Рішення № 34476780, 29.10.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2013 р. Справа № 5015/4991/12

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк», м. Іллічівськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Земельно-консалтинговий центр», м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Земкомерц», м. Рівне

про стягнення 22 350 059 грн. 81 коп.

головуючий суддя Мазовіта А.Б. суддя Матвіїв Р.І.

суддя Сухович Ю.О.

секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: Пушкарська О.В., представник (довіреність від 15.06.2013 р.);

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився

Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк», м. Іллічівськ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства «Лада-плюс», м. Львів та Товариства з обмеженою відповідальністю «Земельно-консалтинговий центр» про стягнення 26 105 523 грн. 50 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд (суддя Гоменюк З.П.) визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 30.11.2012 р. призначив розгляд справи на 11.12.2012 р.

За клопотання позивача та в зв'язку з неявкою представників відповідачів в судове засідання, ухвалою суду від 11.12.2012 р. розгляд справи відкладено на 15.01.2013 р.

14.01.2013 р. через канцелярію суду позивачем подана заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просив суд стягнути з Приватного підприємства «Лада-плюс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Земельно-консалтинговий центр» 23 168 813 грн. 50 коп., з яких 19 063 290 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 3 027 169 грн. 45 коп. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 921 368 грн. 99 коп. пені за несвоєчасну сплату суми кредиту та 156 985 грн. 06 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів.

Ухвалою від 15.01.2013 р. розгляд справи було відкладено на 22.01.2013 р.

Ухвалою від 22.01.2013 р. суд припинив провадження у справі в частині стягнення суми позову з Приватного підприємства «Лада-плюс», продовжив строк вирішення спору та відклав розгляд справи на 12.02.2013 р.

Ухвалою суду від 12.02.2013 р. призначено колегіальний розгляд вказаної справи. Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію у складі суддів Мороз Н.В. та Сухович Ю.О., головуючий суддя Гоменюк З.П.

Ухвалою суду від 13.02.2013 р. розгляд справи відкладено на 19.03.2013 р.

В зв'язку з поданням 22.02.2013 р. позивачем апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Львівської області від 22.01.2012 р. в частині припинення провадження, ухвалою суду від 25.02.2013 р. провадження у справі було зупинено до закінчення розгляду вказаної апеляційної скарги.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 р. ухвалу господарського суду Львівської області від 22.01.2013 р. у справі №5015/4991/12 залишено без змін.

Ухвалою суду від 12.04.2013 р. провадження у справі поновлено та призначено її розгляд на 23.04.2013 р.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Сухович Ю.О., автоматизованою системою документообігу суду визначено новий склад колегії, відповідно до якого суддю Сухович Ю.О. замінено суддею Матвіївим Р.І.

В зв'язку з поданням позивачем касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 р. у справі №5015/4991/12, ухвалою суду від 23.04.2013 р. зупинено провадження у справі до закінчення розгляду касаційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.06.2013 р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 р. у справі №5015/4991/12 залишено без змін.

В зв'язку з перебуванням судді Мороз Н.В. у відпустці, автоматизованою системою документообігу суду визначено новий склад колегії, відповідно до якого суддю Мороз Н.В. замінено суддею Петрашко М.М.

Ухвалою суду від 12.07.2013 р. провадження у справі поновлено та призначено її розгляд на 30.07.2013 р.

30.07.2013 р. через канцелярію суду позивачем подана заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Земельно-консалтинговий центр» 22 350 059 грн. 81 коп., з яких 14 666 220 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 4 848 276 грн. 39 коп. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 2 458 076 грн. 99 коп. пені за несвоєчасну сплату кредиту та 377 486 грн. 43 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом.

Ухвалою суду від 30.07.2013 р. розгляд справи було відкладено на 20.08.2013 р., ухвалою суду від 20.08.2013 р. - на 11.09.2013 р.

У зв'язку з довготривалою відпусткою головуючого судді Гоменюк З.П., автоматизованою системою документообігу суду проведено автоматичний розподіл справи №5015/4991/12 та визначено суддю Мазовіту А.Б. для подальшого її розгляду.

В зв'язку з перебуванням судді Петрашка М.М у відрядженні, автоматизованою системою документообігу суду визначено новий склад колегії, відповідно до якого суддю Петрашка М.М. замінено суддею Сухович Ю.О.

Ухвалою суду від 11.09.2013 р. розгляд справи було відкладено 26.09.2013 р., ухвалою суду від 26.09.2013 р. розгляд справи було відкладено на 09.10.2013 р.

08.10.2013 р. через канцелярію суду Товариства з обмеженою відповідальністю «Земельно-консалтинговий центр» було подано клопотання про зупинення провадження у справі №5015/4991/12 до вирішення справи №5011-34/12508-2012, що перебуває на розгляді в Господарському суді м. Києва.

Ухвалою суду від 09.10.2013 р. розгляд справи було відкладено на 29.10.2013 р., відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Земельно-консалтинговий центр» про зупинення провадження у справі та залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Земкомерц» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити з врахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та ТзОВ «Земкомерц» було укладено кредитний договір, на виконання умов якого йому було надано кошти в сумі 22 000 000 грн. 00 коп. у вигляді поновлюваної кредитної лінії. ТзОВ «Земкомерц» зобов'язувалося протягом дії кредитного договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений в договорі строк. Однак, ТзОВ «Земкомерц» свої зобов'язання щодо сплати процентів та повернення суми кредиту не виконав, на дату розгляду справи заборгованість становить 14 666 220 грн. 00 коп. по кредиту, 4 848 276 грн. 39 коп. по сплаті процентів, 2 458 076 грн. 99 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 377 486 грн. 43 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів. Крім цього, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Земельно-консалтинговий центр» було укладено договір поруки, у відповідності до якого останній відповідає перед позивачем за невиконання ТзОВ «Земкомерц» зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі. У зв'язку з неналежним виконанням ТзОВ «Земкомерц» зобов'язань по кредитному договору, позивач звернувся до ТзОВ «Земельно-консалтинговий центр» з вимогою про повернення суми кредиту та нарахованих процентів. Вказана вимога залишена відповідачем без задоволення. У зв'язку з цим, просив стягнути з ТзОВ «Земельно-консалтинговий центр» суму заборгованості, яка становить 22 350 059 грн. 81 коп. та судові витрати.

Відповідач, третя особа в судові засідання явку представників не забезпечили, проти позову не заперечили, доказів погашення заборгованості не надали, вимог ухвали суду від 30.11.2012 р. не виконали, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (поштові повідомлення про вручення ухвал суду долучено до матеріалів справи), тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

24 травня 2011 р. між Публічним акціонерним товариством «Марфін Банк» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Земкомерц» (позичальник) укладено кредитний договір №28800/OF.

Відповідно до п. 1.1. договору (в редакції, викладеній додатковою угодою №2 від 18.08.2011 р.) банк (позивач) зобов'язувався надати позичальнику (третій особі) грошові кошти у вигляді поновлюваної кредитної лінії з лімітом заборгованості 22 000 000 грн. 00 коп., а позичальник зобов'язувався прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути банку кредит, сплатити за користування кредитом 17,5% річних, комісії, пені і штрафи та інші платежі, що будуть нараховані відповідно до умов цього договору.

Видача коштів за кредитом відбувається траншами (частинами) на підставі письмових повідомлень (заявок) позичальника, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п. 1.3. кредитного договору, банк відкриває позичальнику кредитну лінію на строк з 24 травня 2011 р. по 23 травня 2012 р. включно. Погашення кредиту здійснюється відповідно до графіку погашення, передбаченого п. 2.5 цього договору.

На виконання умов кредитного договору, банк за письмовими повідомленнями (заявками) позичальника на отримання траншів від 30.05.2011 р. №43 та від 19.08.2011 р. №62 надав позичальнику кредит, що підтверджується випискою за особовим рахунком позичальника за період з 24.05.2012 р. по 21.11.2012 р.

Відповідно до п. 2.5. кредитного договору (в редакції, викладеній додатковою угодою №2 від 18.08.2011 р.), позичальник зобов'язувався повернути банку кредит не пізніше кінцевої дати, зазначеної у п. 1.3. цього договору відповідно до графіку погашення, згідно з яким фактичний залишок заборгованості позичальника за кредитом не повинен перевищувати: з 24.05.2011 р. - 12 000 000 грн. 00 коп., з 18.08.2011 р. - 22 000 000 грн. 00 коп., з 31.12.2011 р. - 21 990 000 грн. 00 коп., з 31.01.2012 р. - 21 980 000 грн. 00 коп., з 29.02.2012 р. - 21 970 000 грн. 00 коп., з 31.03.2012 р. - 21 960 000 грн. 00 коп., з 30.04.2012 р. - 21 950 000 грн. 00 коп., з 23.05.2012 р. - 0 грн. 00 коп. У разі непогашення заборгованості за кредитом у передбачені графіком терміни, така заборгованість вважається простроченою.

Пунктом 2.6. кредитного договору передбачено, що проценти сплачуються позичальником щомісяця, з 26-го числа, але не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, і в день фактичного повного погашення кредиту. Після закінчення передбаченого цим договором строку кредитування проценти, нараховані за період прострочення до фактичного погашення кредиту, позичальник сплачує в тому ж порядку, а у разі дострокового повного погашення заборгованості - в день фактичного погашення кредиту.

При несплаті процентів у зазначені терміни та строки, вони вважаються простроченими.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, ТзОВ «Земкомерц» свої зобов'язання перед позивачем щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами по кредитному договору №28800/OF від 24.05.2011 р. не виконав, на дату розгляду справи в суді заборгованість ТзОВ «Земкомерц» перед позивачем становить 14 666 220 грн. 00 коп. по кредиту, 4 848 276 грн. 39 коп. по сплаті процентів.

Також позивачем нараховано пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 2 458 076 грн. 99 коп. та пеню за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 377 486 грн. 43 коп.

З метою забезпечення виконання зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Земкомерц» за кредитним договором №28800/ОF від 24.05.2011 р., Публічним акціонерним товариством «Марфін Банк» (кредитор) 24.05.2011 р. укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Земельно-консалтинговий центр» (поручитель) договір поруки №06258-СО.

18.08.2011 р. сторонами за вказаним договором поруки було укладено додаткову угоду №1 до договору поруки №06258-СО від 24.05.2011 р. Вказаною додатковою угодою поручитель (ТзОВ «Земельно-консалтинговий центр») надав свою згоду на зміну зобов'язань боржника за кредитним договором №28800/ОF від 24.05.2011 р. зі всіма додатковими угодами до нього, які мали місце у зв'язку з підписанням кредитором та боржником додаткової угоди №2 від 18.08.2011 р. до кредитного договору. Вказана додаткова угода є невід'ємною частиною договору поруки.

За умовами зазначеного договору поруки, у випадку невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором №28800/ОF (п. 1.13. договору поруки) позичальник і поручитель відповідають перед банком, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком (кредитором) в тому ж розмірі, що і позичальник (боржник), включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків (п. 1.4. договору поруки).

Відповідно до п. 2.1. договору поруки забезпечене порукою зобов'язання боржника (позичальника) поручитель повинен виконати протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора.

На виконання вказаних вимог позивачем направлено поручителю вимогу за вих. №3437/01 від 30.08.2012 р.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Слід також зазначити, що право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (ч. 1 ст. 20 ЦК України).

Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, станом на дату судового розгляду заборгованість по кредитному договору №28800/ОF від 24.05.2011 р. перед банком ТзОВ «Земкомерц», чи відповідачем не сплачено. Відповідачем зворотнього належними та допустимими доказами не доведено.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 5.2. кредитного договору, при порушенні позичальником будь-яких термінів та строків повернення кредиту (в тому числі при порушенні термінів, передбачених графіком погашення, або при порушенні строку/терміну дострокового повернення кредиту на вимогу банку), несвоєчасної сплати процентів та комісій за користування кредитом - позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми несплаченого платежу, за кожний день прострочення.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 2 458 076 грн. 99 коп., пеню за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 377 486 грн. 43 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 14 666 220 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 4 848 276 грн. 39 коп. заборгованості по сплаті процентів, 2 458 076 грн. 99 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 377 486 грн. 43 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Земельно-консалтинговий центр», м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 200 (ідентифікаційний код 33169616) на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк», м. Іллічівськ, вул. Леніна, 28, Одеська область (ідентифікаційний код 21650966) 14 666 220 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 4 848 276 грн. 39 коп. заборгованості по сплаті процентів, 2 458 076 грн. 99 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 377 486 грн. 43 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 64 380 грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 29.10.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 31.10.2013 р.

Суддя Мазовіта А.Б.

Суддя Матвіїв Р.І.

Суддя Сухович Ю.О.