Постанова № 34455208, 21.10.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2013 року 15:57Справа № 0870/5199/12 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Чернової Ж.М.

за участю секретаря судового засідання Батигіна О.В.

за участю представників:

від позивача: Самар Т.Г., Літвіненко Ж.М.

від відповідача: Радової С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовом: Запорізького державного підприємства «Радіоприлад»

до: Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про: скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2012 року Запорізьке державне підприємство «Радіоприлад» звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя, у якому просить скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем від 30.12.2011 №0000442302, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань) з податку на додану вартість у розмірі 221530 грн., та визначено суму штрафних санкцій у розмірі 55382,50 грн.

Ухвалою суду від 20.06.2012 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №0870/3019/12 за позовом Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.12.2011 №0000402302.

25.06.2013 до канцелярії суду надійшла інформація про набрання законної сили рішенням по пов'язаній справі №0870/3019/12, яким було скасовано податкове повідомлення-рішення від 07.12.2011 №0000402302. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2012 залишено без змін.

29.08.2013 провадження у справі було поновлено та призначений розгляд справи.

У судовому засіданні 21.10.2013 за клопотанням відповідача у справі здійснено заміну відповідача- Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя його правонаступником Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка ЗДП «Радіоприлад» за результатами якої складено акт від 19.12.2011 №2829/2302/01056280 та винесено податкове повідомлення-рішення від 30.12.2011 №0000442302. Позивач з висновками податкового органу не погоджується, зазначає, що бухгалтерський та податковий облік ведеться у відповідності до податкового та іншого чинного законодавства, у позивача наявні первинні документи, що містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам чинного законодавства і які фіксують факт здійснення конкретної господарської операції. На підставі викладеного, просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.12.2011 № 0000442302.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов. Зокрема, посилається на Акт від 19.12.2011 №2829/2302/01056280, відповідно до якого проведено перевірку контрагентів позивача та встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів підприємствам - покупцям у період з 01.08.2011 по 31.08.2011. Вважає, що у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за вересень 2011 року. На підставі викладеного, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст.160 КАС України, 21.10.2013 проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступні обставини.

Як свідчать матеріали справи, на підставі направлення від 29.11.2011 №№1786, 1787, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, проведена позапланова виїзна перевірка ЗДП «Радіоприлад», з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2011 року, за результатами якої складено акт від 19.12.2011 №2829/2302/01056280.

Відповідно до акту перевіркою встановлено порушення п.п.14.1.181. п.14.1.ст.14, п.198.1 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за серпень 2011 року на суму 221530,00 грн. та занижено позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за серпень 2011 року на суму 572,00 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 30.12.2011 №0000442302, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 221530,00 грн., та визначено штрафні санкції в розмірі 55382,50грн.

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження, однак рішеннями ДПА в Запорізькій області та ДПС України в задоволенні скарг позивачу відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням позивач зазначив, що висновки викладені на стор.11-16 акту перевірки від 19.12.2011 щодо контрагента ТОВ «Аврора РК» містять висновки, які були викладені в акті перевірки від 22.11.2011, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.12.2011 №0000402302, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму ПДВ 85525,00 грн. Вказане рішення оскаржено та скасовано у судовому порядку, а щодо інших контрагентів у позивача наявні первинні документи, що фіксують факт здійснення конкретної господарської операції.

Представник відповідача заперечуючи проти позову, пояснив, що для всіх правовідносин позивача з його контрагентами зазначеними в акті перевірки від 19.12.2011 характерна відсутність транспортних засобів та достатньої кількості осіб, які б могли зробити завантаження продукції. Крім того, контрагенти не являються виробниками продукції, а у зв'язку з їх відсутністю за податковими адресами не можливо підтвердити придбання товару самими контрагентами та подальшу реалізацію позивачу. До того ж в актах про проведення перевірок контрагентів, наданих суду, зазначено, що до перевірки не надано документів в підтвердження господарських операцій цими суб'єктами, що свою чергу відповідно до норм податкового законодавства свідчить, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності.

Однак суд не погоджується з позицією відповідача з наступних підстав.

Судом з'ясовано, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 30.12.2011 №0000442302, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 221530,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 55382,50 грн., прийнято відповідачем на підставі акту перевірки від 19.12.2011 №2829/2302/01056280.

В розрахунок зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 221530,00 грн. включено суму ПДВ в розмірі 85525,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Аврора РК» у серпні 2011 року.

В свою чергу взаємовідносини між ЗДП «Радіоприлад» та ТОВ «Аврора РК» у серпні 2011 року були предметом перевірки іншого акту від 22.11.2011 №2450/2302/14313317 на підставі якого контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.12.2011 №0000402302, яким зменшено від'ємне значення податку на додану вартість у розмірі 85525,00 грн.

22.05.2013 року набула законної сили постанова Запорізького окружного адміністративного суду по справі №0870/3019/12, яка залишена в силі ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду України від 30.05.2013 року по справі №0870/3019/12, якими податкове повідомлення - рішення №0000402302 від 07.12.2011 року скасовано у повному обсязі.

Судовими рішеннями по справі №0870/3019/12 встановлено, що господарські операції мали реальний характер, та доводи податкового органу про штучне формування податкового кредиту із залученням вигодо формуючих підприємств не доведеними, а саме з'ясовано, що під час проведеної податковим органом перевірки, встановлено, що між підприємством ЗДП «Радіоприлад» та ТОВ «Аврора РК» укладено договір постачання №131 від 09.11.2009 (та додаткова угода до нього від 09.11.2009) за умовами якого, ЗДП «Радіоприлад» придбаває у ТОВ «Аврора РК» матеріали та комплектуючі. На виконання умов цього договору ТОВ «Аврора РК» виписані видаткові накладні та податкові накладні, ПДВ за податковими накладними на загальну суму 85524,93грн. відповідачем включено до складу податкового кредиту у серпні 2011 року. Розрахунки проводилися в безготівковій формі через розрахунковий рахунок згідно платіжних доручень - з відміткою банку про перерахування зазначених коштів. Операції з придбання товару відображені в бухгалтерському обліку. Отримані від ТОВ «Аврора РК» комплектуючі було передано відповідачем у виробництво радіостанції Р-163-50К. На момент здійснення господарських операцій ТОВ «Аврора РК» є зареєстрованим платником ПДВ та має повну правосуб'єктність.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Щодо проведеної перевірки інших контрагентів позивача та встановлення відповідачем відсутності об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів підприємствам - покупцям у період з 01.08.2011 по 31.08.2011 судом досліджено первинні документи та з'ясовано наступне.

- між підприємством ЗДП «Радіоприлад» та ТОВ «Акваторія Р» укладено договір №104/2 від 17.05.2010 за умовами якого, ЗДП «Радіоприлад» придбаває у ТОВ «Акваторія Р» матеріали та комплектуючі. На виконання умов цього договору ТОВ «Акваторія Р» виписані видаткові накладні та податкова накладна. ПДВ за податковою накладною на загальну суму 31007,40 грн. позивачем включено до складу податкового кредиту у серпні 2011 року. Розрахунки проводилися в безготівковій формі через розрахунковий рахунок згідно платіжних доручень, що підтверджено банківською випискою №1201 від 09.08.11 на суму 186044,40 грн. в т.ч. ПДВ 31007,40 грн. Операції з придбання товару відображені в бухгалтерському обліку. Отримані від ТОВ «Акваторія Р» комплектуючі було оприбутковано по прибутковим ордерам та передано позивачем у виробництво радіостанції Р-163-50К, що підтверджується лімітно-забірними картами. Також до матеріалів справи долучено документи, зі змісту яких вбачається подальший рух придбаного товару: так і матеріалах справи міститься приймально-здавальний акт №151 від липня 2009, приймально-здавальний акт №49 від листопада 2011, приймально-здавальний акт №47 від листопада 2011, контракт № 475/2413 к/30 від 17.08.2011, видаткова накладна №246 від 09.11.11 на суму 363021,00 доларів США. Згідно з наданих до матеріалів справи, а саме копії ВМД №112000011/2011/003266 (декларація №200) судом встановлено, що одержувачем товару є ВАТ «НВК «Уралвогонзавод» ім. Ф.Э. Дзержинського».

- між підприємством ЗДП «Радіоприлад» та ТОВ «АТД Комплект» укладено договір 1/1112 від 11.12.2009 року за умовами якого, ЗДП «Радіоприлад» придбаває у ТОВ «АТД Комплект» матеріали та комплектуючі. На виконання умов цього договору ТОВ «АТД Комплект» виписані видаткові накладні, прибуткові ордери та податкові накладні. ПДВ за податковими накладними складає загальну суму 24570,04 грн. та позивачем включено до складу податкового кредиту у серпні 2011 року. Розрахунки проводилися в безготівковій формі через розрахунковий рахунок згідно платіжних доручень, що підтверджено банківською випискою №1216 від 09.08.11р на суму 147420,22 в т.ч. ПДВ 25270,04 грн. Операції з придбання товару відображені в бухгалтерському обліку. Отримані від ТОВ «АТД Комплект» комплектуючі було передано позивачем у виробництво апаратури внутрішнього зв'язку та комутації Р-174Т , що підтверджується лімітно-забірною картою. До матеріалів справи долучено документи, зі змісту яких вбачається подальший рух придбаного товару; так в матеріалах справи міститься приймально-здавальний акт №44 від листопада 2011, приймально-здавальний акт №46 від листопада 2011, приймально-здавальний акт №45 від листопада 2011. Згідно з наданих до матеріалів справи копії договору №239 від 17.01.2010 року судом встановлено, що одержувачем товару ДП «Київський ремонтно-механічний завод».

- між підприємством ЗДП «Радіоприлад» та ТОВ «АТОНСТАР» укладено договір №109/53 від 26.05.2010 року за умовами якого, ЗДП «Радіоприлад» придбаває у ТОВ «АТОНСТАР» матеріали та комплектуючі. На виконання умов цього договору ТОВ «АТОНСТАР» виписані видаткова накладна, прибутковий ордер та податкова накладна № 36 від 08.08.11р. ПДВ за вказаною податковою накладною складає загальну суму 1820,00 грн. та позивачем включено до складу податкового кредиту у серпні 2011 року. Розрахунки проводилися в безготівковій формі через розрахунковий рахунок згідно платіжних доручень, що підтверджено банківською випискою №1158 від 08.08.11 на суму 10920,00 в т.ч. ПДВ 1820,00 грн. Операції з придбання товару відображені в бухгалтерському обліку. Отримані від ТОВ «АТОНСТАР» комплектуючі було передано позивачем у виробництво жгутів, що підтверджується лімітно-забірною картою. До матеріалів справи долучено документи, зі змісту яких вбачається подальший рух придбаного товару; так в матеріалах справи міститься приймально-здавальний акт №151 від липня 2009р, приймально-здавальний акт №25 від серпня 2011. Згідно з наданих до матеріалів справи копії додаткової угоди № 3 до Договору № 244/1453и від 06.04.2010 року з додатками судом встановлено, що одержувачем товару є ДП «ХКБМ ім. «Морозова».

- між підприємством ЗДП «Радіоприлад» та ТОВ «Геосат Плюс» укладено договір 109\102 від 01.03.2010 за умовами якого, ЗДП «Радіоприлад» придбаває у ТОВ «Геосат Плюс» матеріали та комплектуючі. На виконання умов цього договору ТОВ «Геосат Плюс» виписані видаткові накладні, прибуткові ордери та податкові накладні. ПДВ за вказаними податковими накладними складає загальну суму 959,70 грн. та позивачем включено до складу податкового кредиту у серпні 2011 року. Розрахунки проводилися в безготівковій формі через розрахунковий рахунок згідно платіжних доручень, що підтверджено банківською випискою №1239 від 11.08.2011 на суму 3555,00 грн. та платіжним дорученням №1333 від 29.08.2011 на суму 2203,20 грн. в т.ч. загальна сума ПДВ 959,70 грн. Судом встановлено, що одержувачем товару є ВАТ «НВК «Уралвогонзавод» ім. Ф.Э. Дзержинського» та ДП «КРМЗ» - договір №239 від 17.01.2010 з додатками.

-між підприємством ЗДП «Радіоприлад» та ТОВ «ВП Спецкабель» укладено договір 109/54 від 26.05.2010 за умовами якого, ЗДП «Радіоприлад» придбаває у ТОВ «ВП Спецкабель» комплектуючі та матеріали, виписані видаткові накладні, прибуткові ордери та податкові накладні. ПДВ за вказаними податковими накладними складає загальну суму 27154,16 грн. та позивачем включено до складу податкового кредиту у серпні 2011 року. Розрахунки проводилися в безготівковій формі через розрахунковий рахунок згідно платіжних доручень, що підтверджено банківською випискою № 1157 від 08.08.2011 на суму 162924.98 в т.ч. ПДВ 27154,16 грн. Згідно з наданих до матеріалів справи копії Додаткової угоди № 3 до Договору № 244/1453и від 06.04.2010 року з додатками судом встановлено, що одержувачем товару є ДП «ХКБМ ім. «Морозова».

- між підприємством ЗДП «Радіоприлад» та ТОВ «Укртехсоюз» укладено договір № 104/34 від 01.03.2010 року за умовами якого, ЗДП «Радіоприлад» придбаває у ТОВ «Укртехсоюз» комплектуючі та матеріали, виписані видаткові накладні, прибуткові ордери та податкова накладна. ПДВ за вказаною податковою накладною складає загальну суму 162,00 грн. та позивачем включено до складу податкового кредиту у серпні 2011 року. Розрахунки проводилися в безготівковій формі через розрахунковий рахунок згідно платіжних доручень, що підтверджено банківською випискою №1153 від 08.08.2011 на суму 972,00 грн. в т.ч. ПДВ 162,00 грн. Одержувачем товару є ВАТ «Рособоронекспорт» м.Москва.

-між підприємством ЗДП «Радіоприлад» та ТОВ «СП Юкойл» укладено договір №109/75 12.05.2010 за умовами якого, ЗДП «Радіоприлад» придбаває у ТОВ «СП Юкойл» комплектуючі та матеріали, виписані видаткова накладна, прибутковий ордер та податкова накладна, ПДВ за якою складає 1232,50 грн. та позивачем включено до складу податкового кредиту у серпні 2011 року. Розрахунки проводилися в безготівковій формі через розрахунковий рахунок згідно платіжних доручень, що підтверджено банківською випискою №1246 від 12.08.2011 на суму 7395,00 грн. в т.ч. ПДВ 1232,50 грн. Згідно наданих пояснень, олива, яку закуповує позивач використовується для станків у виробництво, для виготовлення усіх виробів.

- між підприємством ЗДП «Радіоприлад» та ТОВ «Технічні матеріали» укладено договір № 104/37 від 22.03.2010, за умовами якого, ЗДП «Радіоприлад» придбаває у ТОВ «Технічні матеріали» комплектуючі та матеріали, виписані видаткова накладна, прибуткові ордери та податкові накладні. ПДВ за податковими накладними складає загальну суму 1232,50 грн. та позивачем включено до складу податкового кредиту у серпні 2011 року. Розрахунки проводилися в безготівковій формі через розрахунковий рахунок згідно платіжних доручень, що підтверджено банківськими виписками. Згідно з наданих до матеріалів справи копії Додаткової угоди № 3 до Договору № 244/1453и від 06.04.2010 року з додатками судом встановлено, що одержувачем товару є ДП «ХКБМ ім. «Морозова».

- між підприємством ЗДП «Радіоприлад» та ПП «ЕлКом» укладено договір 225/07 від 14.05.2007 за умовами якого, ЗДП «Радіоприлад» придбаває у ПП «ЕлКом» комплектуючі та матеріали, виписані видаткові накладні, прибуткові ордери та податкові накладні. ПДВ за податковими накладними складає загальну суму 3413,95 грн. та позивачем включено до складу податкового кредиту у серпні 2011 року. Розрахунки проводилися в безготівковій формі через розрахунковий рахунок згідно платіжних доручень, що підтверджено банківською випискою. Судом встановлено, що одержувачем товару є ВАТ «НВК «Уралвогонзавод» ім. Ф.Э. Дзержинського».

- між підприємством ЗДП «Радіоприлад» та ОСОБА_4 укладено договір №206 від 17.05.2010р, за умовами якого, ЗДП «Радіоприлад» придбаває у ОСОБА_4 матеріали, виписані видаткова накладна, прибуткові ордери та податкові накладні. ПДВ за податковими накладними складає загальну суму 2548,94 грн. та позивачем включено до складу податкового кредиту у серпні 2011 року. Розрахунки проводилися в безготівковій формі через розрахунковий рахунок згідно платіжних доручень, що підтверджено банківською випискою та платіжними дорученнями. Згідно наданих пояснень дані матеріали, які закуповує позивач використовуються у виробництві для виготовлення усіх виробів.

Суд з урахуванням первинних документів зазначених вище не може погодитись з правовою позицією відповідача в частині нікчемності зазначених правочинів, вважає її хибною.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дій контролюючих органів під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань, визначається Законом України «Про державну податкову службу в Україні» (чинного на момент виникнення правовідносин) та Податковим кодексом України. Зазначені нормативно-правові акти не містили і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства та повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст. ст. 203, 215, 216, ЦК України.

Крім того, відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно висновків акту перевірки правочини, вчинені позивачем, відповідач кваліфікує як такі, що не направлені на реальне настання правових наслідків, а отже визнає їх нікчемними. Проте, за приписами ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Доказів щодо визнання вказаної угод між позивачем та контрагентами зазначеними в акті перевірки у встановленому законом порядку недійсними суду не надано.

Таким чином, відповідач невірно застосовує норми чинного законодавства України в частині кваліфікації вчинених позивачем правочинів.

Стосовно господарської діяльності контрагентів позивача та посилання на акт перевірки суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Як встановлено ч. 1 ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи.

Частиною 2 ст. 218 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

Позиція вищих судових інстанцій (Верховного та Вищого адміністративного судів) по питанню відповідальності суб'єктів господарювання вже давно є сталою та полягає у тому, що платник податків не мусить нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами. Це може бути відповідальністю самого контрагента, якщо він допускає такі порушення. Аналогічні висновки надавав і Європейський суд по правам людини, зокрема у справах «Інтерсплав проти України» та «БУЛВЕС АД проти Болгарії».

Платник податку на додану вартість (покупець товару) на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів.

Таким чином, ЗДП «Радіоприлад» не може і не повинно нести відповідальність за діяння інших юридичних осіб. Жодним діючим законодавчим або нормативним актом України не передбачається обов'язок покупця, а також не надано йому права перевіряти правомірність діяльності підприємств - контрагентів за господарськими договорами, мету діяльності їх посадових осіб, достовірність даних, вказаних постачальником в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності іншого платника податку.

Крім того, в матеріалах справи містися довідка з реєстру платників ПДВ з сайту Міністерства доходів України, згідно з якими на момент здійснення господарських операцій контрагенти позивача є зареєстрованими платниками ПДВ та мають повну правосуб'єктність.

В матеріалах перевірки, так і в матеріалах справи відсутні докази анулювання реєстрації постачальників товарів (послуг) зазначених в акті перевірки контрагентів позивача - платником податку на додану вартість у період як до здійснення операції з поставки та виписки податкової накладної, так і після здійснення операції з поставки та виписки податкової накладної, а тому відсутні підстави для невизнання податкового кредиту у позивача - отримувача таких товарів (послуг) на підставі отриманої від постачальника належним чином оформленої податкової накладної.

Податковим кодексом України не передбачено обов'язку зменшення податкового кредиту по податковим накладним, виданим продавцем товарів (робіт, послуг), якщо у подальшому податковим органом будуть встановлені факти неподання цим продавцем звітності до податкового органу або звітування не в повному обсязі податкових зобов'язань, несплати податків та таке інше. Не передбачено Податковим кодексом України й обмеження платника податку - покупця щодо використання податкових накладних, виданих продавцем, для формування податкового кредиту у разі встановлення вищезазначених обставин щодо цього продавця, або контрагентів цього продавця.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитам є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України.)

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. В даному пункті перелічені обов'язкові реквізити, що мають міститися в податковій накладній.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Пунктом 201.10. ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи з приписів вищевказаних норм, податкова накладна засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. Придбання товарів (робіт, послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні необхідні первинні документи, які підтверджують правомірність декларування суми податкового кредиту. Придбані матеріали (комплектуючи) в подальшому були використані у власній господарській діяльності.

Складені контрагентами податкові накладні відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку їх оформлення. Крім того, відповідачем не було спростовано факт наявності контрагента позивача на час здійснення господарських операцій в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та наявності в нього свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що висновки, зроблені відповідачем в акті, є необґрунтованими та недоведеними, відповідачем не доведена правомірність прийнятих рішень, позивачем первинними документами доведено відсутність виявленого порушення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення прийняте Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м.Запоріжжя від 30.12.2011 №0000442302, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 221530,00 грн.,та штрафних санкцій на суму 55382,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» сплачений судовий збір у сумі 2146,00 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М.Чернова