Ухвала суду № 34449314, 19.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2013 р.Справа № 2-а-2068/11/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко К.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Романішина В.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2011 року в адміністративні справі за позовом комунального підприємства Агрофірма радгосп «Білозерський» до державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2011 року комунальне підприємство Агрофірма радгосп «Білозерський» звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області, в якому просило суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача від 25 березня 2011 року № 000042201 та скасувати його.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновки акта перевірки та податкове повідомлення-рішення відповідача від 25 березня 2011 року № 000042201 не відповідають обставинам справи та нормам законодавства, а тому є такими, о підлягають скасуванню.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2011 року в адміністративний позов задоволено; визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 25 березня 2011 року № 000042201.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, державна податкова інспекція у Білозерському районі Херсонської області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до затвердженого плану перевірок в період з 22 листопада 2010 року по 24 грудня 2010 року було проведено документальну невиїзну перевірки Агрофірми радгосп «Білозерський» з питань правильності дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 25.03.2011р. №75/23-020/00413506, у висновках якого зазначено що позивачем порушено п.1.3, 1.7 ст.1, пп.7.2.3, п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. № 168/97-ВР, а також ряд статей Цивільного кодексу України (ч.І ст.203, ст.ст. 215, 228, 662, 665,656) в частині недодержання в момент вчинення правочину із ТОВ «Ска плюс» вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, і тим самим заниено податок на додану вартість, що підлягав сплаті до бюджету за жовтень 2010 року на 25073. грн., а саме: позивач зависив податковий кредит за жовтень 2010 року на суму ПДВ 250732,9 грн., включивши до нього ПДВ, сплачений на користь ТОВ «Сканія плюс» за нікчемним правочином, тобто за операціями, які ДПІ вважає такими, що вчинені без мети реального настання правових наслідків.

Висновок ДПІ в акті ґрунтується на аналізі діяльності ТОВ «Сканія плюс», яке. зазначено в акті перевірки, не знаходиться за місцем свої реєстрації, а також документувало операції за нікчемними правочинами із ТОВ «Е-Восток Україна» та «Елфа Дисплей».

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 25 березня 2011 року № 0000422301, яким визначена сума штрафних фінансових санкцій в розмірі 62683,23 грн.

Підставою для донарахування спірним рішенням зобов'язань з ПДВ за основним платежем на суму 250732,90 грн. стало невизнання відповідачем податкового кредиту, сформованого позивачем по операціям із ТОВ «Сканія плюс» -підприємством, яке не здійснювало реальної господарської діяльності, а проводило операції із надання податкової вигоди третім особам, а тому операції позивача із цим контрагентом є нікчемними і не спрямовані на настання реальних наслідків

Актом перевірки встановлено, що позивач протягом серпня 2010 року документував придбання у ТОВ «Сканія плюс» послуг з механічної оброки ґрунту багаторічних насаджень та оброки насаджень проти шкідників та хвороб на підставі договору №10 від 01 липня 2010 року на виконання робіт на загальну суму 1504397,4 грн., у т.ч. ПДВ 250732,90 грн.. Вищезазначена сума ПДВ за податковою накладною ТОВ «Сканія плюс від 31 серпня 2010 року №831104 включена позивачем до податкового кредиту жовтня 2010 року у скороченій декларації з ПДВ сільгосптоваровиробника, в якій позивач декларує операції по реалізації продукції (вина, виноматеріалів, винограду, фруктів), виготовленої з власної сільськогосподарської сировини.

На час проведення позивачем вищезазначених операцій порядок формування платником податку податкового кредиту був встановлений пунктом 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р.

Згідно пункту 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно абзацу першого підпункту 7.4.1 пунктом 7.4 ст. 7 зазначеного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункт 7.4.5 не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека)- в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Матеріали справи містять копію податкової накладної ТОВ «Сканія плюс» від 31 серпня 2010 року №831104 та акт виконаних робі від 31 серпня 2010 року, за якими ТОВ «Сканія плюс» виконала для позивача наступні роботи: чезелювання міжрядь на виноградниках плодоносних на площі 991,05 га, чизелювання міжрядь на виноградниках молодих на площі 387,78 га, оранка міжрядь на виноградниках плодоносних на площі 991,06 га., оранка міжрядь на виноградниках молодих на площі 358,20 га., обприскування виноградників плодоносних від хвороб та шкідників (двократне) на площі 1982,1 га., обприскування виноградників молодих від хвороб та шкідників (двократне) на площі 775,58 га., боронування міжрядь на семечкових садах плодоносних на площі 325,52 га., боронування міжрядь на семечкових садах молодих на площі 220,4 га., обприскування семечкових садів плодоносних від хвороб та шкідників (трикратне на 325,52 га) на площі 976,56 га, обприскування семечкових садів молодих від хвороб та шкідників (трикратне на 220,4 га) на площі 661,2 га.

Загальна сума виконаних робіт склала 1504397,4 грн. Дана сума з урахуванням ПДВ в розмірі 250732,90 грн. була перерахована позивачем ТОВ «Сканія плюс» безготівковими платежами(а.с. 33-41).

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.07.99 N 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомо( про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Будь-які первинні документи (у тому числі договори, накладні, податкові накладні рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснені господарської операції.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбанні товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів

Таким чином, що на момент проведення перевірки у позивача в наявності були усі необхідні первинні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість по операціям з ТОВ «Сканія плюс», яка визначена позивачем у податковій декларації з ПДВ за жовті 2010 року.

Відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість", окрім належно оформлених документів для віднесення певних сум до податкового кредиту, і сплати позивачем вартості товару з податком на додану вартість, підставою для висновку про правомірне декларування податкового кредиту є, зокрема: реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності;віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Так, на стор 6 акту перевірки ДПІ вказує, що перевіркою встановлено фактичне одержання позивачем послуг у ТОВ «Сканія плюс» за актом виконаних робіт від 31 серпня 2010 року на суму 1504397,4 грн., а на стор. 13 акту зазначено, що «актом перевірки встановлено відсутність надання послуг ТОВ «Сканія плюс» та укладання угоди з метою настання реальних наслідків».

Окрім документального підтвердження господарських операцій позивача з ТОВ «Сканія плюс», судом першої інстанції встановлено виконання господарських операцій ТОВ «Сканія плюс» на підставі пояснень свідка бригадира ОСОБА_2 та начальника цеху садівництва позивача - ОСОБА_3.

ДПІ погоджується з фактом проведення на належних позивачу садах та виноградниках робіт з механічної оброки ґрунту багаторічних насаджень та оброки насаджень проти шкідників та хвороб, які відображені в акті виконаних робіт від 31.08.10р., та необхідністю залучення позивачем стороннього підприємства для виконання цих робіт, проте вважає недоведеним факт виконання цих робіт саме ТОВ «Сканія плюс».

Посилання ДПІ на постанову органу досудового слідства від 10.01.11р. про проведення перевірки позивача в рамках кримінальної справи №99106210, що порушена СВ ПМ ДПА у Дніпропетровські області за ч.І ст. 205 КК України за фактом створення ряду фіктивних підприємств, з якими ТОВ «Сканія плюс» декларувала господарські операції, суд не приймає до уваги, оскільки наявність такої кримінальної справи саме по собі не може бути доказом завищення позивачем податкового кредиту по операціям з ТОВ «Сканія плюс»

Крім того, слід зазначити, що згідно листа слідчого СВ ПМ ДПА у Дніпропетрої області в рамках вказаної кримінально справи будь-яких процесуальних рішень стосовно ТОВ «Сканія плюс» не приймалось.

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Згідно витягу та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що станом на 15.06.2011р.статус відомостей про ТОВ «Сканія плюс» підтверджений і підприємство знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності на підставі судового рішення від 15.04.2011р. про визнання цієї юридичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Долучена до справи копія податкової декларації ТОВ «Сканія плюс» з ПДВ за серпень 2010 року із додатком №5 підтверджує факт декларування цим підприємством у складі податкових зобов'язань суму ПДВ в розмірі 250732,90 грн., отриману від позивача.

За таких обставин апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що висновок ДПІ про відсутність реальних господарських операцій позивача з вказаним контрагентом не знайшли свого підтвердження, а навпаки свідчать про те, що такі операції реально були проведені.

Таким чином, дії позивача по віднесенню до податкового кредиту сум ПДВ по операціям ТОВ «Скаї плюс» свідчать про його добросовісність як платника податків, а вчинені позивач господарські операції з цим контрагентом не викликають сумніву в їх реальності відповідності дійсному економічному змісту.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 200, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2011 року в адміністративні справі за позовом комунального підприємства Агрофірма радгосп «Білозерський» до державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій сторонам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.

суддя /підпис/ Димерлій О.О.

суддя /підпис/ Романішин В.Л.