Ухвала суду № 34449316, 24.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року Справа № 9104/59247/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Хобор Р.Б., Яворського І.О.

за участі секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21.02.2012 року у справі за позовом приватного підприємства «Мале підприємство Сантехмонтаж» до Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Мале підприємство Сантехмонтаж» звернулося в суд з адміністративним позовом до Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеньвід 30.01.2012 року за №0001632301 та №0001612301.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що податковим органом в порушення положень Податкового кодексу України 02.12.2010 № 2755-VI помилково та безпідставно зроблено висновок щодо нікчемності договорів укладених між ПП «Мале підприємство Сантехмонтаж» та ТОВ «Медео-Захід», ТОВ «Росма СІ» (правонаступник ТОВ «Люкс-Трейд Груп») та при цьму необгрунтовано збільшено податкове зобов»язання з податку на додану вартість та податку на прибуток. На момент вчинення господарських операцій відомості про вказаних контрагентів знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та останні були зареєстрованими платниками податку на додану вартість. Валові витрати та податковий кредит сформовані відповідно до вимог ст.ст. 3, 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 08.12.1994 року та пп.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року та ст. 134, п. 138.4 ст. 138, п. 185.1 ст. 185, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України 02.12.2010 № 2755-VI у зв'язку з виконанням контрагентами договору. При цьому понесені валові витрати та сформований податковий кредит підтверджуються первинними, розрахунковими документами та податковими накладними.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21.02.2012 року задоволено позовні, оскільки суд погодився з наведеними позивачем доводами.

Не погодившись з постановою суду її оскаржив відповідач - Нововолинська ОДПІ, який просить скасувати дану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень на позовні вимоги, зокрема зазначає, що за наслідками проведеної перевірки встановлено, що укладені між позивачем та ТОВ «Росма СІ», ТОВ «Медео-Захід» договори купівлі-продажу, оренди будівельної техніки і підряду є нікчемними, оскільки в ході перевірки не було можливості встановити реальність здійснення операцій з урахуванням оперативності їх проведення та віддаленості контрагентів. Вважає, що товар не перевозився і не зберігався, тому немає можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати. Проте, надати необхідні письмові докази чи інші дані, які вказували б на фактичне не перевезення спеціальної техніки від контрагентів до позивача для виконання робіт і розкопування русла річок, враховуючи фактичне виконання таких робіт, не зміг. Вважає перевіркою доведеним, що укладення договорів спрямовано на здійснення операцій з отримання податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Приватне підприємство «Мале підприємство Сантехмонтаж» 11.04.2007 року зареєстровано виконавчим комітетом Нововолинської міської ради та 13.04.2007 взято на податковий облік і на момент проведення перевірки знаходиться на обліку в Нововолинській ОДПІ та було платником податку на додану вартість.

Працівниками Нововолинської ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Мале підприємство Сантехмонтаж» по взаємовідносинах та взаєморозрахунках з платника податків ТОВ «Люкс-Трейд Груп» за ІУ кв. 2010 року та ТОВ «Медео-Захід» за ІІІ кв. 2011 року.

04.01.2012 року за результатами перевірки складено акт перевірки №1/1/2301/30297532, яким встановлено порушення підприємством вимог пп.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року та ст. 134, п. 138.4 ст. 138 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за ІУ кв. 2010 року та ІІІ 2011 року на загальну суму 271607 грн.; ст.ст. 3, 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 08.12.1994 року та п. 185.1 ст. 185, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України 02.12.2010 № 2755-VI в результаті чого занижено податок на прибуток за ІУ кв. 2010 року та ІІІ 2011 року на загальну суму 302991 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом 30.01.2012 року прийнято щодо підприємства податкові повідомлення-рішення №0001612301, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 322105,25 грн., в тому числі за основним платежем на суму 302991 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 19114,25 грн.; №0001632301, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 339508,75 грн., в тому числі за основним платежем на суму 271607 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 67901,75 грн.

Висновки відповідача ґрунтуються на нікчемності правочинів по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Росма СІ» в ІУ кв. 2010 року, та по взаємовідносинах з ТОВ «Медео-Захід» в ІІ кв. 2011 року. Зокрема, укладені між цими субєктами господарської діяльності договори купівлі-продажу матеріально-технічних цінностей, оренди будівельної техніки та підряду відповідно до статті 228 ЦК України є нікчемними.

Аналізуючи вимоги ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІУ від 16.07.1999 року, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР від 08.12.1994 року, пп.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року ст.134, п. 138.4 ст. 138, п. 185.1 ст. 185, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України 02.12.2010 № 2755-VI необхідно вказати, що підставою для формування валових витрат та податкового кредиту є наявність первинного документа та податкової накладної, що підтверджують понесені підприємством валові витрати та сформований податковий кредит. При цьому слід враховувати, що в податковому обліку відображаються виключно господарські операції вчиненні підприємством в рамках господарської діяльності та спрямовані на отримання в майбутньому прибутку.

Суд першої інстанції встановив, що видами діяльності ПП «Мале підприємство Сантехмонтаж» за КВЕД є: монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; будівництво житлових і нежитлових будівель; будівництво трубопроводів; будівництво водних споруд; неспеціалізована оптова торгівля; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

26.11.2010 року між ПП «Мале підприємство Сантехмонтаж» (покупець) та ТОВ «Росма СІ» (продавець) укладено договір купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей.

Згідно умов цього договору ТОВ «Росма СІ» зобовязалось поставити покупцю товарно-матеріальні цінності: засувка 400-2 шт.; засувка 150 -10 шт.; труба тепло із 76/140-150 шт.; труба тепло із 57/125-100 шт.; труба 219-50 шт.; засувка 80-5 шт.; ШРП 1 шт.; труба 630-50 шт.; труба пл.. 10-190 шт.; лічильник вод 40-1 шт.; пневмобак-1 шт.; металоконструкції-1 шт., всього на загальну суму 198900 грн.

Транспортування цих товарно-матеріальних цінностей відбувалось за рахунок продавця відповідно до податкової накладної №1130005 від 26.11.2011 року та накладної №1130005 від 26.11.2010 року.

При цьому, судом встановлено, що товарно-матеріальні цінності отримані ПП «Мале підприємство Сантехмонтаж» в особі Кіщак М.В. за відповідною довіреністю.

В результаті підприємством до складу податкового кредиту включено податкову накладну №1130005 від 26.11.2011 року на суму 198900 грн., в тому числі ПДВ 33150 грн. та в листопаді 2010 року віднесено на валові витрати товарно-матеріальні цінності на суму 165750 грн.

Також, 30.12.2010 року між ПП «Мале підприємство Сантехмонтаж» (покупець) та ТОВ «Росма СІ» (продавець) укладено договір купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей.

Згідно умов цього договору ТОВ «Росма СІ» зобовязалось поставити покупцю товарно-матеріальні цінності: металоконструкції-1 шт.; електроди-0,5 шт.; котел «Арістон-1 шт.; дошка обрізна, цегла, бікроеласт, брус, засувка 219-4 шт.; лист азбестовий, вікно-6 шт.; нагрівальний пристрій КтТ 400-1 шт., всього на загальну суму 440220 грн.

Транспортування цих товарно-матеріальних цінностей відбувалось за рахунок продавця відповідно до податкової накладної №1230001 від 30.12.2010 року та накладної №1230001 від 30.12.2010 року.

В результаті підприємством до складу податкового кредиту включено податкову накладну №1230001 від 30.12.2010 року на суму 440220 грн., в тому числі ПДВ 73370 грн., а в грудні 2010 року на валові витрати віднесено товарно-матеріальні цінності на суму 226772 грн.

Щодо взаємовідносин ПП «Мале підприємство Сантехмонтаж» з ТОВ «Медео-Захід», то такі відбулися з приводу виконання підрядних робіт по відновленню пропускної здатності русла річки Припять та будівництву захисної дамби і насосної станції.

Так, 25.08.2011 року між Головним управлінням містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Волинської ОДА (замовник) та ПП «Мале підприємство Сантехмонтаж» (підрядник) укладено два договори підряду - №139077 та №139091, відповідно умов яких, підрядчик зобовязався виконати роботи по відновленню пропускної здатності русла річки Припять на ділянці від смт. Ратне до с. Яревище Старовижівського району Волинської області та роботи по будівництву захисної дамби і насосної станції для захисту від затоплення повеневими водами річки Припять села Любязь Любешівського району згідно з проектом «Споруди протиповеневого захисту села Любязь Волинської області», а замовник, - прийняти та оплатити виконану роботу.

Податковим органом в акті перевірки зроблено висновок про нікчемність договору підряду №010805 від 01.08.2011 року, який укладено між ПП «Мале підприємство Сантехмонтаж» (замовник) та ТОВ «Медео-Захід» (підрядник).

Згідно з умовами цього договору, підрядник бере на себе зобовязання виконати роботи передбачені пунктом 1.2 Договору (зокрема, капітальний ремонт русла річки Припять в смт. Ратне, робота екскаватора на будівництві захисної дамби річки Припять в с. Любязь), а замовник,- прийняти та оплатити роботи. Згідно пункту 3 цього договору, усі засоби та матеріали для виконання робіт надаються та забезпечуються підрядником.

Факт виконання умов вищеназваного договору підтверджується оглянути в судовому засіданні актами приймання виконаних будівельних робіт та податковими накладними від 31.08.2011 року №№133, 131, 129, 130, 128, 132, з яких вбачається, що роботи визначені в договорі підряду №010805 від 01.08.2011 року, укладеного між позивачем(замовник) та ТОВ «Медео-Захід» (підрядник) виконані останнім та оплачені першим.

Для виконання умов договорів підряду №139077 та №139091 від 25.08.2011 року позивачем (орендар) з ТОВ «Медео-Захід» (орендодавець) були укладені договори оренди будівельної техніки від 25.08.2011 року.

Предметом цих договорів є те, що орендар орендує в орендодавця для здійснення господарської діяльності будівельну техніку, а саме: екскаватор 0,4 м/3-2 шт.; екскаватор 0,4 м/3 - 2 шт.; екскаватор 0,65 м/3-1 шт.; бульдозер-1 шт. та трактор-1 шт. Техніка передається для використання на будівництві пропускної здатності русла річки Припять на ділянці дороги від смт. Ратне до с. Яревище Старовижівського району та для використання на будівництві захисної дамби для захисту від затоплення повеневими водами річки Припять в селі Любязь Любешівського району. Орендодавець передає, а орендар приймає у користування майно (автотехніку).

Факт приймання-передачі будівельної техніки засвідчено дослідженими судом відповідними актами від 25.08.2011 року, з яких видно, що 25.08.2011 року ПП «Мале підприємство Сантехмонтаж» було прийнято від ТОВ «Медео-Захід» будівельну техніку орендовану відповідно до згаданого вище договору оренди від 25.08.2011 року.

По завершенню проведених робіт між позивачем та ТОВ «Медео-Захід» складено акт приймання передачі наданих послуг від 30.09.2011 року про те, що загальна вартість послуг становить 275400 грн., а також позивачем (орендодавцем) виписано податкову накладну №149 від 30.09.2011 року на суму 275400 грн., в тому числі ПДВ 45900 грн. та акт приймання передачі наданих послуг від 27.09.2011 року, відповідно до якого загальна вартість послуг складає 293820 грн., про що позивачем (орендодавцем) виписано податкову накладну №110 від 27.09.2011 року на суму 244850 грн., в тому числі ПДВ 48970 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003р. №755-ІV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до п.9.8 ст.9 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР реєстрація платником податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

При цьому, згідно з п.п.7.2.4 п.7.2 ст 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

На момент вчинення господарських операцій ПП «Мале підприємство Сантехмонтаж» з ТОВ «Медео-Захід», ТОВ «Росма СІ» відомості про вказаних контрагентів знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та не заперечуються податковим органом в акті перевірки і під час розгляду судової справи по суті.

Також на момент вчинення оспорюваних господарських операцій контрагенти ПП «Мале підприємство Сантехмонтаж» були в установленому порядку зареєстровані платниками податку на додану вартість з правом складання податкових накладних.

Вказані обставини не заперечуються податковим органом в акті перевірки і під час розгляду судової справи по суті.

Також необхідно зазначити, що відповідно до п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Згідно з п.6 даного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Однак, всупереч наведеним вимогам, акт перевірки не містить обєктивного аналізу господарських операцій вчинених позивачем з ТОВ «Алькор-Ник», натомість ґрунтується виключно на припущеннях про те, що вони не могли відбутись, а отже є нікчемними.

Зважаючи на наведене, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача на нікчемність господарських операцій, оскільки відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що цивільна правоздатність та дієздатність позивача або його контрагента на час укладання правочину була обмежена рішенням будь-якого суду. Також в порядку, передбаченому чинним законодавством не надано суду судових рішень про визнання недійсними установчих документів на час укладання правочину, чи будь-якого іншого рішення суду або іншого органу, до компетенції якого віднесено встановлення таких фактів.

Також необхідно зазначити, що акт перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва за №458/23-4/37142425 від 28.04.2010 року щодо неможливість здійснення ТОВ «Росма СІ» господарської діяльності в ІУ кв. 2010 року, немає юридичної сили для позивача та не породжує для нього жодних юридичних наслідків, а також відповідачем не представлено доказів наявності рішень, що приймались за наслідками складання вказаних актів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в спосіб, визначений ст.162 КАС України, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатні та беззаперечні докази в обгрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не довів правомірність прийнятого рішення.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Волинський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21.02.2012 року у справі №2а-316/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Р.Б.Хобор

І.О.Яворський

Повний текст виготовлено 25.10.2013р.