Ухвала суду № 34449097, 22.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 р. Справа № 876/9473/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Л В Лімітед» до Державної інспекції сільського господарства у Львівській області, Державного інспектора сільського господарства Держсільгоспінспекції у Львівській області ОСОБА_1 про скасування припису, визнання незаконними дій, скасування розрахунку розміру шкоди, третя особа - Прокуратура Кам'янко-Бузького району Львівської області -

встановила:

У січні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної інспекції сільського господарства у Львівській області про визнання протиправним та скасування припису про усунення виявлених порушень №533 від 13.09.2012р., визнання незаконними дій державного інспектора Дучаковсього І.С. по складанню розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття ТзОВ „Агро Л В Лімітед" земельної ділянки, скасування розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття ТзОВ „Агро Л В Лімітед" земельної ділянки.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що перевірка проведена з порушенням вимог чинного законодавства, викладені у акті перевірки висновки не відповідають фактичним обставинам справи, винесений за результатами перевірки припис є протиправним, оскільки позивач не допускав порушень чинного земельного законодавства, розрахунок розміру шкоди є безпідставним.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис про усунення виявлених порушень №533 від 13.09.2012р., визнано протиправними дії Державного інспектора сільського господарства Держсільгоспінспекції у Львівській області ОСОБА_1 по складанню розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття ТзОВ „Агро Л В Лімітед" земельної ділянки, скасовано розрахунок розміру шкоди на суму 20051,46 грн., заподіяної внаслідок самовільного зайняття ТзОВ „Агро Л В Лімітед" земельної ділянки.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Державна інспекція сільського господарства у Львівській області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Державним інспектором сільського господарства - головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління з контролю за використанням та охороною земель Держсільгоспінспекції в Львівській області, ОСОБА_1, проведено 13.09.2012 року перевірку дотримання вимог земельного законодавства директором ТзОВ "Агро Л В Лімітед", про що складено акт обстеження земельної ділянки №91 (а.с.59) та акт перевірки (а.с.35-36).

У акті перевірки зазначено про встановлення перевіркою самовільного зайняття позивачем земельної ділянки загальною площею 26,0000га із с/г земель-рілля (на території Старояричівської с/р біля села Руданці, за межами н/п. із земель резервного фонду, яка використовується для товарного сільськогосподарського виробництва (засіяно цукрові буряки) чим порушено вимоги ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

За результатами проведеної перевірки позивачеві 13.09.2012 року винесено припис (а.с.56) з вимогою в тридцяти денний термін усунути порушення вимог земельного законодавства та здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ТзОВ "Агро Л В Лімітед" (а.с.11).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає, згідно преамбули, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року N 877-V у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон N 877-V).

Заходами державного нагляду (контролю) є відповідно до ст. 1 Закону N 877-V - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до ст. 4 Закону N 877-V планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку. Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом. Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його наявності).

У випадку проведення планового заходу органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу (ч.4 ст. 5 Закону N 877-V).

Позаплановий захід проводиться органами державного нагляду (контролю) виключно у випадках встановлених ст. 6 Закону N 877-V, при цьому, відповідно до ч.3 ст. 6 Закону N 877-V суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Відповідно до ч.1-5 ст. 7 Закону N 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Відповідно до ч.6-9 ст. 7 Закону N 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником. Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом. Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості: дату складення; тип заходу (плановий чи позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); термін усунення порушень; найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, а також прізвище, ім'я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід; прізвище, ім'я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу. Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що з матеріалів перевірки, проведеної Державною інспекцією сільського господарства в Львівській області, неможливо встановити який тип та вид заходу проводився цим органом державного нагляду (контролю).

У матеріалах справи відсутні докази проведення перевірки у присутності керівника позивача, відсутні докази внесення запису до відповідного журналу позивача, докази письмового повідомлення позивача про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення чи докази ознайомлення позивача з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа, відсутній, необхідний для здійснення планового або позапланового заходу, наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки, як і не надано посвідчення (направлення) на проведення заходу, підписаного керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідченого печаткою та доказів їх пред'явлення позивачеві перед початком перевірки.

На час проведення перевірки позивача, процедура планування та проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами, визначення підготовчих заходів, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірки, визначалися Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженим Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 N 312. (далі - Порядок №312)

Відповідно до п.5 Порядку 312, при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства складається за результатами перевірки: якщо виявлено чи не виявлено порушення земельного законодавства; при усуненні чи не усуненні раніше виявлених порушень у строк, установлений у приписах (у тому числі і в повторно виданих приписах); при неможливості встановити особу порушника.

Згідно п.5.4 Порядку №312 в акті державний інспектор зазначає: дату та місце складання акта; посаду та прізвище інспектора (інспекторів), який (які) проводив (проводили) перевірку; посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки; посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці; місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються; місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується; категорію земель та склад угідь; цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки; наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; обставини порушення земельного законодавства; суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені.

В акті відповідно до п.5.6 Порядку №312 наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).

Проте у складеному за результатами перевірки позивача акті (а.с.7) відсутня план-схема місця розташування земельної ділянки, схематичний обрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості, не зазначено суміжних землекористувачів та площі на якій виявлено порушення, не вказано місцезнаходження юридичної особи, що перевіряється.

Згідно п.4.3. Наказу Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель "Про затвердження Методичних рекомендацій від 12.09.200р. № 110, акт обстеження земельної ділянки є невід'ємною частиною розрахунку розміру заподіяної шкоди, оскільки на підставі даного документу визначається площа, на якій заподіяно шкоду, уточнюються категорія земель за основним цільовим призначенням та фактичне використання земельної ділянки, характеристики ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки.

Однак в Акті обстеження земельної ділянки від 13 вересня 2012 №91 (а.с.10) також відсутня план-схема земельної ділянки.

У відповідності з п. 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 N110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 p. N 963, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме: - акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; - протокол про адміністративне правопорушення; - припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); - акт обстеження земельної ділянки.

Відтак підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок є вказані документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Складений за результатами перевірки акт обстеження земельної ділянки та акт перевірки вищенаведеним вимогам не відповідають, а тому не доводять факту самовільного зайняття земельної ділянки саме позивачем, що в свою чергу вказує на протиправність винесеного припису та здійсненого розрахунку розміру заподіяної шкоди.

Аналізуючи наведене, судова колегія апеляційного суду приходить до переконання, що відповідачем порушено вимоги чинного законодавства при проведенні перевірки позивача, порядку і підстав вчинення оскаржуваних дій при обстеженні земельної ділянки та складанні акта обстеження земельної ділянки і винесення припису, у зв'язку з чим вказані їх дії та припис є неправомірними, а розрахунок розміру шкоди є протиправними та підлягає скасуванню, оскільки розрахунок є юридичним наслідком, який виражається у зобов'язанні позивача сплатити визначену в розрахунках шкоду до місцевого бюджету у відповідний термін.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З вище наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 року у справі №813/44/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.Улицький

Судді: В.Каралюс

Р.Гулид

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 23.10.2013 року.