Рішення № 34450309, 21.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2013 р. Справа № 911/3659/13

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова

до Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТСОБСТАР-ХК"

про стягнення 20276,48 грн.

За участю представників:

від прокуратури: не з'явився;

від позивача: Куцак В.Л. - предст., дов. № 57 від 09.01.2013р.;

від відповідача: Зініна Н.М. - предст., дов. № 154-1 від 12.08.2013р.

Обставини справи:

до господарського суду Київської області надійшов позов Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТСОБСТАР-ХК" (відповідач) про стягнення 20276,48 грн. заборгованості за договором №7-13/12 від 01.03.2012р. про відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, спожитих в процесі надання послуг з харчування.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.09.2013р. порушено провадження у справі 911/3659/13, розгляд справи призначено на 21.10.2013р.

11.10.2013р. через канцелярію господарського суду Київської області позивач подав витребувані документи, які були залучені судом до матеріалів справи.

21.10.2013р. від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позов № 186-1 від 18.10.2013р. (вх. № суду 21926), в якому він визнав позов в частині стягнення з нього заборгованості за квітень 2013р., в частині стягнення заборгованості за травень 2013р. відповідач заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що зазначений період є позадоговірним.

Вказаний відзив залучено судом до матеріалів справи.

В судове засідання 21.10.2013р. прокурор не з'явився.

Позивач підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Враховуючи наявність в матеріалах справи доказів для об'єктивного вирішення спору по суті, 21.10.2013р. в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області,-

встановив:

01.03.2012р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Львова (Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю „МЕТСОБСТАР-ХК" (Сторона 2) укладено договір про відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, спожитих в процесі надання послуг з харчування № 7-13/12, за умовами якого Сторона 2 згідно з показниками лічильників або за встановленими нормами споживання води, водовідведення, що визначені даним Договором та чинним законодавством, виходячи з вартості встановлених водопостачаючим підприємством тарифів, відшкодовує Стороні 1 вартість спожитої води та наданих послуг з водовідведення, для кожної військової частини, до площ якої має доступ згідно наказу Міністра оборони України № 846 від 28.12.2011р., в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі Договору про закупівлю послуг харчування № 286/2/12/4 від 07.02.2012р.

Відповідно до пп. 3.1.1. Сторона 1 зобов'язується своєчасно, в повному обсязі забезпечити подачу питної води та водовідведення у приміщеннях, що задіяні у наданні послуг згідно із Договором про харчування, дотримуючись норм споживання та технічних розрахунків.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.3. договору щомісячно до 2 числа, Сторона 1 та Сторона 2 на підставі норм споживання води, які визначаються згідно з діючим законодавством і тарифами на момент укладення даного Договору, що встановлені уповноваженим органом чи відповідними підприємствами, або згідно з показниками лічильників складають та підписують Акт (в довільній формі) про кількість спожитої води та наданих послуг з водовідведення в двох примірниках, який є підставою для виставлення рахунку на відшкодування вартості наданої води та послуг з водовідведення.

Щомісячно, до 5 числа, Сторона 1 надає Стороні 2 рахунок-фактуру, акт виконаних робіт, та податкову накладну оформлену відповідно до вимог чинного законодавства, які є підставою для проведення оплати за Договором.

Згідно пп. 3.2.2. Сторона 2 після контролю за достовірністю вказаних у актах виконаних робіт показників зобов'язана підписати їх у триденний термін.

Відповідно до пп. 3.2.3. Договору Сторона 2 зобов'язується після отримання від Сторони 1 оформленого згідно вимог діючого законодавства України пакету документів, а саме: рахунків-фактур та актів виконаних робіт, протягом 10 банківських днів, здійснити оплату.

Згідно п. 6.1. договір діє з 01 березня 2012 року до 31 грудня 2012 року.

20.03.2013р. Квартирно-експлуатаційним відділом м. Львова та Товариством з обмеженою відповідальністю " МЕТСОБСТАР-ХК " було підписано додаткову угоду до договору 7-13/12 від 01.03.2012р., якою були внесені зміни до п. 1.1. договору, викладено його у такій редакції: «Сторона 2, згідно з показниками лічильників або за встановленими нормами споживання води та водовідведення, що визначені даним Договором та чинним законодавством, виходячи з вартості встановлених водопостачаючим підприємством тарифів, відшкодовує Стороні 1 вартість спожитої нею води та наданих послуг з водовідведення, в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі Договору № 286/2/13/6 від 20.03.2013р. про закупівлю послуг щодо забезпечення харчуванням за контрактом (харчування, забезпечення продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, інших осіб, які згідно з законодавством мають право на забезпечення харчування у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин).»

Також, даною додатковою угодою були внесені зміни до п. 6.1. Договору, викладено його у такій редакції : «Договір діє з 01 березня 2012 року до 30 квітня 2013 року.»

На виконання умов вказаного договору позивач забезпечив відповідачу подачу питної води та водовідведення для надання останнім послуг з харчування особового складу Збройних сил України, на підтвердження чого до позовної заяви додані копії акту № 689 здачі-прийому робіт (надання послуг) від 15.05.2013 р. на суму 10 515,34 грн. та акту здачі-прийому робіт (надання послуг) на суму 9 761,14 грн., загалом на суму 20 276,48 грн.

Між тим, відповідач свої зобов'язання за Договором №7-13/12 від 01.03.2012р. про відшкодування вартості водопостачання та водовідведення виконав неналежним чином, в зв'язку з чим, як стверджує позивач, за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 20 276,48 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з частиною першою ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 Цивільного кодексу України, не допускається.

Відповідно до частини першої ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач визнав наявну у нього заборгованість за Договором про відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, спожитих в процесі надання послуг з харчування № 7-13/12 від 01.03.2012р. у розмірі 10 515, 34 грн., що виникла у квітні 2013р.

З огляду на вищезазначені обставини, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за квітень 2013р. у розмірі 10 515, 34 грн. є правомірною та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 9 761,14 грн. заборгованості за договором № 7-13/12 від 01.03.2012р. що виникла у травні 2013 року, на підтвердження чого позивачем було надано акт виконаних робіт (наданих послуг), який не підписаний представником відповідача та не скріплений відтиском печатки ТОВ „МЕТСОБСТАР-ХК".

Відповідач заборгованості за травень 2013р. не визнав, обґрунтовуючи це тим, що Договір № 7-В/12 від 01.03.2013р. діяв до 30.04.2013р., а отже, на думку відповідача позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 9 761,14 грн. за травень 2013р. є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно з частиною сьомою ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Таким чином, чинним законодавством передбачено, що правовим наслідком закінчення строку дії договору є відсутність договору як підстави, з якою закон пов'язує здійснення прав і виконання обов'язків сторонами за цим договором.

Згідно з п 6.1 договору у редакції додаткової угоди від 20.03.2013 р., останній набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 30.04.2013р.

Згідно з п. 6.3. Договору останній може бути пролонгований на строк пролонгації Договору на харчування.

Сторонами доказів пролонгації договору на харчування чи укладення нового договору про закупівлю послуг з громадського харчування з Міністерством оборони України з терміном дії понад 30.04.2013 р. до суду не подано, відповідно договір про відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, спожитих в процесі надання послуг з харчування № 7-13/12 від 01.03.2012р. припинив свою дію з 01.05.2013р.

Інших правових підстав, окрім договору, для стягнення з відповідача заборгованості за травень 2013р. позивачем не вказано.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 10 515,34 грн. заборгованості за Договором про відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, спожитих в процесі надання послуг з харчування № 7-13/12 від 01.03.2012р., що виникла у квітні 2013р. Вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у частині 9 761,14 грн. залишається судом без задоволення.

Приписами ч. 3 ст. 49 ГПК України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013р. приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Враховуючи, що позивач та відповідач не звільнені від сплати судового збору згідно ст. 5 Закону України „Про судовий збір" витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТСОБСТАР-ХК" (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 22-А, кімната 310; код ЄДРПОУ - 37250616) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79058, м. Львів, вул. Шевченка, 3-а, код ЄДРПОУ 07638027) 10 515 (десять тисяч п'ятсот п'ятнадцять) грн. 34 коп. заборгованості

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТСОБСТАР-ХК" (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 22-А, кімн. 310; код ЄДРПОУ 37250616) в доход Державного бюджету України 892 (вісімсот дев'яносто дві) грн. 25 коп. судового збору.

5. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79058, м. Львів, вул. Шевченка, 3-а, код ЄДРПОУ 07638027) в доход Державного бюджету України 828 (вісімсот двадцять вісім) грн. 25 коп. судового збору.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 30.10.2013р.

Суддя Щоткін О.В.