Ухвала суду № 34466027, 27.08.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 р.Справа № 818/2689/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.

прокурора Демченко Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергонафтмаш" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.04.2013р. по справі № 818/2689/13-а

за позовом Прокурора м. Суми в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергонафтмаш"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.04.2013 р. позов Прокурора міста Суми в інтересах держави в особі УПФ України в м. Сумах задоволено.

Стягнуто з ТОВ "Енергонафтмаш" на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сумах заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за лютий 2013 року у сумі 40 471, 80 грн.

ТОВ "Енергонафтмаш" (далі-відповідач), не погодившись із судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.04.2013 р з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права при неповному і неправильному з'ясуванні обставин справи, та винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог посилається на неправильне застосування судом першої інстанції ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі-Закон №2464-VI), п. 3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління ПФУ від 08.10.2010 р. № 22-2, зареєстрованої в МЮУ 01.11.2010 р. (далі-Порядок № 22-2), оскільки судом не з'ясовано обставини погашення підприємством частини боргу по єдиному внеску, що призвело до невірного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення прокурора, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ТОВ "Енергонафтмаш" є юридичною особою, перебуває на обліку у позивача як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.8-12).

Відповідачем подано до позивача звіт про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за лютий 2013 р., де самостійно визначено суму внеску, яка підлягає сплаті граничним строком до 20.03.2013 р., у розмірі 40 471,80 грн.

Згідно розрахунку заборгованості по єдиному внеску ТОВ "Енергонафтмаш" станом на 26.03.2013 р. недоїмка по сплаті самостійно визначених платником внесків складає 40 471,80 грн. (а.с. 4). Згідно пояснень представника пенсійного фонду станом на день прийняття судового рішення сума заборгованості відповідачем не погашена. (а.с.18)

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з висновку, що відповідачем не сплачено єдиного внеску на державне пенсійне за лютий 2013 року, тому сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону №2464-VI Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Базою нарахування єдиного внеску є суми нарахованої заробітної плати з видами виплат, які включають основу та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні витрати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону №2464-VI, єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності, визначених у додатку до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання" затвердженого Постановою КМ України від 13 вересня 2000 року № 1423.

Згідно ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Відповідно до п.3.1 Порядку № 22-2 страхувальники, крім зазначених у пунктах 3.3 - 3.4 цього розділу, а також страхувальники, зазначені в пункті 3.2, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію його, як підприємця), у частині подання звіту за таких осіб зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний місяць.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону №2464-VI Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Колегія суддів зазначає, що на момент розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем не надано доказів погашення самостійно визначеної суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 40 471,80 грн. за період лютий 2013 року.

Стягнення вказаної суми з відповідача в судовому порядку є законним і обґрунтованим на підставі ч. 8 ст. 9 та п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону №2464-VI. Суд першої інстанції прийшов до вірних висновків.

Доводи апеляційної скарги щодо не врахування судом першої інстанції часткової оплати відповідачем заборгованості за лютий 2013р. в сумі 10 000 грн. , яка здійснена 19.04.2013р. колегія суддів вважає такими, що не впливають на правильність судового рішення.

Так до апеляційної скарги відповідачем, в підтвердження сплати єдиного внеску за лютий 2013р. в розмірі 10 000 грн. надано копію платіжного доручення від 19.04.2013р. № 191 (а.с.25)

Колегія суддів зазначає, що зазначений документ не є належним доказом сплати заборгованості, тому як не містить відмітки банку про прийняття зазначеної суми коштів, та взагалі не містить жодного підпису уповноваженої особи як ТОВ « Енергонафтмаш» так і представника банку.

Крім того відповідачем не надавалося зазначене платіжне доручення до суду першої інстанції, та не обґрунтована неможливість його надання до суду першої інстанції інстанції, тому, з огляду на ч. 2 ст. 195 КАС України, колегія суддів не бере його до уваги.

З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо наявності непогашеної заборгованості ТОВ «Енергонафтам» перед УПФУ в м. Сумах зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за лютий 2013р. в розмірі 40471,80 грн., та правомірність стягнення зазначеної суми в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що підстави для скасування постанови Сумського окружного адміністративного суду від 24.04.2013 р. відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергонафтмаш" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.04.2013р. по справі № 818/2689/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Русанова В.Б.

Повний текст ухвали виготовлений 02.09.2013 р.