Постанова № 34459296, 04.09.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2013 року м. Київ 810/3644/13-а

14:05

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Волощук Л.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Дубовик В.В.,

від відповідача - Никоненко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

до Товариства з додатковою відповідальністю «Білоцерківський кар'єр»

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Білоцерківський кар'єр» про стягнення заборгованості у сумі 64463,61 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача наявний податковий борг у сумі 64463,61 грн. Вказаний борг утворився у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств і пені.

Оскільки, зазначена сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач, просив суд стягнути суму заборгованості з відповідача у судовому порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2013 відкрито скорочене провадження у справі.

У подальшому у зв'язку із надходженням від відповідача клопотання про зупинення провадження у справі, суд ухвалою від 24.07.2013 ухвалив здійснювати судовий розгляд даної справи за загальними правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні 26.07.2013 представник відповідача відкликав клопотання від 24.07.2013 про зупинення провадження у справі та надав суду інше клопотання від 26.07.2013 про зупинення провадження у справі з метою підготовки заперечень на адміністративний позов. За клопотанням відповідача суд ухвалою від 26.07.2013 зупинив провадження у справі та призначив її розгляд на 27.08.2013.

Оскільки у судове засідання 27.08.2013 не з'явились представники позивача, суд на підставі пункту 2 частини першої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України відклав розгляд даної справи на 03.09.2013.

У подальшому, у зв'язку із необхідністю надання додаткових доказів позивачем, судом було оголошено перерву в судовому засіданні до 04.09.2013.

Під час судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував. Його представник у судовому засіданні зазначив, що підприємством до податкового органу подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за І квартал 2013, в якій задекларовано збитки за результатами першого кварталу звітного 2013 року. Як стверджує відповідач, у зв'язку із збитками підприємство мало право не здійснювати авансові внески у другому і четвертому кварталах звітного 2013 року. Оскільки дана податкова декларація не визнана податковим органом як податкова звітність, відповідач оскаржив дії позивача по не визнанню декларації до суду. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2013 визнано протиправною відмову Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби у прийнятті податкової декларації Товариства з додатковою відповідальністю «Білоцерківський кар'єр» з податку на прибуток підприємств за І квартал 2013, тому, на думку відповідача, податковим органом неправомірно заявлено вимогу про стягнення з підприємства 64463,61 грн.

Також, відповідач зазначив, що податкова вимога від 06.02.2013 форми «Ю» № 5, на яку посилається позивач, не має відношення до суми боргу 64463,61 грн., оскільки складена відносно податкового боргу зі сплати орендної плати з юридичних осіб, яка сплачена підприємством.

Таким чином, відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з додатковою відповідальністю «Білоцерківський кар'єр» є юридичною особою, яка зареєстрована 07.10.1996 і перебуває на обліку як платник податків.

У лютому 2013 року відповідач подав до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за II-IV квартали 2012 року. У вказаній декларації відповідачем самостійно визначено суму авансового внеску (1/12 нараховано до сплати загальна сума податку на прибуток за звітний (податковий) рік), що підлягатиме сплаті щомісячно у березні - грудні 2013 року і січні - лютому 2014 року у сумі 32208,00 грн.

Але, відповідачем суму авансового внеску за травень-червень 2013 року у розмірі 64368,82 грн. самостійно не сплачено (враховуючи переплату в сумі 47,18 грн. згідно із довідкою від 05.07.2013 № 5300/19-036/1).

На підставі пункту 129.4 статі 129 Податкового кодексу України позивачем у зв'язку з наявністю простроченого податкового боргу нарахвано підприємству пеню у сумі 94,79 грн.

Крім того, у лютому 2013 року Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекціє Київської області Державної податкової служби складено податкову вимогу від 06.02.2013 № 5 про сплату податкового боргу у сумі 29770,24 грн. Вказана вимога надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом та вручена уповноваженій особі відповідача 13.02.2013, що підтверджується даними наявного у матеріалах справи поштового повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 0911203055024.

Оскільки відповідач не сплатив авансові внески з податку на прибуток підприємств за травень - червень 2013 року і пеню, всього на сумі 64463,61 грн., позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, слід зазначити про таке.

Порядок справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено приписами Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Таким чином, законодавцем передбачено обов'язок платників податків, які отримують доходи, що перевищують 10 мільйонів гривень, сплачувати авансові внески у сумі 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Як було зазначено судом, відповідачем до податкового органу подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за II-IV квартали 2012 року, у якій відповідачем самостійно визначено суму авансового внеску, що підлягатиме сплаті щомісячно у березні - грудні 2013 року і січні - лютому 2014 року у сумі 32208,00 грн.

Проте, як вбачається з даних облікової картки платника податку Товариство з додатковою відповідальністю «Білоцерківський кар'єр» не сплачено авансові внески за травень і червень 2013 року у загальній сумі 64368,82 грн.

При цьому, суд не приймає до уваги заперечення відповідача відповідно до яких підприємство не повинно сплачувати авансові внески, оскільки отримало збиток, бо відповідачем не надано доказів на підтвердження даної обставини. При цьому, суд зазначає, що постанова суду від 06.08.2013 у справі № 810/3072/13-а на яку посилається відповідач жодним чином, не підтверджує дані обставини і стосується надання правової оцінки дій податкового органу щодо неприйняття податкової декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2013 року.

Відносно посилання відповідача на те, що податкова вимога від 06.02.2013 № 5 не може прийматись судом до уваги, оскільки визначена у ній сума податкового боргу не стосується податку на прибуток підприємств, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 59.1 статі 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із аналізу наведених норм вбачається, що чинним законодавством не передбачено необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 12.04.2012 № 1044/11/13-12.

Таким чином, у разі наявності податкового боргу у платника податків, податковий орган складає і надсилає такому платнику податкову вимогу і у разі збільшення податкового боргу, нова податкова вимога податковим органом не приймається до повного погашення заборгованості.

Як вбачається із наданих представником позивача копій картки платника податків Товариства з додатковою відповідальністю «Білоцерківський кар'єр», у підприємства у період після 06.02.2013 обліковується заборгованість по податку на додану вартість, плати за користування надрами, штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм обігу готівки і застосування реєстраторів розрахункових операцій, а також податку на прибуток підприємств.

Тобто, від часу складення податкової вимоги від 06.02.2013 № 5 у відповідача збільшився податковий борг, але прийняття нової податкової вимоги не передбачено чинним законодавством.

При розгляді даної справ суд також враховує положення п.п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України відповідно до якого не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Оскільки вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення узгодженого податкового боргу, і станом на день розгляду справи податковий борг відповідачем не сплачено, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Право органів податкової служби звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачене підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності, а вразі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Отже, враховуючи викладене і з огляду на те, що у відповідача наявний податковий борг у сумі 64368,82 грн., позовні вимоги про стягнення з відповідача даної суми є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Білоцерківський кар'єр» (код ЄДРПОУ 00292480) на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 64463 (шістдесят чотири тисячі чотириста шістдесят три) грн. 61 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 09 вересня 2013 р.