Постанова № 34447724, 28.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 жовтня 2013 року 09:55 № 826/14812/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Борисовій Т. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Росшина»доКиївської міжрегіональної митниці Міндоходівпровизнання неправомірним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 18.03.2013 р.,за участю представників:

від позивачаВасилик В.В. (довіреність)від відповідачане з'явився ВСТАНОВИВ:

До судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Росшина» (надалі - Позивач/ТОВ «Росшина») до Київської регіональної митниці (надалі - Відповідач), в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача про коригування митної вартості товарів №100260000/2013/200168/2 від 18.03.2013 р.;

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача про коригування митної вартості товарів №100260000/2013/200169/2 від 18.03.2013 р.;

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача про коригування митної вартості товарів №100260000/2013/200170/2 від 18.03.2013 р.;

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача про коригування митної вартості товарів №100260000/2013/200171/2 від 18.03.2013 р.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2013 р. №826/14812/13-а було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд.

В судове засідання з'явився представник Позивача, який позовні вимоги підтримує в повному обсязі, зокрема зазначає про те, що прийняті рішення Відповідача є незаконними та такими, що винесені без будь-яких підстав та всупереч правилам визначення митної вартості, встановлених Митним кодексом України (надалі - МК України), оскільки митним органом не доведено, що ТОВ «Росшина» заявлено неповні та недостовірні відомості про митну вартість товарів.

В судове засідання Відповідач не з'явився, про час та місце був повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав. При цьому, в судовому засіданні було відмовлено в задоволені поданого представником Відповідача через відділ документального обігу та контролю суду клопотання (вх. №03-4/73782 від 28.10.2013 р.) щодо перенесення розгляду справи на іншу дати, оскільки вказані останнім обставини суд визнав неповажними.

Водночас, відповідно до Указу Президента України від 18.03.213 р. №141/2013 «Про Міністерство доходів і зборів України» та постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 р. №229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» та Положення про Київську міжрегіональну митницю Міністерства доходів та зборів України від 17.04.2013 р. №70 створено Київську міжрегіональну митницю Міндоходів як територіальний орган Міністерства доходів і зборів України та реорганізовано Київську регіональну митницю Державної митної служби України шляхом приєднання до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст було виголено та підписано 29.10.2013 р.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в межах заявлених позовних вимог суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Росшина» під час ввезення на митну територію України придбаний товар, для визначення його митної вартості подало до Київської регіональної митниці декларації митної вартості від 18.03.2013 р. (надалі - ДМВ від 18.03.2013 р.), а саме:

ь №100260000/2013/099875, в якій зазначено: ціна товару - 50 695,62 USD (405 210,09 грн.), витрати на транспортування - 20 781,81 грн., загальна вартість - 53 295,62 USD (425 991,90 грн.);

ь №100260000/2013/099876, в якій зазначено: ціна товару - 45 562,82 USD (364 183,62 грн.), витрати на транспортування - 20 781,80 грн., загальна вартість - 48 162,82 USD (384 965,42 грн.);

ь №100260000/2013/099879, в якій зазначено: ціна товару - 47 401,10 USD (378 876,99 грн.), витрати на транспортування - 20 781,80 грн., загальна вартість - 50 001,10 USD (399 658,79 грн.);

ь №100260000/2013/099880, в якій зазначено: ціна товару - 44 663,72 USD (356 997,11 грн.), витрати на транспортування - 20 781,80 грн., загальна вартість - 47 263,72 USD (377 778,91 грн.).

При цьому, митна вартість товару Позивачем визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Проте, у посадових осіб митного органу виникли сумніви стосовно достовірності наданих декларантом до митного оформлення відомостей, оскільки, на думку Відповідача, подані до митного органу Позивачем документи, які підтверджують митну вартість товару, містять розбіжності та не відображають всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар.

Водночас, у зв'язку з ненаданням 18.03.2013 р. Позивачем витребуваних митним органом додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, із застосуванням резервного методу №2ґ визначення митної вартості товарів, Київською регіональною митницею прийняті рішення про коригування митної вартості товарів від 18.03.2013 р., зокрема:

ь №100260000/2013/200168/2, відповідно до якого митну вартість товару за ДМВ №100260000/2013/099875 збільшено до 64 524,19 USD;

ь №100260000/2013/200169/2, відповідно до якого митну вартість товару за ДМВ №100260000/2013/099876 збільшено до 57 564,36 USD;

ь №100260000/2013/200170/2, відповідно до якого митну вартість товару за ДМВ №100260000/2013/099879 збільшено до 60 583,90 USD;

ь №100260000/2013/200171/2, відповідно до якого митну вартість товару за ДМВ №100260000/2013/099880 збільшено до 588 883,17 USD.

Вважаючи такі рішення Київської регіональної митниці Міндоходів протиправними та необґрунтованими, ТОВ «Росшина» оскаржило їх до суду.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 1 МК України передбачено, що відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Поряд із цим, у ст.52 МК України зазначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч.8 ст.52 МК України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у ч.8 цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей (ч.9 ст.52 МК України).

При цьому, відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

ь декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5 і ч.6 ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

ь зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

ь рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

ь якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

ь за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

ь транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

ь копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

ь якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як вбачається з матеріалів, між ТОВ «Росшина» (Покупець) та підприємством «Wheel Hunter Co Limited», Китай, (Продавець) укладено контракт №ROSS-02 від 19.02.2010 р. (надалі - Контракт), згідно із яким Продавець виробляє чи продає, а Покупець купує товар - шини автомобільні пневматичні. Відповідно до п.2.2 Контракту асортимент поставки, одиниця виміру, ціна за одиницю, кількість, вантажовідправник, вантажоодержувач та інші необхідні зазначаються у Специфікаціях та додаткових угод до контракту. Поряд із цим, між Сторонами були укладені до Контракту Додаткові угоди №1 від 04.06.2010 р., №2 від 08.02.2011 р., №3 від 15.02.2012 р.

Крім того, між Сторонами було підписано Специфікацію №29 від 30.01.2013 р. (надалі - Специфікація) до Контракту, відповідно до якої Продавець продав, а Покупець купив товар - шини (країна походження - КНР) загальною кількістю 1178 штук, загальною вартістю 188 323,26 доларів США. При цьому, умовами оплати за придбання вказаних товарів є передоплата 30% від загальної вартості товарів, опісля 70% після отримання факсимільної копії Коносамента.

На виконання вимог Контракту та Специфікації, Позивачем здійснено оплату підприємству «Wheel Hunter Co Limited» за придбаний товар в сумі 188 323,26 дол. США, на підтвердження чого були надані копії платіжних доручень із відмітками банку, а саме: №77 від 16.01.2013 р. на суму 30 000,00 дол. США, №78 від 18.01.2013 р. на суму 26 400,00 дол. США, що в загальній сумі складають 30% загальної вартості товару - 56 400,00 дол. США, а також №87 від 11.03.2013 р. на суму 131 923,26 дол. США - 70% загальної вартості товару.

Крім того, 30.01.2013 р. підприємством «Wheel Hunter Co Limited» було виписано Позивачу комерційні інвойси із зазначенням проданого останнім товару, його кількості в контейнері:

- №RCS29-D з кількістю 472 шт. на загальну суму 50 695,62 дол. США;

- №RCS29-С з кількістю 252 шт. на загальну суму 45 562,82 дол. США;

- №RCS29-В з кількістю 230 шт. на загальну суму 47 401,10 дол. США;

- №RCS29-А з кількістю 224 шт. на загальну суму 44 663,72 дол. США.

Водночас, ТОВ «Росшина» було отримано Коносамент №QDFE007187 від 30.01.2013 р. (надалі - Коносамент), в якому зазначено маркування, номери та вага кожного із контейнерів.

Також, Позивачем на підтвердження заявлених у ДМВ від 18.03.2013 р. розмірів сум митної вартості товарів, ТОВ «Росшина» було отримано від перевізника ТОВ «CMA CGM Shipping Agencies Ukraine Ltd» довідку №1359 від 06.03.2013 р. (надалі - Довідка №1359) про транспортні витрати по Коносаменту за всі чотири контейнери загальною вартістю - 83 127,21 грн.

Поряд із цим, як зазначено в оскаржуваних Рішеннях Відповідача від 18.03.2013 р., що не заперечується Позивачем, на підтвердження визначених сум митної вартості товару ТОВ «Росшина» подало до митного органу пакет документів, зокрема за:

ь ДМВ №100260000/2013/099875: Контракт, Додаткову угоду №1, платіжні доручення (№№77, 78, 87), комерційний інвойс №RCS29-D, Довідка №1359, Коносамент, картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами №100/2012/0002186 від 25.10.2012 р., Контракт, сертифікат про походження товару загальної форми №ССРІТ123093201-13С3710ВО122/00 від 02.02.2013 р.;

ь ДМВ №100260000/2013/099876: Контракт, Додаткову угоду №1, платіжні доручення (№№77, 78, 87), комерційний інвойс №RCS29-C, Довідка №1359, Коносамент, картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами №100/2012/0002186 від 25.10.2012 р., Контракт, сертифікат про походження товару загальної форми №ССРІТ123093202-13С3710ВО122/00 від 02.02.2013 р.;

ь ДМВ №100260000/2013/099879: Контракт, Додаткову угоду №1, платіжні доручення (№№77, 78, 87), комерційний інвойс №RCS29-В, Довідка №1359, Коносамент, картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами №100/2012/0002186 від 25.10.2012 р., Контракт, сертифікат про походження товару загальної форми №ССРІТ123093203-13С3710ВО122/00 від 02.02.2013 р.;

ь ДМВ №100260000/2013/099880: Контракт, Додаткову угоду №1, платіжні доручення (№№77, 78, 87), комерційний інвойс №RCS29-А, Довідка №1359, Коносамент, картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами №100/2012/0002186 від 25.10.2012 р., Контракт, сертифікат про походження товару загальної форми №ССРІТ123093201-13С3710ВО122/00 від 02.02.2013 р.

Водночас, відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Поряд із цим, встановивши розбіжності та керуючись встановленими ч.3 ст.53 МК України вимогами, 18.03.2013 р. о 13:40 год. Відповідачем було запропоновано Позивачу подати додаткові документи по кожному із задекларованих числових значень складових митної вартості товарів за поданими ДМВ від 18.03.2013 р., а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Поряд із цим, суд приймає до уваги посилання представника ТОВ «Росшина» на те, що Позивач, не маючи можливості одразу надати Відповідачу витребувані документи, зазначив про це на зворотному боці декларації митної вартості.

Однак, цього ж дня, неберучи до уваги вказані Позивачем підстави неможливості надання додаткових документів 18.03.2013 р., Відповідач прийняв оскаржувані Рішення №№100260000/2013/200168/2, 100260000/2013/200169/2, 100260000/2013/200170/2 та 100260000/2013/200171/2 - 18.03.2013 р., зазначивши, що декларант, ознайомлений з вимогами митного органу щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товару, проте відмовився від подання додаткових документів, що, в свою чергу, не відповідає дійсності та судом сприймається критично, оскільки під час огляду наданих суду копій ДМВ від 18.03.2013 р. встановлено наявність на їх зворотному боці написів щодо неможливості станом на 18.03.2013 р. подати додаткові документи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки Відповідач, не надаючи позивачу можливість протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару, прийняв оскаржувальні Рішення 18.03.2013 р., тобто в день подачі ТОВ «Росшина» ДМВ від 18.03.2013 р., що є грубим порушенням вимог ч.3 ст.53 МК України, а від так Рішення №№100260000/2013/200168/2, 100260000/2013/200169/2, 100260000/2013/200170/2 та 100260000/2013/200171/2, є протиправними й суперечать вимогам митного законодавства та позбавило позивача права на належний захист своїх прав та доведення правомірності і обґрунтованості заявленої ним митної вартості товару.

Водночас, ст.54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст. 58 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно оскаржуваних Рішень від 18.03.2013 р. митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуюся (вартість операції) у зв'язку з тим, що документи, що подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості відповідно до ч.2 ст.53 МК України містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а тому митна вартість визначена Відповідачем із застосуванням резервного методу №2ґ.

Крім того, згідно із ч.2 та ч.3 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.58 Кодексу митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень ч.10 цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Крім того, згідно із п.5) та 6) ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно із цим, ТОВ «Росшина» до фактично сплаченої ціни за кожним із Інвойсів були додані витрати на транспортування відповідно до Довідки №1359, яка, в свою чергу, була подана до митного органу разом із ДМВ від 18.03.2013 р. на підтвердження визначених Позивачем розміру митної вартості придбаних товарів.

Відповідно до ст.60 Кодексу, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

З матеріалів справи встановлено, що Позивачем з метою підтвердження заявленої ним митної вартості, подавалися відповідні обов'язкові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості імпортованих товарів, проте вони не були визнані Відповідачем достатніми для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару.

При цьому, суд, вивчивши відповідні документи вважає їх такими, що в повній мірі ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню та підтверджують його ціну, що підлягає сплаті на користь Продавця, тобто підтверджують митну вартість зазначеного товару за ціною договору.

Таким чином, у ході судового розгляду справи, Відповідачем не спростовано контрактну ціну товару, а також об'єктивну можливість і спроможність Відповідача на підставі наданих ТОВ «Росшина» документів визначити цю ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору за правилами, визначеними ст.58 Кодексу.

Водночас, відповідно до ч.2 ст.55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів;, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: a) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органом доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органом доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Аналіз оскаржуваних Рішень митного органу від 18.03.2013 р. свідчить про те, що вони, крім іншого, не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої Відповідачем.

Будь-яких інших переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного Позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору Відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої ТОВ «Росшина» митної вартості товару судом не встановлено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Відповідач неправомірно відмовив Позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про протиправність рішень Відповідача про коригування митної вартості товарів від 18.03.2013 р. №№100260000/2013/200168/2, 100260000/2013/200169/2, 100260000/2013/200170/2, 100260000/2013/200171/2.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.

Частинами 1, 2 та 3 ст.11 КАС України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Росшина». При цьому, відповідно до положень ст.94 КАС України, судовий збір відшкодовується на користь Позивача.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Росшина» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №100260000/2013/200168/2 від 18.03.2013 р.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №100260000/2013/200169/2 від 18.03.2013 р.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №100260000/2013/200170/2 від 18.03.2013 р.;

5. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №100260000/2013/200171/2 від 18.03.2013 р.

6. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Росшина" понесені судові витри в розмірі 972 (дев'ятсот сімдесят дві) грн. 30 коп. із видатків Державного бюджету направлених на асигнування Київської міжрегіональної митниці Міндоходів.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б. В. Санін