Рішення № 34478676, 29.10.2013, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 119/5531/13-ц

2/119/2819/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого-судді : Блейз І.Г.,

за участю секретаря: Копосової Н.І.

представника: ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства „Теодосія" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання у розмірі 493, 91 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що 04 лютого 2008 року сторони уклали договір про надання населенню послуг з теплопостачання № 04384, згідно якого виконавець надає послуги з теплопостачання, а споживач зобов'язується сплачувати надані послуги з теплопостачання по встановленими згідно законодавства цінам у строки, що передбачені цим договором. За період з листопада 2006 року по жовтень 2008 року відповідачу були надані послуги. Позивач звертався до суду із заявою про видачу судового наказу. 03.09.2012 р. Феодосійським міським судом видано судовий наказ, який скасовано 09 жовтня 2012 року за заявою відповідача. Оскільки відповідачем договірні зобов'язання виконуються неналежним чином, створилася заборгованість у сумі 493,91 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача у примусовому порядку.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві. На заяву представника відповідача про застосування строків позовної давності пояснила, що про наявність поважних причин пояснити не може, строк позовної давності не переривався.

Відповідач у судове засідання не з'явився, сповіщений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила, що відповідач проживає та є зареєстрованим у спірній квартирі з 09.11.2007 року, а тому є безпідставними вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за період з листопада 2006 року по листопад 2007 року. Крім того, позивачем не надано доказів надання відповідачу послуг до моменту укладення договору, оскільки у відповідача взагалі були відсутні батареї. Також представником відповідача заявлено про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення заборгованості, оскільки із заявою про видачу судового наказу позивач звернувся тільки у вересні 2012 року.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 04 лютого 2008 року був укладений договір про надання послуг з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1, №04384 (а.с. 5-6).

Відповідачем не заперечувалося укладання даного договору.

Згідно рахунку НОМЕР_1, наданого позивачем, позивач нараховував відповідачу послуги з теплопостачання в період з листопада 2006 року по жовтень 2008 року, відповідач сплатив за послуги у березні, квітні, серпні, вересні, жовтні 2008 року у розмірі по 115, 17 грн, червні-липні

2008 року по 230, 34 грн (а.с.8). Дані сплати відповідають нарахуванням, а тому суд дійшов висновку, що сплати здійснювалися за конкретні місяці та не свідчать про визнання боргу.

Вказані обставини не заперечувалися представником позивача, яка підтвердила, що строк позовної давності не переривався.

Спірні правовідносини сторін регулюються договором та ст.ст. 526, 903 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з пунктом 4.1 Договору платежі за послуги повинні вноситися не пізніше 10-го числа місяця, який наступає за місяцем розрахунковим.

Оскільки відповідач не виконував умови договору належним чином, не сплачував за фактично надані послуги, право позивача є порушеним та підлягає захисту.

Статтею ст. 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а також зобов'язаний сплачувати за комунальні послуги та укласти договір про надання комунальних послуг.

Згідно із п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992, № 572 "Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"", власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил; проводити за власні кошти ремонт квартири, житлового приміщення у гуртожитку (наймач (орендар) - згідно з договором найму (оренди); використовувати приміщення житлового будинку і гуртожитку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.

Згідно із ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред'явленої претензії. У разі встановлення за результатами аналізу факту погіршення нормованих показників якості води, витрати споживача, які він здійснив при оплаті вартості проведення аналізу води, підлягають компенсації за рахунок виконавця/виробника.

Вказані вище положення закону свідчать про те, що обов'язок довести факт неотримання комунальних послуг або їх неналежну якість лежить на відповідачеві.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача, що послуги не надавалися належним чином та відповідач не є користувачем послуг до листопада 2007 року, оскільки суду, всупереч вимог ст. 60 ЦПК України, не надано належних доказів цього.

Вказані вище обставини свідчать про наявність права позивача вимагати сплати заборгованості у розмірі 493, 91 грн.

Представником відповідача заявлено про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачено загальний строк позовної давності 3 роки.

Згідно зі ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчить про визнання нею свободо боргу або іншого обов'язку.

Судом встановлено, що позивач звернувся із заявою про видачу судового наказу у серпні 2012 року, тобто строки позовної давності про стягнення заборгованості за вказаний ним період пропущено. Представником позивача поважних причин пропуску строків позовної давності не зазначено.

Пропуск строків позовної давності є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Вказане вище свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Повний текст рішення складено 30 жовтня 2013 року.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, на підставі ст. ч. 3 ст. 267, 526, 903 ЦК України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим м. Феодосія через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя (підпис) І.Г.Блейз

З оригіналом згідно суддя секретар