Ухвала суду № 34477956, 30.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" жовтня 2013 р. К/800/19988/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ємельянової В.І.,

Винокурова К.С., Рецебуринського Ю.Й.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року по справі № 1423/1341/2011

за позовом ОСОБА_4

до Головного управління праці та соціального захисту населення

Миколаївської обласної державної адміністрації (далі - УПСЗН

Миколаївської обласної державної адміністрації)

Управління Пенсійного фонду України у Заводському районі

м. Миколаєва (далі - Управління)

про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати УПСЗН Миколаївської обласної державної адміністрації надати до Управління довідки про його заробітну плату для обчислення пенсії державного службовця з врахуванням посадового окладу заступника Головного державного інспектора праці Миколаївської області, зобов'язати Управління здійснити позивачу перерахунок пенсії, починаючи з грудня 1999 року та виплатити різницю, яка виникла в результаті недоплати пенсії.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 2 серпня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_4 про перерахунок пенсії за період з 1 грудня 1999 року по 8 червня 2010 року залишено без розгляду.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 1 серпня 2012 року позов задоволено частково.

Зобов'язано УПСЗН Миколаївської обласної державної адміністрації скласти довідку про заробітну плату ОСОБА_4 для призначення йому пенсії державного службовця, у якій зазначити посадовий оклад, визначений відповідно до посадового окладу заступника начальника Головного управління праці та соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації, відкоригованого в порядку, що передбачений підпунктом «б» частини 1 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 1999 року № 2288, а також інші виплати відповідно до вказаного окладу та посади позивача та передати цю довідку до УПФУ у Заводському районі м. Миколаєва.

Зобов'язано УПФУ у Заводському районі м. Миколаєва здійснити відповідно до довідки перерахунок пенсії позивачу з 9 червня 2010 року та виплатити визначену різницю.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та залишити в силі постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 1 серпня 2012 року.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами встановлено, що наказом начальника Управління праці та зайнятості населення Миколаївської обласної державної адміністрації від 3 грудня 1996 року № 61 ОСОБА_4 було призначено на посаду заступника Головного державного інспектора праці Миколаївської області, яка відносилась до п'ятої категорії посад державних службовців.

Відповідно до структури Управління праці та зайнятості Миколаївської обласної державної адміністрації, Інспекція входила до його складу як самостійний відділ.

У зв'язку з реорганізацією зазначеного Управління було створено Головне управління праці та соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації. Посада заступника Головного державного інспектора праці Миколаївської області, яку займав ОСОБА_4 була скорочена.

Станом на 8 червня 1998 року позивачу було встановлено посадовий оклад, як заступнику начальника відділу у розмірі 85,84 грн.

Наказом від 8 червня 1998 року № 23 позивача з 9 червня 1998 року було звільнено із займаної посади у зв'язку з виходом на пенсію.

ОСОБА_4 з 11 червня 1998 року Управлінням Пенсійного фонду України у Заводському районі м. Миколаєва призначено пенсію відповідно до Закону Україну «Про державну службу».

У листопаді 2010 року позивач звернувся до Управління про перерахунок пенсії, вказуючи на те, що сума заробітної плати позивачу при призначенні та здійсненні перерахунку пенсії мала вираховуватись з посадового окладу заступника головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці у Миколаївській області у відповідності з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 1999 року № 2288, а не з посадового окладу заступника начальника відділу.

Управлінням у здійсненні такого перерахунку відмовлено (а.с.20-21).

Відмовляючи ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог про перерахунок пенсії, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Статтею 37-1 Закону України «Про державну службу» передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Судом встановлено, що УПСЗН Миколаївської обласної державної адміністрації, визначаючи посаду позивача для довідок про заробітну плату керувалось Порядком видачі довідок про заробітну плату для перерахунку пенсії державним службовцям у разі ліквідації органів, з яких особа вийшла на пенсію, а також перейменування (відсутності) посад, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Головного управління державної служби України від 3 грудня 2003 року № 319/144 (далі - Порядок).

Пункт 6 Порядку передбачає якщо посада, з якої державний службовець вийшов на пенсію, на час перерахунку відсутня в схемах посадових окладів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України для відповідного державного органу, посада прирівнюється за посадовим окладом до посади керівних працівників чи спеціалістів у межах відповідної категорії у відповідному державному органі, з якого особа вийшла на пенсію. Заступникам керівників, заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені зазначеною постановою, посадові оклади визначаються на 3 - 7 відсотків нижче посадового окладу відповідного керівника.

Статтею 25 Закону України «Про державну службу» визначено, що до п'ятої категорії посад державних службовців відносяться посади спеціалістів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, заступників голів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, заступників керівників управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, спеціалістів апарату цих адміністрацій, інші прирівняні до них посади.

Відповідно до додатку № 24 Постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», виходячи зі схеми посадових окладів керівних працівників і спеціалістів управлінь, відділів та інших структурних підрозділів обласних Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінь. відділів та інших територіальних органів, центральних органів виконавчої влади та урядових органів, інших державних органів в областях, містах Києві та Севастополі, посада займана позивачем на момент виходу на пенсію - «заступник Головного державного інспектора праці» (5 категорія ІХ рангу) відноситься до посади заступника начальника відокремленого підрозділу.

Пунктом 4 вказаного додатку схеми передбачено, що начальник відділу у складі головного управління, самостійного управління, іншого структурного підрозділу, які є юридичними особами має місячний посадовий оклад за групою областей і становить 935 - 1045 грн.

Таким чином, враховуючи фактичні обставини справи та аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що УПСЗН Миколаївської обласної державної адміністрації правомірно видавались позивачу довідки для перерахунку пенсії, в яких посадовий оклад було визначено відповідно до посадового окладу начальника відділу, зменшеного на 7%, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268, а Управлінням в свою чергу з урахуванням вказаних довідок відповідно до вимог чинного законодавства було проведено перерахунки пенсій.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Посилання ОСОБА_4 в касаційній скарзі про необхідність застосування до спірних правовідносин Постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 1999 року № 2288 «Про впорядкування структури та умов оплати праці апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» є безпідставним, оскільки вказана постанова втратила чинність у зв'язку з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268.

Судом апеляційної інстанції дана належна оцінка доводам позивача та прийнято обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про перерахунок пенсії.

Суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій, а тому у відповідності до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року - без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ємельянова В.І.

Судді Винокуров К.С.

Рецебуринський Ю.Й.