Ухвала суду № 34453383, 28.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 жовтня 2013 року Справа № 917/237/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.,суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Палія В.В.перевіривши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 18.07.13у справі№917/237/13-ггосподарського суду Полтавської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз"простягнення суми

В С Т А Н О В И В:

Подана касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки вона подана з пропуском строку на оскарження, а клопотання про його відновлення не підлягає задоволенню, враховуючи вимоги розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Діюче процесуальне законодавство не допускає довільного, не обмеженого у часі перегляду судових рішень.

Строки, протягом яких особи, що приймають участь у справі, мають право подати касаційну скаргу, встановлені ст.110 ГПК України. При цьому, зацікавлені особи на свій розсуд вирішують, скористатися їм правом на оскарження, чи ні. В межах цих строків вони повинні визначитися з волевиявленням щодо звернення до суду.

Норми ГПК України, встановлюючи строки для подачі скарг, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність правовідношень у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, з однієї сторони, і правом на справедливий судовий розгляд, який передбачає можливість виправлення судових помилок, з іншої.

По відношенню до особи, яка не реалізувала право на подачу касаційної скарги у визначений строк з поважних причин, викликаних об'єктивними і не залежними від заявника обставинами, застосовуються правила ст.53 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, при первісному зверненні до Вищого господарського суду України скаржником не було дотримано вимог, яке чинне процесуальне законодавство встановлює до форми та порядку подання касаційної скарги, зокрема, у касаційній скарзі не було вказано суті порушень судами норм права, а її зміст зводився лише до вимоги переоцінити докази у справі (щодо винятковості обставин для зменшення штрафних санкцій), що не відноситься до компетенції суду касаційної інстанції), до цитування тих же правових норм, на які послався суд, та до викладу судової практики 3-4-річної давності.

Фактично в даному випадку скаржник пропустив строк на касаційне оскарження через власну необачність. 30.09.13 він повторно звернувся з касаційної скаргою (яка містить ті ж недоліки, що при первісному зверненні) та клопотанням про відновлення цього строку, в якому причиною пропуску строку на касаційне оскарження називав повернення Вищим господарським судом України касаційної скарги. Втім, названа причина не є поважною, так як можливість подання належно оформленої касаційної скарги залежала виключно від вольових та юридично грамотних дій самого скаржника, а не від суду, який вказав на невідповідність змісту скарги вимогам закону. До того ж, скаржник так і не усунув недоліки: скарга так і містить посилання на практику 3-4 річної давності та вимоги переоцінити докази у справі (щодо винятковості обставин для зменшення штрафних санкцій).

Стаття 53 ГПК України передбачає оцінку господарським судом касаційної інстанції при вирішенні питання про відновлення строку обґрунтованості доводів особи, яка клопоче про таке відновлення, з метою запобігання зловживанню при оскарженні судових актів.

Поважних причин попуску строку на касаційне оскарження скаржник не навів, а попереднє оскарження з недотриманням процесуальних норм, до числа поважних не відноситься. З врахуванням вищевикладеного, Вищий господарський суд України вважає, що оскарження постанови апеляційного господарського суду залежала виключно від вольових та юридично грамотних дій самого скаржника, наведені причини пропуску не свідчать про відсутність об'єктивної можливості та адекватного часу для оскарження. Тому у задоволенні клопотання про відновлення строку слід відмовити.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" сплачений Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" судовий збір у сумі 860,25 грн. підлягає поверненню з державного бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.53, 86, 107, 110, п.5 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И Л А :

Відхилити клопотання Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.13 у справі №917/237/13-г повернути скаржнику без розгляду.

Повернути Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Б. Хмельницького,6, код ЄДРПОУ 20077720) судовий збір у сумі 860,25 грн. (вісімсот шістдесят грн. 25 коп.), сплачений за платіжним дорученням

від 25.07.13 №1006271.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

В. В. Палій