Постанова № 34481995, 29.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 р. Справа № 804/12101/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Сап'яні С.А.

за участю: представник позивача - Ушак Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Санаторій «Славутич» імені Б.В.Пашковського закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укпрофоздоровниця» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дочірнього підприємства «Санаторій «Славутич» імені Б.В.Пашковського закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укпрофоздоровниця» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з вимогою щодо скасування повністю або у певній сумі податкового повідомлення - рішення (рішення) від «22» травня 2013 року № 0000812230 та податкового повідомлення - рішення (рішення) від «22» травня 2013 року № 0000792230.

В обґрунтування позову позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків у акті перевірки від 25.04.2013р. за № 372/22-2/32365106 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки Дочірнього підприємства «Санаторій «Славутич» імені Б.В.Пашковського закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укпрофоздоровниця» (код за ЄДРПОУ 32365106) з питань господарських відносин з ТОВ «Лігран» (код за ЄДРПОУ 34656476) травень, червень 2012 року», на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, які винесені без урахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення якого був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.

В процесі розгляду судової справи судом у відповідності до вимог ст. 55 КАС України було здійснено заміну неналежного відповідача Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на належного відповідача Верхньодніпровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до Акту перевірки від 25.04.2013р. за № 372/22-2/32365106 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки Дочірнього підприємства «Санаторій «Славутич» імені Б.В.Пашковського закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укпрофоздоровниця» (код за ЄДРПОУ 32365106) з питань господарських відносин з ТОВ «Лігран» (код за ЄДРПОУ 34656476) травень, червень 2012 року» - Дочірнє підприємство «Санаторій «Славутич» імені Б.В.Пашковського закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укпрофоздоровниця» зареєстровано 05.02.2003р. у Верхньодніпровській районній державній адміністрації, свідоцтво про державну реєстрацію № 120210500010017. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 32365106. Податкова адреса суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 51600, Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, вул. Санаторій Славутич, буд. 1. Фактична адреса підприємства: 51600, м. Верхньодніпровськ, вул. Санаторій Славутич, буд. 1. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби №688 від 20.02.2003р., на момент перевірки перебуває на обліку у Верхньодніпровській ОДПІ. У періоді за який проводилась перевірка, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 02.08.2007р. №100056570, видане Верхньодніпровською ОДПІ, індивідуальний податковий номер - 323651004168, було зареєстроване платником ПДВ з 21.02.2003р.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Верхньодніпровської ОДПІ № 392 від 11.04.2013р. фахівцем Верхньодніпровської ОДПІ, згідно з п.п 75.1.2 п.75.1 ст.75 п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами і доповненнями, проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ДП «Санаторій «Славутич» імені Б.В. Пашковського ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (далі по тексту - ДП «Санаторій «Славутич» імені Б.В. Пашковського) (код за ЄДРПОУ 32365106) з питань господарських відносин з ТОВ «Лігран» (код за ЄДРПОУ 34656476) за період травень, червень 2012 року. Позивача було проінформовано про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки копією наказу Верхньодніпровської ОДПІ від 11.04.2013 № 392 та повідомленням про проведення перевірки від 12.04.2013 р. № 257. Вищезазначені документи направлені засобами поштового зв'язку за юридичною адресою підприємства. Перевірка проводилась в приміщені Верхньодніпровської ОДПІ за адресою м. Верхньодніпровськ, пл. Щербицького, буд.2, каб.19, без присутності посадових осіб ДП «Санаторій «Славутич» імені Б.В. Пашковського ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».

Вказаною перевіркою встановлені порушення:

- порушення абз. «а» пп. 14.1.13., п.14.1 ст. 14, пп.135.5.4 п.135.5 ст. 135, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 4968,43 грн., в т.ч. за 1 кв. 2012 року у сумі 4934,16 грн. та за 2 кв. 2012 року у сумі 34,27 грн.;

- порушення п.198.1, п. 198.2. п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 3916,00 грн., в т.ч. за травень 2012 року - 1789,85 грн., червень 2012 року - 699,16 грн.

28 травня 2013р. ДП «Санаторій «Славутич» імені Б.В.Пашковського ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укпрофоздоровниця» було отримано поштою податкове повідомлення-рішення № 0000812230 від 22.05.2013 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 3733 грн. 52 копійок у т.ч. за основним платежем - 2489 грн. 01 копійок, штрафні (фінансові) санкції - 1244 грн. 51 копійок. А також податкове повідомлення-рішення № 0000792230 від 22.05.2013 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 7452 грн.65 копійок у т.ч. за основним платежем - 4968 грн. 43 копійок, штрафні (фінансові) санкції - 2484 грн. 22 копійок.

Дані податкові повідомлення-рішення позивачем було оскаржено в адміністративному порядку, спочатку до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, потім до Міністерства доходів і зборів України, проте рішеннями про результати розгляду скарг податкові повідомлення-рішення Верхньодніпровської ОДПІ від 22.05.2013 року №0000792230, №0000812230 залишені без змін, а скарги позивача без задоволення.

Суд вважає що висновки відповідача, які викладені в акті перевірки від 25.04.2013р. за № 372/22-2/32365106 є небгрунтованими, а тому податкові повідомлення-рішення від 22.05.2013 року №0000792230, №0000812230 підлягають скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України - під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Згідно п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 200.1 ст.200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Судом встановлено, що реальність здійснення господарських відносин Дочірнього підприємства «Санаторій «Славутич» імені Б.В.Пашковського закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укпрофоздоровниця» (код за ЄДРПОУ 32365106) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лігран» (код ЄДРПОУ 34656476) у перевірямому періоді підтверджується наступними первинними документами.

Так, між Дочірнім підприємством «Санаторій «Славутич» імені Б.В.Пашковського закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укпрофоздоровниця» та ТОВ «Лігран» було укладено договір № 22/05 від 22.05.2012р. купівлі-продажу, за умовами якого Продавець - ТОВ «Лігран» зобов'язується поставити і передати у власність Покупця ДП «Санаторій «Славутич» імені Б.В.Пашковського ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укпрофоздоровниця» побутову техніку, ті іншу ТМЦ, а саме два кондиціонера та телевізор (надалі-товар), Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах дійсного Договору. Асортимент та кількість кожної окремої партії товару обумовлюються Продавцем та Покупцем відразу перед продажею товару та вказуються в двосторонніх накладних (підписаних уповноваженими особами та скріплених печатками), якими оформлюється кожна поставка. Накладні з моменту їх підписання являються невід'ємною частиною даного Договору. Покупець, зобов'язаний оплатити товар за ціною, яка була погоджена сторонами перед поставкою товару та вказана у накладних, а також вчинити дії, які відповідно до договору. Актив цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Якість товару, який поставляється Продавцем повинен відповідати вимогам, установленим законами України, або придатним для мети, з якої товар такого роду звичайно використовується. Відповідність товару вимогам законодавства України підтверджується способом та порядком, встановленим законом та іншими нормами - правовими актами. Застосування стандартів чи їх окремих положень обов'язкові для постачальника у разі якщо він склав декларацію про відповідність товару певним стандартам чи застосував позначення цих стандартів у маркуванні або якщо його товар сертифіковано щодо вимог цих стандартів. Товар, який Продавець продає Покупцеві повинен відповідати вимогами щодо його якості в момент його передання Покупцеві. Продавець зобов'язаний передати Покупцеві товар, на який встановлено термін придатності, з таким юзрахунком, щоб він міг бути використаний за призначенням до спливу цього терміну.

Розділом 3 вказаного договору передбачено, що Поставка товарів відбувається партіями протягом строку дії дійсного Договору. Конкретні об'єми і строки поставки товару погоджуються сторонами в робочому порядку шляхом зазначення їх у двосторонніх накладних, підписаних уповноваженими сторонами. Поставка товару відбувається на умовах DDU (згідно з правилами Інкотермс-2000) до місця призначення. Доставка товару відбувається Покупцем своїм транспортом за власний рахунок до місця призначення. Місце призначення: м. Верхньодніпровськ, територія Санаторій «Славутич». Обов'язки Продавця передати товар Покупцеві вважаються виконаними у момент вручення товару покупцеві. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходять до Покупця з моменту передання йому товару. Право власності переходить до Покупця з моменту прийняття товару і підписання двосторонніх накладних. Перевірка та приймання кожної партії товару здійснюється Покупцем при отриманні товару в момент виписки товарно-транспортної накладної, у відповідності із статтею 687 Цивільного Кодексу України. Виклик представника Продавця при складанні акту розходжень являється обов'язковим. Повернення Покупцем поставленого товару Продавцю можливе лише на умовах взаємного узгодження сторін і не пізніше, ніж за два місяця до закінчення строку придатності товару. Товар повине бути у товарному і не мати ніяких пошкоджень.

Розділом 4 вказаного договору передбачено, що повний розрахунок Покупцем за кожну поставлену партію товару здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту поставки, на розрахунковий рахунок Продавця. Днем оплати за поставлений товар являється день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Якщо Покупець відмовився прийняти та оплатити товар Продавець має право за свої виробом вимагати оплати товару або відмовитись від Договору купівлі-продажу. Якщо продавець зобов'язаний передати Покупцеві крім не оплаченого іншій товар він має право зупинити передачу товару до повної оплати всього раніше переданого товару.

Розділом 7 договору № 22/05 від 22.05.2012р. купівлі-продажу передбачено, що дійсний Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2012 року, а в відношенні не виконаних обов'язків до виконання.

В ході проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, на підтвердження реальності здійснення господарської операції з боку Дочірнього підприємства «Санаторій «Славутич» імені Б.В.Пашковського закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укпрофоздоровниця» за договором, уповноваженим особам Верхньодніпровської ОДПІ було надано: копію Договору куплі-продажу №22\05 від 22.05.2012року - 1 копія; копію Видаткової накладної №77 від 06.06.2012 року - 1 копія; копію Видаткової накладної №78 від 06.06.2012 року - 1 копія; копію Рахунку-фактури № СФ-46 від 22.05.2012 року - 1 копія; копію Рахунку-фактури № СФ-47 від 30.05.2012 року - 1 копія; копія довіреності № 93 від 06.06.2012 року -1 копія; копію довіреності № 95 від 06.06.2012 року -1 копія; копію товарно-транспортної накладної № 354 від 06.06.2012року - 1 копія; копія податкової накладної № 1063 від 28.05.2012 року - 1 копія; копія податкової накладної № 244 від 05.06.2012 року - 1 копія.

Фактичне отримання позивачем товарів/послуг від зазначеного контрагента за укладеним договором підтверджується наявними при проведені перевірки та описаними в акті перевірки актами, накладними, та первинними документами які долучені до матеріалів справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що проведені господарські операції є цілком прозорими та фактично здійсненими, мають реальний цикл походження товару, у повному обсязі підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, які відповідають чинному законодавству України, використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, з метою отримання економічної вигоди та прибутку, що фактично і досягнуто, мали як базу так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до ст.ст. 46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповід альність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, норми Податкового кодексу України в якості підстави для не включення до складу валових витрат передбачають тільки випадки повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, передбачених законодавством.

Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що укладені з контрагентами правочини мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, тобто позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Відповідачем не доведено, а судом не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Враховуючи наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, в діях позивача відсутнє порушення абз. «а» пп. 14.1.13., п.14.1 ст. 14, пп.135.5.4 п.135.5 ст. 135, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 4968,43 грн., в т.ч. за 1 кв. 2012 року у сумі 4934,16 грн. та за 2 кв. 2012 року у сумі 34,27 грн. та порушення п.198.1, п. 198.2. п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 3916,00 грн., в т.ч. за травень 2012 року - 1789,85 грн., червень 2012 року - 699,16 грн.

В судовому засіданні був повністю доведений представником позивача факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту та факт сплати позивачем сум податку своїм контрагентам, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Отже, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по податковим накладним виданих його контрагентом.

Також, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

З урахуванням вищезазначеного суд вважає, що податкові повідомлення-рішення № 0000812230 від 22.05.2013р. та за №0000792230 від 22.05.2013р., які винесені Верхньодніпровською ОДПІ прийняті не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги Дочірнього підприємства «Санаторій «Славутич» імені Б.В.Пашковського закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укпрофоздоровниця» підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Санаторій «Славутич» імені Б.В.Пашковського закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укпрофоздоровниця» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000812230 від 22.05.2013р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000792230 від 22.05.2013р.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений 04.11.2013р.

Суддя Е.О. Юрков