Постанова № 34469022, 17.10.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 жовтня 2013 р. Справа №2а-12283/12/0170/10

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

при секретарі судового засідання - Золотковій Г.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Котлярова О.В., довіреність від 09.09.2013 року;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Прімор`є» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»

до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Клінічний санаторій «Прімор`є» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби із вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.10.2012 року №0001752302, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 94687,00 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 76610,00 гривень та за штрафними санкціями в розмірі 18077,00 гривень; №0001742302, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 145463,75 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 118594,00 гривень та за штрафними санкціями в розмірі 26869,75 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з КП «Альянс» (код за ЄДРПОУ 32468182), ТОВ «Кримбудіндустрія» (код за ЄДРПОУ 32100553), ПП «Сіті Буд» (код за ЄДРПОУ 37081640) за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року. На думку позивача, укладені угоди мали реальний характер, податковий кредит з ПДВ та витрати сформовано на підставі належних чином оформлених податкових накладних, а висновок податкового органу є необґрунтованим і таким, що суперечить чинному законодавству.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.10.2013 року допущено заміну відповідача по справі - Державну податкову інспекцію у м. Євпаторії АР Крим - Євпаторійською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності представника, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача під час розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечував, вважав, що відсутні підстави для задоволення позову та просив відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву .

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані документи та матеріали справи, висновок судової експертизи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Судом встановлено, що Дочірнє підприємство «Клінічний санаторій «Прімор`є» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» є юридичною особою, зареєстрованою 04.03.1992 року Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АР Крим, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №638001 (т.1, а.с.242).

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: діяльність санаторно-курортних закладів, виробництво мінеральних вод та інших безалкогольних напоїв, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, діяльність кафе, медична практика, інші види рекреаційної діяльності (т.1, а.с.243).

Таким чином, судом встановлено, що Дочірнє підприємство «Клінічний санаторій «Прімор`є» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» є юридичною особою, яка зобов'язана виконувати обов'язки, покладені на неї законами у зв'язку зі здійсненням діяльності.

Судом встановлено, що з 28.09.2012 року по 04.10.2012 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Прімор`є» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з КП «Альянс» (код за ЄДРПОУ 32468182), ТОВ «Кримбудіндустрія» (код за ЄДРПОУ 32100553), ПП «Сіті Буд» (код за ЄДРПОУ 37081640) за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

Результати документальної позапланової виїзної перевірки Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Прімор`є» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» знайшли своє відображення у Акті № 1545/2201/16502330 від 11.10.2012 року (т.1, а.с.162-177).

Згідно Акту перевірки відповідачем встановлено порушення:

- пп.5.1, пп.5.2.1, п.5.2, п.5.3.9 пп.5.3 ст.5, п.8.1, п.8.2, ст. 8 Закону України «Про оподаткування підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР в редакції Закону України №283/97-ВР із змінами і доповненнями, п.44.1 ст.44, п.138.1, п.138.2, п.138.6, 138.8, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.144.1 ст.144, ст.146, п.150.1 ст.150, п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 124578,00 гривень, у тому числі за 1 квартал 2009 року в сумі 338,00 гривень, півріччя 2009 року в сумі 5984,00 гривень, за 3 квартал 2009 року в сумі 21195,00 гривень, за 2009 рік 44082,00 гривень, за 1 квартал 2010 року в сумі 18913,00 гривень, за півріччя 2010 року в сумі 19339,00 гривень, за 3 квартал 2010 року в сумі 42805,00 гривень, за 2010 року в сумі 69245,00 гривень, за 1 квартал 2011 року зменшене від'ємне значення об'єкту оподаткування в сумі 1639,00 гривень, за 2 квартал 2011 року в сумі 8161,00 гривень, за 2-3 квартал 2011 року в сумі 10966,00 гривень, 2-4 квартал 2011 року в сумі 11115,00 гривень, за 1 квартал 2012 року в сумі 136,00 гривень.

- в порушення п.3.1 ст.3, пп.7.2.1., пп.7.2.6, п.7.2, пп.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, пп.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року та п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, у результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 81988,00 гривень, в тому числі по періодах: у лютому 2009 року заниження у сумі 149,00 гривень, у червні 2009 року заниження у сумі 2575,00 гривень, у серпні 2009 року заниження у сумі 2654,00 гривень, у вересні 2009 року заниження у сумі 3631,00 гривень, у жовтні 2009 року у сумі 4118,00 гривень, у листопаді 2009 року заниження у сумі 1373,00 гривень, у січні 2010 року заниження у сумі 19553,00 гривень, у лютому 2010 року заниження у сумі 7704,00 гривень, у березні 2010 року заниження у сумі заниження у сумі 16200,00 гривень, у липні 2010 року заниження у сумі 3135,00 гривень, у вересні 2010 року у сумі 3264,00 гривень, у жовтні 2010 року заниження у сумі 5873,00 гривень, у листопаді 2010 року заниження у сумі 6228,00 гривень, у травні 2011 року заниження у сумі 1546,00 гривень. у червні 2011 року заниження у сумі 2760,00 гривень, у липні 2011 року заниження у сумі 272,00 гривень, у серпні 2011 року 843,00 гривень, у вересні 2011 року у сумі 110,00 гривень.

На підставі висновків акту перевірки Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби були винесені податкові повідомлення-рішення від 19.10.2012 року №0001752302, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 94687,00 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 76610,00 гривень та за штрафними санкціями в розмірі 18077,00 гривень, №0001742302, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 145463,75 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 118594,00 гривень та за штрафними санкціями в розмірі 26869,75 гривень.

Таким чином, як вбачається з акту перевірки, підставою для зазначених висновків податкового органу стали господарські операції, які мають ознаки фіктивності та укладені між позивачем та його контрагентами для надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Вирішуючи питання про законність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки судом встановлено наступне.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судом між Дочірнім підприємством «Клінічний санаторій «Прімор`є» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (Замовник) та КП «Альянс» (Підрядник) укладено договір №973 від 18.05.2009 року, відповідно до якого Підрядник бере на себе зобов'язання на свій риск виконати роботи відповідно до проектно-кошторисної документацією, а Замовник бере на себе зобов'язання прийняти та оплатити роботу з капітального ремонту санвузлів 5-го номера, 4-го відділення клінічного санаторію «Примор`є», м. Євпаторія (т.1, а.с.13).

Також судом встановлено, що між Дочірнім підприємством «Клінічний санаторій «Прімор`є» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (Замовник) та КП «Альянс» (Підрядник) укладено договір №1158 від 10.08.2010 року, відповідно до якого Підрядник бере на себе зобов'язання виконати з своїх матеріалів, обладнання, роботи встановлення танцювального майданчика, а Замовник бере на себе зобов'язання прийняти та оплатити роботу (т.1, а.с.79-84).

Відповідно до матеріалів справи позивачем було отримано від КП «Альянс» робіт на загальну суму 665144,05 гривень, у тому числі ПДВ 110857,34 гривень, на підтвердження отримання робіт від КП «Альянс» позивачем надані наступні документи бухгалтерської та податкової звітності:

- довідка про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2009 року (т.1, а.с.15);

- акт приймання виконаних робіт за червень 2009 року на суму 13303,20 гривень, у тому числі ПДВ 2217,20 гривень (т.1, а.с.16-20)

- податкова накладна №1967 від 16.06.2009 року на суму 13303,20 гривень, у тому числі ПДВ 2217,20 гривень (т.1, а.с.21);

- акт приймання виконаних робіт №б/н за червень 2009 року на суму 10856,40 гривень, у тому числі ПДВ 1809,40 гривень (т.1, а.с.23-26);

- податкова накладна №2032 від 26.06.2009 року на суму 10856,40 гривень, у тому числі ПДВ 1809,40 гривень (т.1, а.с.27);

- довідка про вартість виконаних робіт за серпень 2009 року (т.1, а.с.29);

- акт приймання виконаних робіт №б/н від 15.09.2009 року на суму 40053,60 гривень, у тому числі ПДВ6675,60 гривень (т.1, а.с.30-33);

- податкова накладна №3227 від 31.08.2009 року на суму 20026,80 гривень, у тому числі ПДВ 3337,80 гривень (т.1, а.с.34);

- довідка про вартість виконаних робіт за жовтень 2009 року (т.1, а.с.36);

- акт приймання виконаних робіт №б/н від 20.10.2009 року на суму 58392,00 гривень, у тому числі ПДВ 9732,00 гривень (т.1, а.с.36-39);

- податкова накладна №3481 від 28.09.2009 року на суму 30411,60 гривень, у тому числі ПДВ 5068,60 гривень (т.1, а.с.40);

- податкова накладна №3787 від 21.10.2009 року на суму 27980,40 гривень, у тому числі ПДВ 4663,40 гривень (т.1, а.с.41);

- довідка про вартість виконаних робіт за листопад 2009 року (т.1, а.с.43);

- акт приймання виконаних робіт № б/н від 05.11.2009 року на суму 16298,40 гривень, у тому числі ПДВ 2716,40 гривень (т.1, а.с.44-47);

- податкова накладна №3612 від 02.10.2009 року на суму 8149,80 гривень, у тому числі ПДВ 1358,30 гривень (т.1, а.с.48);

- податкова накладна №4294 від 12.11.2009 року на суму 13153,80 гривень, у тому числі ПДВ 2192,30 гривень (т.1, а.с.49);

- довідка про вартість виконаних робіт за грудень 2009 року (т.1, а.с.52);

- акт приймання виконаних робіт №б/н від 31.12.2009 року на суму 162129,11 гривень, у тому числі ПДВ 27021,52 гривень (т.1, а.с.53-60);

- довідка про вартість виконаних робіт за грудень 2009 року на суму 9843,60 гривень (т.1, а.с.61);

- акт приймання виконаних робіт від 31.12.2009 року на суму 9843,60 гривень, у тому числі ПДВ 1640,60 гривень (т.1, а.с.62-65);

- довідка про вартість виконаних робіт за грудень 2009 року на суму 10053,60 гривень (т.1, а.с.66);

- акт приймання виконаних робіт № б/н від 31.12.2009 року на суму 10053,30 гривень, у тому числі ПДВ 1675,60 гривень (т.1, а.с.67-70);

- довідка про вартість виконаних робіт за грудень 2009 року на суму 5660,40 гривень (т.1,а.с.71);

- акт приймання виконаних робіт №б/н від 31.12.2009 року на суму 5660,40 гривень, у тому числі ПДВ 943,60 гривень (т.1, а.с.72-74);

- податкова накладна №4683/1 від 04.12.2009 року на суму 64585,08 гривень, у тому числі ПДВ 10764,18 гривень (т.1, а.с.75);

- податкова накладна №4956 від 28.12.2009 року на суму 97544,03 гривень, у тому числі ПДВ 16257,34 гривень (т.1,а.с.76);

- податкова накладна №4769/1 від 16.12.2009 року на суму 35763,60 гривень, у тому числі ПДВ 5960,60 гривень (т.1, а.с.77);

- податкова накладна №4719/1 від 14.12.2009 року на суму 12403,80 гривень, у тому числі ПДВ 2067,30 гривень (т.1, а.с.78);

- довідка про вартість виконаних робіт за лютий 2010 року на суму 15033,17 гривень (т.1, а.с.86);

- акт приймання виконаних робіт № б/н від 15.02.2010 року на суму 15033,17 гривень, у тому числі ПДВ 2505,53 гривень (т.1, а.с.87-92);

- довідка про вартість виконаних робіт за лютий 2010 року на суму 100710,24 гривень (т.1, а.с.93);

- акт приймання виконаних робіт №б/н від 16.02.2010 року на суму 100710,24 гривень, у тому числі ПДВ 16785,04 гривень (т.1, а.с.94-99);

- податкова накладна №411 від 22.02.2010 року на суму 100710,24 гривень, у тому числі ПДВ 16785,04 гривень (т.1, а.с.100);

- податкова накладна №412 від 22.02.2010 року на суму 15033,17 гривень, у тому числі ПДВ 2505,53 гривень (т.1, а.с.101);

- довідка про вартість виконаних робіт за листопад 2010 року на суму 49501,20 гривень (т.1, а.с.103);

- акт приймання виконаних робіт №б/н від 02.11.2010 року на суму 49501,20 гривень, у тому числі ПДВ 8250,20 гривень (т.1, а.с.104-107);

- податкова накладна №4123 від 02.11.2010 року на суму 25352,40 гривень, у тому числі ПДВ 4225,40 гривень (т.1, а.с.108);

- довідка про вартість виконаних робіт за вересень 2010 року на суму 55456,80 гривень (т.1, а.с.110);

- акт приймання виконаних робіт №б/н від 03.09.2010 року на суму 55456,80 гривень (т.1, а.с.111-114);

- податкова накладна №НН-3176 від 16.09.2010 року на суму 27796,49 гривень, у тому числі ПДВ 4632,75 гривень (т.1, а.с.115);

- довідка про вартість виконаних робіт за листопад 2010 року на суму 31951,20 гривень (т.1,а.с.118);

- акт приймання виконаних робіт № б/н від 15.11.2010 року на суму 31951,20 гривень (т.1,а.с.119-122);

- податкова накладна №НН-4249 від 24.11.2010 року на суму 32750,40 гривень (т.1, а.с.123);

- довідка про вартість виконаних робіт за жовтень 2010 року на суму 52408,09 гривень (т.1, а.с.125-126);

- акт приймання виконаних робіт від 04.10.2010 року на суму 52430,40 гривень (т.1,а.с.127-130);

- податкова накладна №3647 від 26.10.2010 року на суму 24773,09 гривень, у тому числі ПДВ 4128,85 гривень (т.1, а.с.131);

- довідка про вартість виконаних робіт за листопад 2010 року на суму 2954,40 гривень (т.1, а.с.133-134);

- акт приймання виконаних робіт №б/н від 15.11.2010 року на суму 2954,40 гривень (т.1, а.с.135-137);

- податкова накладна №НН-4248 від 17.11.2010 року на суму 2173,04 гривень, у тому числі ПДВ 362,17 гривень (т.1, а.с.138);

Придбані роботи були у повному обсязі в сумі 665749,94 гривень оплачені позивачем шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на користь КП «Альянс», що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:

- платіжне доручення №886 від 15.06.2009 року на суму 13303,20 гривень, у тому числі ПДВ 2217,20 гривень;

- платіжне доручення №988 від 26.06.2009 року на суму 10856,40 гривень, у тому числі ПДВ 1809,40 гривень;

- платіжне доручення №1176 від 30.07.2009 року на суму 20026,80 гривень, у тому числі ПДВ 3337,80 гривень;

- платіжне доручення №1420 від 02.09.2009 року на суму 20026,80 гривень, у тому числі ПДВ 3337,80 гривень;

- платіжне доручення №1551 від 22.09.2009 року на суму 30441,60 гривень, утому числі ПДВ 5068,60 гривень;

- платіжне доручення №1611 від 05.10.2009 року на суму 8149,80 гривень, у тому числі ПДВ 1358,30 гривень;

- платіжне доручення №1734 від 21.10.2009 року на суму 27980,40 гривень, у тому числі ПДВ 4663,40 гривень;

- платіжне доручення №1842 від 06.11.2009 року на суму 8148,60 гривень, у тому числі ПДВ 1358,10 гривень;

- платіжне доручення №1863 від 13.11.2009 року на суму 13153,80 гривень, у тому числі ПДВ 2192,30 гривень;

- платіжне доручення №1937 від 04.12.2009 року на суму 64585,08 гривень, у тому числі ПДВ 10764,18 гривень;

- платіжне доручення №1963 від 14.12.2009 року на суму 12403,80 гривень, у тому числі ПДВ 2067,30 гривень;

- платіжне доручення №1967 від 16.12.2009 року на суму 35763,60 гривень, у тому числі ПДВ 5960,60 гривень;

- платіжне доручення №2022 від 28.12.2009 року на суму 97544,03 гривень, у тому числі ПДВ 16257,34 гривень;

- платіжне доручення №196 від 17.02.2010 року на суму 79979,81 гривень, у тому числі ПДВ 13329,97 гривень;

- платіжне доручення №996 від 12.07.2010 року на суму 27635,00 гривень, у тому числі ПДВ 4605,83 гривень;

- платіжне доручення №1061 від 27.07.2010 року на суму 27635,00 гривень, у тому числі ПДВ 4605,83 гривень;

- платіжне доручення №1267 від 09.09.2010 року на суму 27796,49 гривень, у тому числі ПДВ 4632,75 гривень;

- платіжне доручення №1297 від 15.09.2010 року на суму 24148,80 гривень, у тому числі ПДВ 4024,80 гривень;

- платіжне доручення №1395 від 05.10.2010 року на суму 31152,00 гривень, у тому числі ПДВ 5192,00 гривень;

- платіжне доручення №1403 від 06.10.2010 року на суму 24773,09 гривень, у тому числі ПДВ 4128,85 гривень;

- платіжне доручення №1525 від 03.11.2010 року на суму 25352,40 гривень, у тому числі ПДВ 4224,40 гривень;

- платіжне доручення №1581 від 17.11.2010 року на суму 2173,04 гривень, у тому числі ПДВ 362,17 гривень;

- платіжне доручення №1628 від 24.11.2010 року на суму 32750,40 гривень, у тому числі ПДВ 5458,40 гривень;

Судом встановлено, що у журналах-ордерах по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Дочірнє підприємство «Клінічний санаторій «Прімор`є» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року операції з оплати робіт КП «Альянс» відображені на загальну суму 665749,94 гривень:

- червень 2009 року - Дт 631 - Кт 31 «Рахунки в банках» - 24159,60 гривень;

- липень 2009 року - Дт 631 - Кт 31 «Рахунки в банках» - 20026,80 гривень;

- вересень 2009 року - Дт 631 - Кт 31 «Рахунки в банках» - 50438,40 гривень;

- жовтень 2009 року - Дт 631 - Кт 31 «Рахунки в банках» - 36130,20 гривень;

- листопад 2009 року - Дт 631 - Кт 31 «Рахунки в банках» - 21302,40 гривень;

- грудень 2009 року - Дт 631 - Кт 31 «Рахунки в банках» - 210296,51 гривень;

- лютий 2010 року - Дт 631 - Кт 31 «Рахунки в банках» - 79979,81 гривень;

- липень 2010 року - Дт 631 - Кт 31 «Рахунки в банках» - 55270,00 гривень;

- вересень 2010 року - Дт 631 - Кт 31 «Рахунки в банках» - 51945,29 гривень;

- жовтень 2010 року - Дт 631 - Кт 31 «Рахунки в банках» - 55925,09 гривень;

- листопад 2010 року - Дт 631 - Кт 31 «Рахунки в банках» - 60275,84 гривень.

Як встановлено судом між Дочірнім підприємством «Клінічний санаторій «Прімор`є» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (Замовник) та ТОВ «Кримбудіндустрія» укладено договір на підготовку кадрів з атестації зварювальників №11 від 17.02.2009 року, відповідно до якого Замовник доручає, а ТОВ «Кримбудіндустрія» приймає на себе атестацію спеціалістів-зварювальників Замовника також договір на підготовку кадрів з атестації зварювальників, також договір №б/н від 17.06.2009 року, відповідно до якого Замовник доручає, а ТОВ «Кримбудіндустрія» приймає на себе атестацію спеціалістів-зварювальників Замовника.

Відповідно до матеріалів справи позивачем було отримано від ТОВ «Кримбудіндустрія» робіт на загальну суму 3500,00 гривень, у тому числі ПДВ 583,33 гривень, на підтвердження отримання робіт від ТОВ «Кримбудіндустрія» позивачем надані наступні документи бухгалтерської та податкової звітності:

- акт здачі-прийняття виконаних робіт від 02.02.2009 року на суму 1500,00 гривень, у тому числі ПДВ 250,00 гривень;

- акт здачі-прийняття виконаних робіт від 09.06.2009 року на суму 1000,00 гривень, утому числі ПДВ 166,67 гривень;

- акт здачі-прийняття виконаних робіт від 14.09.2011 року на суму 1000,00 гривень, у тому числі ПДВ 166,67 гривень;

Придбані роботи були у повному обсязі в сумі 3500,00 гривень оплачені позивачем шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на користь ТОВ «Кримбудіндустрія», що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:

- платіжне доручення №221 від 20.02.2009 року на суму 1500,00 гривень, у тому числі ПДВ 250,00 гривень;

- платіжне доручення №186 від 10.06.2009 року на суму 1000,00 гривень, у тому числі ПДВ 166,67 гривень;

- платіжне доручення №109 від 19.09.2011 року на суму 1000,00 гривень, у тому числі ПДВ 166,67 гривень;

Судом встановлено, що у журналах-ордерах по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Дочірнє підприємство «Клінічний санаторій «Прімор`є» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року операції з оплати робіт ТОВ «Кримбудіндустрія» відображені на загальну суму 3500,00 гривень:

- лютий 2009 року - Дт 631 - Кт «Рахунки в банках» - 1500,00 гривень;

- червень 2009 року - Дт 631 - Кт «Рахунки в банках» - 1000,00 гривень;

- вересень 2009 року - Дт 631- Кт «Рахунки у банках» - 1000,00 гривень;

Як встановлено судом між Дочірнім підприємством «Клінічний санаторій «Прімор`є» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (Замовник) та ПП «Сіті Буд» (Підрядник) складно наступні договори:

- договір №42 від 20.04.2011 року, відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати власними та залученими силами й засобами, на свій ризик, за завданням і за рахунком Замовника роботи по ремонту покрівлі котельної, м. Євпаторія, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити (т.1, а.с.186-192);

- договір № 226 від 30.05.2011 року, відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати власними та залученими силами й засобами, на свій ризик, за завданням і за рахунком Замовника роботи по облаштуванню тіньових навісів на пляжі санаторію, м. Євпаторія, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити(т.1, а.с.198-204);

- договір №106/56 від 03.06.2011 року, відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати власними та залученими силами й засобами, на свій ризик, за завданням і за рахунком Замовника роботи по облаштуванню металевої огорожі на пляжі санаторію, м. Євпаторія, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити (т.1, а.с.219-225);

- договір №88 від 30.05.2011 року, відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати власними та залученими силами й засобами, на свій ризик, за завданням і за рахунком Замовника роботи по облаштуванню металево пластикової перегородки на 2 поверсі лікувального корпусу санаторію, м. Євпаторія, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити(т.1, а.с.207-213).

На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем надані наступні документи бухгалтерської та податкової звітності:

- довідка про вартість виконаних робіт за травень 2011 року на суму 14054,40 гривень (т.1, а.с.193);

- акт приймання виконаних робіт від 19.05.2011 року на суму 14054,40 гривень, у тому числі ПДВ 23442,40 гривень (т.1, а.с.194-196);

- податкова накладна №17 від 19.05.2011 року на суму 14054,40 гривень, у тому числі ПДВ 23442,40 гривень (т.1, а.с.197);

- податкова накладна №84 від 31.07.2011 року на суму 2468,51 гривень, у тому числі ПДВ 411,42 гривень (т.1, а.с.205);

- податкова накладна №3 від 01.08.2011 року на суму 7666,08 гривень, у тому числі ПДВ 1277,78 гривень (т.1, а.с.206);

- довідка про вартість виконаних робіт за червень 2011 року на суму 10486,80 гривень (т.1, а.с.214);

- акт приймання виконаних робіт від 09.06.2011 року на суму 10486,80 гривень, у тому числі ПДВ 1747,80 гривень (т.1, а.с.215-217);

- податкова накладна №21 від 09.06.2011 року на суму 10486,80 гривень, у тому числі ПДВ 1747,80 гривень (т.1, а.с.218);

- довідка про вартість виконаних робіт за червень 2011 року на суму 14600,93 гривень (т.1, а.с.226);

- акт приймання виконаних робіт від 23.06.2011 року на суму 14600,93 гривень, у тому числі ПДВ 2433,49 гривень (т.1, а.с.227-229);

- податкова накладна №4 від 03.06.2011 року на суму 4833,12 гривень, у тому числі ПДВ 805,52 гривень (т.1, а.с.230);

- податкова накладна №56 від 24.06.2011 року на суму 9767,81 гривень, у тому числі ПДВ 1627,97 гривень (т.1, а.с.231);

Придбані роботи були у повному обсязі в сумі 49277,33 гривень оплачені позивачем шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на користь ПП «Сіті Буд», що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями, а саме (т.1, а.с.232-235):

- платіжне доручення №443 від 20.05.2011 року на суму 14054,40 гривень, у тому числі ПДВ 2342,40 гривень;

- платіжне доручення №516 від 03.06.2011 року на суму 4833,12 гривень, у тому числі ПДВ 805,52 гривень;

- платіжне доручення №558 від 09.06.2011 року на суму 10486,80 гривень, у тому числі ПДВ 1747,880 гривень;

- платіжне доручення №662 від 24.06.2011 року на суму 9767,81 гривень, у тому числі ПДВ 1627,97 гривень;

- платіжне доручення №775 від 13.07.2011 року на суму 2468,51 гривень, у тому числі ПДВ 411,42 гривень;

- платіжне доручення №951 від 17.08.2011 року на суму 7666,69 гривень, у тому числі ПДВ 1277,78 гривень.

Судом встановлено, що у журналах-ордерах по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Дочірнє підприємство «Клінічний санаторій «Прімор`є» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року операції з оплати робіт ПП «Сіті Буд» відображені на загальну суму 49277,33 гривень:

- травень 2011 року - Дт 631 - Кт «Рахунки в банках» - 14054,40 гривень;

- червень 2011 року - Дт 631 - Кт «Рахунки в банках» - 25087,73 гривень;

- липень 2011 року - Дт 631 - Кт «Рахунки в банках» - 2468,51 гривень;

- серпень 2011 року - Дт 631 - Кт «Рахунки в банках» - 7666,69 гривень;

Таким чином, первинними документами бухгалтерського обліку підтверджено фактичне здійснення сторонами умов угод, включення суми ПДВ по вказаним угодам підтверджено відповідними необхідними документами.

Стосовно висновків відповідача, що усі операції купівлі-продажу між позивачем та контрагентами КП «Альянс», ТОВ «Кримбудіндустрія», ПП «Сіті Буд» спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Станом на 2009-2010 роки вимоги законодавства щодо віднесення витрат підприємства до валових витрат були встановлені ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Так, згідно п. 5.1 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону заборонено встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових крім тих, що визначені в цьому Законі.

Правила ведення податкового обліку визначаються статтею 11 Закону, при цьому вказана стаття не містить будь-яких вимог до наявності документів, що підтверджують право на віднесення певних витрат до складу валових витрат.

Відповідно до підпункту 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

В 2009-2010 роках порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентувався приписами п. 7.4, 7.5, ст.. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яких платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення яких формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Відповідно до п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів у Законі України "Про податок на додану вартість не передбачено.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість в ціні товару продавцю, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність. Покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку).

Певні обмеження щодо формування податкового кредиту були передбачені пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого до складу податкового кредиту можуть бути включені тільки суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), який при цьому обов'язково повинні бути підтверджені податковими накладними. В разі недотримання цього правила до платників податку на додану вартість застосовуються фінансові санкції відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону.

В 2011 році набув чинності Податковий кодекс України № 2755-VІ.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Суд вважає, що позивачем при проведенні перевірки була надана вся необхідна первинна документація, яка підтверджує факт здійснення підприємством господарських операцій з отримання від КП «Альянс», ТОВ «Кримбудіндустрія», ПП «Сіті Буд», використання цих товарів в господарській діяльності підприємства та відповідно правомірність віднесення витрат по придбанню цих товарів до валових.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 Податкового Кодексу України.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст.. 201 цього Кодексу).

В судовому засіданні були досліджені всі документи Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Прімор`є» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», які підтверджують фактичне придбання та використання позивачем отриманих робіт від КП «Альянс», ТОВ «Кримбудіндустрія», ПП «Сіті Буд» та ці документи не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення.

Будь-яких невідповідностей виписаних контрагентами позивача накладних встановленим законодавствам вимогам, відповідачем в акті перевірки не викладено та судом також не встановлено.

Таким чином, суд звертає увагу на те що, висновки відповідача про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані виключно на підставі аналізу змісту договірних відносин, які існували між Дочірнім підприємством «Клінічний санаторій «Прімор`є» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та КП «Альянс», ТОВ «Кримбудіндустрія», ПП «Сіті Буд» є протиправними, оскільки результати аналізу другого, а тим паче третього ланцюга постачання відповідно до вимог податкового законодавства України не можуть бути підставами для висновків, які стосуються позивача.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11, "Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом".

В той же час, зміст акту перевірки позивача свідчить про те, що відповідачем не було системно проаналізовано всіх вищевикладених документів, тобто, всіх обставин спірних правовідносин, оскільки, висновки відповідача у спірних правовідносинах ґрунтуються на аналізі фінансово-господарської діяльності контрагентів позивача - КП «Альянс», ТОВ «Кримбудіндустрія», ПП «Сіті Буд».

Судом під час розгляду справи ухвалою від 22.11.2012 року було призначено судово-економічну (бухгалтерську) експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю «Інститут експертних досліджень». Згідно з висновком № 42 судово-економічної експертизи від 20.09.2013 року, що проведена судовим експертом Такуловим З.М. (т.2,а.с.3 - 38) висновки акту Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим ДПС 1545/2201/16502330 від 11.10.2012 року, щодо заниження податку на прибуток на суму 124578,00 гривень, заниження ПДВ на суму 81988,00 гривень первинними документами податкового та бухгалтерського обліку Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Прімор`є» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» не підтверджується.

Як встановлено судом та підтверджується висновком експерта, фактичне придбання робіт Дочірнім підприємства «Клінічний санаторій «Прімор`є» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» від контрагентів підтверджується первинними документами.

Наданими на дослідження документами бухгалтерського обліку Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Прімор`є» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» використання в господарській діяльності робіт(послуг), отриманих від КП «Альянс», ТОВ «Кримбудіндустрія», ПП «Сіті Буд» документально підтверджується, саме:

- Актами здачі-прийомки виконаних робіт зі звітом, податковими накладними, тендерною документацією, карткою рахунка 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками » за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року у розрізі контрагентів - КП «Альянс», ТОВ «Кримбудіндустрія», ПП «Сіті Буд», реєстром отриманих податкових накладних, банківськими виписками, платіжними дорученнями, договорами укладеними з контрагентами.

Таким чином, судом встановлено та підтверджено висновком експерта, що реальність господарських операцій позивача з придбання робіт у контрагентів та їх використання в господарській діяльності підтверджуються даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Прімор`є» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (податковими накладними, платіжними дорученнями, виписками банку, головними книгами, журналами-ордерами) з урахуванням вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІ\/ (зі змінами та доповненнями) та п. 2.4 Положення № 88.

Відтак, всупереч вимогам податкового законодавства України, висновки податкового органу у спірних правовідносинах базуються не на аналізі змісту договірних відносин між позивачем та його контрагентами, а на аналізі обставин, які не можуть бути самостійною підставою для нарахування (збільшення) суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств.

Суд, дослідивши даний висновок № 42 судово-економічної експертизи в порядку ст. 86 КАС України, який складено судовим експертом, попередженим про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку (ст. 384, 385 КК України), яким під час дослідження використовувались методи документальної перевірки та співставлення, а також зіставивши його з іншими доказами у справі, не знаходить підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів встановлених висновком експерта по даній справі. Дані про заінтересованість експерта в розгляді справи відсутні, його висновки об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам, відповідають первинним та додатковим документам позивача, наявним в матеріалах справи.

Будь-яких невідповідностей виписаних контрагентами позивача накладних встановленим законодавствам вимогам, відповідачем в акті перевірки не викладено та судом також не встановлено.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст. 203 ЦК України, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що укладені між позивачем та його контрагентом угоди не відповідають зазначеним вимогам.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Разом з тим, власне фіктивність діяльності одного з постачальників в ланцюзі до позивача, порушення ним податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для висновку про необґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, якщо податковий орган не доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Чинним законодавством України на покупця товару (послуг) - платника податку не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту та валових витрат перевіряти дотримання постачальниками товару в ланцюгу постачання вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.

Як встановлено судом, позивач мав взаємовідносини з підприємствами, які були зареєстровані платниками податку на додану вартість, податковий кредит був ним сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних, податок сплачений в ціні товару.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання, у випадку за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: "… Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Закон України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" визначає сферу оподаткування (зокрема, непрямі податки) як пріоритетну сферу для виконання програми адаптації українського законодавства. Даний закон визначає, що елементом адаптації законодавства має стати перевірка проектів законів України та інших нормативно-правових актів на їх відповідність acquis communautaire (право ЄС) з метою недопущення прийняття актів, які суперечать acquis Європейського Союзу. Тобто, податкове законодавство України, а, відповідно, його тлумачення та застосування, не може суперечити положенням Шостої Директиви. Це підтверджується позицією Суду Європейського Союзу (Суд ЄС), яка відповідно застосовується ЄСПЛ для вирішення справи "Булвес" АД проти Болгарії", а саме: "…Операції самі по собі не визнаються недійсними через шахрайство з ПДВ, складають поставки товарів чи послуг особою, яка виступає у ролі платника податку, та економічну діяльність в розумінні статей 2(1). 4 та (1) Шостої Директиви, де такі поставки і така діяльність відповідають об'єктивним критеріям, на яких базуються визначення даних термінів, незважаючи на наміри іншого продавця, який приймає участь у тій самій низці поставок та/або потенційно шахрайський характер будь-якої іншої операції платником податку, який розглядається, про що платник податку не знав і не міг знати. Право на податковий кредит особи зі статусом платника податку, яка здійснює такі операції, не може залежати від факту, що у низці поставок, в яку входять ці операції, попередня чи наступна операція є недійсною через шахрайство з ПДВ, про яке платник податку не знав і не міг знати".

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні справ.

Відповідно до ст. 69 КАС України докази в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому докази повинні бути належними та обґрунтованими. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ст. 70 КАС України).

Також суд звернув увагу на те, що відповідач в акті перевірки № 1545/2201/16502330 від 11.10.2012 року та в запереченні на адміністративний позов посилається на вирок Київського районного суду м. Сімферополя від 10.04.2013 року, яким визначено винною у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України - ОСОБА_5, яка була засновником КП «Альянс» контрагента Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Прімор`є» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця». Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України як фіктивне підприємництво, тобто створення та придбання ОПД з метою прикриття незаконної діяльності за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, вчинене повторно. За період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року Дочірнє підприємство «Клінічний санаторій «Прімор`є» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» мало взаємовідносини з КП «Альянс», а саме: укладено договори по придбанню робіт на загальну суму 655749,94 гривень, у тому числі ПДВ 110958,32 гривень, також позивачем включено до податкового кредиту податкові накладні по взаємовідносинам з КП «Альянс».

Суд звертає увагу, що обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Судом встановлено, що вироком Київського районного суду м. Сімферополя від 10.04.2013 року ОСОБА_5 визнано винною у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, при цьому у вказаному вироку нічого не зазначено щодо здійснення фіктивних правочинів КП «Альянс» саме з Дочірнім підприємством «Клінічний санаторій «Прімор`є» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».

Таким чином, наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Навпаки з наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар був поставлений, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняти спірні повідомлення-рішення є необґрунтованими, тобто відсутні і підставі для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у спірних податкових повідомленнях-рішеннях.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 19.10.2012 року №0001752302 та №0001742302 не можуть бути визнаними такими, що прийняті на підставі та відповідно до діючого законодавства, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

За таких обставин, враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги, суд вважає за можливе стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2146,00 гривень із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим.

В судовому засіданні 17.10.2013 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 22.10.2013 року.

Керуючись статтями 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим № 0001742302 від 19.10.2012 року, прийняте стосовно Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Прімор`є» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 145463 (сто сорок п'ять тисяч чотириста шістдесят три) гривень 75 копійок.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим №0001752302 від 19.10.2013 року, прийняте стосовно Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Прімор`є» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 94687 (дев'яноста чотири тисячі шістсот вісімдесят сім) гривень 00 копійок.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Прімор`є» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 копійок шляхом їх безспірного списання із рахунків Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.