Рішення № 34476680, 29.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2013 р. справа № 911/3606/13

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС», м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп», Київська обл., с. Мархалівка

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Постолівська», Тернопільська обл., с. Постолівка

про стягнення 182 069,12 гривень

за участю представників:

від позивача: Грищенко О.М. (довіреність б/н від 25.03.2013р.)

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

17.09.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (далі-ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (далі-ТОВ «ПК Трейдсервісгруп»/відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Постолівська» (далі-ТОВ «Агрофірма «Постолівська»/відповідач 2) про стягнення 182 069,12 грн., з яких: 110 127,55 грн. курсової різниці, 34 429,32 грн. пені, 22 957,43 грн. інфляційних втрат, 4 554,82 грн. 3% річних з відповідача 2 та 10 000,00 грн. пені солідарно з обох відповідачів.

Відповідачі 1, 2 не скористались правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надали.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.07.2013р. порушено провадження у справі №911/3606/13 та призначено справу до розгляду на 26.09.2013р.

24.09.2013р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи. Зазначене клопотання судом задоволено.

Ухвалами господарського суду Київської області від 26.09.2013р. та 15.10.2013р. розгляд даної справи відкладався на 15.10.2013р. та 29.10.2013р. відповідно.

В судові засідання 26.09.2013р., 15.10.2013р. та 29.10.2013р. представники відповідачів 1, 2 не з'явились, витребувані судом документи не надали, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду даної справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи обмежені строки розгляду справи, а також те, що відповідачі 1, 2 не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи за відсутності представників відповідачів 1, 2.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

24.04.2008р. між ТОВ «Технік енерджі» (далі-постачальник) та ТОВ «Агрофірма «Постолівська» (далі-покупець) укладено договір поставки сільськогосподарської техніки №80 (далі-договір №80 від 24.04.2008р.), відповідно до якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця сільськогосподарську техніку згідно з умовами оплати, які викладені в п. 3.3 даного договору.

Пунктами 3.3 та 2.2 вказаного договору передбачено, що покупець зобов'язується провести оплату за товар в сумі 243 004,34 грн. - еквівалент 30 188,00 євро, наступним чином: 63 004,34 грн. до 10.05.2008р., 60 000,00 грн. до 10.06.2008р., 60 000,00 грн. до 10.07.2008р., 60 000,00 грн. до 10.08.2008р.

Сторони встановлюють, що протягом терміну дії договору, грошові зобов'язання покупця існують і підлягають сплаті в гривнях. Сума у гривнях, що підлягає сплаті покупцем на виконання ним зобов'язань по договору визначається шляхом множення грошового еквіваленту вартості товару на офіційний курс гривні до валюти еквіваленту, який буде встановлений НБУ на день фактичної оплати вартості товару покупцем.

На виконання умов вказаного договору, 17.09.2008р. постачальник поставив, а покупець прийняв товар вартістю 243 004,34 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на видатковій накладній №ТЕ-0407 від 17.09.2008р.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару, 17.12.2008р. ТОВ «Технік енерджі» звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до ТОВ «Агрофірма «Постолівська» про стягнення 243 004,34 грн. заборгованості за договором №80 від 24.04.2008р.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 04.02.2009р. у справі №8/156-3487 вищезазначений позов задоволено у повному обсязі. Доказів скасування вказаного рішення суду не надано.

24.01.2011р. між ТОВ «Технік енерджі» (далі-первісний кредитор) та ФОП ОСОБА_1 (далі-новий кредитор) укладено угоду про заміну кредитора у зобов'язанні №5-ТЕ, відповідно до якої первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги виконання ТОВ «Агрофірма «Постолівська» (боржником) зобов'язань щодо сплати розміру штрафних санкцій (курсової різниці, пені, 3% річних, інфляційних втрат), котрі нараховані ТОВ «Технік енерджі» відповідно до умов та норм чинного законодавства України за період з 05.02.2009р. по 05.11.2009р.

Вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 182 069,12 грн., з яких: 110 127,55 грн. курсової різниці, 44 429,32 грн. пені, 4 554,82 грн. 3% річних та 22 957,43 грн. інфляційних втрат (п.п. 2.1, 2.3 вказаної угоди).

21.01.2011р. ТОВ «Технік енерджі» надіслано відповідачу 2 повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, відповідно до якого перший інформував боржника (відповідача 2) про заміну кредитора за договором №80 від 24.04.2008р., у зв'язку з чим сплата курсової різниці та штрафних санкцій за вказаним договором підлягає здійсненню на користь нового кредитора - ФОП ОСОБА_1

Крім того, 02.07.2012р. між ФОП ОСОБА_1 (далі-первісний кредитор) та ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» (далі-новий кредитор) укладено угоду про заміну кредитора у зобов'язанні №84/07-12, відповідно до якої первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги виконання ТОВ «Агрофірма «Постолівська» (боржником) зобов'язання щодо сплати курсової різниці, пені, 3% річних та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі договору №80 від 24.04.2008р., згідно угоди №5-ТЕ від 24.01.2011р., у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язань щодо оплати вартості отриманого товару.

Вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 182 069,12 грн., з яких: 110 127,55 грн. курсової різниці, 44 429,32 грн. пені, 4 554,82 грн. 3% річних та 22 957,43 грн. інфляційних втрат (п.п. 2.1, 2.3 вказаної угоди).

02.07.2012р. ФОП ОСОБА_1 було надіслано відповідачу 2 повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, відповідно до якого перший інформував боржника (відповідача 2) про заміну кредитора за договором №80 від 24.04.2008р., у зв'язку з чим сплата курсової різниці та штрафних санкцій за вказаним договором підлягає здійсненню на користь нового кредитора - ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС».

Крім того, 21.12.2012р. між ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» (далі-кредитор) та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» (далі-поручитель) укладено договір поруки №21-12-2012-2, відповідно до якого поручитель поручився перед кредитором за виконання ТОВ «Агрофірма «Постолівська» обв'язку щодо сплати пені у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язань згідно договору №80 від 24.04.2008р.

Посилаючись на те, що відповідач 2, як покупець за договором №80 від 24.04.2008р. остаточну оплату вартості поставленого товару здійснив з порушенням встановлених договором строків та без врахування курсових коливань, позивач просить суд стягнути з відповідача 2, зокрема, 110 127,55 грн. курсової різниці, нарахованої із застосуванням курсів гривні до євро (11,38 грн./євро, 11,83 грн./євро та 11,91 грн./євро) на момент здійснення відповідачем 2 остаточних розрахунків за поставлений товар (25.08.2009р., 23.09.2009р. та 06.11.2009р.) щодо кожного здійсненого платежу (79 000,00 грн., 120 000,00 грн. та 44 004,34 грн.).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачами 1, 2 не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 173, 265, 193 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до статей 712, 692, 530 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 3.3 та 2.2 договору №80 від 24.04.2008р. передбачено, що покупець зобов'язується провести оплату за товар в сумі 243 004,34 грн. - еквівалент 30 188,00 євро, наступним чином: 63 004,34 грн. до 10.05.2008р., 60 000,00 грн. до 10.06.2008р., 60 000,00 грн. до 10.07.2008р., 60 000,00 грн. до 10.08.2008р.

Сторони встановлюють, що протягом терміну дії договору, грошові зобов'язання покупця існують і підлягають сплаті в гривнях. Сума у гривнях, що підлягає сплаті покупцем на виконання ним зобов'язань по договору визначається шляхом множення грошового еквіваленту вартості товару на офіційний курс гривні до валюти еквіваленту, який буде встановлений НБУ на день фактичної оплати вартості товару покупцем.

Крім того, приписами статей 512, 514 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 627, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду наведеного, підписання відповідачем 2 накладної №ТЕ-0407 від 17.09.2008р. про отримання товару вартістю 243 004,34 грн., у відповідності до вимог договору №80 від 24.04.2008р. породжує в останнього обов'язок щодо оплати такого товару у погоджені сторонами строки та з урахуванням курсових коливань на користь нового кредитора - позивача.

Натомість, у відповідності до наданих суду банківських виписок з поточного рахунку постачальника, відповідач 2 оплату вартості поставленого товару здійснив частковими платежами: 25.08.2009р. - 79 000,00 грн., 23.09.2009р. - 120 000,00 грн. та 06.11.2009р. - 44 004,34 грн. відповідно, без врахування курсових коливань (курсової різниці), що свідчить про порушення останнім умов договору №80 від 24.04.2008р. та підставність позовної вимоги про стягнення з останнього курсової різниці, нарахованої із застосуванням курсів гривні до євро (11,38 грн./євро, 11,83 грн./євро та 11,91 грн./євро) на момент здійснення відповідачем 2 остаточних розрахунків за поставлений товар.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, враховуючи встановлення судом факту несвоєчасної оплати відповідачем 2 вартості товару за договором №80 від 24.04.2008р. без врахування курсових коливань, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 2 - 110 127,55 грн. курсової різниці підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачами 1, 2.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем 2 своїх зобов'язань за договором №80 від 24.04.2008р., позивач просить суд стягнути з відповідача 2 - 34 429,32 грн. та солідарно з відповідачів 1, 2 - 10 000,00 грн. пені, нарахованої з урахуванням здійснених проплат за періоди:

з 05.02.2009р. по 24.08.2009р. на 243 004,34 грн. заборгованості,

з 25.08.2009р. по 22.09.2009р. на 164 004,34 грн. заборгованості,

з 23.09.2009р. по 05.11.2009р. на 44 004,34 грн. заборгованості.

Відповідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.3 договору №80 від 24.04.2008р. передбачено, що покупець несе відповідальність за прострочення з оплатою вартості товару, сплачуючи пеню в розмірі 0,08% від суми простроченого платежу, за кожен день затримки.

Приписами статей 553, 554 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктом 3.1 договору поруки №21-12-2012-2 передбачено, що відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою розміру пені у сумі 10 000,00 грн.

Водночас, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, встановлений за згодою сторін в договорі, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також враховуючи той факт, що арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом в межах вказаного позивачем періоду, з урахуванням положень договору №80 від 24.04.2008р. та вимог вищезазначених норм Закону, зокрема, в частині обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, становить 34 800,01 грн., суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення 44 429,32 грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 34 800,01 грн., з яких: 10 000,00 грн. підлягають стягненню солідарно з відповідачів 1, 2 та 24 800,01 грн. - з відповідача 2.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем 2 своїх договірних зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 2:

- 22 957,43 грн. інфляційних втрат, нарахованих за періоди:

з 01.01.2009р. по 30.06.2009р. на 243 004,34 грн. заборгованості,

з 01.09.2009р. по 31.10.2009р. на 164 004,34 грн. заборгованості;

- 4 554,82 грн. 3% річних, нарахованих за періоди:

з 05.02.2009р. по 24.08.2009р. на 243 004,34 грн. заборгованості,

з 25.08.2009р. по 22.09.2009р. на 164 004,34 грн. заборгованості,

з 23.09.2009р. по 05.11.2009р. на 44 004,34 грн. заборгованості.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, в силу вимог ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, встановлені п. 3.3 договору №80 від 24.04.2008р. строки остаточних розрахунків за товар, а також дні здійснення відповідачем 2 розрахунків за договором (25.08.2009р., 23.09.2009р. та 06.11.2009р.), суд здійснював обрахунок інфляційних втрат за наступні періоди:

з 01.01.2009р. по 30.06.2009р. на 243 004,34 грн. заборгованості,

з 01.09.2009р. по 22.09.2009р. на 164 004,34 грн. заборгованості.

Оскільки арифметично вірний розмір інфляційних втрат, обрахованих судом протягом заявленого позивачем періоду з урахуванням наведених законодавчих та договірних положень становить 22 210,40 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2 - 22 957,43 грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 22 210,40 грн.

Проте, оскільки арифметично вірний розмір 3% річних, заявлених позивачем до стягнення, становить 4 564,61 грн., а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2 - 4 554,82 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

При винесенні даного рішення судом також було враховано, що відповідачами 1, 2 не було заявлено про застосування наслідків спливу строків позовної давності для захисту порушеного права, передбачених ст. 267 Цивільного кодексу України.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 ГПК України, покладаються судом солідарно на відповідачів 1, 2 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 553, 554, 559, 625, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст. 173, 175, 193, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Постолівська» (48236, Тернопільська обл., Гусятинський р-н, с. Постолівка, ідентифікаційний код 30787770) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (03187, м. Київ, вул. Ак. Заболотного, 38, кв. 23, ідентифікаційний код 38039872) 110 127 (сто десять тисяч сто двадцять сім) грн. 55 коп. курсової різниці, 24 800 (двадцять чотири тисячі вісімсот) грн. 01 коп. пені, 22 210 (двадцять дві тисячі двісті десять) грн. 40 коп. інфляційних втрат, 4 554 (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 82 коп. 3% річних та 3 261 (три тисячі двісті шістдесят одну) грн. 66 коп. судового збору.

3. Солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Постолівська» (48236, Тернопільська обл., Гусятинський р-н, с. Постолівка, ідентифікаційний код 30787770) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (08633, Київська обл., Васильківський р-н, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, 22, ідентифікаційний код 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (03187, м. Київ, вул. Ак. Заболотного, 38, кв. 23, ідентифікаційний код 38039872) 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. пені та 172 (сто сімдесят дві) грн. 20 коп. судового збору.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 31.10.2013р.

Суддя В.А. Ярема