Постанова № 34469103, 24.10.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3288/13-а

24 жовтня 2013 року 12год. 27хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Климчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Волкошовець О.Д.

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Господарське товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнешляхбуд"

до Державна податкова інспекція у Рівненському районі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -ВСТАНОВИВ :

Господарське товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнешляхбуд" звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі (далі - ДПІ у Рівненському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.05.2013р. №0001321701 форми «Р» про застосування штрафної санкції з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, у вигляді заробітної плати в сумі 510,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що застосування відповідачем штрафних санкцій є неправомірним, оскільки позивачем самостійно, до початку проведення перевірки, усунуто помилки, допущені у податковому розрахунку форми №1-ДФ шляхом подання уточнюючого розрахунку.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та суду пояснив, що 11.04.2013 року позивачем було подано уточнюючий податковий розрахунок за формою №1ДФ за 3 квартал 2012 року, у якому підприємством було усунуто помилку до початку перевірки, тобто самостійно виконано вимоги п.50.1 ст.50, п.120.2 ст.120 ПК України. За таких обставин, у відповідача були відсутніми підстави для застосування до позивача штрафних санкцій. Зауважив, що обумовлена помилка була інформаційного складу, будь-яка арифметична помилка у вказаному звіті щодо визначення податкових зобов'язань у позивача була відсутньою. Звернув увагу суду на вимоги п.56.21 ст.56 ПК України. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час, місце та дату розгляду справи. Суд не визнавав участь представника відповідача у судовому засіданні обов'язковою, а тому вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних письмових доказів, згідно ч.4 ст.128 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 14.05.2013 ДПІ у Рівненському районі проведено камеральну перевірку податкового розрахунку форми №1-ДФ Господарського ТОВ «Рівнешляхбуд» (код ЄДРПОУ 13973454), за наслідками якої складено акт від 14.05.2013р. №155/17-12-17-01 (а.с.11).

У вказаному акті зафіксовано порушення позивачем п.119.2 ст.119 ПК України, а саме: податковий розрахунок форми №1-ДФ за 3 квартал 2012 року подано з недостовірними відомостями, помилками.

На підставі акта перевірки від від 14.05.2013р. №155/17-12-17-01 ДПІ у Рівненському районі прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.05.2013р. №0001321701 форми «Р» про застосування штрафної санкції з податку на доходи фізичних осіб в сумі 510,00грн. (а.с.10).

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку, проте рішеннями ГУ Міндоходів у Рівненській області від 01.08.2013р. №124/10с/10-210/170 та Міндоходів України від 30.08.2013 №10048/6/99-99-10-08-03-14 скарги позивача залишені без задоволення (а.а.с.19-22, 26-28).

Як вбачається з матеріалів справи, 02.11.2012 року позивачем було подано до ДПІ у Рівненському районі податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку форми №1-ДФ за 3 квартал 2012 року. 11.04.2013 позивачем подано уточнюючий податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку форми №1-ДФ за 3 квартал 2012 року.

Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України).

Підпунктом 47.1.3 пункту 47.1 статті 47 ПК України передбачено, що відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть податкові агенти.

Згідно з п.п «а» та «б» п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок, подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування.

Відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Згідно з п.2.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПС України від 24.12.2010 №1020 (далі - Порядок №1020) податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного квартал.

Дія вказаного Порядку №1020 поширюється на податкових агентів, а саме: юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), самозайнятих осіб, представництва нерезидентів - юридичних осіб, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.

Пунктом 3.7 Порядку №1020 передбачено, що графа 6 заповнюється тільки на тих фізичних осіб, які приймались на роботу у звітному періоді. Графа 7 заповнюється тільки на тих фізичних осіб, які були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати, або звільнені до початку звітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді. Для тих фізичних осіб, які не змінювали місця роботи у звітному періоді, графи 6 та 7 не заповнюються. У разі неодноразового прийняття фізичної особи на роботу і її звільнення з роботи у звітному кварталі про таку особу потрібно заповнювати стільки рядків, скільки разів інформація про зміну місця роботи особи зустрічається у звітному кварталі.

ГТОВ «Рівнешляхбуд» є податковим агентом щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб, власних працівників, та зобов'язана, зокрема, в порядку і строки, передбачені вищенаведеними нормами, подавати до ДПІ у Рівненському районі податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку форми №1-ДФ.

Уточнюючий податковий розрахунок форми №1-ДФ за 3 квартал 2012 року позивачем було подано 11.04.2013 року - після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за вказаний період.

Отже, підстави звільнення позивача від сплати штрафних санкцій у зв'язку з поданням уточнюючого податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, у терміни, передбачені для подання такого податкового розрахунку, відсутні.

Відповідно до п.119.2 ст.119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Таким чином, відповідачем правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, було застосовано до позивача штрафну санкцію у сумі 510,00грн. за подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку форми №1-ДФ за 3 квартал 2012 року з недостовірними відомостями.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання позивача на положення п.120.2 ст.120 ПК України, оскільки вказана норма звільняє платника податку від сплати штрафу у разі самостійного донарахування суми податкових зобов'язань, що у даному випадку відсутнє.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Відповідно до ст.94 КАС України сплачений позивачем судовий збір йому не повертається. Відповідач не надав доказів понесення судових витрат.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.