Рішення № 34478449, 23.10.2013, Київський районний суд м. Сімферополя

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 123/7374/13-ц

Номер провадження 2/123/2689/2013

23.10.2013 року Київський районний суд м. Сімферополя в складі:

головуючого судді Тонкоголосюка О.В.,

при секретарі Селезньовій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із зазначеним позовом, уточнивши свої вимоги просить, стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 1732 грн., на користь ОСОБА_2 - 1015 грн., а також відшкодувати судові витрати пов'язані зі зверненням до суду.

В обґрунтування свої вимог зазначають, що в лютого 2012 року вони познайомився з відповідачами по справі, які пообіцяли їм у разі внесення в проект «Всемирна каса взаємодопомоги» грошових коштів, повернення грошових коштів із відсотками від 20 до 65% на місяць. При цьому зобов'язалися повернути грошові кошти із відсотками до 15 жовтня 2012 року.

Позивачі зазначають, що в проміжок часу з березня до липень 2012 року ними було перераховано відповідачам суми в розмірі 2747 грн., яку їм досі не повернули, що явилося підставою для звернення до суду за захистом своїх прав.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивачів підтримали уточнені позовні вимоги в повному об'ємі. Пояснили, що грошові кошти позивачі перераховували на рахунок ОСОБА_3.

Представник відповідача ОСОБА_3 проти позову заперечувала, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність, з приводу чого надав письмові заперечення, які додані до матеріалів справи.

Відповідач ОСОБА_4 будучи належним чином повідомленою про час та місце слухання справи, в розумінні положень ч.5 ст. 74 ЦПК України, в судове засідання не явилася, причин неявки суду не повідомила.

Сторони, які з'явилися не заперечували проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_4.

Вислухав сторони, які з'явилися, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.

За загальним правилом (ч.1 ст.11 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Сторони мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Стаття 213 ЦПК України вимагає від суду повно та всебічно з'ясувати обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідити всі докази в їх сукупності.

У відповідності до п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 протягом часу з березня по квітень 2012 року перерахувала на користь ОСОБА_3 грошові кошти на загальну суму 1030 грн., позивач ОСОБА_1 з квітня по липень 2012 року перерахувала на користь ОСОБА_3 грошові кошти на загальну суму 1717,35 грн., при цьому як вбачається зі змісту квитанцій наданих позивачами на підтвердження внесених ним коштів, оригінали яких були оглянуті в ході судового розгляду справи, копії яких додані до матеріалів справи, призначенням платежу зазначене: внесення готівки на рахунок МПК ( Документ по касі № 29,5) ( ас. 7).

Як стверджує позивачі, що не було спростоване в ході судового розглядами справи, зазначені вище грошові кошти були перераховані ними на користь відповідачів з метою вступу в фінансову систему «Всемірна каса взаємодопомоги» та отримання відсотків, які за обіцянками останніх мали складати від 20 до 65% на місяць. При цьому грошові кошти перераховані ним в проект «Всемірна каса взаємодопомоги» відповідачі разом із відсотками обіцяли повернути в строк до 15 жовтня 2012 року. Проте досі не повернули, від виконання своїх зобов'язань ухиляються, на їх неодноразові звернення з вимогою про повернення грошових коштів відповідають відмовою.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про захист прав споживачів" послугою вважається діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Договором є усний чи письмовий правочин укладений між споживачем і виконавцем. Підтвердження вчинення усного правочину оформлюється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншим документам (розрахунковий документ).

Таким чином, суд вважає доведеним з боку позивачів досягнення ним із відповідачем ОСОБА_3 певного грошового зобов'язання, яке оформлено усною угодою на підтвердження укладення якої позивачами надано відповідні квитанції.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 цього кодексу встановлено настання правових наслідків у разі порушення зобов'язання, у тому числі, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 612 ЦК України Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1) та прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (ч.4).

Згідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у по станові від 23.05.2012 р. у справі № 6-35цс12: За положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороня ються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. ІІравочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, вказаний Закон встановив недійсність правочинів, здійснених з використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідально схеми.

У відповідності до положень ст. 360-7 ч.1 ЦПК України, яка передбачає, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, суд вважає, що задоволення вимог позивачів про відшкодування матеріальної шкоди, у зв'язку з невиконанням умов договору, грошових коштів сплачених ними за домовленістю з відповідачами є таким, що відповідає положення зазначених вище правових позицій Верховного Суду України.

Вирішуючи питання про особу з якої слід стягнути на користь позивачів сум внесених ними на виконання домовленості із відповідачами, суд приходить до того, що враховуючі, що всі грошові кошти були перераховані на ім'я ОСОБА_3, то саме вона повинна повернуті вказані кошти позивачам, це буде відповідати змісту положень про право на справедливий судовий розгляд (ст. 6 Конвенції, ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 4, 10, 11 ЦПК України).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснила, що при реєстрації в проекті «Всемирна каса взаємодопомоги» їй було сплачено 20 долларів США, що еквівалентно 197 грн. та при оформленні банківських карток позивачами були сплачено по 15 грн., на даний час банківські картки знаходяться у позивачів, в наслідок чого не наполягала на стягненні вказаних коштів.

Таким чином з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума боргу 1505,35 грн.( 1717,35-197- 15) та на користь ОСОБА_5 підлягає стягненню сума боргу 1000 грн.( 1015- 15).

Щодо вимог про відшкодування судових витрат, то вони підлягають задоволенню частково.

Відповідно до вимог статті 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп..

На підстав викладеного, ст.ст.23, 610-612, 1167 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст.ст. 1, 3, 10, 11, 57, 60, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмір 1505,35 грн..

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 1000 грн..

В інший частки позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у відшкодування понесених судових витрат 229,40 грн. за сплату судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протяг десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Тонкоголосюк О. В.