Постанова № 34447628, 17.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 жовтня 2013 року 12:23 № 826/14143/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., за участю секретаря судового засідання Суховій О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомКиївського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідівдоТовариства з обмеженою відповідальністю "Дієса"про стягнення 1341535,79 грн.

Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році в розмірі 1341535,79 грн.

Позов мотивований невиконанням відповідачем вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо створення протягом 2012 року 27 робочих місць для працевлаштування інвалідів, внаслідок чого підприємство зобов'язане сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі 1313427,96 грн. та 28107,83 грн. пені у зв'язку з несвоєчасною сплатою адміністративно-господарських санкцій, всього - 1341535,79 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечила, подала письмові заперечення, в яких зазначено про виконання відповідачем протягом 2012 року вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", оскільки підприємством протягом 2012 року було виділено та створено робочі місця для працевлаштування інвалідів, про що ним щомісячно повідомлялось до державної служби зайнятості шляхом подання звітів про зайнятість за встановленою формою, однак державна служба зайнятості жодного разу впродовж всього 2012 року не направляла товариству інвалідів для працевлаштування. Також у запереченнях вказано, що всіх інвалідів, які виявили бажання працювати на вакантних посадах у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Дієса", відповідач знаходив та працевлаштовував самостійно шляхом використання як власних, так і інших інформаційних ресурсів. Як зазначила представник, наведені обставини свідчать про вжиття відповідачем протягом 2012 року усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць та фактичного працевлаштування інвалідів, що з урахуванням практики Верховного суду України, вказує на відсутність правових підстав для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дієса" зареєстроване як юридична особа 10.06.2009, присвоєно ідентифікаційний код 36483471, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 45.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем подано до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік форми №10-ПІ, в якому зазначено: що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (код рядка 01) - 3726 осіб; середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (код рядка 02) - 122 особи; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (код рядка 03) - 149 осіб; фонд оплати праці штатних працівників (код рядка 04) - 181253,0 тис. грн.; середньорічна заробітна плата штатного працівника (код рядка 05) - 48645,48 грн.; сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (код рядка 06) - 1313427,96 грн.

Відповідно до розрахунків позовних вимог, сума штрафних санкцій за нестворені протягом 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Дієса" робочі місця для працевлаштування інвалідів складає 1313427,96 грн., пеня - 28107,83 грн.

Станом на час розгляду справи судом, адміністративно-господарські санкції та пеня відповідачем не сплачені. Наведена обставина представниками сторін не заперечувалась.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року №875-XII (з наступними змінами і доповненнями, далі - Закон №875-XII), з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Статтею 18 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина третя).

Відповідно до частини першої статті 19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Виходячи з середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" за 2012 рік - 3726 осіб, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на вказаному підприємстві становить 149 осіб. Судом враховано положення пункту 3.4. "Інструкції щодо заповнення форми звітності №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року №42, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 року за №117/13384, відповідно до якого дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).

Як уже зазначалось, відповідачем було подано до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік форми №10-ПІ, в якому, зокрема, зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (код рядка 01) - 3726 осіб; з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (код рядка 02) - 122 особи; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (код рядка 03) - 149 осіб. Відтак, відповідачем протягом 2012 року не було працевлаштовано 27 інвалідів, що не заперечувалось представниками сторін.

Разом з тим, на підтвердження вжиття всіх можливих заходів щодо виконання у 2012 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідачем долучено до матеріалів справи звіти за 2012 рік про наявність вакансій форми №3-ПН за січень-березень (по два звіти), квітень-червень (по одному звіту), серпень (два звіти), вересень, листопад, грудень (по одному звіту). Вказані звіти були прийняті Печерським районним центром зайнятості, що підтверджується відповідною відміткою про прийняття на вказаних звітах.

Форму звіту про наявність вакансій було затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року №420, (чинним на час подання відповідачем звітів про наявність вакансій протягом 2012 року, далі - наказ №420).

Відповідно до наказу №420, звіт про наявність вакансій форми №3-ПН подають підприємства, установи, організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків при наявності вакансій.

"Інструкцією щодо заповнення форми звітності №3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженою наказом №420, встановлювалось, що відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків (абзац перший розділу "Загальні положення"). У разі необхідності підбору працівників за сприяння центрів зайнятості фізичні особи, у тому числі підприємці, також можуть інформувати центри зайнятості про наявність вакансій за цією формою (абзац третій розділу "Загальні положення"). У графі 15 наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, у рахунок річної броні, установленої місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за поданням центрів зайнятості, відповідно до статті 5 Закону України "Про зайнятість населення", із змінами та доповненнями, а також інвалідів, пенсіонерів, студентів та інших (абзац четвертий розділу "Додаткові вимоги"). Наявність вільного робочого місця (вакантної посади) зазначається щодо кожної категорії громадян окремо під такими шифрами: "11" - інваліди (абзац сімнадцятий розділу "Додаткові вимоги").

Як убачається зі звіту про наявність вакансій за станом на 12 січня 2012 року, в графі 15 звіту не зазначено про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Представник відповідача не змогла пояснити причини не зазначення відповідачем у графі 15 звіту про наявність вакансій за січень 2012 року осіб, що належать до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту.

В інших звітах у графі 15 відповідачем зазначено про наявність робочих місць для працевлаштування інвалідів ІІ-III групи.

Також представник відповідача звернула увагу суду на ту обставину, що звіт за липень 2012 року відповідачем було подано до центру зайнятості із запізненням на початку серпня 2012 року.

Зі звіту про наявність вакансій станом на 10.08.2012 убачається, що він прийнятий Печерським районним центром зайнятості 10.08.2012, про що свідчить відповідна відмітка на вказаному звіті. При цьому, в графі 15 звіту зазначено про наявність вакансії для працевлаштування інваліда ІІ або ІІІ групи.

Стосовно неподання відповідачем до державної служби зайнятості звіту про наявність вакансій за жовтень 2012 року представник відповідача пояснила, що у жовтні 2012 року підприємством було повністю укомплектовано штат працівників, в тому числі працевлаштовано інвалідів, у зв'язку з чим звіт про наявність вакансій до державної служби зайнятості не подавався.

На підтвердження вказаної обставини представником надано список прийнятих з 21.09.2012 по 31.10.2012 співробітників з якого убачається, що відповідачем у зазначений період було працевлаштовано 18 осіб. Наведена обставина підтверджується наказами про прийняття цих осіб на роботу, які додані відповідачем до матеріалів справи. Крім того, окремі громадяни прийняті на роботу відповідачем у жовтні 2012 року, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 мали встановлену інвалідність, що підтверджується відповідними довідками про встановлення інвалідності вказаним особам, які наявні у матеріалах справи.

Представник відповідача зазначила, що підприємство постійно здійснює пошук та працевлаштування інвалідів самостійно, в тому числі, шляхом використання різних інформаційних ресурсів.

Відповідачем долучено до матеріалів справи копії наказів за 2012 рік про прийняття на роботу громадян ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_1, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_3, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_6, ОСОБА_39, ОСОБА_4, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_56., ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_2, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, яким встановлено інвалідність, що підтверджується відповідними довідками про інвалідність вказаних осіб, доданих до матеріалів справи.

Крім того, відповідачем долучено до матеріалів справи: фотокопії друкованого видання "Пропоную роботу" за березень-вересень 2012 року, в яких розміщено оголошення під знаком для товарів і послуг "Ельдорадо" про проведення конкурсу на посаду продавця-консультанта в якому міститься надпис "Працевлаштовуємо інвалідів"; рекламні буклети "Ельдорадо" за 29.10.2012-16.12.2012, в яких міститься пропозиція з працевлаштування до зазначеного підприємства інвалідів ІІ-ІІІ групи; видруки з інтернет-ресурсів www.work.ua, rabota.ua, з яких убачається розміщення компанією "Ельдорадо" повідомлень про наявність вакансій для працевлаштування осіб з ІІІ групою інвалідності за 2012 рік.

При цьому, відповідачем надано ліцензійні договори від 28.09.2010, від 25.09.2012, рішення Державної служби інтелектуальної власності від 10.09.2010, від 07.09.2012 копію свідоцтва від 15.07.2002 на знак для товарів і послуг "Ельдорадо", протокол від 20.04.2011 №14/А Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Ельдорадо", свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" з яких убачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Ельдорадо" (ідентифікаційний код 36483471) змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дієса" (ідентифікаційний код 36483471), яке має право на використання торгового знака для товарів і послуг "Ельдорадо".

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (частина перша). Учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення (частина друга).

За висновком суду, адміністративно-господарські санкції, встановлені Законом №875-XII за незайняті інвалідами робочі місця, є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Верховним Судом України неодноразово висловлювалась правова позиція, зокрема в постановах від 16 квітня 2013 року (31073076) від 28 травня 2013 року (31931668), від 11 червня 2013 року (32213971), від 09 липня 2013 року (32532893), згідно з якою адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), а за змістом статті 18 Закону 875-XII обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування, водночас підприємство не притягується до відповідальності лише в разі вжиття ним усіх залежних від нього заходів щодо утворення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно з частиною першою статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

З огляду на наведене, беручи до уваги підтвердження наявними у матеріалах справи доказами обставин щодо працевлаштування відповідачем протягом 2012 року понад 50 інвалідів, подання відповідачем протягом 2012 року до служби зайнятості звітів про наявність вакансій, в яких зазначалось про можливість працевлаштування інвалідів, розміщення відповідачем протягом 2012 року оголошень про працевлаштування інвалідів у друкованих виданнях, інтернет-ресурсах щодо пошуку роботи, власній друкованій продукції, суд дійшов висновку, що відповідачем було вжито залежні від нього заходи щодо пошуку та працевлаштування інвалідів протягом 2012 року. При цьому, на думку суду, не зазначення відповідачем у звіті про наявність вакансій за січень 2012 року робочих місць для працевлаштування інвалідів та подання ним звіту про наявність вакансій за липень 2012 року в серпні 2012 року, не є достатньою підставою для висновку про невиконання відповідачем протягом 2012 року всіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Крім того, судом взято до уваги й ту обставину, що всупереч частині першій статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, позивачем не надано доказів, які б свідчили про відмову відповідача у працевлаштуванні інвалідів, направлення протягом 2012 року відповідачу державною службою зайнятості інвалідів для їх працевлаштування та відмову відповідача у такому працевлаштуванні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 1341535,79 грн. за невиконання протягом 2012 року нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, відповідно в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Відповідачем не надано суду доказів понесення ним судових витрат, відповідно підстави для присудження з Державного бюджету України на користь відповідача судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець