Ухвала суду № 34466787, 15.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 р.Справа № 2а-1670/4233/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року по справі № 2а-1670/4233/12 за позовом приватного підприємства «Зовнішньоторговельна фірма «ПЕК» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -

В с т а н о в и л а:

У червні 2012 року позивач, приватне підприємство «Зовнішньоторговельна фірма «ПЕК» (далі по тексту ПП «ЗФ «ПЕК»), звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача - Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі - Кременчуцька ОДПІ) від 15.06.2012 №0009592301/825, прийнятого на підставі акта перевірки №1115/22-209/25169467 від 07.05.2012, за встанволені порушення пункту 135.1, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: «податок на прибуток приватних підприємств» у розмірі 78.454,00 грн, в тому числі 78.454,00 грн - за основним платежем.

В обгрунування позовних вимог позивач зазначає про хибність висновків податкового оргнау щодо порушення підприємством вимог податкового та іншого законодавства України, викладених в в акті перевірки №1115/22-209/25169467 від 07.05.2012 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року позовні вимоги ПП «ЗФ «ПЕК» задоволено в повному обсязі.

Судове рішення вмотивоване тим, що податковий кредит сформований позивачем за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено письмовими доказами, в акті перевірки не викладено належних доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, отримані послуги безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю підприємства. Документи підприємства з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, тощо оформлені у відповідності до вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України) і Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі Кременчуцька ОДПІ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволені позовних вимог підприємства у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень ст. 200 КАС України задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 20.04.2012 року по 26.04.2012 року головним державним фахівцями Кременчуцької ОДПІ проведено виїзну позапланову перевірку ПП «ЗФ «ПЕК» з питань взаємовідносин із ТОВ «Транс Агентство Сервіс» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року в зв'язку із неповним наданням пояснення та документального підтвердження на запит Кременчуцької ОДПІ від 01.03.2012 №396/10/22-112.

За результатами перевірки податковим органом 07.05.2012 року складено акт №1115/22-209/25169467, в якому зафіксовано, зокрема, порушення позивачем вимог п 135.1, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4 ст. 138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 3 квартал 2011 року в сумі 78.454,00 грн (а.с. 82-95).

Вказані висновки про порушення ПП «ЗФ «ПЕК» вимог податкового законодавства податковий орган обґрунтовує тим, що в ході перевірки в ході перевірки встановлено, що позивач у перевіряємий період мав взаємовідносини з контрагентом - ТОВ «Транс Агентство Сервіс», що полягали у купівлі-продажу металевих листів. Для перевірки своєчасності відображення в обліку операцій по взаємовідносинах з ТОВ "Транс Агентство Сервіс" перевіряючим були надані: копія договору, податкові накладні, видаткові накладні, копії платіжних доручень, розрахунок коригувань, розрахунок, копія товарно-транспортної накладної. При цьому, податковий орган вказує, що у товарно-транспортній накладній №ТДС-303159 від 07.07.2011 відсутній запис в графі «Автопідприємство», а також не заповнені графи «Відпуск дозволив» та «Вантаж здав», а також до перевірки не було надано сертифікати відповідності або паспорти якості.

Крім того, в основу вищезазначених висновків акту перевірки від 07.05.2012 року №1115/22-209/25169467 податковим органом покладено податкову інформацію, закріплену в акті перевіри контрагента підприємства-позивача, а саме акт Алчевської ОДПІ в Луганській області від 10.02.2012 №310/236-36713483 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Транс Агентство Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.08.2011», згідно якого встановлено:

- відсутність у ТОВ «Транс Агентство Сервіс» необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку із відсутністю необхідних трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів;

- неможливість фактичного здійснення господарських операцій через відсутність майна та інших ресурсів, необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу;

- ненадання (відсутність не момент проведення перевірки) документів, які підтверджують дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.08.2011;

- порушення частини 1 статті 203, частини 1 статті 207, статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Транс Агентство Сервіс» з постачальниками та покупцями;

- відсутність у ТОВ «Транс Агентство Сервіс» об'єктів, які підпадають під визначення статей 3, 4 та 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Оскільки взаємовідносини між ТОВ «Транс Агентство Сервіс» та ПП «ЗФ «ПЕК» визнано податковим органом такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків, перевіряючими в акті перевірки вказано на недоведеність факту поставки товару на адресу ПП «ЗФ «ПЕК» саме ТОВ «Транс Агентство Сервіс».

В той же час, згідно даних підприємства (прибуткових накладних, прибуткових ордерів, ж/о по рах. 631 «Розрахунки з постачальниками», рах. 201 «Сировина та матеріали» тощо) встановлено отримання та оприбуткування ПП «ЗФ «ПЕК» металовиробів загальною вартістю 186.056,00 грн. Тобто, при не підтвердженні витрат, понесених ПП «ЗФ «ПЕК» на адресу ТОВ «Транс Агентство Сервіс», товар, отриманий позивачем, вважається безоплатно отриманим та підлягає включенню до валових доходів перевіряємого підприємства.

Таким чином, ПП «ЗФ «ПЕК» занижено дохід, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування, на суму 186.056,00 грн, в тому числі за 3 квартал 2011 року - 186.056,00 грн.

На підставі висновку акта перевірки №1115/22-209/25169467 від 07.05.2012 Кременчуцькою ОДПІ 15.06.2012 прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0009592301/825, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 78.454,00 грн. (а.с. 27).

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ПП «ЗФ «ПЕК», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких актив як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, надані президентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачанні яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітної періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) і послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 138.1 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 статті 138;

- інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5 статті, 138.10 - 138.12 статті 138, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 статті 138 та у статті 139 Кодексу.

Пунктом 138.2 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями ст. 1 Закону України від 16.07.1999 року N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Порядок визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, а також доходів та витрат платника податку, їх склад врегульовано розділом ІІІ "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України.

За приписами пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно з пунктом 137.10 статті 137 Податкового кодексу України суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно пункту 138.2 статті 138 вказаного Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що позивач - ПП «ЗФ «ПЕК» має документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з ТОВ «Транс Агентство Сервіс».

Судом встановлено, що 24.06.2011 між ПП «ЗФ «ПЕК» (покупець) та ТОВ «Транс Агентство Сервіс» (постачальник) укладено договір поставки №010504 (а.с. 22-25).

За умовами даного договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в договорі, металопродукцію, асортимент, кількість, якість та ціна якої вказані у рахунку-фактурі, який надається постачальником покупцю відповідно до умов договору та є його невід'ємною частиною, або у специфікаціях, що є додатками до цього договору і його невід'ємними частинами. Постачальник відвантажує (передає) товар покупцю на умовах самовивозу зі складу постачальника, умови поставки FCA (склад постачальника), згідно правил «Інкотермс» редакція 2010 року. Інші умови поставки можуть бути узгоджені сторонами, що оформляється додатковою угодою до цього договору або в специфікаціях.

В рамках виконання вказаного договору ПП «ЗФ «ПЕК» було придбано у ТОВ «Транс Агентство Сервіс» металопродукцію (металеві листи гарячекатані) на загальну суму 186 056,21 грн, в тому числі ПДВ - 31009,37 грн /з урахуванням проведених коригувань податкових зобов'язань в сторону зменшення на суму ПДВ 253,00 грн (розрахунок коригувань кількісних і вартісних показників до податкової накладної а.с. 18).

З метою доведення реальності здійснення вказаної вище господарської операції позивачем надано суду: податкові накладні від 29.06.2011 №302348 на загальну суму 80000,00 грн, в тому числі ПДВ - 13 333,33 грн, від 30.06.2011 №302349 на загальну суму 107 572,00 грн, в тому числі ПДВ - 17 928,67 грн, видаткову накладу від 07.07.2011 №ТДС-303159, рахунок-фактуру від 24.06.2011 №ТДС-313715 та товарно-транспортну накладну від 07.07.2011 №ТДС-303159 (а.с. 14-17, 19), платіжні доручення від 29.06.2011 № 364 на суму 80 000,00 грн та від 30.06.2011 №371 на суму 107 572,00 грн (а.с. 20-21).

На підтвердження якості придбаного ПП "Зовнішньоторговельна фірма "ПЕК" у ТОВ "Транс Агентство Сервіс" товару, представником позивача до матеріалів справи були долучені сертифікати якості на товар (а.с. 128-130).

На підставі наданого позивачем витягу з журналу реєстрації доручень судом встановлено, що придбаний ним товар (металеві листи) отримувався уповноваженою особою ПП «ЗФ «ПЕК» Арнаут М.С. на підставі довіреності №154 від 07.07.2011 (а.с. 64-65).

На підтвердження реальності транспортування придбаного товару, ПП «ЗФ «ПЕК» до матеріалів справи додано товарно-транспортну накладну від 07.07.2011 №ТДС-303159 зі змісту якої слідує, що місцем розвантаження товару являється вул. Ярмаркова, 11, м. Кременчук. За вказаною адресою позивач зберігав придбану у ТОВ «Транс Агентство Сервіс» металопродукцію. Вказані факти підтверджуються договором оренди частини нежитлового приміщення від 20.03.2011 №9, укладеного між ПП «ЗФ «ПЕК» та ТОВ «АВТ-АВТО» (адреса орендованого нежитлового приміщення: вул. Ярмаркова, 11, м. Кременчук), та додатковими угодами від 21.03.2011 та від 01.01.2012 до даного договору (а.с. 122-126).

Погоджуючись з висновокомсуду першої інстанції, посилання Кременчуцької ОДПІ на відсутність у товарно-транспортній накладній від 07.07.2011 №ТДС-303159 записів в графі «Автопідприємство», а також не заповнення граф «Відпуск дозволив» та «Вантаж здав», колегія суддів вважає необгрунтованими з огляду на наступне.

Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, визначено лише права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту та не встановлюються правила податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податку.

При цьому товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до статті 545 Цивільного кодексу України підтвердження факту та належності виконання зобов'язання є письмове підтвердження одержання такого виконання кредитором.

Відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та податкову звітність в Україні» бухгалтерський облік господарських операцій в Україні ведеться на підставі первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи складаються під час здійснені господарської операції, або безпосередньо після її закінчення.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В даному випадку первинними документами, що підтверджують факт здійснення господарської операції є видаткова, податкові накладні та розрахункові документи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

В ході судового розгляду справи судом з'ясовувалося також питання щодо подальшого використання придбаної ПП «ЗФ «ПЕК» металопродукції у своїй господарській діяльності.

Наведене на думку колегії суддів є свідченням реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Транс Агентство Сервіс», що обґрунтовано підтверджується первинними документами, що долучені до матеріалів справи.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування податкового кредиту та об'єкту оподаткування позивача податковим органом не констатовано порушень законодавства, що стосуються обставин виконання договірних відносин.

При цьому, колегія суддів зазначає, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Колегія суддів зазначає, що податковий орган не встановив порушень позивача щодо відображення в податкових деклараціях сум податкових зобов'язань, а недотримання контрагентами позивача податкового законодавства не є підставою для висновку про порушення саме позивачем вимог п 135.1, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4 ст. 138 ПК України.

На думку колегії суддів, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Таких доказів на виконання приписів ч. 2 ст. 71 КАС України судам першої та апеляційної інстанції податковим органом не надано.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав, передбачених ст.ст. 201, 202 КАС України для зміни чи скасування судового рішення та приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.

Інші доводи апеляційної скарги висновки колегії суддів не спростовують.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 41 ч. 1, 55, 185, 195, 197, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року по справі № 2а-1670/4233/12 - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 21 жовтня 2013 року.

Згідно з оригіналом Л.В. Мельнікова