Рішення № 34476524, 29.10.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2013 р. Справа № 909/1101/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., при секретарі судового засідання Поліводі С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01011, в особі Івано-Франківської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль", вул. Незалежності, 19, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Габріела", вул. Мазепи, 32, м. Івано-Франківськ, 76018

про звільнення з-під арешту майна, що знаходиться в іпотеці АТ "Райффайзен Банк Аваль" згідно договору іпотеки, посвідченого 27.06.2007 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстровим № 1055, а саме - магазин загальною площею 217,8 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, накладений відділом Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції.

за участю представників сторін:

від позивача: Злепко Назар Іванович - головний юрисконсульт управління пізнього збору проблемної заборгованості роздрібних клієнтів Івано-Франківської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", довіреність зареєстровано в реєстрі за № 217 від 30.03.2010 року;

від відповідача: Сорокіна Лідія Василівна - директор, наказ № 1-к від 16.10.2008 року ;

присутній в судовому засіданні представник відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції: Француз Іван Григорович - заступник начальника відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, довіреність № 02-19/В - 5 від 14.01.2013 року; посвідчення ІФ № 588

встановив: Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Івано-Франківської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Габріела" про виключення з-під арешту майна, що знаходиться в іпотеці АТ "Райффайзен Банк Аваль" згідно договору іпотеки, посвідченого 27.06.2007 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстровим №1055, а саме - магазин загальною площею 217,8 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, накладений відділом державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції.

В обгрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що накладення арешту на заставне майно, що є предметом договору іпотеки від 27.06.2007 року, в спірному випадку порушує його законні права та інтереси. При цьому зазначає, що у відповідності до ст.3 Закону України "Про іпотеку" банк користується першочерговим правом перед іншими кредиторами на відшкодування заборгованості, що виникла з Генеральної кредитної угоди №86 від 27.06.2007 року та кредитних договорів, що є невід"ємними її частинами.

В ході провадження у справі, ухвалою суду від 17.10.2013 року судом відкладено розгляд справи на 29.10.13 та зобов"язано відділ Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції направити до суду представника та надати суду письмові пояснення по суті спору; копію виконавчого провадження, згідно якого було накладено арешт на спірне майно; пояснення чи надсилались позивачу повідомлення про накладення арешту на іпотечне майно і чи роз'яснялось йому право на звернення до суду із позовом про звільнення майна з-під арешту.

На виконання вищезазначених вимог суду, в судовому засіданні представником відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції надав суду копію виконавчого провадження, згідно якого було накладено арешт на спірне майно.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити.

Відповідач заявою №3/10 від 14.10.2013 року позов визнав.

Представник відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції в судовому засіданні підтвердив факт накладення арешту на нерухоме майно, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та зазначив, що при виконання виконавчих дій державному виконавцю не було відомо про обтяження вищезазначеного майна.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши докази по справі та надавши їм належної правової характеристики, суд бере до уваги наступне.

27 червня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого внаслідок зміни організаційно-правової норми є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (по договору - кредитор) та ОСОБА_7 (по договору позичальник) була укладена Генеральна кредитна угода №86 (зі змінами від 27.06.2007 року та 02.04.2008 року), згідно якої кредитор зобов"язався надати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках даної Генеральної кредитної угоди, і які є невід"ємними її частинами.

Зокрема, в межах даної Генеральної кредитної угоди було укладено Кредитний договір №010/14-10-449 G 86 від 27.06.2007 року , відповідно до якого позичальнику надано кредитні кошти в сумі 300 000, 00 дол. США зі сплатою 12% річних за користування коштами; Кредитний договір №010/14-10-517 G 86 від 20.07.2007 року, згідно якого позичальнику надано кредит в сумі 84 000,00 дол. США під 12,5%; Кредитний договір №010/14-10-186 G 86 від 02.04.2008 року, відповідно до якого позичальнику надано кредит в сумі 31 400,00 дол. США зі сплатою 13,25% річних; Кредитний договір №010/14-10-331 G 86 від 23.06.2008 року, згідно якого позичальнику надано кредит у сумі 175 000,00 дол. США зі сплатою 14,5% річних.

В забезпечення виконання зобов"язань, що випливають з вищезазначенної Генеральної кредитної угоди та його кредитних договорів, між товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Габріела" (по договору іпотекодавець), ОСОБА_7 (по договору - боржник) та відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі Івано-Франківської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (по договору - іпотекодержатель) укладено договір іпотеки (із змінами від 03.04.2008 року та 23.06.2008 року) посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим номером 1055, згідно п.1.2 якого предметом іпотеки визначено нерухоме майно - магазин загальною площею 217,8 кв.м., що належить іпотекодавцеві на праві власності на підставі договору купівлі-продажу №8 від 19.07.1999 року (укладеного між ТзОВ "Захід ЛТД" та ТзОВ"Фірма Габріела"), зареєстрованого в Івано-Франківському обласному бюро технічної інвентаризації 5 травня 2005 року за №7176771 та знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Загальна вартість нерухомого майна складає 1 099 890 грн. 00 коп., а заставна вартість за цим договором складає 4 188 500 грн. 00 коп. (п.1.3 договору іпотеки із змінами та доповненнями).

Внаслідок неналежного виконання основного зобов"язання згідно Генеральної кредитної угоди та його кредитних договорів та з метою добровільної реалізації іпотечного майна, яке надано в іпотеку ТзОВ "Фірма Габріела", Івано-Франківська обласна дирекція акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" Листом №140-13-2-00/16-554 звернулась до відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції про надання інформації про наявність/відсутність арешту на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці згідно договору іпотеки від 27.06.2007 року.

Листом відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції №41327 від 10.09.2013 року останній надав відповідь позивачу про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, яке належить відповідачу по справі, в тому числі на майно, яке перебуває в іпотеці згідно договору іпотеки від 27.06.2007 року, зокрема магазин загальною площею 217,8 кв.м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та роз"яснив порядок звернення з позовом до суду про визнання права власності на це майно і порядок зняття з нього арешту.

З огляду на наведене, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно приписів ст. 575 вказаного Кодексу, з якою кореспондуються положення ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За приписами вищевказаних норм, іпотека є спеціальним заходом майнового характеру, який спрямований на забезпечення виконання основного зобов'язання підставою якого є договір.

Стаття 5 Закону України "Про іпотеку" встановлює перелік об'єктів які можуть бути предметом іпотеки.

Відповідно до частини 1 вищезазначеної статті предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Враховуючи положення ч.3 ст. 33, ст.36, ст.37 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїм правовим наслідком та передбачає передачу іпотекодержателю право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Пунктом 5.4 Договору іпотеки від 27.06.2007 року (із змінами) передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку встановленому ст.38 Закону України "Про іпотеку"; згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, сторони договору визначили у який спосіб має відбуватись звернення стягнення на предмет іпотеки.

Главою 4 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено загальний порядок звернення стягнення на майно боржника.

Відповідно до ч.1 ст. 54 Закону, звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Частиною 3 вказаної статті встановлено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів.

Згідно ч. 8 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Таким чином, порядок звернення стягнення на заставлене майно законодавчо врегульований.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Цією ж статтею Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно ч. 3 ст. 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 60 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено порядок зняття арешту з майна, зокрема, особа яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Виходячи із змісту зазначеної норми тільки власник, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту, а умовою задоволення матеріально-правових вимог позивача має бути встановлення факту належності позивачеві права власності на спірне майно та безпідставність включення такого майна до опису боржника та накладення на нього арешту.

У відповідності до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про виключення майна з опису" №6 від 27.08.76 р. (в редакції від 25.05.1998 р.), за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Разом з тим, абз. 3 п. 9.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил підвідомчості (стаття 12 ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган Державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Судом встановлено, що описане та арештоване майно належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма Габріела", що підтверджується матеріалами справи та не оспорюється позивачем.

Позивачем не надано доказів наявності у нього права власності на арештоване майно, тобто позивач не є власником спірного майна, а лише має право відповідно до п.5.4 Договору іпотеки звернути на нього стягнення у визначений спосіб.

Таким чином, у позивача відсутні правові підстави звернення до господарського суду з позовними вимогами про звільнення майна з-під арешту.

Однак, позивачем не вірно обрано спосіб захисту свого порушеного права, а отже це є підставою для відмови в задоволенні його позовних вимог.

З огляду на викладені обставини судом не приймається визнання позову відповідачем

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 1, 5, 16, 33, 36, 37 Закону України "Про іпотеку", ст. ст. 54, 57, 60 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 16, 572, 575 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

відмовити в позові публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Івано-Франківської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Габріела" про звільнення з-під арешту майна, що знаходиться в іпотеці АТ "Райффайзен Банк Аваль" згідно договору іпотеки, посвідченого 27.06.2007 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстровим № 1055, а саме - магазин загальною площею 217,8 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, накладений відділом Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції.

Судові витрати по справі залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.11.13

Суддя Фанда О. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Кудлейчук О. В. 01.11.13