Постанова № 34450368, 30.10.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

29.10.2013 р. справа №913/1954/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Принцевської Н.М., Скакуна О.А.при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.за участю представників: від позивача: не прибуввід відповідача:Зубова Л.І. за довіреністю №01-026-2865 від 28.12.2012р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ Луганської областіна рішення господарського судуЛуганської області від19.09.2013р.по справі№ 913/1954/13 (провадження 2/913/1954/13) (суддя Седляр О.О.)за позовомДержавного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь», м.Харків до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ Луганської областіпростягнення 63976,63грн.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь», м.Харків звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ Луганської області про стягнення суми основного боргу у розмірі 61964,90грн., 3% річних у розмірі 341,23 грн. та пеню у розмірі 1670,50 грн. за договором № 211-213-027/1-346 від 20.12.2011р.

Рішенням господарського суду Луганської області від 19.09.2013р. у справі № 913/1954/13 (провадження 2/913/1954/13) позовні вимоги задоволені.

Відповідач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити в частині стягнення 3% річних у сумі 341,23грн. та пені у сумі 1670,50грн.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає порушення судом норм матеріального права. Вважає, що господарський суд не надав правової оцінки пунктам 2.2., 2.4. та 3.3. договору у сукупності. Посилається на те, що суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку відносно початку перебігу строку для нарахування санкцій за прострочення платежу, оскільки позивачем не надсилалась вимога про сплату суми основного боргу.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання прибув, підтримав доводи апеляційної скарги.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутність представника позивача за наявними матеріалами справи, оскільки ухвалою про порушення апеляційного провадження від 14.10.2013р. сторони було повідомлено про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого статтями 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, між Українським державним науково-технічним центром з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" та публічним акціонерним товариством "Алчевський металургійний комбінат" укладено договір на здійснення авторського нагляду від 20.12.2011р. № 212-213-027/1-346 (далі за текстом - договір).

Згідно наказу № 81 від 24.04.2012р. Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном з 14.05.2012р. відбулась заміна найменування позивача у даній справі - Українського державного науково-технічного центру з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" на Державне підприємство "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь".

Договір підписаний із протоколом розбіжностей та узгодження розбіжностей, що відповідає приписам статті 181 Господарського кодексу України.

Відповідно до пункту 1.1 договору Виконавець (позивач у справі) приймає на себе зобов'язання на здійснення авторського нагляду та надання технічної допомоги при будівництві об'єктів складу гранульованого магнію, відділенню приготування магнієвого реагенту розширення дільниці випалу вапняку комплексу конвертерного цеху публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» відповідно до «Положення про авторський нагляд за будівництвом будівель та споруд ДБН А 2.2-4-2003», затвердженого наказом Державного комітету України по будівництву та архітектурі №84 від 13.06.2003р.

У пункті 2.1 договору сторони домовились, що вартість робіт визначається виходячи із розрахунку вартості витрат на відрядження, а також вартості однієї людини-дня 221,00грн. у відповідності з фактичними виїздами та затратами "Виконавця" за період будівництва з 01.11.2011р. по 31.12.2012р.

Пунктом 2.2. договору сторони визначили, що оплата виконаних по авторському надзору робіт здійснюється щоквартально в 10-ти денний строк з моменту підписання обома сторонами актів здачі-приймання робіт.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що оплата робіт за даним договором здійснюється Замовником (відповідач у справі) шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця щомісячно на протязі 15 банківських днів після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт двома сторонами з врахуванням витрат на відрядження, які відшкодовує виконавцю понад договірну ціну, з обов'язковим наданням обгрунтовуючих документів. До обгрунтовуючих документів відносяться: журнал авторського нагляду, табеля обліку виходів робітників Виконавця з урахуванням днів перебування їх на комбінаті, накази про відрядження, копії посвідчень про відрядження, проїзні залізничні та автодорожні квитки, квитанції про сплату за проживання.

Відповідно до пункту 3.2. договору при завершенні робіт Виконавець щоквартально до 10 числа кварталу, наступного за звітним надає Замовнику оформлений та підписаний зі сторони Виконавця акт здачі-приймання робіт, табель робочого часу співробітників групи авторського надзору підписаний представниками служб Замовника, журналу авторського надзору, копії наказів про відрядження на авторський надзір, копії посвідчень про відрядження, копії проїзних документів, документів на житло та кошторис фактичних витрат з долученням авансових звітів та рахунку-фактури.

Пунктом 3.3 договору визначено, що Замовник протягом 10 робочих днів з дня отримання акту здачі-приймання виконаних робіт зобов'язаний направити Виконавцю підписаний акт та сплатити протягом 15 банківських днів після надання оригіналів платіжних доручень виконані роботи або направити мотивувальну відмову.

Пунктом 6.1 договору сторони визначили, що договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами, а при наявності у однієї з сторін зауважень до його умов - з моменту регулювання спірних умов договору та підписання обома сторонами протоколу розбіжностей (при необхідності протоколу врегулювання розбіжностей) та діє до повного виконання Сторонами всіх зобов'язань за договором, але не пізніше 31.12.2012р.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що за правовою природою спірний договір є договором про надання послуг, відносини за яким регулюються умовами спірного договору та главою 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у повному обсязі виконав передбачені умовами договору зобов'язання, а відповідач прийняв виконані послуги без зауважень та претензій на загальну суму 61964,90 грн., що підтверджується актами приймання-здачі робіт № 1.1 від 03.04.2013р., № 1.2 від 03.04.2013р., які належним чином підписані та скріплені печатками сторін.

Проте, відповідач частково розрахувався за виконані роботи та підписав акт звірення розрахунків з позивачем на суму 61964,90грн. Акт звірення розрахунків підписаний першим заступником генерального директора підприємства Глевським Д.Г. та скріплений печаткою підприємства, що свідчить про погодження актів виконаних робіт та згоду з сумою боргу.

Колегія суддів вважає хибним посилання відповідача на необхідність здійснення оплати після отримання ним оригіналів платіжних документів, оскільки пунктом 2.4 договору визначені умови оплати, а саме, оплата робіт здійснюється Замовником (відповідач у справі) шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця щомісячно на протязі 15 банківських днів після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт двома сторонами.

Отже, за змістом цього пункту договору сторони визначили, що підставою оплати є акти здачі-приймання виконаних робіт, які наявні в матеріалах справи.

При цьому, сторони не визначили, які саме платіжні документи надає сторона.

Також, Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що платіжна вимога-доручення - це розрахунковий документ, а не платіжний, як стверджує апелянт.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що не впливає на своєчасність оплати наявність чи відсутність платіжних доручень, як це визначено у пункті 3.3. договору.

Колегія суддів не погоджується з висновком відповідача про відсутність прострочення зобов'язання за договором на здійснення авторського нагляду від 20.12.2011р. № 212-213-027/1-346, оскільки матеріалами справи підтверджено порушення строків оплати, визначених пунктом 2.4 договору.

Таким чином, відповідачем були порушені грошові зобов'язання у розумінні статті 610 Цивільного кодексу України у сумі 61964,90грн. Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 61964,90грн. до матеріалів справи не надав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом першої інстанції, про що вже зазначалось, між позивачем та відповідачем виникли договірні правовідносини, відповідно до яких позивач надав відповідачу послуги, а останній розрахувався за них лише частково.

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 61964,90грн. до матеріалів справи не надав, тому колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1670,50 грн. та 3% річних у розмірі 341,23 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 4.23 Договору передбачено, що за порушення сторонами строків виконання зобов'язань за даним договором з винної сторони стягується пеня в розмірі 0,1% від суми простроченого зобов'язання за кожен день прострочення.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в статтях 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні статті 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про задоволення позовних вимог в цій частині у розмірі 1670,50 грн.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів, перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% у розмірі 341,23грн.

Матеріали справи свідчать про те, що господарським судом в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Донецької області викладених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ Луганської області підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 19.09.2013р. по справі № 913/1954/13 (провадження 2/913/1954/13) - без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 19.09.2013р. по справі № 913/1954/13 (провадження 2/913/1954/13) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 19.09.2013р. по справі № 913/1954/13 (провадження 2/913/1954/13) - залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді: Н.М. Принцевська

О.А. Скакун

Надруковано 5 прим.: 1. Позивачу; 2. Відповідачу; 3. У справу, 4. ДАГС, 5. ГСЛО