надсилались відповідні листи про уточнення місця поставки, згідно яких місцем поставки погоджувалось - м.Коростень, Білокоровицьке шосе, 12 (а.с.69,72,75,78,81).

Також, встановлено, що вподальшому перевезення товару з погодженого місця здійснювалось власним транспортом позивача, про що свідчать копії подорожніх листів вантажного автомобіля (а.с.126,127,133,139,145, 151,152,158,164,173).

На підтвердження фактичної наявності взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Торгово-Комерційний Союз 2006» для перевірки також надавались видаткові накладні (а.с. 122, 129,135,141,147,154,160,166,169), податкові накладні (а.с. 123, 130, 136, 142, 148, 155, 161, 167, 170), рахунки-фактури (а.с.125, 132, 138, 144, 150, 157, 163, 172) платіжні доручення на оплату товарів (а.с.124, 131, 137, 143, 149, 156, 162, 171), про що зазначено в акті перевірки (а.с.39)

Крім того, відповідачем не враховані інші первинні документи, які свідчать не тільки про отримання позивачем товарів від ТОВ «Торгово-Комерційний Союз 2006», а й про їх оприбуткування, а саме: приходні ордери (а.с. 121,128,134,140,146,153,159,165,168) та використання їх в господарській діяльності, а саме: вимоги на списання ТМЦ зі складу (а.с.98-104,106-110,112-120) матеріальні звіти по витратах ТМЦ про використання їх в господарській діяльності (а.с.105,111).

За таких обставин, висновок податкового органу щодо відсутності документів, які підтверджують факт транспортування товарів є хибним з огляду на підтвердження фактів транспортування товару, подорожніми листами вантажного автомобіля. Суд зазначає, що у позивача не може бути ТТН по зазначеним господарським операціям з огляду на умови договорів та характер транспортного товару.

Щодо висновків акту перевірки про відсутність сертифікатів якості (паспортів), що підтверджують якість товару, то суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивачем до заперечення на акт перевірки надавались податковому органу копії сертифікатів якості на окремі товари, отримані від ТОВ «Торгово-Комерційний Союз 2006» (а.с.86-97). Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що сертифікати відповідності не належать до первинних документів в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не фіксують фактів здійснення господарських операцій.

Також, в судовому засіданні позивач пояснив, що у підприємства не було претензій щодо якості отриманих ТМЦ.

В акті перевірки зазначено, що проведеним аналізом та співставленням розшифровок податкових зобов"язань та податкового кредиту з податку на додану вартість встановлено, що ТОВ «Торгово-Комерційний Союз 2006» має стан "8", тобто до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Крім того, анульовано свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Торгово-Комерційний Союз 2006» з 25.03.2011 року по причині надання декларацій з ПДВ про відсутність поставок.

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України №1846/5 від 14.12.2012 року на веб-сайті (irc.gov.ua) Єдиного державного реєстру, технічним адміністратором якого є Державне підприємство «Інформаційно-ресурсний центр», відображається інформація з Єдиного державного реєстру щодо юридичних осіб, органів державної влади і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, а також інформація щодо фізичних осіб-підприємців. На дату подання даної позовної заяви на сайті Єдиного державного реєстру не зазначено про перебування ТОВ «Торгово-Комерційний Союз 2006» в процесі припинення господарської діяльності.

Таким чином, на даний час ТОВ «Торгово-Комерційний Союз 2006» являється діючим підприємством, що не перебуває в процесі припинення та на момент здійснення взаємовідносин з ПрАТ «Коростенський завод залізобетонних шпал» (серпень-жовтень 2010 року) був зареєстрований платником податку на додану вартість.

Крім того, в акті перевірки відсутня інформація про наявність розбіжностей за серпень-жовтень 2010 року між задекларованою сумою податкових зобов'язань ТОВ «Торгово-Комерційний Союз 2006» та задекларованою сумою податкового кредиту ПрАТ «Коростенський завод залізобетонних шпал» відповідно до бази даних - інформаційних ресурсів ДПА України (система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів), що свідчить про повноту відображення ТОВ «Торгово-Комерційний Союз 2006» податку на додану вартість з вартості реалізованих на користь ПрАТ «Коростенський завод залізобетонних шпал» товарів у складі податкових зобов'язань по деклараціям з ПДВ за серпень-жовтень 2010 року.

Факт анулювання Свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Торгово-Комерційний Союз 2006» з 25.03.2011 року по причині декларування таким платником відсутності поставок ніяким чином не може бути підставою для невизнання валових витрат позивача за 3-4 квартали 2010 року та податкового кредиту за серпень-жовтень 2010 року, оскільки придбання товарів у ТОВ «Торгово-Комерційний Союз 2006» здійснювалось до моменту анулювання свідоцтва платника ПДВ.

Згідно п.201.8 Податкового кодексу України - право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. В свою чергу пп.183.13.2 Податкового кодексу України передбачено, що для інформування платників податку центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щодекади оприлюднює на своєму веб-сайті інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку за заявою платника податку, з ініціативи органів державної податкової служби чи за рішенням суду, а саме про анульовані свідоцтва про реєстрацію платника податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дати анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв. Така інформація дає можливість сумлінним платникам податків при укладанні договорів (угод) з іншими підприємствами-постачальниками переглядати інформацію по них з метою встановлення дійсного стану платника ПДВ таких постачальників та забезпечення власного права на податковий кредит.

Відтак, на момент вчинення правовідносин між позивачем та ТОВ «Торгово-Комерційний Союз 2006» (серпень-жовтень 2010 року) на веб-сайті ДПС України не перебувало жодної інформації щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ у ТОВ «Торгово-Комерційний Союз 2006». Враховуючи відсутність оприлюдненої інформації станом на момент здійснення господарських операцій (серпень-жовтень 2010 року) щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Торгово-Комерційний Союз 2006» та, з огляду на норми п.201.8 Податкового кодексу України - ТОВ «Торгово-Комерційний Союз 2006» протягом серпня-жовтня 2010 року мав повне право на складання податкових накладних, а позивач - на віднесення таких сум до податкового кредиту.

Суд вважає за необхідне зазначити, що на покупця не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству чи дійсності установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це не тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо покупця.

Тобто, чинне податкове законодавство не ставить в залежність право покупця на формування валових витрат та податкового кредиту від стану податкового обліку інших осіб і фактичної сплати іншим платником податків податку до бюджету. Питання витрат та податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Саме така правова позиція, щодо відсутності солідарної відповідальності покупця за ймовірні порушення податкового законодавства постачальником, викладена в листі Міністерства доходів і зборів України від 27.05.2013р. №3642/6/99-99-19-04-01-15, в якому зокрема відмічено, що «згідно з положеннями Податкового кодексу України право суб'єкта господарювання на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ), безперечно, залежить від сплати вказаного податку у ціні придбання товару, використання придбаного товару у господарській діяльності та підтвердження вказаної операції відповідними первинними документами. Суб'єкт господарювання не несе відповідальності за зобов'язаннями контрагента. Якщо останнім було порушено норми чинного законодавства, то саме він повинен нести встановлену відповідальність».

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.3.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За таких обставин, з урахуванням надання підприємством до перевірки вичерпний перелік документів, які підтверджують правомірність формування складу валових витрат у перевіряємому періоді, суд приходить до висновку про неправомірність висновків акту перевірки щодо заниження позивачем суми грошового зобов"язання з податку на прибуток приватних підприємств у спірному періоді.

З огляду на вищевикладене, податкове повідомлення - рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 19.07.2013 року №0000992200 є неправомірним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 19.07.2013 року №0001012200, про визначення суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в розмірі 658476,00 грн.

Позивачем зазначено, що вказане податкове повідомлення-рішення оскаржується в сумі 470886 грн. Господарські операції позивача з ТОВ «Енергообладнання» в сумі 5456,00 грн. не оскаржуються, про що зазначено в позовній заяві.

В акті перевірки вказано, що в порушення п. 189.1. ст. 189, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, ПАТ "Коростишівстький завод ЗБШ" занижено податкові зобов"язання за лютий 2012 року в сумі 310000,00 грн. (а.с.50).

Підставою для вищезгаданого висновку акту перевірки став факт направлення ПрАТ «Коростенський завод залізобетонних шпал» постачальнику (ТОВ «БЛУ КАРД Україна») претензії щодо повернення коштів у зв'язку з невиконанням ним договірних умов в повному обсязі.

Судом встановлено, що взаємовідносини ПАТ «Коростенський завод залізобетонних шпал» з ТОВ «БЛУ КАРД Україна» здійснювались відповідно до договору поставки від 15.06.2011 року №08/140 на придбання козлового крану (а.с.174,175).

Згідно з умовами договору ПАТ «Коростенський завод залізобетонних шпал» здійснив ТОВ «БЛУ КАРД Україна» попередню оплату в сумі 1859997,60 грн. відповідно наступних платіжних доручень:

- №2028 від 05.07.2011 року в сумі 300000 грн., в т.ч. ПДВ 50000 грн. (а.с.182);

- №2115 від 13.07.2011 року в сумі 1000000 грн., в т.ч. ПДВ 166666,67 грн. (а.с.183);

- №2406 від 02.08.2011 року в сумі 559997,60 грн., в т.ч. ПДВ 93332,93 грн. (а.с.184).

На вказані суми отриманих коштів згідно вимог ТОВ «БЛУ КАРД Україна» видані ПрАТ «Коростенський завод залізобетонних шпал» податкові накладні, які включені покупцем до податкового кредиту, а саме:

- п/н №27 від 05.07.2011 року в сумі 300000 грн., в т.ч. ПДВ 50000 грн. (а.с.179);

- п/н №28 від 13.07.2011 року в сумі 1000000 грн., в т.ч. ПДВ 166666,67 грн.(а.с.180);

- п/н №29 від 03.08.2011 року в сумі 559997,60 грн., в т.ч. ПДВ 93332,93 грн.(а.с.181).

У зв"язку з невиконанням постачальником договірних зобов"язань ПАТ «Коростенський завод залізобетонних шпал» 24.02.2012 року (вих.№314/06) на адресу «БЛУ КАРД Україна» надіслало претензію щодо повернення коштів (а.с.186). Відповідь на яку отримана від постачальника не була.

З матеріалів справи встановлено, що ПАТ «Коростенський завод залізобетонних шпал» 08.06.2012 року до Господарського суду м. Києва подано позовну заяву про стягнення заборгованості (попередньої оплати здійсненої по договору 15.06.2011 року №08/140) (а.с.187-189). Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.12.2012 року у задоволенні позовних вимог ПАТ «Коростенський завод залізобетонних шпал» було відмовлено (а.с.190-196).

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що в даний час сторони ведуть переговори щодо внесення змін до договору поставки та повного виконання сторонами умов договору.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги ст. 189 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Пунктом п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Крім того, згідно пп.14.1.244 Податкового кодексу України, товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Необоротні активи це - матеріальні та нематеріальні ресурси, які закріплюються за підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління і забезпечують провадження його основної діяльності та строк корисної експлуатації яких становить більше одного року або операційного циклу, якщо він більший ніж рік.

Суд звертає увагу на те, що ПАТ «Коростенський завод залізобетонних шпал» не могло використовувати необоротні активи в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, оскільки не отримувало (не оприбутковувало) необоротних активів (кран козловий) від постачальника ТОВ «БЛУ КАРД Україна» та, відповідно, не вводило їх в експлуатацію.

Пунктом 192.1 ст.192 ПКУ передбачено, що при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Тобто, у випадку подальшого повернення передоплати від ТОВ «БЛУ КАРД Україна» позивач повинен буде зменшити суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого передоплата була повернута, та надіслати отримувачу розрахунок коригування.

Тому, підстави для коригування податкового кредиту у ПАТ «Коростенський завод залізобетонних шпал» відсутні, оскільки сума попередньої оплати на даний час не повернута постачальником.

Враховуючи вищевикладене, висновки акту перевірки щодо необхідності збільшення податкових зобов'язань позивача за лютий 2012 року внаслідок виставленої ним претензії не ґрунтуються на вимогах податкового законодавства.

В акті перевірки зазначено, що на порушення п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платником неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, по господарським операціям з ТОВ "Авіол" та ПП «ВКФ «Укрпромснаб», в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 2473,00 грн. (а.с.58).

В акті зазначено, що ПАТ «Коростенський завод залізобетонних шпал» отримано від ПП «ВКФ «Укрпромснаб» у листопаді 2010 року рейки на загальну суму 11381,00 грн., в.ч. ПДВ 1897,00 грн., при тому, що ПП «ВКФ «Укрпромснаб» має стан "3"- прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру) (а.с.58).

Судом встановлено, що зазначеним постачальником позивача прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності після здійснення господарських операцій з позивачем. Крім того, на дату подання даної позовної заяви на офіційному веб-сайті Єдиного державного реєстру (irc.gov.ua) не зазначено про перебування ПП «ВКФ «Укрпромснаб» в процесі припинення господарської діяльності.

Правомірність відображення позивачем податкового кредиту з вартості ТМЦ, придбаних ним у ПП «ВКФ «Укрпромснаб» підтверджується відповідними документальними доказами, а саме:

- договором від 22.10.2010р. №13-10/253, укладеним між позивачем та ПП «ВКФ «Укрпромснаб» (а.с.212,213);

- свідоцтвом про державну реєстрацію ПП «ВКФ «Укрпромснаб» (а.с.215);

- довідкою з ЄДРПОУ ПП «ВКФ «Укрпромснаб» (а.с.216);

- свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ ПП «ВКФ «Укрпромснаб» (а.с.217);

- сертифікатом якості на продукцію (а.с.218);

- приходним ордером позивача №2060 від 08.11.2010р.(а.с.219);

- видатковою накладною від 08.11.2010р. №081110004 (а.с.220);

- податковою накладною від 08.11.2010р. №8111004 (а.с.221);

- товарно-транспортною накладною від 08.11.2010р. №49 на доставку товару від постачальника (ПП «ВКФ «Укрпромснаб») покупцю (позивачу) (а.с.222);

- платіжним дорученням №3356 від 03.11.2010р. (а.с.223);

- вимогою на списання матеріалів, яка слугує підтвердженням використання таких ТМЦ у власній господарській діяльності позивача (а.с.224).

За таких обставин, суд вважає , що висновки податкового органу про відсутність підстав для відображення податкового кредиту позивачем щодо господарських операцій з ПП «ВКФ «Укрпромснаб» є безпідставними.

В акті перевірки зазначено, що ПАТ «Коростенський завод залізобетонних шпал» отримано від ТОВ "Авіол" масло компресол у серпні 2010 року на загальну суму 9540, 00 грн., в т.ч ПДВ 1590,00 грн. та в березні 2011 року на загальну суму 5490,00 грн., в т.ч. ПДВ 915,00, при тому, що ТОВ "Авіол" має стан "7" - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей (а.с.58).

Судом встановлено, що правомірність відображення позивачем податкового кредиту з вартості ТМЦ, придбаних ним у ТОВ «Авіол», підтверджується наступними документами:

- договором від 22.03.2011р. №220311 (т.1 а.с.250);

- довідкою з ЄДРПОУ ТОВ «Авіол» (т. 2. а.с.1);

- свідоцтвом платника ПДВ ТОВ «Авіол» (т.2 а.с.2);

- свідоцтвом про державну реєстрацію ТОВ «Авіол»(т.2 а.с.3);

- паспортом якості на товар (т.2 а.с.4);

- платіжними дорученнями №2435 від 10.08.2010р., №2477 від 17.08.2010р., №790 від 24.03.2011р. на перерахування позивачем коштів на користь ТОВ «Авіол» за товар (т.2 а.с.6,10,15);

- видатковими накладними від 12.08.2010р., від 18.08.2010р., від 24.03.2011р.(т.2 а.с.7,11)

- приходними ордерами позивача №1433 від 12.08.2010р., №1447 від 18.08.2010р., №584 від 24.03.2011р.(т.2 а.с.7,11,19)

- податковими накладними від 10.082010р. №71, від 17.08.2010р. №75, від 24.03.2011р. №33 (т. а.с.218,12,17);

- вимогами на списання матеріалів яка слугує підтвердженням використання таких ТМЦ у власній господарській діяльності позивача (т.2 а.с.20,21).

Суд зазначає, що податковими інспекторами по господарських операціях позивача з ТОВ «Авіол» та ПП «ВКФ «Укрпромснаб» визнано правомірність формування валових витрат та визначення валового доходу. Отже, у контролюючого органу не виникло сумніву у використанні придбаних у зазначених контрагентів товарно - матеріальних ціностей в господарській діяльності.

Крім того, суд зазначає контролюючим органом сума завищеного кредиту по господарський операціям з ТОВ «Авіол» та ПП «ВКФ «Укрпромснаб» визначена у розмірі 42473,00 грн., при тому, що в акті перевірки по операціям з ТОВ "Авіол" зазначено завищення податкового кредиту в розмірі 1590,00 грн. і 915,00 грн., а по ПП «ВКФ «Укрпромснаб» в розмірі 1897,00 грн.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулюються нормами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003р. №755-IV. Пунктом 11 статті 19 цього Закону передбачено, що юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу. У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу (п.14 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).

Таким чином, наявність запису в ЄДР про відсутність підтвердження відомостей не являється порушенням податкового законодавства, а лише може свідчити про недобросовісне виконання юридичною особою вимог законодавства про державну реєстрацію в частині обов'язку щорічного подання реєстраційної картки державному реєстратору.

В акті перевірки зазначено, що в порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4., п.п. 7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платником неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ «Енергообладнання», ТОВ "Алві-Техмаш", ФОП ОСОБА_1, ПАТ "Український зональний науково - дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" (а.с.56,57).

Крім того, в результаті порушень , викладених в п.3.1.2 розділу 3 даного акту , при здійсненні господарський операцій із ТОВ "Торгово-Комерційний Союз 2006" платником неправомірно віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість за серпень 2010 року -13938,00 грн., за вересень 2010 року -5078,00 грн., за жовтень 2010 року - 19970,00 грн., чим порушено п.п. 7.4.5 п.7.4 п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (а.с.57).

В акті перевірки зазначено, що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від ТОВ «Енергообладнання» ПАТ «Коростенський завод залізобетонних шпал» у зв"язку з відсутністю оформлених актів приймання - передачі товару, ТТН та інших документів, що засвідчують транспортування та зберігання товарів, в результаті чого платником порушено п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (а.с.57).

Згідно пункту 3.1 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10 січня 2007р. №2 (надалі - Методичні рекомендації №2), надходження запасів на підприємство оформлюється відповідними документами, типові форми яких затверджуються Державним комітетом статистики України та іншими центральними органами виконавчої влади, а у разі, якщо для оформлення господарської операції типові форми первинних документів відсутні, то підприємство складає такі первинні документи, які б містили обов'язкові реквізити, передбачені законодавством та іншими нормативно-правовими актами. В свою чергу, Міністерством статистики України виданий наказ від 21.06.1996 року №193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів» (надалі - наказ Мінстату №193).

Пунктами 3.6, 3.14 Методичних рекомендацій №2 передбачено, що приймання (оприбуткування) запасів, які надішли на підприємство від постачальників, здійснюється на підставі товарно-транспортних накладних, накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів за типовою формою М-11 (якій в цілому відповідають видаткові накладні) та оформлюється прибутковим ордером.

Щодо актів приймання-передачі товарів, про які йдеться в акті перевірки, то згідно порядку заповнення типової форми М-7 «Акт про приймання матеріалів», обумовленого наказом Мінстату №193, такий Акт застосовується для оформлення приймання матеріальних цінностей, які мають кількісні та якісні розбіжності з даними супровідних документів постачальника та складається також при прийманні матеріалів, які прибули без документів.

Відтак, нормативні акти з питань ведення бухгалтерського обліку не передбачають обов'язкового застосування Актів про приймання матеріалів у разі їх оприбуткування від постачальників на платній основі та по яких не виявлено розбіжностей між фактичною наявністю та зазначеною в супровідних документах. Таким чином, висновки акту перевірки, щодо не підтвердження податкового кредиту Актами приймання-передачі не мають під собою жодного нормативного чи законодавчого підґрунтя.

До товарної номенклатури, що отримувалась позивачем від ТОВ «Енергообладнання» належить електричне обладнання, а саме: вимикачі, контактори, лампи розжарювання, провід в асортименті, зажими анкерні, тощо. Обладнання є негабаритним. Враховуючи такі особливості цього вантажу та перебування постачальника (ТОВ «Енергообладнання») в Київській області, пересилання вантажу здійснювалось за допомогою поштових операторів (Нічний експрес, Нова пошта, Євро експрес), що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними, копії яких додаються до даної позовної заяви. Такі ТТН поштових операторів не були взяті до уваги відповідачем в ході проведення перевіркипозивача.

Встановлено, що реальність поставок та використання отриманих товарів від зазначного контрагента в господарській діяльності позивача підтверджується: договором від 21.05.2012 р. №07/114; сертифікатом відповідності кабельної продукції; приходними ордерами позивача; видатковими накладними постачальника; податковими накладними постачальника; платіжними дорученнями в оплату товару; рахунками-фактури; вимогами на списання матеріалів.

В акті перевірки зазначено про неправомірність віднесення до податкового кредиту з податку на додану вартість сум ПДВ з вартості товарів - отриманих від постачальників, по яких виявлені розбіжності згідно баз даних Міністерства доходів і зборів, а саме: ТОВ «Алві-Техмаш», ФОП ОСОБА_1, ПАТ «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» (а.с.58).

Судом встановлено, що податковий кредит позивача по взаємовідносинах з вказаними контрагентами, підтверджується наступними документами:

ТОВ «Алві-Техмаш»:

- договору від 05.1.2010р. №07-10/268 (на придбання електротехнічного обладнання);

- свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Алві-Техмаш»;

- свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Алві-Техмаш»;

- довідки з ЄДРПОУ ТОВ «Алві-Техмаш»;

- довідки про взяття на облік платника податків ТОВ «Алві-Техмаш»;

- приходного ордера позивача №2405 від 02.12.2010;

- видаткової накладної ТОВ «Алві-Техмаш» від 02.12.2010р. №113;

- податкової накладної від 01.12.2010 №117;

- платіжного доручення №3723 на перерахування коштів позивачем на ТОВ «Алві-Техмаш»;

- рахунку-фактури №653 від 26.11.2010р.;

- вимоги на списання матеріалів

ФОП ОСОБА_1:

- договору поставки від 06.07.2010р. №13-10/171 на дріт-катанку діаметром 6,5мм.;

- сертифікату приймання на продукцію;

довідки про взяття на облік платника податків ФОП ОСОБА_1;

- свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_1;

- приходного ордера позивача №18/8 від 12.10.2010р.;

- видаткової накладної №9 від 12.10.2010р.;

- ТТН від 12.10.2010р. №441644;

- податкової накладної від 12.10.2010р. №9;

- рахунку-фактури від 12.10.2010р. №9;

- платіжного доручення №3134 від 18.10.2010р.;

- вимог на списання матеріалів.

ПАТ «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву»:

- договору на виконання науково-технічних робіт від 27.07.2010р. №010н-10 з додатками;

- акту здачі-прийняття виконаних робіт від 01.10.2010р. №10-10;

- податкової накладної від 01.10.2010р. №0110-00003;

- рахунку-фактури №СФ-0410 від 04.10.2010р.;

- платіжного доручення №3098 від 13.10.2010р.;

- листування на погодження умов договору між позивачем та інститутом.

Доставка ПрАТ «Коростенський завод залізобетонних шпал» товарів, отриманих від зазначених в акті перевірки контрагентів, здійснювалась або власним транспортом підприємства, або транспортом постачальника в залежності від умов поставки. У випадку доставки товарів транспортом постачальника останнім надавалась покупцю товарно-транспортна накладна (ФОП ОСОБА_1, ПП ВКФ «Укрпромснаб») або накладна поштового оператора (ТОВ «Енергообладнання»). Доставка товарів власним транспортом ПрАТ «Коростенський завод залізобетонних шпал» підтверджується подорожніми листами вантажного автомобіля (ТОВ «Торгово-Комерційний Союз 2006»). Копії товарно-транспортних накладних та подорожніх листів вантажного автомобіля, що підтверджують факт транспортування товарів від зазначених в акті перевірки постачальників, надавались ревізорам для здійснення перевірки (копії вказаних документів додаються до даної позовної заяви).

Тобто, правовідносини між ПрАТ «Коростенський завод залізобетонних шпал» та його контрагентами не були безтоварними, а укладались з метою реального настання позитивних наслідків для обох сторін, за ними реально було отримано матеріальні цінності (роботи, послуги) та перераховано грошові кошти.

Згідно листа Міністерства доходів і зборів України від 27.05.2013р. №3642/6/99-99-19-04-01-15, положеннями Податкового кодексу України право суб'єкта господарювання на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ), безперечно, залежить від сплати вказаного податку у ціні придбання товару, використання придбаного товару у господарській діяльності та підтвердження вказаної операції відповідними первинними документами. Суб'єкт господарювання не несе відповідальності за зобов'язаннями контрагента. Якщо останнім було порушено норми чинного законодавства, то саме він повинен нести встановлену відповідальність».

В свою чергу, згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

В силу вимог пп.7.4.5 п.7.4 цієї ж статті Закону (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до ст.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За таких обставин, судом встановлено, що позивачем у перевірємому періоді правомірно віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість.

З огляду на викладене податкове повідомлення - рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 19.07.2013 року №0001012200 в частині основного платежу в сумі 385945 (триста вісімдесят п"ять тисяч дев"ятсот сорок п"ять) грн., в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 84941(вісімдесят чотири тисячі дев"ятсот сорок одна) грн. є неправомірним та підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 19.07.2013 року №0000992200 в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 19.07.2013 року №0001012200, в частині основного платежу в сумі 385945 (триста вісімдесят п"ять тисяч дев"ятсот сорок п"ять) грн., в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 84941(вісімдесят чотири тисячі дев"ятсот сорок одна) грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал" понесені судові витрати в розмірі 610 (шістсот десять) грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.Г. Попова

Повний текст постанови виготовлено: 25 жовтня 2013 р.