Ухвала суду № 34466760, 08.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2013 р.Справа № 820/2458/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду справу за апеляційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року по справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в и л а:

У березні 2013 року позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФО-П ОСОБА_1.), звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача - Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі Індустріальна МДПІ) від 10.10.2012 року: № 0001671710, № 0001681710, та від 25.02.2013 року: № 0000021710, № 0000011710.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про хибність висновків відповідача, викладених в актах камеральних перевірок від 10.10.2012 року №2389/17-109/2144914316 та від 21.02.2013 р. №794/17-109/2144914316 про порушення ним граничного строку сплати податку на додану вартість. Позивач вважає податкові повідомлення-рішення від 10.10.2012 року: № 0001671710, № 0001681710 винесеними неправомірно, оскільки самостійно визначену суму податкового зобов'язання з ПДВ за квітень 2012 року у розмірі 1.167грн. він сплатив 30.05.2012 року. Також зазначає, що 11.04.2012 року ним подано до відповідача уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2012 року. В рядку 25 цього уточнюючого розрахунку від 12.04.2012 року була помилково зазначена позитивна різниця в сумі 28.386грн. Для виправлення цієї помилки 31.05.2012 року ФО-П ОСОБА_1 було подано ще один уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2012 року. В рядку 25 цього уточнюючого розрахунку він зазначив уточнений показник в сумі 6.427грн. та від'ємне значення різниці між уточненим показником та показником, що уточнюється, в сумі 28.386грн. Оскільки позивачем подавались уточнюючи розрахунки в порядку, передбаченому ПК України, то, як вважає позивач, штрафні санкції за затримку сплати суми узгодженого грошового зобов'язання нараховані необґрунтовано, а податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню. Крім цього, позивач зазначає про неправомірність податкових повідомлень-рішень від 25.02.2013 року №0000021710 та №0000011710, винесених відповідачем на підставі акту камеральної перевірки від 21.02.2013 р. №794/17-109/2144914316, у яких зазначено про порушення ФО-П ОСОБА_1 граничного строку сплати суми податку на додану вартість в розмірі 354,85грн. та 335,00грн. відповідно та застосовано штрафні санкції. Позивач вважає винесення вказаних податкових повідомлень-рішень неправомірними, оскільки ним своєчасно були здійснені всі оплати по податковим деклараціям за вересень та листопад 2012 року, що підтверджується платіжними дорученнями. У зв'язку з чим позивач просить скасувати вищевказані податкові повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року у задоволенні позовних вимог ФО-П ОСОБА_1. відмовлено в повному обсязі.

Судове рішення вмотивовано посиланням на правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень відповідача, оскільки порушення, встановлені актами камеральних перевірок, підтверджується зібраними по справі доказами, рішення суб'єкта владних повноважень відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України, прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Позивачем же в судовому засіданні не надано суду належних та допустимих доказів в обґрунтування протиправності оскаржуваних рішень, натомість відповідачем належним чином доведена законність та правомірність вказаних вище правових актів індивідуальної дії.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року та прийняти нове судове рішення про задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана постанова, відповідно до положень ст. 200 КАС України, підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що у жовтні 2012 року фахівцем Індустріальної МДПІ проведена камеральна перевірка податкової звітності з розрахунку сплати податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 10.10.2012 року №2389/17-109/2144914316. (а.с.22-23).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасна сплата податку на додану вартість. Суми податкового зобов'язання, строки їх сплати та кількість днів затримки відображені у таблиці акту перевірки.(а.с.22).

На підставі висновків акту перевірки від 10.10.2012 року №2389/17-109/2144914316 відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 10.10.2012 року:

- №0001681710 від., яким за затримку на 22 календарних дні сплати грошового зобов'язання в розмірі 1.167 грн. ФО-П Ківіліса І.М. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 116,70грн. (а.с.20)

- №0001671710, яким за затримку на 49 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 28302грн. ФО-П Ківіліса І.М. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 5.660,40грн. (а.с.21)

У лютому 2013 року фахівцем Індустріальної МДПІ також проведено камеральну перевірку податкової звітності з розрахунку сплати податку на додану вартість ФО-П ОСОБА_1., за результатами якої складений акт від 21.02.2013 року №794/17-109/2144914316. (а.с.39).

Перевіркою встановлені порушення п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасна сплата податку на додану вартість. Суми податкового зобов'язання, строки їх сплати та кількість днів затримки відображені у таблиці акту перевірки (а.с.39)

На підставі акту перевірки від 21.02.2013 року №794/17-109/2144914316 Індустріальною МДПІ винесено податкові повідомлення - рішення від 25.02.2013 року:

- №0000021710, яким позивача за затримку на 17 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 354,85грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 35,49грн. (а.с.40);

- №0000011710, яким за затримку на 59 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 335,00грн. ФО-П Ківіліса І.М. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 67,00грн. (а.с.41)

Колегія суддів, погоджуючись з загальним висновком суду першої інстанції, зазначає наступне.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, - податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Положеннями п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, - платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Відповідно до п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.11.4 розділу 11 Інструкції під погашенням податкового боргу за певним видом платежу слід розуміти зменшення абсолютного значення від'ємного сальдо розрахунків платника з бюджетом та пені, підтверджене відповідним документом. Погашення податкового боргу може бути повним або частковим.

Згідно п.4.3. розділу 4 вказаної Інструкції нарахування платежів до бюджету в особових рахунках платників податків здійснюються відповідно до порядків адміністрування відповідних податків, розроблених на підставі чинного законодавства. Нарахування узгоджених податкових зобов'язань у картках особових рахунків платників здійснюється датою граничного терміну сплати зазначених зобов'язань. При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує податкові зобов'язання минулих податкових періодів платника, нарахування в особовому рахунку платника проводиться датою його подання.

Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків передбачена статтею 126 Податкового кодексу України.

Згідно п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_1 12.04.2012 року подано в електронному вигляді до Індустріальної МДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2012 року, у якому позивач самостійно визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у розмірі 28.386,00грн. (а.с.24-27, 28)

Судом встановлено, що в порушення п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, ФО-П ОСОБА_1. не сплатив суму недоплати до подання зазначеного уточнюючого розрахунку. Доказів зворотнього представником позивача суду не надано.

Згідно даних облікової картки платника податків за 2012 рік судом встановлено, що по ФО-П ОСОБА_1 станом на 12.04.2012 року лічилася переплата з ПДВ у розмірі 84,00грн. (а.с.141-145)

Подача позивачем до податкового органу вказаного уточнюючого розрахунку, яким ФО-П ОСОБА_1 самостійно збільшено податкове зобов'язання з ПДВ на 28386,00грн., яке не було сплачено на момент подання даного розрахунку, з урахуванням переплати у сумі 84,00грн., призвела до виникнення по особовому рахунку ФОП Ківіліса І.М. податкового боргу у сумі 28.302,00грн.

16.05.2012 року ФО-П ОСОБА_1 подано до Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2012 року, у якій позивачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 1167,00грн. (а.с.29-31, 32)

Судом встановлено, що ФО-П ОСОБА_1. платіжним дорученням №16 від 30.05.2012 року сплатив до бюджету суму ПДВ за квітень 2012 року у розмірі 1.200,00грн. (а.с.38, 90)

Згідно даних виписки банку та відмітки банку на платіжному дорученні №16 від 30.05.2012 року сума ПДВ у розмірі 1.200,00грн., перерахована ФО-П ОСОБА_1, була проведена банком 31.05.2012 року. (а.с.126)

Оскільки по терміну сплати - 30.05.2012 року самостійно визначене грошове зобов'язання з ПДВ за квітень 2012 року у розмірі 1.167,00грн. позивачем не було сплачено, по обліковій картці платника податків виник податковий борг у сумі 29.469,00грн.

31.05.2012 року після сплати ФО-П ОСОБА_1 суми ПДВ у розмірі 1.200,00грн., податковий борг зменшився та склав 28.269,00грн.

Також, 31.05.2012 року ФО-П ОСОБА_1 було надано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2012 року щодо зменшення податкового зобов'язання на 28.386,00грн., що призвело до погашення грошового зобов'язання, визначеному в уточненому розрахунку від 12.04.2012 року у повному обсязі із затримкою 49 календарних днів.

Грошове зобов'язання позивача, визначене у податковій декларації з ПДВ за квітень у розмірі 1.167,00грн. було погашено в сумі 981,06грн., а в іншій частині в розмірі 185,94грн. грошове зобов'язання залишилось не погашеним.

Згідно даних виписки банку 21.06.2012 року ФО-П ОСОБА_1 платіжним дорученням №19 було сплачено суму ПДВ у розмірі 185,94грн., податковий борг у зазначеній сумі було погашено із затримкою 22 календарних дні. (а.с.126)

Аналогічна ситуація виникла у позивача в правовідносинах із податковим органом по податковим деклараціям з ПДВ за вересень та листопад 2012 року.

Так, ФО-П ОСОБА_1 17.10.2012 року було подано до Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року, у якій позивачем самостійно було визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 4179,00грн. Граничний термін сплати податкового зобов'язання - 30.10.2012 року (а.с.69-71, 72)

Судом встановлено, що ФО-П ОСОБА_1. платіжним дорученням №40 від 24.10.2012 року сплатив до бюджету суму ПДВ за вересень 2012 року у розмірі 4179,00грн. (а.с.73)

Але, згідно даних облікової картки платника податків сума недоїмки з ПДВ станом на 20.10.2012 року складала 6112,11грн. (а.с.143)

Грошове зобов'язання позивача, визначене у податковій декларації з ПДВ за вересень 2012 року у розмірі залишку в сумі 335,01грн. було погашено згідно даних облікової картки тільки 28.12.2012 року з затримкою на 59 календарних днів.(а.с.144)

Також, ФО-П ОСОБА_1 17.12.2012 року було подано до Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2012 року, у якій позивачем самостійно було визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 2501,00грн. Граничний термін сплати податкового зобов'язання - 30.12.2012 року.(а.с.74-76, 77)

Судом встановлено, що ФО-П ОСОБА_1. платіжним дорученням №56 від 27.12.2012 року сплатив до бюджету суму ПДВ за листопад 2012р. у розмірі 2505,00грн. (а.с.78)

Згідно даних виписки банку та первісної відмітки банку на платіжному дорученні сума ПДВ у розмірі 2505,00грн., перерахована ФО-П ОСОБА_1, була проведена банком 28.12.2012 року. (а.с.131)

Станом на 31.12.2012 року по обліковій картці платника податків - ФО-П ОСОБА_1. лічилася недоїмка по платежу - податок на додану вартість у розмірі 354,85грн.(а.с.137), яка була погашена 16.01.2013 року із затримкою на 17 календарних днів.

Таким чином, враховуючи наявність пропуску строку погашення позивачем узгодженого грошового зобов'язання, що не спростовано позивачем, та достатньо обґрунтовано та підтверджено відповідачем, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно не обґрунтованості позовних вимог ФО-П ОСОБА_1., які не спростовані доводами апеляційної скарги.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 14 жовтня 2013 року

З оригіналом згідно: Л.В. Мельнікова