Ухвала суду № 34466188, 21.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2013 р.Справа № 820/7476/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2013р. по справі № 820/7476/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯТЕСС"

до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області

про скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ятесс", звернувся до суду із адміністративним позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області, в якому просить скасувати постанову про накладення стягнення від 26.02.2013 року за № 23-72.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи спірну постанову про накладення стягнення, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ятесс" задоволено.

Скасовано постанову про накладення стягнень Інспекції з питань захисту прав споживачів Харківської області № 23-72 від 26.02.2013 р.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що підставою для прийняття спірної постанови про накладення стягнень, слугували встановлені за наслідками проведеної перевірки за зверненням гр. ОСОБА_1 висновки про порушення позивачем вимог Договору, а саме п. 1. 4 Додатку № 2 договору № 014106 від 06.11.12 р. в частині здійснення активації договору у програмі "Ренесанс" та не повідомлення ОСОБА_1 у письмовій формі, що також є порушенням п.п. Б п. 1.1 ст. 1 Договору № 014106 від 06.11.12 року; умови договору № 014106 від 06.11.12 р. та додатки до нього є несправедливими. Зазначив, що встановлені за наслідками перевірки порушення є обґрунтованими, розрахована сума штрафних санкцій є правомірною, в зв'язку з чим, спірна постанова є законною та не підлягає скасуванню. Крім того вказує, що позивачами було пропущено встановлений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду.

Представники позивача та відповідача у судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про захист прав споживачів" спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів. Порядок проведення таких перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у період з 03.02.2013 р. по 05.02.2013 р. Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Харківській області проведено позапланову перевірку стану дотримання законодавства про захист прав споживачів ТОВ "ЯТЕСС", за результатами якої складено акт № 00137 від 05.02.2013 року.

Під час проведеної перевірки встановлені порушення позивачем вимог діючого законодавства, а саме п. 2 ст. 4 та п.1 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» в частині порушення останнім умов договору № 014106 від 06.11.12 р., зокрема:

- п. 1.4 додатку № 2 Договору в частині здійснення активації договору у програмі "Ренесанс" та не повідомлення ОСОБА_1 у письмовій формі, що також є порушенням п.п. Б п. 1.1 ст. 1 Договору № 014106 від 06.11.12 року;

- умови Договору та додатки до нього є несправедливими.

На підставі вказаного акту, 26.02.2013 року відповідачем було прийнято постанову про накладення стягнень № 23-72, відповідно до якої до позивача застосовано штраф у розмірі 266 666 грн. 67 коп.

Позивач, не погоджуючись із вказаною постановою, звернувся до суду із даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої виходив з того, що приймаючи спірну постанову про накладення на позивача стягнень, відповідач дійшов до неправомірного висновку про порушення підприємством вимог діючого законодавства та необґрунтовано визначив розмір штрафних санкцій.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як було встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного перегляду, що 06.11.12 року між ТОВ "ЯТЕСС" та гр. ОСОБА_1 укладений Договір № 014106.

Згідно п.1.1. вказаного Договору ТОВ "ЯТЕСС" (за договором - "Товариство"), зобов'язується вчинити від імені та за рахунок ОСОБА_1 (за договором - "Учасник") певні юридичні дії, спрямовані на отримання позики, зазначеного у додатку № 1, на умовах діяльності Програми "Ренесанс" (Додаток № 2 до договору), в тому числі: а.) забезпечити обслуговування учасника за умовами договору; б.) повідомити Учасника програми про реєстрацію договору; в.)організовувати та проводити заходи по розподілу фонду учасників, здійснити надання безвідсоткової позики за рахунок коштів Фонду Учасників; г.) надавати інші послуги і здійснювати інші правочини, погоджені сторонами.

ОСОБА_1 (Учасник) зобов'язується одноразово сплатити вступний платіж (платіж який являє собою узгоджені сторонами витрати, пов'язані із включенням учасника до Програми ""Ренесанс") (п. 2.1.1. Договору), а також зобов'язаний своєчасно не пізніше 15 числа кожного місяця, сплачувати загальний платіж, який включає у себе платіж до фонду учасників, за рахунок якого товариство надає відповідну суму у безвідсоткову позику, та платіж за юридичний супровід за програмою "Ренесанс".

Фактично сторони приступили до виконання умов договору. ОСОБА_1 (Учасник) здійснив сплату вступного платежу згідно додатку №1 до Договору № 014106, а ТОВ "ЯТЕСС" (товариство) здійснило активацію договору у програмі "Ренесанс".

Договір зареєстровано 06.11.2012 року, про що ОСОБА_1 повідомлено шляхом надсилання листа-повідомлення про реєстрацію із вих. № 8880 від. 06.11.2012 року.

Як було встановлено під час розгляду справи, однією із підстав для нарахування позивачу штрафних санкцій, слугував встановлений за наслідками перевірки висновок перевіряючи про порушення позивачем умов п. 1.4 Додатку № 2 Договору № 014106 від 06.11.12 р. в частині здійснення активації договору у програмі "Ренесанс" та не повідомлення ОСОБА_1 у письмовій формі, що також є порушенням п.п. Б п. 1.1 ст. 1 Договору № 014106 від 06.11.12 року.

На підтвердження відсутності факту вчинення порушень умов договору, позивачем під час розгляду справи у суді першої інстанції було надано копію договору доручення № 2 від 04.09.2012 р., укладеного між ТОВ "Ятесс" та ПП "Ятес", відповідно до умов якого, ПП "Ятес" зобов'язується від імені та за рахунок ТОВ "Ятесс" здійснити наступні дії: надавати комплекс інформаційних, консультаційних та роз'яснювальних послуг, пов'язаних із включенням учасників до програми "Ренесанс", проводити рекламні заходи з метою залучення до програми нових учасників, здійснювати заходи щодо поширення присутності представництв ТОВ "Ятесс" в регіонах країни, в тому числі шляхом проведення соціологічних та економічних досліджень (п. 1 договору доручення № 2 від 04.09.2012 року). Пунктом 2 договору доручення № 2 від 04.09.2012 р. встановлено, що за здійснення дій, визначених у п. 1 договору, ТОВ "Ятесс" зобов'язується виплатити ПП "Ятес" винагороду в розмірі вступного внеску, що сплачує учасник за вступ до програми "Ренессанс".

Таким чином, умовами договору доручення № 2 від 04.09.2012 року передбачено, що вступний внесок, оплату якого здійснив учасник програми "Ренесанс" (ОСОБА_1) надходить на рахунок ПП "Ятес", а не ТОВ "Ятесс".

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції відносно того, що висновки перевіряючих про порушення позивачем умов п. 1.4 Додатку № 2 Договору № 014106 від 06.11.12 р. в частині здійснення активації договору у програмі "Ренесанс" та не повідомлення ОСОБА_1 у письмовій формі є необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема листом-повідомленням про реєстрацію та договором доручення № 2 від 04.09.2013 року.

Крім того, як було встановлено під час судового розгляду та не заперечується відповідачем, 24.11.2013 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "Ятесс" з письмовою заявою про розірвання договору № 014106 від 06.11.2012 року.

Згідно п.8.2 ст.8 додатку №2 до договору № 014106 від 06.11.12 р. сторони дійшли згоди, якщо учасник виявить бажання розірвати договір в односторонньому порядку після встановленого в п.8.1 даної статті терміну або договір буде розірвано зі сторони товариства при невиконанні учасником п.3.2 ст.3, п.1.6 ст.1 додатку № 2 до договору, то вступний платіж та платіж за юридичне обслуговування договору не повертаються. Враховуюче те, що сплачені кожним учасником платежі до фонду учасників були надані у безвідсоткову позику, що були передані учасникам, які отримали рішення про надання безвідсоткової позики, товариство здійснює повернення сплачених учасником платежів до фонду учасників протягом 30 (тридцяти) банківських днів від дня закриття групи до якої належав Учасник.

Товариство письмово повідомляє учасника про закриття програми "Ренесанс" не пізніше 10 (десяти) робочих днів з моменту закриття програми "Ренесанс" на адресу для кореспонденції, вказану в додатку №1 до договору.

Відповідно до п. 8.5 Додатку № 2 до договору № 014106, якщо учасник виявить бажання розірвати договір, він вважається розірваним з 1 (першого) числа місяця, наступного за тим, в якому учасник письмово повідомив Товариство про свій намір.

Враховуючи вищенаведені положення, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що договір № 014106 від 06.11.2012 року з додатками до нього вважається розірваним з 01.12.2012 року.

Таким чином, станом на час проведення перевірки вказаний договір вже був розірваний та втратив чинність.

Крім того, колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірного визначення контролюючим органом розміру штрафних санкцій, виходячи з наступного.

Відповідно до абз. 11 п. 2 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 р. за № 1177, на суб'єктів господарської діяльності накладається стягнення у вигляді штрафу за порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі 100 відсотків вартості роботи, послуги. Ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від 1 до 10 відсотків вартості виконаних робіт, наданих послуг за минулий календарний місяць, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В даній справі відповідачем було помилково встановлено, що вартість послуги, наданої ТОВ "ЯТЕСС" ОСОБА_1 становить 250 000 грн. Відповідно до п. 1. 4 ст. 1 Додатку № 2 до Договору № 014106 від 06.11.2012 року, послуги, які є предметом Договору, надаються учаснику програми "Ренесанс", метою якої є надання безвідсоткової позики зазначеної в додатку № 1 до договору.

Відповідно до п. 1. 1 до договору, до послуг, які надаються ТОВ "Ятесс" відносяться: а.) забезпечення обслуговування учасника за умовами договору; б.) повідомлення учасника програми про реєстрацію договору; в.) організація та проведення заходів з розподілу фонду учасників, здійснення надання безвідсоткової позики за рахунок коштів фонду учасників; г.) надання інших послуг і здійснення інших правочинів, погоджених сторонами.

Таким чином, договір № 014106 від 06.11.2012 року не є договором споживчого кредиту та не містить положень, які зобов'язують ТОВ "ЯТЕСС" надати споживчий кредит ОСОБА_1 одразу після сплати останнім вступного платежу та реєстрації договору у Центральному офісі підприємства.

У відповідності до п. 2. 1 договору № 014106 платіж за юридичний супровід за програмою "Ренесанс" є платою за послуги ТОВ "ЯТЕСС", які підприємство надає у відповідності до п. 1. 1 до договору. Відповідно до додатку № 1 до договору № 014106 від 06.11.2012 року розмір платежу за юридичний супровід за програмою "Ренесанс" становить 00 грн. 00 коп.

В зв'язку з чим, сума штрафу, яка зазначена в оскаржуваній постанові обчислена невірно та суперечить нормам абз. 11 п. 2. Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 р. за № 1177.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що оспорювана постанова була прийнята не на підставі законодавства.

Доводи апеляційної скарги щодо правомірності спірної постанови колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Посилання відповідача щодо пропуску позивачем встановленого ст. 99 КАС України строку звернення до суду, суд вважає помилковими, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 вищезазначеної статті Кодексу встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як зазначив під час розгляду справи позивач та не заперечується відповідачем, про існування оскаржуваної постанови позивачу стало відомо 05.03.2013 року.

В свою чергу, згідно зі штампом вхідної кореспонденції суду вбачається, що із адміністративним позовом позивач звернувся 20.08.2013 року, тобто у встановлений законодавством строк.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність пропуску позивачем строку звернення до суду, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятої постанови, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2013 року по справі №820/7476/13-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2013р. по справі № 820/7476/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Калитка О.М. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.