Постанова № 34476447, 29.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року Справа № 926/362/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П. (доповідач)розглянувши матеріали касаційної скарги Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, м. Чернівціна постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 27.08.2013р.у справігосподарського суду Чернівецької областіза позовомЧернівецької обласної ради, м. Чернівці доВиконавчого комітету Чернівецької міської ради, м. Чернівціза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство "Магазин навчально-наочного приладдя", м. Чернівці провизнання частково незаконним та скасування рішення за участю представників сторін:

позивача: Єлєніч М.О. (представник за дов. від 02.01.2013р. № 01-11/11-2),

відповідача: Лелюк Х.М. (представник за дов. від 07.10.2013р. № 01/02-18/999), Юзьків М.І. (представник за дов. від 05.06.2013р. № 01/02-18/507),

третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Чернівецька обласна рада звернулась до господарського суду Чернівецької області з позовом до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання незаконним та скасування підпункту 1.20 пункту 1 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 11.04.2006 року №256/6 "Про підтвердження права комунальної власності на об'єкти нерухомості, що належать територіальній громаді м. Чернівці та визнання пункту рішення таким, що втратив чинність (делеговані повноваження)".

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 13.05.2013р. у справі № 926/362/13, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.08.2013р., позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, Виконавчий комітет Чернівецької міської ради звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, мотивуючи скаргу тим, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме п. 10 розділу 5, ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 393 Цивільного кодексу України, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, неправильно застосовано положення постанови КМУ від 05.11.1991р. № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю".

У відзиві позивач та третя особа просять залишити рішення та постанову без змін, а скаргу без задоволення.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність її набуття не встановлена судом. Вказане кореспондується також зі статтею 4 Цивільного кодексу Української РСР щодо підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, в якій вказано, що за таких самих підстав цивільне право змінюється чи припиняється.

Згідно ст. 7 Закону Української РСР "Про місцеві ради народних депутатів та місцеве самоврядування" від 07.12.1990 (втратив чинність у 1997 році), до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць належить майно, яке передається безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, майно, яке створюється і купується органами місцевого самоврядування за рахунок належних їм коштів, а також майно, вказане в Законі України "Про власність".

За статтею 31 зазначеного закону комунальна власність належала до державної власності.

Перелік об'єктів комунальної власності, визначений ст. 35 Закону України "Про власність". Стаття 32 цього Закону передбачала, що суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

На виконання постанов Верховної Ради УРСР від 08.12.1990 "Про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про місцеві ради народних депутатів та місцеве самоврядування", від 26.03.1991 "Про введення в дію Закону Української РСР "Про власність", Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 05.11.1991 № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)".

Вказаною постановою затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць, зобов'язано органи, уповноважені управляти державним майном, здійснити до 01.01.1992 року передачу державного майна, що перебуває в їх віданні, до комунальної власності згідно переліку, затвердженого даною постановою.

Також цією постановою встановлено, що розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя провадиться облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів; розмежування майна між власністю районів, міст обласного підпорядкування та власністю інших адміністративно-територіальних одиниць провадиться виконкомами районних і міських рад народних депутатів з участю виконкомів районних у містах, міських районного підпорядкування, селищних і сільських рад народних депутатів.

На підставі вказаної постанови КМУ Чернівецька обласна Рада народних депутатів прийняла рішення від 27.12.1991р. "Про перелік об'єктів комунальної власності обласної, міської та районних Рад народних депутатів", яким затверджено перелік об'єктів комунальної власності обласної, міської та районних Рад народних депутатів.

Пунктом 2 даного рішення зобов'язано виконавчі комітети обласної, Чернівецької міської та районних Рад народних депутатів, обласні управління, відомства та інші господарські органи, уповноважені управляти майном місцевих Рад області, станом на 1 січня 1992 року провести інвентаризацію будівель, споруд, обладнання, іншого майна та грошових коштів в госпрозрахункових підприємствах, організаціях та установах, що знаходяться на утриманні місцевих бюджетів, і до 1 лютого 1992 року передати їх згідно переліків у комунальну власність відповідним Радам народних депутатів.

Згідно п. 2.9 додатку № 1 до зазначеного рішення, магазин учбово-наочного приладдя віднесено до Переліку державного майна, що знаходиться у комунальній власності обласної Ради народних депутатів.

Крім того, згідно рішення Чернівецької міської Ради народних депутатів від 25.01.1992 № 253 "Про перелік об'єктів комунальної власності Чернівецької міської Ради народних депутатів", в переліку об'єктів комунальної власності Чернівецької міської Ради народних депутатів магазин учбово-наочного приладдя, розташований по вул. Ломоносова, 4, м. Чернівці, не значиться.

Відповідно до ч.2. п.10 розділу V Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" майно передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте ними на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи.

Керуючись зазначеною нормою, Чернівецька обласна рада 09.07.1998р. прийняла рішення №45-2/98 "Про порядок управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області" і затвердила перелік об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, яким підтвердила, об'єкт нерухомості ДКП магазин навчально-наочного приладдя є об'єктом спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області. Зазначений об'єкт знаходиться за адресою - м. Чернівці, вул. Ломоносова, 4.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчим комітетом Чернівецької міської ради від 11.04.2006 р. №256/6 прийнято рішення "Про підтвердження права комунальної власності на об'єкти нерухомості, що належать територіальній громаді м. Чернівці та визнання пункту рішення таким, що втратив чинність (делеговані повноваження)", оскарження якого є предметом даного спору, відповідно до якого виконавчий комітет Чернівецької міської ради посилаючись на норми ст.ст.29, 30, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п. 2.1 додатку 1 до рішення Чернівецької міської ради від 25.01.1992 р. №253 "Про перелік об'єктів комунальної власності Чернівецької міської ради народних депутатів", розглянувши документи подані Чернівецьким БТІ, вирішив підтвердити право комунальної власності територіальної громади м. Чернівці на - нежилі приміщення по вул. Ломоносова,4 а саме: будівля магазину літ.А площею 138 кв.м, адмінбудівля літ.В площею 37,60 кв.м, будівля прохідної-складу літ.Б площею 51,00 кв.м (п.п.1.20 п.1).

Статтею 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на момент вчинення спірних правовідносин) встановлено делеговані повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, до яких належить в тому числі облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Таким чином, як вірно зазначено господарським судом попередніх інстанцій, законом уповноважено відповідача лише реєструвати право власності, а не підтверджувати його.

Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, також визначає лише порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні і не передбачає порядку підтвердження права власності на нежитлові приміщення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 10 ст. 59 "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно із ч. 1 ст. 392 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За таких обставин, оскільки оскаржуване рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради прийняте з перевищенням наданих повноважень, суперечить закону та порушує права позивача як власника спірного майна, висновок господарського суду першої та апеляційної інстанції про задоволення позову, колегія суддів визнає правомірним та обґрунтованим.

Розглядаючи касаційну скаргу та перевіряючи юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом 1-ї і 2-ї інстанції норм матеріального та процесуального права у відповідності до приписів ст. 1115, 1117 ГПК України, касаційна інстанція зазначає, що обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні.

На думку колегії прийняті у справі судові рішення відповідають цим вимогам, з огляду на що підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.08.2013р. у справі № 926/362/13 залишити без змін.

Головуючий суддя : Н.Г. Ткаченко

Судді: Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко