Рішення № 34476264, 31.10.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-13632 Головуючий у 1 інстанції- Антипова Л.О.

2013 рік Доповідач- Ратнікова В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2013 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва в складі:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Гаращенка Д.Р.

при секретарях - Мурга М.В., Пилипчук В.Є.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою

представника Публічного акціонерного товариства « Київенерго» Жекової Ганни Іванівни на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29 липня 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з"явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 29 липня 2013 року в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію відмовлено.

В апеляційній скарзі представник Публічного акціонерного товариства « Київенерго» Жекова ГаннаІванівна просила скасувати рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 29 липня 2013 року та ухвалити нове рішення про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті електроенергії в сумі 637,17 гривень, три відсотки річних та інфляційні в сумі 168,98 гривень та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 344,10 гривень.

Зазначала, що рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права. Висновок суду про те, що позивачем пропущений строк звернення до суду з даними позовними вимогами є помилковим, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач вчиняв дії щодо часткового погашення заборгованості за минулі періоди, а тому перебіг строку позовної давності переривався і підстав для відмови у стягненні з відповідача заборгованості через пропуск строку позовної давності у суд першої інстанції не було.

В судовому засіданні представник Публічного акціонерного товариства «Київенерго» СтовбунСвітлана Валентинівна повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5 проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на те, що рішення суду є обгрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду м. Києва Ратнікової В.М., пояснення осіб, що з"явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної

скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого по справі рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, суд 1-ї інстанції посилався на те, що з наданих відповідачем квитанції вбачається, що за період 2009- 2012 років ним проводились оплати платежів за користування електричною енергією відповідно до встановлених тарифів та об»єму спожитої електроенергії, а відносно заборгованості за попередній період позивачем пропущений строк позовної давності, з заявою про поновлення вказаного строку позивач до суду не звертався. А тому підстави для стягнення цієї заборгованості відсутні у зв»язку з пропуском встановленого законом трирічного строку звернення до суду, про застосування якого було подано заяву відповідачем.

З такими висновками суду колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_5 є власником особового рахунку № НОМЕР_1 на кв. АДРЕСА_1. Відповідач не заперечував, що споживає електричну енергію, а отже є споживачем електричної енергії в розумінні ст. 1 Закону України "Про електроенергетику", Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою КМ України від 26.07.1999 року № 1357 з наступними змінами.

Згідно з п. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 27 Правил у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії. У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі.

З досліджених в судовому засіданні доказів достовірно встановлено, що за період з 01. 06. 2006 року по 01.12.2012 року відповідач ОСОБА_5 не в повному обсязі здійснював оплату вартості спожитої електроенергії, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 517,25 гривень. В добровільному порядку вказану заборгованість відповідач не погашає, не дивлячись на направлені позивачем на його адресу попередження, а тому колегія суддів вважає, що заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Висновок суду першої інстанції про застосування до позовних вимог ПАТ « Київенерго» позовної давності, відповідно до поданої відповідачем заяви, колегія суддів вважає помилковим, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки.

Відповідно до частин 3 і 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно вимог ч.1 та ч.3 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов»язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З наданого представником позивача і дослідженого в судовому засіданні розрахунку заборгованості відповідача по оплаті спожитої електроенергії вбачається, що заборгованість виникла в період з 01.06.2006 року по грудень 2012 року. В березні 2007 року відповідач здійснив оплату в сумі 495,17 грн., при місячному платежі 16,08 грн., в 2008 році платежів не здійснював, а в 2009 році здійснював платежі в березні, квітні червні та серпні місяці в сумах, що перевищували розміри щомісячних платежів. Такі ж дії вчиняв відповідач і в березні 2011 року, сплативши суму платежу 119,85 грн. тоді як оплаті підлягала сума 69,17 грн. Крім того, з наданої відповідачем копії квитанції про сплату вартості спожитої електроенергії від 01.06.2013 року ( а.с. 37) вбачається, що ОСОБА_5 сплатив борг по оплаті вартості спожитої електроенергії за період з 01.10.2009 року по 01.11.2012 року в сумі 200,00 гривень.

Відповідно до абзацу 2 п. 6.5 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти , перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник електричної енергії має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Оскільки з досліджених судом доказів достовірно встановлено, що в період з березня 2007 року по березень 2011 року відповідачем вчинялись дії щодо часткового погашення заборгованості по оплаті вартості спожитої електроенергії, то перебіг строку позовної давності переривався і новий період перебігу строку позовної давності необхідно обчислювати з березня 2011 року. З позовом про стягнення заборгованості з відповідача ПАТ « Київенерго» звернулось 04.04.2013 року, тобто, в межах трирічного строку позовної давності, а тому доводи апеляційної скарги є обґрунтованими і з відповідача ОСОБА_5 на користь ПАТ « Київенерго» підлягає заборгованість по сплаті вартості спожитої електроенергії в сумі 517,25 гривень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

З встановлених в судовому засіданні фактичних обставин справи, досліджених доказів та пояснень сторін судом достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_5 не сплачує платежів за фактичне щомісячне споживання електричної енергії, внаслідок чого має перед ПАТ «Київенерго» заборгованість в розмірі 517,25 гривень, а тому, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, з відповідача ОСОБА_5 на користь позивача ПАТ «Київенерго» підлягають стягненню три проценти річних від простроченої суми в межах позовних вимог за період з жовтня 2009 року по грудень 2012 року в сумі - 49,15 грн. та інфляційні втрати за цей же період в сумі 87Ю41 грн., а всього -653,81 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29 липня 2013 року про відмову в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства « Київенерго» заборгованості по оплаті вартості спожитої електроенергії в сумі 517,25 грн., трьох відсотків річних від простроченої суми в розмірі 49,15 грн. та інфляційні втрати в сумі 87,41 грн., а всього - 653,81 грн.

Крім того, відповідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору відповідно до задоволених позовних вимог в сумі 191,80.

Керуючись ст.ст. 526, 625, 714 ЦК України, ст.ст. 88, 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника позивача Публічного акціонерного товариства «Київенерго» Жекової Ганни Іванівни задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29 липня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов публічного акціонерного товариства « Київенерго» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5, проживаючого в АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства « Київенерго», (місцезнаходження м.Київ, пл.. Івана Франка, 5, р/р 26038301201 у ГУ по м.Києві та Київській області ВАТ « Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 00131305) заборгованість по оплаті вартості спожитої електроенергії в сумі517,25 грн., три відсотки вічних від простроченої суми в розмірі 49,15 грн. та інфляційні втрати в сумі 87,41 грн., а всього стягнути 653,81 грн.

Стягнути з ОСОБА_5, проживаючого в АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства « Київенерго» (місцезнаходження м.Київ, пл.. Івана Франка, 5, р/р 26038301201 у ГУ по м.Києві та Київській області ВАТ « Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 00131305) судові витрати в сумі 191,80 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : Судді :