Ухвала суду № 34466003, 18.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 р.Справа № 820/4123/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року по справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В с т а н о в и л а:

У травні 2013 року позивач, управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області (далі по тексту УПФУ), звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік в сумі 4.572 грн. 42 коп.

Реалізуючи своє право позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову, яким останній просить накласти арешт на майно відповідача, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на грошові кошти ОСОБА_1

В обґрунтування заявленого клопотання позивач посилався на те, що вказаний захід має бути застосований для створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, оскільки є підстави вважати, що відповідач намагатиметься відчужити належне їй майно та зняти кошти з своїх грошових рахунків, що зробить неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року в задоволенні клопотання УПФУ про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відмовлено за його безпідставністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати ухвалу суду від 23 травня 2013 року з прийняттям нового судового рішення про задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень ст. 200 КАС України задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Згідно ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Частини третя та четверта наведеної статті передбачають, що забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії.

Постановляючи ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд повинен обов'язково враховувати, що прийняття такого рішення є доцільним та можливим лише в разі достатньо обґрунтованих мотивів, наявність яких може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача у разі не вжиття таких заходів.

За відсутності передбачених ст. 117 КАС України обставин прийняття рішення про забезпечення позову є неможливим.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості заяви позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, колегія суддів зазначає, що обґрунтованих мотивів щодо необхідності застосування заходів забезпечення позову УПФУ не надано так само, як і не надано належних та допустимих доказів на підтвердження посилання на наявність підстав вважати, що відповідач намагатиметься відчужити належне їй майно та зняти кошти з своїх грошових рахунків, що зробить неможливим виконання рішення суду.

При цьому, колегія суддів зауважує, що з урахуванням відсутності реальної загрози невиконання в майбутньому судовому рішенні вимога позивача щодо заборони вчиняти дії із відчуження майна та накладення арешту на грошові кошти відповідача не є співрозмірною з заявленими позовними вимогами.

Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви УПФУ про забезпечення адміністративного позову та приймає рішення щодо залишення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції без змін, апеляційної скарги пенсійного органу - без задоволення.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Керуючись ст.ст. 41 ч. 1, 160, 167, 195, 196, 199 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області залишити без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року по справі № 820/4123/13-а - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та в силу ст. 211 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлений і підписаний 20 вересня 2013 року.

З оригіналом згідно: Л.В. Мельнікова