Постанова № 34455572, 31.10.2013, Харківський окружний адміністративний суд

idth=54>

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

31 жовтня 2013 р. № 820/9960/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого – судді Зінченка А.В.,

при секретарі – Алавердян Е.А.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Харкові адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова до Публічного акціонерного товариства "Харківський канатний завод" про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківський канатний завод" на користь управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 1728,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до вимог ст.6 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №21-1 від 19.12.2003 року зобов’язаний проводити відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Оскільки відповідач зазначених виплат в повному обсязі не проводив, внаслідок чого виникла заборгованість за червень-серпень 2013 року у розмірі 1728,90 грн., яка у добровільному порядку сплачена не була, в зв’язку з чим, підлягає стягненню за рішенням суду.

Відповідач проти позову заперечував, пославшись на те, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.05.2010 року порушене провадження у справі про банкрутство підприємства та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, у т.ч. заборону нарахування неустойки (штрафі, пені) інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). Ухвалами Господарського суду Харківської області від 12.07.2011 року та від 26.02.2013 року введена процедура санації підприємство та затверджено план санації строком до квітня 2014 року. Таким чином, оскільки спірна сума заборгованості виникла після порушення провадження у справі про банкрутство та введення процедури санації підприємства, то вона не підлягає примусовому стягненню.

Представники сторін у судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, надали до суду заяви, у яких просили розглянути справу без їх участі.

Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи вищенаведеної норми права, а також зважаючи на те, що матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з такого.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ПАТ "Харківський канатний завод" зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Згідно копій розрахунків вбачається, що за відповідачем станом на час розгляду справи мається заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій по Списку № 1 у загальному розмірі 1728,90 грн., яка виникла внаслідок несплати Управлінню Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова місячної суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту “а” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" колишнім працівникам.

В зв’язку з тим, що сума боргу відповідачем в добровільному порядку сплачена не була, позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 р. "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" - окремі роботи та умови праці на підприємстві відповідача відповідають Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", встановлено право працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам; /P>

5">Відповідно до ч. 2 Прикінцевих Положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено здійснення пенсійного забезпечення вказаної категорії осіб, до запровадження такого забезпечення через професійні та корпоративні фонди, за нормами Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Згідно абз. 5 ст.2 Перехідних положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим законом. Такий порядок був передбачений Постановою Правління Пенсійного фонду України №16-6 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України".

fs153">Відповідно до ч.2 Прикінцевих Положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до ч.2 Прикінцевих Положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” - до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування підприємством витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах встановлено Інструкцією “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України №64/8663 від 16.01.2004 року (в подальшому –Інструкція № 21-1).

Відповідно до п. 6.1 Інструкції №21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах, зокрема: 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Відповідно до п.6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п. 6.5 Інструкції № 21-1- розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

У п.6.8 даної Інструкції зазначено, що підприємства щомісяця до 25 числа повинні вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова направлено відповідачу розрахунки витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих Положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів „а" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" за період з червня по серпень 2013 року, які були отримані відповідачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії відповідних повідомлень про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Щодо посилання відповідача на відсутність правових підстав для стягнення спірної суми заборгованості у зв’язку із порушенням провадження про банкрутство, суд зазначає наступне.

Правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів, врегульовані нормами Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992р. № 2343-XII (далі –Закон України № 2343-XII).

Згідно із визначенням, наведеним в статті 1 Закону України № 2343-XII, мораторій на задоволення вимог кредиторів -це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство (ст. 1 Закону України № 2343-XII).

Відповідно до абз. 6 ст.1 Закону України № 2343-XII грошові зобов'язання, які виникають після порушення справи про банкрутство, є поточними вимогами.

За змістом абз. 24 цієї статті мораторій на задоволення вимог кредиторів, який в силу п.4 ст.12 Закону України № 2343-XII вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство, являє собою зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

Положення ст.12 Закону України № 2343-XII, яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) стосується вимог, зобов'язань, які підпадають під поняття мораторію і застосовуються у контексті ст.1 цього Закону, де наведене саме визначення мораторію.

Виходячи з вищевикладеного, суд зазначає, що положення ч. 4 ст. 12 зазначеного Закону слід застосовувати з урахуванням змісту і призначення мораторію на задоволення вимог кредиторів, який наведено у ст. 1 цього ж Закону.

Системний аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Порушення провадження у справі про банкрутство не означає завершення підприємницької діяльності боржника. Він має право укладати договори і вчиняти інші правочини, у зв'язку із чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних підставах.

Тобто, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію.

Натомість, нарахування штрафних санкцій під час дії мораторію, не відповідає вимогам законодавства, тобто є незаконним.

Зазначена позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена при розгляді судових справ цієї категорії, зокрема у постановах від 23.05.2006р. по справі № 21-104во05, від 07.11.2006р. по справах № 21-772во06 і № 21-772во06, від 15.04.2008 р. по справі № 21-2114во07, від 25.06.2011 р. по справі № 21-113а11, від 04.07.2011р. по справі № 21-144а11, від 05.12.2011р. по справі № 21-348а11

Крім того, вона викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р № 15 “Про судову практику в справах про банкрутство”, відповідно до якої зазначено, що згідно з абзацом четвертим частини четвертої статті 12 Закону (2343-12) протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). За змістом статті 12 Закону (2343-12) мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, ненараховуються, оскільки дана норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний із його суттю.

В силу ч.2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Як вбачається з матеріалів справи, мораторій на задоволення вимог кредиторів позивача був введений ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.05.2010 року по справі №Б-19/81-10.

В свою чергу, як було встановлено під час розгляду справи та не заперечується сторонами, спірна сума заборгованості виникла у період з червня по серпень 2013 року, тобто вже після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а тому вказані платежі є поточними, та як наслідок, на них не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, в зв’язку з чим, підлягає стягненню в загальному порядку.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність у відповідача обов’язку відшкодовувати позивачу фактичні витрати на виплату та доставку пенсії призначених на пільгових умовах за Списком №1.

Матеріали справи не місять доказів сплати даної заборгованості у добровільному порядку станом на час прийняття рішення по справі.

Відповідачам на підставі вимог ч. 1 ст. 71 КАС України не було надано доказів відсутності суми заборгованості.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення суми заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у загальному розмірі 4034,10 грн.

З огляду на вищевикладене, суд знаходить позов обґрунтованим, доведеним і таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем-фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160– 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова до Публічного акціонерного товариства "Харківський канатний завод" про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківський канатний завод" (61020, м. Харків, вул. Китаєнко, 1, код ЄДРПОУ 00306443) на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова (61022, м.Харків, пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 6 поверх, код ЄДРПОУ 22682980, р/р 256033012096 в ХОУ ВАТ "Ощадбанк", МФО 351823) заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 1728 (одну тисячу сімсот двадцять вісім) грн. 90 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя А.В. Зінченко