Ухвала суду № 34449286, 24.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року Справа № 9104/101040/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Хобор Р.Б., Яворського І.О.,

за участі секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19.04.2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» звернулося в суд з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.01.2012 року №0000072302.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що податковим органом в порушення положень Податкового кодексу України 02.12.2010 № 2755-VI необґрунтовано та помилково зроблено висновку щодо нікчемності договорів укладених між ТОВ «Вест Ойл Груп» і приватним підприємством «Сиріус» та при цьому необгрунтовано збільшено податкове зобов»язання з податку на додану вартість. На момент вчинення господарських операцій відомості про зазначеного контрагента знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та останній зареєстрований платником податку на додану вартість. Податковий кредит сформований відповідно до вимог ст. ст.198, 201 ПК України у зв'язку з придбанням позивачем послуг, що в наступному були використані в господарській діяльності товариства. При цьому, сформований податковий кредит підтверджуються первинними, розрахунковими документами та податковими накладними.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19.04.2012 року задоволено позовні вимоги, оскільки суд погодився з наведеними позивачем доводами.

Не погодившись з постановою суду її оскаржив відповідач - Луцька ОДПІ, який просить скасувати дану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень на позовні вимоги, зокрема зазначає, що за наслідками проведеної перевірки встановлено порушення позивачем ст. 198 ПК України, вказаний висновок зроблено на підставі матеріалів зустрічної перевірки контрагента позивача, а саме ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська (акт перевірки від 15.07.2011 року №1113/231/33275197 ) встановлено, що ПП «Сиріус ІІІ» за зареєстрованою адресою не знаходиться, немає можливості встановити факт виписки податкових накладних від даного підприємства на адресу контрагентів-покупців, відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, а тому вчинені ПП «Сиріус ІІІ» правочини мають ознаки нікчемності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» 07.08.2006 року зареєстровано виконавчим комітетом луцької міської ради та 08.08.2006 року взято на податковий облік і на момент проведення перевірки знаходиться на обліку в Луцька ОДПІ та було платником податку на додану вартість.

Працівниками Луцька ОДПІ в період 09.12.2011 року по 15.12.2011 року проведено виїзну позапланову документальну перевірку підприємства по питання господарських взаємовідносин з ПП «Сиріус ІІІ» у періоді листопад-грудень 2008 року, січень-жовтень 2009 року, січень, травень, грудень 2010 року, лютий 2011 року.

22.12.2011 року за результатами перевірки складено акт перевірки №10069/23-3/34524327, яким встановлено порушення товариством ч.1 ст.203, ст.ст.215, 216, 228 Цивільного кодексу України та п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 1174448,00 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на 1174448,00 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом 08.01.2012 року прийнято щодо підприємства податкове повідомлення-рішення №0000072302 про збільшення товариству грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1224748,16 грн., в тому числі за основним платежем 980824,78 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 243923,70 грн.

За наслідками проведеної позивачем процедури адміністративного оскарження скарги ТОВ «Вест Ойл Груп» залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 06.01.2012 року №0000072302 - без змін.

Висновки відповідача ґрунтуються на акті перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 15.07.2011 року №1113/231/33275197 щодо правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість, яким встановлено що ПП «Сиріус ІІІ» за зареєстрованою адресою не знаходиться, немає можливості встановити факт виписки податкових накладних від даного підприємства на адресу контрагентів-покупців, відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, а тому вчинені ПП «Сиріус ІІІ» правочини мають ознаки нікчемності.

Аналізуючи вимоги ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІУ від 16.07.1999 року, п.п.7.5.1 п.7.5, пп.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року ст.ст. 181, 198, 201 Податкового кодексу України 02.12.2010 № 2755-VI необхідно вказати, що підставою для формування податкового кредиту є наявність первинного документа та податкової накладної, що підтверджують сформований податковий кредит. При цьому слід враховувати, що в податковому обліку відображаються виключно господарські операції вчиненні підприємством в рамках господарської діяльності та спрямовані на отримання в майбутньому прибутку.

Суд першої інстанції встановив, що 23.08.2007 року між позивачем як Інвестором та ПП «Сиріус ІІІ» як Учасником-Замовником були укладені Інвестиційні договори №431 та №431/1, відповідно до предмету яких є інвестиційна діяльність по проектуванню, будівництву та введенню в експлуатацію автозаправних комплексів (Об'єктів) та подальшої їх передачі у власність Інвестору. Інвестиційна діяльність здійснюється відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність» на основі інвестування Інвестором грошових коштів та/або матеріальних цінностей. Сторони домовились, що Об'єкт для Учасника-Замовника вважається товаром, оскільки будується за рахунок інвестицій Інвестора.

Додатковими угодами від 31.10.2008 року до Інвестиційного договору №431 та від 25.03.2009 року до Інвестиційного договору №431/1 сторонами було погоджено загальні суми інвестицій, що відповідно склали 12300000 грн. та 9100000 грн.

На виконання зазначених Інвестиційних договорів позивач здійснював перерахування коштів на адресу контрагента ПП «Сиріус ІІІ», останній в свою чергу здійснював виписку податкових накладних на адресу ТОВ «Вест Ойл Груп». Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не оспорюються відповідачем - Луцькою ОДПІ.

Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003р. №755-ІV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На момент вчинення господарських операцій товариством з ПП «Сиріус ІІІ» відомості про зазначеного контрагента знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Вказані обставини не заперечуються податковим органом в акті перевірки і під час розгляду судової справи по суті.

Також на момент вчинення оспорюваних господарських операцій контрагент позивача був в установленому порядку зареєстрованим платником податку на додану вартість з правом складання податкових накладних.

Основними видами діяльності ТОВ «Вест Ойл Груп» є організація будівництва об'єктів нерухомості для продажу чи здавання в оренду, оптова торгівля паливом, здавання в оренду власного нерухомого майна, інші види оптової торгівлі, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, діяльність у сфері інжинірингу.

Тому, інвестування позивачем коштів у будівництво автозаправних комплексів згідно Інвестиційних договорів з подальшим набуттям права власності на збудовані об'єкти повністю відповідає його видам діяльності.

Актами приймання-передачі до інвестиційних договорів від 03.11.2008 року та від 30.03.2009 року стверджується факт виконання сторонами своїх господарських зобов'язань за Інвестиційними договорами від 23.08.2007 року №431 та №431/1.

Також необхідно зазначити, що відповідно до п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Згідно з п.6 даного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Проте, всупереч наведеним вимогам, акт перевірки не містить обєктивного аналізу господарських операцій вчинених позивачем з ПП «Сиріус ІІІ», натомість ґрунтується виключно на припущеннях про те, що вони не могли відбутись, а отже є нікчемними.

Окрім цього, податковий орган в акті перевірки не вказує, які ж первинні документи бухгалтерського та податкового обліку свідчать про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо правильності формування податкового кредиту, як і не зазначає про неподання товариством всіх необхідних підтверджуючих документів для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту та реального характеру здійснення господарських операцій із ПП «Сиріус ІІІ».

Одночасно необхідно погодитись з тим, що суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача на нікчемність господарських операцій, оскільки відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що цивільна правоздатність та дієздатність позивача або його контрагентів на час укладання правочинів була обмежена рішенням будь-якого суду. Також в порядку, передбаченому чинним законодавством не надано суду судових рішень про визнання недійсними установчих документів на час укладання правочинів, чи будь-якого іншого рішення суду або іншого органу, до компетенції якого віднесено встановлення таких фактів.

Також необхідно зазначити, що акт перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 15.07.2011 року №1113/231/33275197 щодо неможливість здійснення ПП «Сиріус ІІІ» господарської діяльності в період виконання договірних зобов»язань з позивачем, немає юридичної сили для останнього та не породжує для нього жодних юридичних наслідків, а також відповідачем не представлено доказів наявності рішень, що приймались за наслідками складання вказаних актів відносно ПП «Сиріус ІІІ».

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в спосіб, визначений ст.162 КАС України, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатні та беззаперечні докази в обгрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не довів правомірність прийнятого рішення.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19.04.2012 року у справі №2а-0370/1010/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Р.Б.Хобор

І.О.Яворський

Повний текст виготовлено 25.10.2013р.