Ухвала суду № 34476466, 29.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

29.10.2013р. Справа № 905/4896/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

помічник судді Юрова Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за скаргою Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля»

про: визнання дій заступника начальника відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку такими, що не відповідають закону України «Про виконавче провадження»; визнання незаконною постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 28.08.2013 року за наказом Господарського суду Донецької області по справі № 905/4896/13 від 13.08.2013 року та про зобов"язання Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку винести постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого документу - наказу Господарського суду Донецької області від 13.08.2013 року по справі № 905/4896/13 .

стягувач: Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля»

боржник: фізична особа-підприємець ОСОБА_1

про: стягнення 17 305,00 грн.

в засіданні брали участь представники сторін:

від стягувача: Колотілін О.В.- за дов. №114, від 30.05.2013 р.

від боржника: не з'явився

від ВДВС: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 01.08.2013р. по справі № 905/4896/13 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу у розмірі 17.305,00 грн. за договором № 775к від 31.12.2008р., з яких 5.682,32 грн. - заборгованість за активну електроенергію за січень 2013р., 11.214,02 грн. - перевищення договірних величин споживання електроенергії за грудень 2012р., січень 2013р., 340,01 грн. - пеня за період з 04.02.2013р. по 30.06.2013р., 68,65 грн. - 3% річних за період з 04.02.2013р. по 30.06.2013р.- задоволені.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» 5.682,32грн. - заборгованість за активну електроенергію за січень 2013р., 11.214,02 грн. - перевищення договірних величин споживання електроенергії за грудень 2012р., січень 2013р., 340,01 грн. - пеню, 68,65 грн. - 3% річних, витрати на сплату судового збору у сумі 1.720,50 грн.

13.08.2013 р. на виконання цього рішення судом видано наказ.

17.09.2013р. до канцелярії суду надійшла скарга Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» від 12.09.2013р. № 52юр-9738/13, в якій скаржник просить:

- визнати дій заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку щодо винесення постанови від 28.08.2013 року ВП № 39538929 про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконавчому документу - наказу Господарського суду Донецької області від 13.08.2013 року по справі № 905/4896/13 такими, що не відповідають Закону України «Про виконавче провадження»;

- визнати незаконною постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 28.08.2013 року за наказом Господарського суду Донецької області по справі № 905/4896/13 від 13.08.2013 року;

- зобов"язати Відділ державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку винести постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого документу - наказу Господарського суду Донецької області від 13.08.2013 року по справі № 905/4896/13.

Мотивуючи скаргу заявник зазначив, що відповідно до п.8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було винесено постанову від 28.08.2013р. ВП № 39538929 про відмову у відкритті виконавчого провадження у зв'язку із виселенням боржника з житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та знаходження боржника за іншими адресами: АДРЕСА_2. Заявник наполягає, що, інформація про місцезнаходженням боржника встановлюється державним виконавцем вже після відкриття виконавчого провадження, в процесі виконання судового рішення шляхом надіслання відповідних запитів, а тому висновки державного виконавця є передчасними та протиправними.

Стягувач у судовому засіданні наполягав на задоволенні скарги.

Боржник у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, письмового відзиву по суті скарги не надав.

ВДВС Калінінського РУЮ у м. Донецьку письмового відзиву на скаргу не надав, у заяві від 27.09.2013р. № 14 24595/04-38 просив справу розглянути за відсутності його представника, вимоги ухвали суду від 17.10.13р. не виконав, у судове засідання не з"явився.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 ГПК України унормовано, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили (ст. 116 ГПК України).

В силу ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 3 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст.121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

28.08.2013р. заступником начальника відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку Кравченко А.Д. прийнято постанову ВП № 39538929 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) на підставі п.8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження». Державний виконавець посилався на постанову від 22.06.2012р. про закінчення виконавчого провадження ВП № 32474493 у зв'язку із виселенням боржника з житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та знаходження боржника за іншими адресами: АДРЕСА_2 (а.с. 79).

Частиною 2 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом. Постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником у десятиденний строк з дня її надходження (ч.4 ст.26 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, постанову ВП № 39538929 від 28.08.2013р. заявник отримав 09.09.2013р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції вх. 38182 та підпис представника Кацель Ю.Н. Сама ж скарга на дії державного виконавця надійшла до господарського суду 17.09.2013р.

Таким чином, Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» звернулось до суду з дотриманням строків, передбачених ст.121-2 ГПК України та ч.4 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», на оскарження постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, зокрема наказів господарських судів, ухвал судів у господарських справах.

Згідно ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

В статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено виключний перелік випадків, в яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, а саме:

- пропуск встановленого строку пред'явлення документів до виконання,

- неподання виконавчого документа, зазначеного у ст.17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;

- якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання,

- пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;

- якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення,

- невідповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону,

- якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів,

- наявність інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Слід зазначити, що окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню, визначає Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802 (далі по тексту - Інструкція).

Під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами (п.1.5 Інструкції).

Частиною 1 статті 20 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Частиною 5 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.

З аналізу вищенаведених норм можно зробити висновок, що встановлення місцезнаходження боржника є компетенцією державної виконавчої служби і входить до складу обов'язкових дій, що мають бути проведені державним виконавцем після відкриття виконавчого провадження, під час здійснення ним виконавчих дій.

Як вбачається, державний виконавець у постанові від 28.08.2013р. ВП № 39538929 відмовляючи у відкритті виконавчого провадження, посилається на постанову державного виконавця від 22.06.2012р. про закінчення виконавчого провадження ВП № 32474493 у зв'язку із виселенням боржника-ФОП ОСОБА_1 з житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та знаходження боржника за іншими адресами: АДРЕСА_2

Проте, в матеріалах справи відсутня і державним виконавцем не надана постанова від 22.06.2012р. про закінчення виконавчого провадження ВП № 32474493, не надані пояснення щодо відношення цієї постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 32474493 до заяви стягувача про примусове виконання рішення - наказу Господарського суду Донецької області від 13.08.2013 року по справі № 905/4896/13, а також щодо підстав проведення будь-яких перевірок боржника без відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача.

Підвідомчість виконавчих проваджень відділам примусового виконання рішень ДВС України та регіональних органів ДВС визначається згідно зі статтею 21 Закону. Виконавчі провадження, що перебувають на виконанні в територіальних органах ДВС, можуть передаватися до відділів примусового виконання рішень ДВС України та регіональних органів ДВС в установленому розділом VI цієї Інструкції порядку (п.3.5.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень).

З наявного в матеріалах справи витягу Державної реєстраційної служби України серії АВ № 898002 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно боржника, станом на 12.07.2013р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має місцепроживання за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до Закону України від 15.05.2003 № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Єдиний державний реєстр створений з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України (ч. 1 ст. 17 Закону).

Частиною 1 статті 18 цього Закону встановлено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Зміни відомостей про юридичну або фізичну особу-підприємця до єдиного державного реєстру вносяться шляхом подання відповідних документів, особою, уповноваженою діяти від його імені державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи.

Матеріали справи не містять інших відомостей щодо місцезнаходження боржника ніж ті, що зазначені у витягу серії АВ № 898002 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.07.2013р., тому стягувач обгрунтовано звернувся за примусовим виконанням наказу Господарського суду Донецької області від 13.08.2013 року по справі № 905/4896/13 саме до Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку.

При цьому, наказ Господарського суду Донецької області від 13.08.2013 року по справі № 905/4896/13 відповідає вимогам, визначеним статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на встановлені обставини та норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що дії державного виконавця щодо винесення постанови від 28.08.2013 року ВП № 39538929 про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконавчому документу - наказу Господарського суду Донецької області від 13.08.2013 року по справі № 905/4896/13 є такими, що не відповідають Закону України "Про виконавче провадежння", відповідна постанова від 28.08.2013 року ВП № 39538929 підлягає скасуванню, а скарга Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» в цій частині підлягає задоволенню. Протилежного Відділом державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку не доведено.

Суд враховує, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється (п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Таким чином, вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» про зобов"язання Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку винести постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого документу - наказу Господарського суду Донецької області від 13.08.2013 року по справі № 905/4896/13 не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» задовольнити частково.

Визнати такими, що не відповідають Закону України «Про виконавче провадження» дії Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку щодо винесення постанови від 28.08.2013 року ВП № 39538929 про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконавчому документу - наказу Господарського суду Донецької області від 13.08.2013 року по справі № 905/4896/13.

Скасувати постанову ВП № 39538929 віл 28.08.2013р. заступника начальника відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконавчому документу - наказу Господарського суду Донецької області від 13.08.2013 року по справі № 905/4896/13.

В задоволенні вимог про зобов"язання Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку винести постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого документу - наказу Господарського суду Донецької області від 13.08.2013 року по справі № 905/4896/13 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.В. Величко

Надруковано 4 прим.:

1- у справу

2- сторонам

1- ВДВС

(062) 381-91-20