Постанова № 34459286, 11.07.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 липня 2013 року Справа № 810/1489/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., при секретарі: Роді Я.І., за участю:

представника позивача - Мамаєва Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЖитлово-комунального підприємства «Немішаєве»до про Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби скасування податкового повідомлення-рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Житлово-комунальне підприємство «Немішаєве» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби від 26.11.2012 № 0002291530 та зобов`язання відповідача відобразити у картці особового рахунку позивача відомості про сплату податкових зобов'язань відповідно до призначень платежів, що вказані у платіжних дорученнях.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яким до Житлово-комунального підприємства «Немішаєве» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 3550 грн. 40 коп. за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання з податку на додану вартість за вересень 2012 року, на думку позивача, прийнято відповідачем з порушенням норм матеріального права та не відповідає вимогам закону, оскільки грошові кошти в рахунок сплати податку на додану вартість за наведений вище звітний період перераховані підприємством до бюджету у строк, визначений податковим законодавством.

Натомість податковим органом зараховано всі сплачені у наведений спосіб грошові кошти в рахунок податкового боргу минулих податкових періодів без повідомлення та згоди позивача, що призвело до порушення прав платника податків у сфері податкових правовідносин та до безпідставного застосування до підприємства конфіскаційних санкцій за відсутності податкового правопорушення.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем правомірно, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судове засідання, призначене на 11 липня 2013 року, з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду справи, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 115).

Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення судового засідання або повідомлень про причини неприбуття від відповідача до суду не надходило.

Частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи викладене, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами та доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Житлово-комунальне підприємство «Немішаєве» (ідентифікаційний код 23579528) є юридичною особою та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби.

У листопаді 2012 року посадовою особою податкового органу на виконання приписів статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності Житлово-комунального підприємства «Немішаєве» з податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт від 26.11.2012 № 0002291530 (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, що полягало у несвоєчасній сплаті самостійно визначеного платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року податкового зобов`язання у сумі 35504 грн. 00 коп.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 26.11.2012 № 0002291530, яким відповідно до приписів пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу, що становить 3550 грн. 40 коп.

Не погоджуючись із рішенням, прийнятим відповідачем, позивач оскаржив його до суду.

Так, позивач зазначає, що висновки податкового органу про несвоєчасну сплату Житлово-комунальним підприємством «Немішаєве» узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за вересень 2012 року у розмірі 35504 грн. 00 коп. не відповідають дійсності, оскільки вказану суму заборгованості перераховано підприємством у строк, передбачений законодавством. На підтвердження зазначених обставин представником позивача надано суду копію платіжного доручення від 30.10.2012 № 9 на суму 35504 грн. 00 коп.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В силу приписів підпункту 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 та підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість належить до загальнодержавних непрямих податків, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 35.1 статті 35 Податкового кодексу України, сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 203.1 статті 203 Податкового кодексу України).

Сума податку, яка зазначена платником у податковій декларації, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, вважається узгодженою.

Пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України визначено, що платник податку на додану вартість зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України, податок, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що 19 жовтня 2013 року Житлово-комунальним підприємством «Немішаєве» подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року.

Загальний розмір податку на додану вартість за вересень 2012 року, визначений позивачем у наведеній вище податковій звітності, складає 35504 грн. 00 коп.

Платіжним дорученням від 30.10.2012 № 9 Житлово-комунальним підприємством «Немішаєве» перераховано до бюджету грошові кошти у сумі 35504 грн. 00 коп. за призначенням платежу «податок на додану вартість за вересень 2012 року».

Згідно з даними облікової картки платника податків (зворотній бік), вказану суму коштів спрямовано Державною податковою інспекцією у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби в рахунок погашення податкового боргу позивача з податку на додану вартість, що виник за попередні податкові періоди.

У листопаді 2012 року між Житлово-комунальним підприємством «Немішаєве» та Головним управлінням Державної казначейської служби у Київській області, Головним фінансовим управлінням Київської обласної державної адміністрації, Бородянською районною державною адміністрацією Київської області та Фінансовим управлінням Бородянської районної державної адміністрації Київської області укладено договір від 12.11.2012 № 04/517 про організацію взаєморозрахунків, за умовами якого здійснюється перерахування коштів до спеціального фонду державного бюджету для погашення податкового боргу Житлово-комунального підприємства «Немішаєве» з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних санкцій та пені) у сумі 398500 грн. 00 коп. за рахунок субвенції з державного бюджету.

Платіжним дорученням, що проведено Головним управлінням Державної казначейської служби у Київській області 26.11.2012 за № 1846265 на виконання вимог наведеної вище угоди, здійснено перерахування коштів у сумі 398500 грн. 00 коп. до бюджету в рахунок погашення податкового боргу Житлово-комунального підприємства «Немішаєве» з податку на додану вартість.

Як вбачається з даних облікової картки позивача (а.с. 91 - 92), до погашеної за рахунок субвенції суми податкового боргу позивача у загальному розмірі увійшла сума несплаченого своєчасно узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 370664 грн. 12 коп., з них: 53277 грн. 12 коп. - за податковою декларацією за лютий 2012 року; 87830 грн. 00 коп. - за податковою декларацією за березень 2012 року; 59723 грн. 00 коп. - за податковою декларацію за квітень 2012 року; 40379 грн. 00 коп. - за податковою декларацією за травень 2012 року; 32371 грн. 00 коп. - за податковою декларацією за червень 2012 року; 33497 грн. 00 коп. - за податковою декларацією за липень 2012 року; 28083 грн. 00 коп. - за податковою декларацією за серпень 2012 року; 35504 грн. 00 коп. - за податковою декларацією за вересень 2012 року.

Таким чином, визначене позивачем самостійно податкове зобов`язання з податку на додану вартість за вересень 2012 року у сумі 35504 грн. 00 коп., яке в силу приписів статті 203 Податкового кодексу України повинно бути перераховано до бюджету у строк до 30.10.2012, фактично сплачено 26.11.2012.

Згідно з пунктом 109.2 статті 109 Податкового кодексу України, вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено, що при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи положення вказаних вище норм, суд дійшов висновку, що податковий орган, виявивши при проведенні перевірки порушення Житлово-комунальним підприємством «Немішаєве» норм податкового законодавства, що полягало у сплаті податку на додану вартість за вересень 2012 року у сумі 35504 грн. 00 коп. із затримкою до 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, обґрунтовано застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції у сумі 3550 грн. 40 коп. (35504 грн. 00 коп. х 10 % = 3550 грн. 40 коп.).

Посилання позивача на те, що сплата цього податкового зобов`язання відбулась 30.10.2012 за платіжним дорученням № 9 від 30.10.2012 на суму 35504 грн. 00 коп., а податковий орган протиправно змінив призначення платежу та зарахував вказані кошти в рахунок сплати податкового боргу, що виник у минулих звітних податкових періодах, судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

В силу приписів Податкового кодексу України здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, а також за погашенням податкового боргу з податків та зборів віднесено до компетеції податкового органу.

Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

При цьому, спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, Податковим кодексом України імперативно встановлено обов'язок податкового органу здійснювати зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, а платнику податків встановлено заборону спрямовувати кошти на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу (крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Це означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Враховуючи приписи наведених правових норм, суд дійшов висновку, що податковий орган при зміні призначення платежу, визначеного позивачем у платіжному дорученні від 30.10.2012 № 9, та спрямуванні цих коштів в рахунок сплати податкового боргу Житлово-комунального підприємства «Немішаєве» за минулі податкові звітні періоди, діяв у межах власної компетенції та на виконання завдань, що покладені на нього податковим законодавством, у тому числі з метою зменшення абсолютного значення податкового боргу платника податків.

Пунктом першим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи, що твердження позивача про неправомірність застосування до Житлово-комунального підприємства «Немішаєве» штрафних (фінансових) санкцій, визначених податковим повідомленням - рішенням від 26.11.2012 № 0002291530, та про наявність у відповідача обов`язку відображати у картці особового рахунку позивача відомості про сплату податкових зобов'язань відповідно до призначень платежів, що вказані у платіжних дорученнях, спростовані у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, суду не надано, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.

Постанову складено у повному обсязі 16 липня 2013 року.