Рішення № 34449917, 23.10.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3259/13-ц

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2013 року Печерський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді - Батрин О.В.,

при секретарі Ковалевській А.П.

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Балацького С.С.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс-Фінанс» про стягнення страхової виплати, моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2013 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТзДВ «Страхова компанія «Індіго», третя особа ТОВ «Кредекс-Фінанс» про стягнення страхової виплати, моральної шкоди, мотивуючи тим, що 24 травня 2012 року між сторонами укладено договір страхування наземного транспортну № 206-П0028-12, за яким було застраховано належний позивачу транспортний засіб Mitsubishi Lancer, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, страховою вартістю 61 200 грн.

14 липня 2012 року о 23 год. 30 хв. на перетині вулиць Братиславська та Крайня у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля під керуванням позивача, автомобіля ГАЗ 33021, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 та Опель Астра, номерний знак НОМЕР_3, водій якого не встановлений. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль позивача. Позивач відповідно до умов договору страхування повідомив страховика про настання страхового випадку та надав заяву з усіма іншими документами в підтвердження настання страхового випадку. Проте, відповідач листом від 20 вересня 2012 року відмовив позивачу у здійсненні страхової виплати через порушення позивачем п. 23.1.3 договору страхування - подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт та обставини настання страхового випадку. Тому, позивач звернувся з цим позовом до суду та просив стягнути з відповідача на його користь суму страхової виплати в розмірі 51 489 грн. 49 коп., пені за прострочення стягнення страхової виплати у розмірі 3 030 грн. 49 коп. та 5 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, що проявилась в душевних стражданнях позивача з приводу невиплати страхової суми.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги з підстав зазначених вище.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, заперечивши щодо його задоволення, мотивуючи тим, що позивач надав страховику свідомо неправдиві відомості про факт настання страхового випадку, а саме зазначив про те, що відбулось за участю водіїв трьох автомобілів замість двох.

Допитані у якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6 підтвердили обставин настання дорожньо-транспортної пригоди, про які зазначив позивач (про її двофазність).

Допитані в якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які проводили автотехнічне та транспортно-трасологічне дослідження відповідно в судовому засіданні підтримали свої висновки, надані за результатами проведених досліджень.

Заслухавши пояснення сторін, свідків та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Судом встановлено, що 24 травня 2012 року між ОСОБА_3 та ТзДВ «Страхова компанія «Індіго» укладено договір страхування наземного транспортну № 206-П0028-12, за яким було застраховано належний позивачу транспортний засіб Mitsubishi Lancer, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, страховою вартістю 61 200 грн. (т. 1 а.с. 14-15).

Вказаним договором визначено вигодонабувача - згідно чинного законодавства та встановлена франшиза у розмірі 1 010 грн.

14 липня 2012 року о 23 год. 30 хв. на перетині вулиць Братиславська та Крайня у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля під керуванням позивача, автомобіля ГАЗ 33021, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 та Опель Астра, номерний знак НОМЕР_3, водій якого не встановлений (т. 1 а.с. 17-20).

За наслідками даної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль ОСОБА_3 - Mitsubishi Lancer, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, що проявилось у пошкодженні капоту, переднього та заднього бамперу, ліхтаря, кришки багажника (т. 1 а.с. 9).

Листом від 20 вересня 2012 року відповідач відмовив позивачу у здійсненні страхової виплати через порушення позивачем п. 23.1.3 договору страхування - подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт та обставини настання страхового випадку (т. 1 а.с. 16). В основу такої відмови покладено дослідження № 000126/1 від 5 вересня 2012 року, відповідно до якого пошкодження автомобіля Mitsubishi Lancer не відповідають тим обставинам, які наведені у поясненнях водія ОСОБА_3 та водія ГАЗ 33021, номерний знак НОМЕР_2 - ОСОБА_4; пошкодження передньої та задньої частини автомобіля ОСОБА_3 не могли утворитись одномоментно.

Проте, з таким висновком відповідача суд погодитись не може, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 991 ЦК України та п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України « Про страхування» страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку

В матеріалах цивільної справи містяться дві різні довідки ДАІ про дорожньо-транспортну пригоду.

В одній довідці зазначено про те, що дорожньо-транспортна пригода сталась за участю двох водіїв: ОСОБА_3, який керував застрахованим транспортним засобом та водія ГАЗ 33021, номерний знак НОМЕР_2 - ОСОБА_4 (т.1 а.с. 17). На правильності вказаної довідки наполягає представник відповідача, у зв'язку з чим пояснення ОСОБА_3 про факт та обставини настання дорожньо-транспортної пригоди не відповідають дійсності, що і стало підставою для відмови у здійсненні страхової виплати.

В іншій довідці зазначено про те, що дорожньо-транспортна пригода сталась за участю трьох водіїв: ОСОБА_3, який керував застрахованим транспортним засобом, водія ГАЗ 33021, номерний знак НОМЕР_2 - ОСОБА_4 та невстановленого водія автомобіля Опель, оскільки він зник з місця дорожньо-транспортної пригоди (т.1 а.с. 19-20).

Проте, вказана розбіжність між довідками усунута. На запит суду Деснянський РУ ГУМВС України в м. Києві 18 квітня 2013 року підтвердив те, що дорожньо-транспортна пригода сталась за участю зазначених трьох транспортних засобів. При цьому, вказано про те, що відносно водія автомобіля Опель Астра, номерний знак НОМЕР_3, протоколи за порушення правил дорожнього руху не складались та до суду не направлялись з тієї причини, що не можливо встановити місцезнаходження зазначеного автомобіля та особу водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди. При перевірці по АІС «Автомобіль» встановлено, що автомобіль Опель Астра, зареєстрований за ОСОБА_9 та оформлено у ВРЕР-9 тимчасовий талон на ОСОБА_10, який повідомив, що у липні 2009 року ОСОБА_9 передав йому для ремонту вказаний автомобіль, після чого через два місяці помер. З метою повернення грошей ОСОБА_10 продав автомобіль невідомій особі для розбору, відомостей про покупця у нього немає (т. 1 а.с. 134-138).

Таким чином, доводи відповідача про те, що дорожньо-транспортна пригода сталась за участю двох водіїв: ОСОБА_3, який керував застрахованим транспортним засобом та водія ГАЗ 33021, номерний знак НОМЕР_2 - ОСОБА_4 не відповідає дійсності.

А тому, довідка, в якій зазначено про двох учасників дорожньо-транспортної пригоди (т. 1 а.с. 17) не спростовує пояснення позивача про факт та обставини дорожньо-транспортної пригоди і не може служити підставою для відмови у здійсненні страхової виплати.

Підставою для прийняття рішення відповідачем про відмову у здійсненні страхової виплати став і висновок автотехнічного дослідження № 000126/1 від 5 вересня 2012 року, який проведений спеціалістом ОСОБА_7 Відповідно до цього висновку з технічної точки зору пошкодження автомобіля Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1, не відповідають тим обставинам, які наведені в поясненнях обох водіїв - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та з технічної точки зору комплекс пошкоджень на автомобілі Mitsubishi Lancer не міг утворитись одномоментно в дорожній ситуації, зафіксованій в представлених на дослідження матеріалах та за обставин, викладених в поясненнях обох водіїв - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з причин, що викладені в дослідницькій частині (т. 1 а.с. 71-82).

Не погодившись з вказаним висновком, за заявою позивача було проведено інше транспортно-трасологічне дослідження - висновок № ДА/46-12 від 30 січня 2013 року, складений спеціалістом ОСОБА_8, відповідно до якого наявні на автомобілях Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1, та ГАЗ 33021, номерний знак НОМЕР_2, а також слідові дані, зафіксовані в схемі дорожньо-транспортної пригоди, дозволяють категорично стверджувати про двофазний механізм аналізованої дорожньо-транспортної пригоди - спочатку був спричинений удар в задню частину автомобіля Mitsubishi Lancer (передньою частиною іншого автомобіля, за обставинами справи таким автомобілем був автомобіль Опель Астра, номерний знак НОМЕР_3, який залишив місце дорожньо-транспортної пригоди), при цьому на полотні дороги був утворений «осип осипу ґрунту, уламків пластмаси, витоку рідини», а потім при відкиданні автомобіля Mitsubishi Lancer, виник удар передньою частиною цього автомобіля по задній частині автомобіля ГАЗ 33021, номерний знак НОМЕР_2. Викритий проведеним транспортно-трасологічним дослідженням механізм події повністю відповідає поясненням водія автомобіля Mitsubishi Lancer ОСОБА_3 щодо причин утворення пошкоджень на належному йому автомобілі внаслідок двофазного за механізмом дорожньо-транспортної пригоди, яка виникла 14 липня 2012 року на перехресті вул. Братиславської та вул. Стальського (Крайня) (т. 1 а.с. 229-242).

По справі 13 червня 2013 року судом призначалась судова транспортно-трасологічна експертиза (т. 1 а.с. 174) для усунення розбіжностей між висновками спеціалістів.

Проте, вона не була проведена у зв'язку з відсутністю автомобіля Опель Астра, номерний знак НОМЕР_3 (т. 1 а.с. 193).

Судом здійснювались заходи щодо встановлення власника автомобіля Опель Астра та його місцязнаходження. Проте, встановити їх суду не вдалось з підстав, викладених у довідці Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві 18 квітня 2013 року та доданих до неї документів (т. 1 а.с. 134-138).

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на Опель Астра, номерний знак НОМЕР_3 накладено заборону відчуження, обтяжувачем якого виступає третя особа - ТОВ «Кредекс-Фінанс» (т. 1 а.с. 8).

З урахуванням наведеного, судом було допитано ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в якості свідків, для усунення розбіжностей між двома висновками, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про прийняття в якості належного та допустимого доказу у справі висновку транспортно-трасологічного дослідження № ДА/46-12 від 30 січня 2013 року, який проведений спеціалістом ОСОБА_8, оскільки він містить детальний опис проведеного дослідження, зроблених у результаті нього висновки та обґрунтовані відповіді на питання, які ставились перед ним, виходячи з наступного.

ОСОБА_7, який складав висновок № 000126/1 від 5 вересня 2012 року, в судовому засіданні зазначив, що дослідження механізму дорожньо-транспортної пригоди проводилось на підставі фотографій наданих аварійним комісаром відповідача. Безпосередньо пошкоджені автомобілі Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1, та ГАЗ 33021, номерний знак НОМЕР_2, він не оглядав та не використовував метод співставлення та суміщення вказаних автомобілів. Крім того, ним було взято до уваги пояснення водія ГАЗ 33021, номерний знак НОМЕР_2 про те, що спочатку він відчув один удар, а потім ще один удар автомобіля, що і стало підставою для складання такого висновку.

В поясненнях водія автомобіля ГАЗ 33021 - ОСОБА_4 зазначено, що він почув, а не відчув, удар, потім ще один (т. 1 а.с. 10).

Такі пояснення підтвердив ОСОБА_4, допитаний в якості свідка в судовому засіданні, уточнивши, що спочатку відбулося зіткнення автомобілів Mitsubishi Lancer, з автомобілем Опель Астра, а потім Mitsubishi Lancer та його автомобіля ГАЗ 33021, що свідчить про двофазний механізм настання дорожньо-транспортної пригоди.

З пояснень позивача ОСОБА_3 також вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталася наступним чином: спочатку автомобіль Опель Астра ударив його автомобіль Mitsubishi Lancer, а згодом він зіткнувся з автомобілем ГАЗ 33021 (т. 1 а.с. 13).

Разом з тим, висновок транспортно-трасологічного дослідження № ДА/46-12 від 30 січня 2013 року, який проведений спеціалістом ОСОБА_8, складений на підставі фотографій та безпосереднього огляду автомобілів ГАЗ 33021, номерний знак НОМЕР_2 та Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1. ОСОБА_8. при проведенні дослідження застосовувався метод співставлення та суміщення вказаних автомобілів, зокрема, індивідуальних ознак автомобіля ГАЗ 33021 (наявність на задній частині автомобіля встановленого горизонтального брусу) та отриманих механічних пошкоджень передньої частини автомобіля Mitsubishi Lancer, що свідчить про факт контакту цих автомобілів під час зіткнення.

Окрім того, спеціалістом ОСОБА_8 було враховано і дані, що містяться в схемі дорожньо-транспортної пригоди (т. 1 а.с. 11), в якій зазначено, що позаду автомобіля Mitsubishi Lancer зафіксовано «осип осипу ґрунту, уламків пластмаси, витоку рідини», що дало підстави ОСОБА_8 зробити висновок про наявність третьої учасника дорожньо-транспортної пригоди, яким був Опель Астра, номерний знак НОМЕР_3, водій якого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. При цьому, ОСОБА_8 взяв до уваги відсутність пошкоджень на радіаторі, омивачі, бензинових магістралях Mitsubishi Lancer, які б спричинили витікання рідни, та не пов'язані з контактом його передньої частини із захисним брусом в задній частині автомобіля ГАЗ 33021.

Водночас, слід зазначити, що пояснення позивача ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 13) та водія автомобіля ГАЗ 33021 - ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 10) повністю відповідають двофазному механізму настання дорожньо-транспортної пригоди, про який також зазначено у висновку транспортно-трасологічного дослідження № ДА/46-12 від 30 січня 2013 року, проведеному спеціалістом ОСОБА_8

Що стосується висновку ОСОБА_7 про те, що пошкодження задньої лівої кутової частини заднього бамперу автомобіля позивача та пошкодження задньої частини багажника заднього бамперу автомобіля позивача не могли утворитись одномоментно, оскільки деформуючі зусилля у цих напрямках мали різну величину і різний напрямок, то вони також не відповідають дійсності з наведених вище підстав, а також з наступного.

Суд погоджується з показаннями ОСОБА_8, що вказані пошкодження могли утворитись одномоментно, оскільки вони зазначені в довідці ДАІ (т. 1 а.с. 11), та могли утворитись від удару автомобілем Опель Астра.

Таким чином, суд не погоджується з відмовою відповідача у здійсненні страхової виплати позивачу, викладеної у листі вих. № 14/2-200912/1 від 20 вересня 2012 року (т. 1 а.с. 16), в зв'язку з чим і дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача страхової виплати.

При цьому, суд враховує і положення п. 19 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», відповідно до якого з урахуванням змісту статті 979 ЦК та статті 16 Закону України "Про страхування" у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку.

Відповідно до звіту № 1087/КВ2 про оцінку вартості (розміру) збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу від 9 листопада 2012 року вартість шкоди, спричиненої пошкодженням транспортного засобу Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 в результаті його пошкодження, складає 51 489 грн. 49 коп. (т. 1 а.с. 24-28).

Відповідно до п. 19.2.3 договору страхування страховик не відшкодовує втрату експлуатаційних якостей та втрату товарної вартості застрахованого транспортного засобу.

Вартість ремонту автомобіля позивача за вирахуванням втрати товарної вартості застрахованого транспортного засобу складає 48 622 грн. 75 коп.

З урахуванням п. 22.3 та п. 7.1 договору страхування з відповідача на користь позивача підлягає стягненню страхова виплата у розмірі вартості його відновлення за вирахуванням франшизи, тобто 47 612 грн. 75 коп. (48 622 грн. 75 коп. вартості ремонту - 1 010 грн. франшизи).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення страхової виплати підлягають частковому задоволенню на суму 47 612 грн. 75 коп.

При цьому, суд дійшов висновку про стягнення коштів на користь позивача, оскільки на час укладення договору страхування автомобіль позивача був придбачений у кредит в ЗАТ «Альфа-Банк» (т. 1 а.с. 96-103), проте на заборгованість за кредитним договором позивачем станом на 5 червня 2013 року повністю погашена (т. 1 а.с. 227).

Що стосується позовних вимог про стягнення пені за порушення строків здійснення страхової виплати в розмірі 3 030 грн. 49 коп., то вказані вимоги підлягають також частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 22.2 договору страхування після одержання всіх необхідних документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків, а також документів, отриманих страховиком в процесі розслідування, страховик протягом 20 робочих днів складає та затверджує страховий акт у випадку прийняття рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Останній документ позивачем страховику для прийняття рішення надано 3 серпня 2012 року (т. 1 а.с. 168), в зв'язку з чим відповідач мав би прийняти рішення про здійснення страхової виплати або про відмову у її здійсненні не пізніше 3 вересня 2012 року.

Рішення страховиком прийнято 20 вересня 2012 року.

Відповідно до п. 25.4. договору страхування за несвоєчасне проведення розрахунків винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє під час виникнення заборгованості, від суми, що підлягає сплаті, за кожен день затримки.

Оскільки позивач просив суд стягнути з відповідача пеню за період з 6 серпня 2012 року по 12 лютого 2013 року, суд відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України обмежений заявленими позовними вимогами, то з врахуванням наведеного, суд дійшов висновку про стягнення пені за прострочення здійснення страхової виплати у розмірі 3 169 грн. 84 коп.:

47 612 грн. 75 коп. х 15% х 162 / 365, де

47 612 грн. 75 коп. - сума страхової виплати;

15% - подвійна облікова ставка Національного банку України;

162 дні - прострочення з 4 вересня 2012 року по 12 лютого 2013 року;

365 - дні у році.

Також суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди на суму 5 000 грн., оскільки відповідно до п. 19.2.2 вона страховиком не відшкодовується.

Оскільки при поданні позову позивач було сплачено судовий збір в розмірі 595 грн. 10 коп., суд дійшов висновку про часткове задоволення позову на загальну суму 50 782 грн. 59 коп. (47 612 грн. 75 коп. страхова виплата + 3 169 грн. 84 коп. пені), то відповідно до положень ст. 88 ЦПК України, судовий збір в розмірі 507 грн. 83 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 979, 991 ЦК України, ст. 26 Закону України « Про страхування» та ст.ст. 10, 57, 60, 209, 212-215, 88 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс-Фінанс» про стягнення страхової виплати, моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» (код ЄДРПОУ 33831166) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) страхову виплату в розмірі 47 612 грн. 75 коп. та пеню у розмірі 3 169 грн. 84 коп.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 507 грн. 83 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Батрин О.В.