Рішення № 34477120, 16.10.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц\796\13335 Головуючий у 1 інстанції - Сирбул О.Ф.

2013 рік Доповідач - Шахова О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.

16 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого - Шахової О.В.

суддів Головачова Я.В., Поливач Л.Д .

при секретарі Охневській Т .В.

розглянула в відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ "Вердикт Фінанс"

на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 серпня 2013 року

за позовом ТОВ "Вердикт Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

В С Т А Н О В И Л А :

В червні 2013 року ТОВ " "Вердикт Фінанс" звернулося до суду з зазначеним позовом, в якому вказувало, що 12 листопада 2008 року між товариством та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за яким товариство передало,а ОСОБА_1 отримав 15 000 грн. кредиту, з строком повернення до 12 листопада 2010 року. Зобов,язання щодо повернення кредиту відповідач не виконав,в результаті чого утворилася заборгованість в сумі 24 25 грн.97 коп.,яку позивач і просив стягнути з відповідача на свою користь.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12 серпня 2013 року ТОВ "Вердикт Фінанс" відмовлено в задоволені позову, з підстав спливу строку позовної давності.

Не погодившись з рішенням суду представник ТОВ "Вердикт Фінанс" подав апеляційну скаргу та посилаючись на порушення норм процесуального та невірне застосування норм матеріального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення вимог товариства.

На обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує, зокрема, що суд дійшов помилкового висновку про пропуск товариством строку для звернення до суду з даним позовом та не врахував, що відповідно до умов договору термін користування кредитом визначено до 12 листопада 2010 року,а тому саме з цього часу починається перебіг трирічного строку позовної давності. Згідно ж поштового штемпелю позовна заява направлена до суду поштою 4 червня 2013 року та отримана судом згідно штампу про реєстрацію вхідної кореспонденції 5 червня 2013 року. Таким чином, зазначає апелянт, строк позовної давності при подачі позову товариством не пропущено і відповідно висновок суду про це та відмова з цих підстав в задоволені позову,на його думку, не ґрунтуються на законі.

В судовому засіданні представник позивач доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник проти апеляційної скарги заперечував та просили залишити рішення суду без змін. В поданих письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідач відзначає, що за договором кредиту не передбачено єдиного строку повернення кредиту.

Заслухавши доповідь судді Шахової О.В., пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши апеляційну скаргу, в межах її доводів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 1054 ЦПК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості,такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та у порядку встановлених договором.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 12 листопада 2008 року між ВАТ «АСТРА БАНК» та ОСОБА_1укладено кредитний договір № 121108-011, про надання відповідачу на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредиту на споживчі потреби у розмірі 15 105,00 грн. з строком користування кредитом 24 місяців терміном до 12.11.2010 року включно (п. п. 1.1. зазначеного договору).

Згідно п.п. 1.2., 1.2.1. зазначеного договору за користування кредитом відповідач зобов'язався сплачувати процентну винагороду (проценти) щомісячно в розмірі 3 (три) % річних, яка нараховується та сплачується у валюті кредиту, починаючи з дня надання кредиту та до моменту повного погашення заборгованості.

Відповідно до п.п. 1.2., 1.2.2. зазначеного договору відповідач зобов'язався щомісячно сплачувати за обслуговування кредитної заборгованості комісійну винагороду (комісію) в розмірі 3 (три) % від суми кредиту, зазначеної у п.п. 1.1., договору, яка сплачується у гривні, починаючи з дня підписання договору,та до, моменту повного погашення заборгованості за договором.

Згідно п.п. 4.3.4. зазначеного кредитного договору відповідач зобов'язався повернути кредит в повному обсязі, сплатити нараховані проценти за фактичний час його використання, комісії та можливі штрафні санкції в порядку та у випадках, визначених цим договором.

Згідно п.п. 3.4. кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом згідно п.п. 1.2.1. кредитного договору здійснюється щомісяця, виходячи з фактичної заборгованості за кредитом до моменту погашення кредиту. Позичальник (відповідач) сплачує проценти щомісячно. При розрахунку процентів кількість днів у місяці приймається за 30 днів, у році - 360 днів. У разі прострочення погашення кредиту проценти нараховуються на суму заборгованості за кредитом і за період прострочення до моменту повного погашення кредиту.

Свої договірні зобов'язання банк виконав у повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти у розмірі, передбаченому п. п. 1.1., 2.1., 2.1.1. зазначеного договору.

Судом встановлено, що відповідач як позичальник умови договору повністю не виконав, суму кредитної заборгованості первісному кредитору не повернув, проценти за користування кредитом та комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості не сплатив.

Згідно договору купівлі-продажу № 1 від 28 грудня 2010 року та додаткової угоди, укладених між ВАТ «АСТРА БАНК» та ТОВ «Вердикт Фінанс» перший продав другому боргові зобов'язання фізичних осіб (права вимоги в повному обсязі) за кредитними договорами, укладеними з фізичними особами та ВАТ «АСТРА БАНК», в тому числі і боргові зобов'язання відповідача ОСОБА_1.(а.с.22-32).

25 квітня 2013 року ОСОБА_1 повідомлено про заміну кредитора у зобов'язанні листом, надісланим йому поштовим відправленням (а.с. 8).

Згідно розрахунків позивача, станом на 28.12.2010 року, заборгованість відповідача за кредитом становить 24 425,97 грн. та складається ззаборгованості за кредитом - 13 258,13 грн., суми процентів за користування кредитом - 745,39 грн. та суми комісійної винагорода (комісії) за обслуговування кредитної заборгованості - 10 422,45 грн.

Встановивши вище приведені обставини та відмовляючи ТОВ «Вердикт Фінанс» в задоволені позову суд виходив з того, що позивачем пропущено трирічний строк для звернення до суду з даним позовом.

Проте з такими висновками суду не можливо погодитися,оскільки ці висновку суду не мотивовані, зроблені без належного з‛ясування обставин, що мають значення для справи, що потягнуло за собою невірне застосування матеріального права, з огляду на що рішення суду не можна визнати законним та обґрунтованим і воно підлягає скасуванню.

Згідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк,у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 267 ЦК загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як встановлено вище, згідно п.1.1 кредитного договору та Додатку №1 до нього встановлено єдиний строк дії договору та строку повернення кредиту до 12 листопада 2010 року, тобто, починаючи саме з цього часу у кредитора (позивача) виникло право на звернення до суду з приводу повного повернення кредиту, плати за кредит та нарахованої комісії та починається перебіг трирічного строку позовної давності і останнім днем цього строку є 13 листопада 2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи позовна заява надіслана позивачем до суду 4 червня 2013року,про що свідчить відмітка поштового штемпеля підприємства зв'язку на конверті, яким здійснено надсилання позову (а.с. 46). Згідно штемпелю вхідного номеру № 25977 від 05.06.2013року позовна заява зареєстрована судом 05.06.2013 року (а.с. 3).

Таким чином, позовну заяву ТОВ «Вердикт Фінанс» подано в межах строку позовної давності,а тому підстав для відмови позивачу в задоволені позову з підстав спливу строку позовної давності не вбачається.

Вирішуючи позовні вимоги ТОВ «Вердикт Фінанс» про стягнення з відповідача кредитної заборгованості, колегією суддів встановлено, що за договором кредиту кредитодавець свої зобов‛язання виконав, проте відповідач свої зобов,язання виконував неналежно і на підтвердження зазначених обставин та позовних вимог позивачем надано належні докази, з огляду на що позовні вимоги товариства є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК, судові витрати понесені позивачем про зверненні до суду з даним позовом в сумі 244 грн.26 коп. (а.с.1) та при подачі апеляційної скарги в сумі 122 грн.13 коп. (а.с.85) , всього 366 грн.39 коп. підлягають стягненню з відповідача.

Стосовно доводів відповідача та його представника щодо обчислення строку позовної давності, за принципом черговості платежів, ці доводи є помилковими та такими, що не ґрунтуються на законі, оскільки позивач правильно зазначає в своїй апеляційній скарзі право на звернення до суду з приводу повного погашення кредиту не слід ототожнювати з правом дострокового повернення кредиту.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,309,313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ТОВ «Вердикт Фінанс» задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 серпня 2013 року скасувати та ухватити нове рішення наступного змісту.

Позов ТОВ «Вердикт Фінанс» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1,зареєстрованого в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ТОВ «Вердикт Фінанс» місцезнаходження офіс 502, корп. 4А, БЦ «Форум Парк Плаза», Московський проспект, 9, м.Київ,07073, ідентифікаційний код 36698193, п/р 2600038668301 в ПАТ "Енергобанк", МФО 300272 заборгованість за кредитним договором № 121108-011 від 12.11.2008 р. у розмірі 24 425,97 грн. (двадцять чотири тисячі чотириста двадцять п'ять гривень 97 копійок) та судові витрати у розмірі 366,39 грн. (триста шістдесят шість грн.39 коп.).

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий

Судді