Ухвала суду № 34452310, 22.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1032/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н. М. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

22 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І. О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Техпромсервіс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2013 року по справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Техпромсервіс» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.12.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2013 року в задоволенні адміністративного позову Закритого акціонерного товариства «Техпромсервіс» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.12.2012 року - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному дослідженні доказів, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, пояснення представників сторін, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясовних обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією в Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість в частині відображення податкового кредиту по взаємовідносинах ТОВ «Будівельна компанія «Шатл» за вересень 2011 року.

За результатом проведеної перевірки відповідачем було складено акт від 29.11.2012 року за №532/2-22-20-1906878 (далі - Акт перевірки) в якому зафіксовано порушення позивачем

п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 ПКУ.

Також, перевіркою встановлено, що між ТОВ «Будівельна компанія «Шатл» (Постачальник) та позивачем (Покупець) укладено Договір №01/04 від 03.04.2009 р. (далі -Договір). Відповідно до Договору Постачальник зобов'язується передати в погоджені строки, а Покупець прийняти та оплатити на умовах визначених Договором, нафтопродукти (Товар). Ціни на Товар по погодженню Сторін обмовлено на кожну партію окремо та відображаються у рахунках-фактурах, виставлених Постачальником. Якість поставленого Товару повинно відповідати дійсним ДСТУ та в разі передбачених дійсним законодавством, супроводжуються паспортами якості та/або сертифікатами відповідності завода - виробника . Згідно пп.2.2.1 п.2.1 даного Договору поставка Товару здійснюється транспортом та за рахунок Постачальника.

ТОВ «Будівельна компанія «Шатл» на виконання вище вказаного Договору виписано податкові накладні №1 від 08.09.2011 р., №4 від 14.09.2011 р., №6 від 21.09.2011 р., №7 від 22.09.2011 р., №9 від 23.09.2011 р., №10 від 28.09.2011 р., що містяться в матеріалах справи, однак, на думку суду першої інстанції позивачем не надано інших обов'язкових первинних документів, що підтверджували б виконання такого роду договорів. Крім того, вище вказані податкові накладні не зареєстровані в реєстрах виданих та отриманих податкових накладних Покупця та Продавця.

За результатом розгляду Акта перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення від 17.12.2012 р. за №0007872220 яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 214553,00 грн.. не погоджуючись з яким, позивач звернувся до суду.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 ПКУ, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1. ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг(п.198.1. ст. 198 ПКУ)

Згідно п. 198.2. ст. 198 ПКУ, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПКУ, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Разом з тим, з матеріалів справи, зокрема, з Акту перевірки, вбачається, що проведеним аналізом звітності з податку на додану вартість, відповідно до автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, відповідачем було встановлено розбіжності по задекларованих сумах податкового кредиту ЗАТ «Техпромсервіс» та податкових зобов'язань контрагентів, тобто сума податкового зобов'язання постачальника не дорівнює сумі податкового кредиту покупця та розбіжність у вересні 2011 року становить 214552,97грн.

Крім того, податкові накладні виписані на виконання Договору не зареєстровані в реєстрі виданих податкових накладних Продавця та реєстрі отриманих податкових накладних Покупця, що на думку суду першої інстанції, з яким також погоджується колегія суддів, не дає права позивачеві на включення до складу податкового кредиту коштів за вересень 2011 року.

Слід також зважити на ту обставину, що в матеріалах відсутні інші документи які б підтверджували належне виконання Договору, та які, на думку колегії, є обов'язковими при виконанні договорів на поставку товару певних характеристик.

Так, предметом Договору укладеного позивачем з ТОВ «Будівельна компанія «Шатл» є поставка нафтопродуктів, які є небезпечним вантажем в розумінні ст. 1 ЗУ «Про перевезення небезпечних вантажів», відповідно до якої небезпечний вантаж це - речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об'єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин.

Відповідно до ст.20 ЗУ «Про перевезення небезпечних вантажів» перевезення небезпечних вантажів допускається за наявності відповідно оформлених перевізних документів, перелік і порядок подання яких визначається нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність транспорту.

Так, у відповідності до Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполучені, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.09.2009 №207 «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполучені» крім документів, зазначених у пунктах 1 та 2 цього переліку, є необхідними у разі перевезення небезпечних вантажів:

- свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення визначених небезпечних вантажів;

- ДОПНВ-свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі;

- інструкція на випадок аварії або надзвичайної ситуації;

- узгодження маршруту дорожнього перевезення небезпечного вантажу, видане Державтоінспекцією;

- вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень - дозвіл на рух автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, виданий Державтоінспекцією.

В контексті вище викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо правомірності податкового повідомлення - рішення від 17.12.2012 р. за №0007872220 .

Згідно ст.198 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно становив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195,196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Техпромсервіс», - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2013 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І. О. Лічевецький

В.Е.Мацедонська

.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.