Постанова № 34472146, 10.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 жовтня 2013 року Справа №827/2319/13-а

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Прохорчук О.В.;

секретар судового засідання - Олійник С.О.,

за участю:

представника позивачів - ОСОБА_1, довіреність № 1528 та № 1529 від 04.09.2013,

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Управління Державної міграційної служби України в місті Севастополі про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом про: визнання протиправною бездіяльності Управління Державної міграційної служби України в місті Севастополі щодо реєстрації постійного місця проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 за заявами позивачів від 30.08.2013; зобов'язання Управління Державної міграційної служби України в місті Севастополі зареєструвати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем вимог Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" та наказу Міністерства внутрішніх справ України № 1077 від 22.11.2012, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивачів.

У судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримала, наполягала на задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неприбуття суду не повідомив.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивачів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до Ленінського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в місті Севастополі та до Управління Державної міграційної служби України в місті Севастополі із заявами від 30.08.2013 про реєстрацію місця проживання. Вказані заяви отримані уповноваженими особами суб'єктів владних повноважень 10.09.2013, про що свідчать підписи на поштових повідомленнях.

Порядок реєстрації місця проживання (перебування) особи, зняття з реєстрації регламентовано Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 № 1382-IV та Порядком реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1077 від 22.11.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 за № 2109/22421.

Стаття 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" визначає місце проживання як адміністративно-територіальну одиницю, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік; реєстрацію - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону № 1382-IV, громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Відповідно до пункту 20 статті 4 Положення про Державну міграційну службу України затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 405/2011 Державна міграційна служба України відповідно до покладених на неї завдань, здійснює реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб, веде відповідні реєстраційні обліки.

Статтею 7 вказаного Положення встановлено, що Державна міграційна служба України здійснює свої повноваження безпосередньо та через головні управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління, відділи (сектори) міграційної служби в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1.3. Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється управліннями, відділами (секторами) Державної міграційної служби України (далі - ДМС України) в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (далі - територіальний підрозділ ДМС України) у день подання особою документів. Реєстрація місця проживання особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів, пункт 2.1. вказаного Порядку.

Пунктом 2.2. Порядку встановлено, що для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, а після утворення центрів надання адміністративних послуг (далі - центр) - до відповідного центру: письмову заяву про реєстрацію місця проживання (додаток 5); документ, до якого вносяться відомості про місце проживання; квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання; документи, що підтверджують: право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання. У разі реєстрації місця проживання у центрі договір оренди житлового приміщення може бути засвідчено адміністратором центру; право на перебування або взяття на облік у закладі/установі - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи (додаток 6), копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 28 грудня 2011 року № 574 "Про деякі питання діяльності центру обліку бездомних громадян", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 січня 2012 року за № 84/20397; проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини, зразок якої наведено в додатку 7 до цього Порядку; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку); свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України, якщо реєструється місце проживання дитини, яка не досягла 16-річного віку; заява про зняття особи з реєстрації місця проживання, форма якої наведена в додатку 8 до цього Порядку (у разі здійснення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

Як вбачається із копій заяв від 30.08.2013, доданих до матеріалів справи, позивачами були виконані вимоги пункту 2.2. Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та надані всі необхідні документи для реєстрації місця проживання.

На день розгляду справи у суді, реєстрація місця проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в порушення вимог статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", відповідачем не здійснена.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд зазначає, що позивачами надані достатні докази, які свідчать про обґрунтованість їх позовних вимог.

З урахуванням викладеного, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Управління Державної міграційної служби України в місті Севастополі щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 за заявами від 30.08.2013.

3. Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в місті Севастополі зареєструвати місце проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1.

4. Зобов'язати Головне управління державної казначейської служби України в місті Севастополі повернути з Державного бюджету України ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні сорок одна копійка).

5. Зобов'язати Головне управління державної казначейської служби України в місті Севастополі повернути з Державного бюджету України ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні сорок одна копійка).

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку, встановлені частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддяпідпис О.В. Прохорчук

Постанову складено та підписано в порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 18 жовтня 2013 року.

З оригіналом згідно.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.В. Прохорчук