Постанова № 34469970, 29.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року Справа № 906/750/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Мамонтової О.М.

суддів Круглікової К.С.

Палія В.В.

За участю представників сторін:

від прокуратури Романов Р.О. (посвід. № 014714)

від позивача не з'явилися

від відповідача не з'явилися

розглянувши касаційну скаргу заступника прокурора Рівненської області на рішення господарського суду Житомирської області від 26.06.13р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.08.13р.

у справі № 906/750/13

за позовом прокурора Попільнянського району Житомирської області в інтересах держави в особі Попільнянської селищної ради, смт. Попільня Житомирської області

до ПАТ "Автотранспортне підприємство 11839", смт. Попільня Житомирської області

про визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою та скасування реєстрації державного акту

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Житомирської області 26.06.13р. (суддя Гансецький В.П.) у справі № 906/750/13 у визнанні недійсним Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою відмовлено, в частині вимог про скасування реєстрації цього акту - провадження припинено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.08.13р. (головуючий Коломис В.В., судді Мамченко Ю.А., Огороднік К.М.) вказане рішення скасовано частково, відмовлено у задоволенні вимог про скасування реєстрації Державного акту; в решті - рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, заступник прокурора Рівненської області подав касаційну скаргу, в якій просить рішення від 26.06.13р. та постанову від 06.08.13р. скасувати, позові вимоги задовольнити. В обґрунтування касаційної скарги прокурор посилається на порушення судом норм матеріального права, зокрема, ч. 2 ст. 92, ст. 125 ЗК України, ст.ст. 256, 257, 261 ЦК України.

Згідно розпорядження в.о. Секретаря четвертої судової палати від 28.10.13р. № 05-05/1511 розгляд касаційної скарги здійснюється колегією суддів у складі: головуючий суддя - Мамонтова О.М., судді Круглікова К.С., Палій В.В.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Рішенням виконавчого комітету Попільнянської селищної ради № 106 від 18.11.93р. надано Попільнянському автопідприємству в постійне користування земельну ділянку площею 5,2 га для адміністративно - виробничої бази.

Згідно Указу Президента України № 699/94 від 26.11.94р. "Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів" зазначене підприємство було приватизоване і перетворене на ВАТ "Автотранспортне підприємство 11839".

28.01.03р. на підставі вказаного рішення селищної ради Попільнянському ВАТ "АТП № 11839" був виданий Державний акт на право постійного користування землею серії І-ЖТ № 001722, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 46, яким останньому в постійне користування надано 4,7428 га землі для виробничих потреб. Рішенням загальних зборів акціонерів від 26.03.12р. товариство перейменовано на ПАТ "Автотранспортне підприємство 11839".

27.05.13р. прокурор Попільнянського району Житомирської області в інтересах держави в особі Попільнянської селищної ради звернувся з позовом до ПАТ "Автотранспортне підприємство 11839" про визнання недійсним Державного акту на право постійного користування землею серії І-ЖТ № 001722 від 28.01.03р. та скасування його державної реєстрації.

Господарський суд Житомирської області дійшов висновку про видачу спірного Державного акту з порушенням чинного на той час законодавства, зокрема, ст.ст. 92, 123 ЗК України, проте, у визнанні його недійсним рішенням від 26.06.13р. у справі № 906/750/13 відмовив за спливом строку позовної давності. Щодо скасування державної реєстрації акту - провадження у справі було припинено у зв'язку з тим, що дана вимога господарським судам не підвідомча.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.08.13р. вказане рішення скасовано частково, у задоволенні вимог про скасування реєстрації Державного акту відмовлено, оскільки ПАТ "Автотранспортне підприємство 11839" не є належним відповідачем за вказаними вимогами; в решті - рішення залишено без змін. Постанова мотивована тим, що рішення селищної ради, на підставі якого був виданий спірний Державний акт та постанова Попільнянського районного суду від 13.08.12р. у справі № 619/2082/12, якою скасовано рішення ради про припинення права постійного користування відповідача цією земельною ділянкою, є чинними.

Пунктом 1 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України (далі-Кодексу) передбачено, рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідно ч. 1 ст. 123 Кодексу, надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Стаття 256 Цивільного кодексу України визначає поняття позовної давності - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно ч. 3 і 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За приписами ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Пунктом 2.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.11р. передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності у відповідності зі ст. 92 ЗК України набувають лише: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування". Однак ця норма не обмежує і не скасовує право постійного користування земельними ділянками, набуте іншими особами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002 (див. Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005).

Судами встановлено, рішенням виконавчого комітету Попільнянської селищної ради № 106 від 18.11.93р. надано Попільнянському автопідприємству в постійне користування земельну ділянку площею 5,2 га. Державний акт на право постійного користування землею був виданий 28.01.03р. ВАТ "АТП № 11839". Як встановлено судом першої інстанції, прокурором пропущений строк позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем 26.06.13р. (а.с. 41), відтак, суди обґрунтовано відмовили в задоволенні вимог про визнання акту недійсним та скасування його реєстрації.

Враховуючи вищенаведене, колегія вважає, що оскаржена постанова прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу заступника прокурора Рівненської області залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.08.13р. у справі № 906/750/13 залишити без змін.

Головуючий суддя О.М. Мамонтова

Судді: К.С. Круглікова

В.В. Палій