Постанова № 34450603, 30.10.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

30.10.2013 р. справа №913/1817/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддівТатенко В.М. Зубченко І.В., Радіонова О.О.,

за участю представників сторін: від позивача:Єфременко О.О. довіреністьвід відповідача:Бєлуха М.Б. довіреністьрозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ на рішення господарського судуЛуганської області від15.08.2013р.по справі№ 913/1817/13 (суддя: Фонова О.С.)за позовомПублічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ до Публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій», м. Лисичанськ Луганська область простягнення 44' 261' 893,61 грн.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ (далі - «Позивач») звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій», м. Лисичанськ Луганська область (далі - «Відповідач») 44' 261' 893,61 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 44' 050' 691,66 грн., пені у розмірі 174' 995,90 грн., 3% річних у розмірі 36' 206,05 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 15.08.2013року у справі № 913/1817/13 позов був задоволений частково, а саме: стягнуто основний борг у сумі 44050691,66 грн., пеню в сумі 17' 499,59 грн., 3% річних у сумі 36' 206,05 грн., судовий збір у сумі 68' 820,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Заявою від 18.07.2013р. відповідач звернувся до суду з проханням відстрочити виконання рішення на 120 місяців.

Заява судом першої інстанції була частково задоволена, з відстрочкою виконання рішення на 60 місяців з дати набрання ним законної сили.

Частково задовольняючи позовні вимоги та - зменшуючи суму пені суд виходив з приписів ст.233 ГК України та ст. 83 ГПК України.

Не погодившись з прийнятим рішенням Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення в частині зменшення розмірі пені та відстрочки його виконання - відмовити, прийняти в цих частинах нове рішення, яким задоволенні позовних вимоги у стягненні пені у повному обсязі, відносно відстрочки виконання рішення - відмовити у повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, а також не в повній мірі дослідженні матеріали та докази по справі та невірно зроблені висновки.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Позивач підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач надав відзив, у якому звернувся з проханням рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України фіксацію судового процесу технічними засобами здійснено не було.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду законним, а апеляційну скаргу - такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 15.05.2013р. між сторонами був укладений договір на купівлю-продажу природного газу № 1220387/ОГЕ-ПР(Р), предмет якого встановлює, що Продавець - Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" зобов'язується передати у власність Покупця у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природній газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а Покупець - Публічне акціонерне товариство "Лисичанський склозавод "Пролетарій" зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору. (п.1.1 Договору).

Як зазначено у п.3.2 Договору, приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Покупець зобов'язується протягом 3-х днів з моменту підписання даного Договору надати Продавцеві підписані та скріплені печаткою Покупця два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець зобов'язується повернути Покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно пункту 6.1 Договору, оплата за газ, що передається згідно з п. 2.1 цього Договору, здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Продавця протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі газу, зазначеному у п. 3.2 цього Договору.

Відповідно до п. 7.2 Договору, у разі невиконання Покупцем п. 6.1 умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу. Погашення нарахованих у безспірному порядку фінансових санкцій здійснюється у відповідності до вимог п. 1 ст. 534 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 11.1 Договору, цей Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками і діє у частині передачі газу до 31.05.2013 включно, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовується, що позивач поставив відповідачу протягом січня - квітня 2013 року природний газ на суму 47' 050' 691,66 грн. Відповідачем спожитий газ за вказаний період був сплачений частково.

Таким чином, за період січень - квітень 2013 року заборгованість за договором за використаний природний газ складає 44' 050' 691,66 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с.14-17).

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України, яка кореспондується з ч.1, 2 ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Донецький апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що між сторонами був укладений договір, який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, тому спірні відносини, регулюються главою 54 розділом 1 Цивільного кодексу («ЦК») України.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.202 ГК України, яка кореспондується зі ст.. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки, між сторонами існували договірні зобов'язання, які відповідач виконав не у повному обсязі, підтвердивши їх, зокрема, частковою оплатою, то цілком обґрунтованим є висновок місцевого суду про необхідність стягнення з Відповідача на користь Позивача основний борг у сумі 44' 050' 691,66 грн..

Цілком обгрунтованим є також висновок місцевого господарського суду щодо необзідності додаткового стягнення з Відповідача на користь Позивача 3% річних у сумі 36' 206,05 грн., адже за ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положеннями ст. 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина шоста статті 232 ГК України визначає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 ГК України також встановлює, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пункти 3) та 6) статті 83 ГПК надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання та - відстрочити чи розстрочити виконаня рішення.

За таких обставин колегія апеляційного суду погоджується з мотивами місцевого господарського суду, за якими останній дійшов висновку, як про можливість стягнення з Відповідача суми пені, зменшеної до 17' 499,59 грн., так і про - відстрочення виконання рішення на 60 календарних місяців.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги покладаються на Позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 15.08.2013 року по справі № 913/1817/13 - залишити без змін.

Головуючий суддя: В.М. Татенко Судді: І.В. Зубченко О.О. Радіонова

Надруковано примірників: 1-позивачу; 1-відповідачу; 1-у справу; 1-ГСЛО; 1-ДАГС