Ухвала суду № 34468016, 09.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" жовтня 2013 р. м. Київ К-40824/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю секретаря Кіт О.С.

представника позивача Камінського О.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Приколотнянський олійноекстракційний завод» на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2010 по справі №2а-423/08/2070 за позовом Закритого акціонерного товариства «Приколотнянський олійноекстракційний завод» до Вовчанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2009 позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Приколотнянський олійноекстракційний завод» (далі-ЗАТ «Приколотнянський олійноекстракційний завод», позивач) до Вовчанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі-Вовчанська ОДПІ, відповідач) задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.08.2007 №0000961530/0.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2010 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2009 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ЗАТ «Приколотнянський олійноекстракційний завод» 11.12.2010 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 06.01.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2010 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема п.п. 1.20.4 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 13 Указу Президента України «Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності», ч. 2, 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Вовчанською МДПІ у Харківській області було проведено виїзну планову перевірку ЗАТ «Приколотнянский олійноекстракційний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2006. За результатами проведеної перевірки було складено акт №99/1530/30142319 від 16.08.2007 яким встановлено порушення позивачем п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме до валових витрат в рядку 04.9 від'ємне значення об'єкту оподаткування для попереднього податкового року включена сума 849696 грн., що підлягала зменшенню за результатами акту №577/23-30142319 від 20.12.2006 «Про результати виїзної планової перевірки ЗАТ «Приколотнянский олійноекстракційний завод»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2005 по 30.06.2006, що призвело до заниження об'єкту оподаткування (рядок 8 Декларації по податку на прибуток підприємств) на суму 849696,00грн. та відповідно заниження нарахованої суми податку на 212424,00грн.

На підставі акту перевірки №99/1530/30142319 від 16.08.2007 керівником Вовчанської МДПІ у Харківській області було винесено податкове повідомлення рішення від 29.08.2007 №0000961530/0 яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 212424,00грн. за основним платежем та 10621,00грн. - штрафними (фінансовими) санкціями.

Як вбачається з акту №577/23-30142319 від 20.12.2006 перевіркою правильності визначення суми податку на прибуток за період з 01.01.2006 по 30.06.2006 встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток в 1 кварталі 2006 року та в І півріччі 2006 року в сумі 849696,00грн., яке було зменшено за результатами даної перевірки, оскільки підприємством в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 кону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у вересні 2005 року (3-й квартал 2005 року) був занижений скоригований доход на 849696,00грн. за рахунок продажу нерезиденту ТОВ «Лаконія XXI» (Російська Федерація) олії соняшникової рафінованої «Стожар» 1 л. в кількості 801600шт. згідно податкових накладних від 12.09.2005 №2989 на загальну суму 1518030,00грн. та №2990 на загальну суму 1518030,00 по ціні 3,79грн., яка була придбана в ЗАТ «Євротек» по ціні 4,20грн. Згідно податкових накладних на придбання від 09.09.2005 №4850 та 12.09.2005 №4875, в той час як на внутрішньому ринку ціна її становить 4,85грн. (з посиланням на журнал «АПК-Інформ»), що свідчить про здійснення продажу фасованої олії соняшникової «Стожар» по ціні нижчу за звичайну.

Перевіркою встановлено, що згідно установчих документів ЗАТ «Євротек» є пов'язаною особою з ЗАТ «Приколотнянський олійноекстракційний завод», оскільки питома вага акцій до загальної суми ртутного фонду становить 100%. Вказаний факт позивачем не спростовується.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з неправомірності складання акту перевірки з посиланням на встановлені порушення попереднім актом перевірки та винесення податкового повідомлення-рішення на підставі акту, яким порушення встановлено не було.

Суд апеляційної інстанції з таким висновком не погодився та відмовляючи в задоволенні позовних вимог вказав, що порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за рахунок продажу пов'язаній особі товару по ціні нижчій за звичайну з посиланням на обґрунтування звичайної ціни на журнал «АПК-Інформ» є недоведеним. Разом з тим, суд виходив з того, що різниця між ціною придбання та продажу не використана у господарській діяльності для отримання доходу та не може бути включена до складу валових витрат.

Проте, судом залишено поза увагою, що господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є нормальним процесом здійснення господарської діяльності.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Зі змісту п.п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вбачається, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Отже, збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарської. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю Підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

Як вбачається з матеріалів справи, продаж нерезиденту ТОВ «Лаконія XXI» (Російська Федерація) олії соняшникової рафінованої «Стожар» було здійснено позивачем після проведення торгів на Українській універсальній біржі, в яких ТОВ «Лаконія XXI» одержало перемогу.

А тому, для правильного вирішення спору необхідно встановити мету та цілі вчинення спірної господарської операції та за відсутності очікуваного результату встановити причини його відсутності та їх залежність від позивача.

Відповідно до частин другої, третьої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі. Дотримання цього принципу вимагає від суду, який розглядає адміністративну справу, встановлення фактичних обставин справи, навіть якщо на них немає посилання сторін в їх доводах чи запереченнях, з витребуванням відповідних доказів в тому числі із власної ініціативи, що обумовлюється публічним характером спору в адміністративній справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій цей принцип дотримано не було, обставини справи встановлені неповно, що і потягло за собою прийняття судових рішень, які не відповідають вимогам статті 159 названого Кодексу щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

З огляду на допущені порушення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права та відповідно до статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час цього розгляду суду слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231 та ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Приколотнянський олійноекстракційний завод» задовольнити частково.

Скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2009 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2010, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв