Ухвала суду № 34466570, 10.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 р.Справа № 820/4669/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЄУ" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2013р. по справі № 820/4669/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЄУ"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання дій незаконними,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "ІТЄУ" звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати незаконними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС з проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ІТЄУ", щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Валета" їх реальності та повноти відображення в обліку за період жовтень, грудень 2011 р. за наслідками якої складено акт від 09.11.2013 р. №1164/2204/36034406.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2013 р. у задоволенні позову відмовлено.

ТОВ "ІТЄУ" (далі Позивач), не погодившись із судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2013 р. з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи, та винести нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на неврахування судом п. 78.1.1. ст. 78 ПК України, оскільки податкова перевірка відповідачем за відсутності достатніх підстав.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, поважних причин неявки до суду, не встановлено, в зв'язку з чим справа розглядається в письмовому провадженні відповідно до ст.197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ІТЕУ" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Валета", їх реальності та повноти відображення в обліку за період жовтень - грудень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 19.11.2012 р. №1164/2204/36034406.

За висновками акту перевірки позивачем порушено ст. 187, п.198.2, п.198.3 ст. 198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст. 200 ПК України, за період з жовтень, грудень 2011 року ТОВ "ІТЕУ" завищено податкові зобов'язання та податковий кредит на суму 830 163,66 грн., у т.ч. ПДВ 138 360,61 грн., та податковий кредит - завищено у сумі 388 437,66 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 64 739,61 грн. (а.с. 18-37).

Подані позивачем заперечення на акт перевірки відповідачем розглянуто і відхилено (а.с. 38-48).

Податкове повідомлення-рішення податковим органом на підставі акту перевірки не приймалося.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з висновку, що при проведенні податкової перевірки позивача відповідач діяв на підставі, в порядку, строки та межах повноважень, передбачених законом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальна позапланова перевірка здійснюється зокрема, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п.79.1, 79.2 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом; документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно з п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Судом встановлено, що 17.10.2012 р. відповідачем направлено на адресу позивача запит №16446/10/22-423 про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинам ТОВ "ІТЕУ" та ТОВ "ВАЛЕТА" за період жовтень-грудень 2011 року, ТОВ "Терра гранд" за період червень2011 року (а.с. 13).

07.11.2012 р. позивачем надано відповідь на запит, письмові пояснення та їх документальне підтвердження (а.с. 14-16).

19.10.2012 р. відповідачем винесено наказ про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "ІТЕУ" (податковий номер 36034406), копію якого отримано позивачем 31.10.2012 р., про що свідчить підпис у зворотному поштовому повідомлені (а.с. 71,72).

В судовому або адміністративному порядку вказаний наказ відповідача не оскаржений та не скасований.

Доводи апеляційної скарги щодо невірно встановлення судом першої інстанції обставин справи, не вірне визначення предмету позову, а саме оскарження дій податкового щодо складання акту перевірки, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

У той же час, вчинені податковим органом дії, які оскаржуються в даній справі, зокрема по складанню акту, який прийнятий за результатами перевірки, не породжують для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов'язки.

Складення акту перевірки є способом документування дій контролюючого органу і не спричиняє відповідальності для особи, яка допустила недоліки або порушення, встановлені під час проведення перевірки, і автоматично не тягне безпосередніх юридичних наслідків для платника.

Оскаржувані дії відповідача є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства. Процедурні дії податкового органу з проведення перевірки не мають самостійного правового значення, оскільки не являють собою остаточне волевиявлення владного суб'єкта; в подальшому з урахуванням вчинених дій податковим органом може бути прийнято рішення стосовно прав та обов'язків позивача

Таким чином, оскаржені позивачем дії податкового органу неможливо вважати його рішенням, дією чи бездіяльністю, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин.

Доводи апеляційної скарги щодо не врахування правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 24.12.2006р. у справі за позовом АКБ « Мрія» до ДПІ у м. Винниця про визнання неправомірною перевірки, а саме можливості судового захисту платника податку не залежно від наявності негативних наслідків перевірки, колегія суддів вважає помилковими, оскільки судом не порушено право позивача на судовий захист.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості позову та відсутності порушень прав позивача відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що підстави для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2013 р. відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЄУ" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2013р. по справі № 820/4669/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Русанова В.Б.