Постанова № 34447139, 14.10.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2013 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6284/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

при секретарі судового засідання - Лі Н.А.,

за участю:

представника позивача - Гнида Ф.А.,

представника відповідача - Лавріненко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" до Відділу державної виконавчої служби Гадяцького районного управління юстиції про скасування постанов, визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

03 жовтня 2012 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Гадяцького районного управління юстиції про визнання протиправними дій відділу державної виконавчої служби Гадяцького районного управління юстиції щодо прийняття та затвердження постанов про відкриття виконавчого провадження № 33504007 від 09 липня 2012 року та про відкриття виконавчого провадження № 335504382 від 09 липня 2012 року, постанов про стягнення з боржника виконавчого збору № 16472695 від 07 липня 2012 року у розмірі 5 124 грн. 41 коп. та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій на суму 24 грн. 40 коп. № 16472695 від 07 липня 2012 року; визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження № 33504007 від 09 липня 2012 року, про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 5 124 грн. 41 коп. № 16472695 від 07 липня 2012 року, про відкриття виконавчого провадження № 3355044382 від 09 липня 2012 року та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій на суму 24 грн. 40 коп. № 16472695 від 07 липня 2012 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року, закрито провадження у справі № 2а-1670/6284/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" до Відділу Державної виконавчої служби Гадяцького районного управління юстиції у Полтавській області в частині визнання протиправними та скасування постанов про стягнення з боржника виконавчого збору № 16472695 від 07.07.2012 року, про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій № 16472695 від 07.07.2012 року, в інший частині позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 вересня 2013 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року скасовано. Справу в частині позовних вимог про визнання протиправними і скасування постанов Відділу державної виконавчої служби Гадяцького районного управління юстиції Полтавської області від 07.07.2012 р. № 16472695 про стягнення з ТОВ "Гадячсир" виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду, а в частині позовних вимог про визнання протиправними і скасування постанов про відкриття виконавчого провадження від 09.07.2012 р. № 33504007 і № 335504382 - на новий розгляд до суду цієї ж інстанції.

12 вересня 2013 дана справа була направлена Вищим адміністративним судом України до Полтавського окружного адміністративного суду для розгляду та надійшла до суду 24 вересня 2013 року, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.

24 вересня 2013 року ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду справу № 2а-1670/6284/12 було прийнято до провадження судді Молодецького Р. І. та призначено до судового розгляду.

Позивачем, в обґрунтування позовних вимог, зазначено, що оскаржувана постанова про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 5 124 грн. 41 коп. мотивована тим, що позивачем не було виконано вимоги державного виконавця щодо стягнення заборгованості у строк, встановлений для добровільного виконання на користь ОСОБА_4 за наказом № 21/253. Разом з тим, позивач зауважив, що погашення боргу з виконання наказу № 21/253 від 17 листопада 2009 року було здійснено ним в строк для добровільного виконання. Оскільки, відповідно до вимог частини 3 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір не стягується у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження, то і законні підстави для стягнення з ТОВ "Гадячсир" виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій відсутні.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Відповідач заперечував проти позовних вимог з тих підстав, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 14 квітня 2005 року було здійснено державну реєстрацію юридичної особи Закритого акціонерного товариства "Гадячсир". Відповідно до рішення установчих зборів від 24 травня 2011 року ЗАТ "Гадячсир" було реорганізовано в Товариство з обмеженою відповідальністю "Гадячсир".

З матеріалів справи вбачається, що 16 грудня 2009 року ОСОБА_4 звернувся з заявою до ВДВС Гадяцького РУЮ про прийняття до виконання наказу Господарського суду № 21/253 від 17 листопада 2009 року про стягнення з ЗАТ "Гадячсир" 159 518 грн. 22 коп. /том 1 а. с. 68/.

Державним виконавцем ВДВС Гадяцького РУЮ Хоруженко С. Г. постановою від 18 грудня 2009 року було відкрито виконавче провадження № 16472695 /том 1 а. с. 70/ та надано позивачу строк для добровільного виконання до 25 грудня 2009 року.

Позивачем вказана постанова була отримана 25 грудня 2009 року, тому цього ж дня останній звернувся до ВДВС Гадяцького РУЮ з заявою № 2512-1 про продовження строку для добровільного виконання до 31 грудня 2009 року включно /том 2 а. с. 16/.

25 грудня 2009 року державним виконавцем Хоруженко С. Г. було складено акт, яким продовжив термін для добровільного виконання до 31 грудня 2009 року. Позивач був ознайомлений з вказаним актом у день його винесення /том 1 а. с. 71/.

На підтвердження виконання наказу Господарського суду № 21/253 від 17 листопада 2009 року позивачем до матеріалів виконавчого провадження надано платіжні доручення від 21 грудня 2009 року № 345736 про сплату 28 274 грн. 38 коп. (призначення платежу - заборгованість з організації заготівлі молока с/г договору), від 23 грудня 2009 року № 345919 про сплату 25 000 грн. (призначення платежу - заборгованість з організації заготівлі молока с/г договору), від 24 грудня 2009 року № 6345999 про сплату 50 000 грн. (призначення платежу - заборгованість з організації заготівлі молока с/г договору), від 29 грудня 2009 року № 6346146 про сплату 42 916 грн. (призначення платежу - заборгованість з організації заготівлі молока с/г договору), від 29 грудня 2009 року № 6346147 про сплату 6 679 грн. 17 коп. (призначення платежу - недоїмка, інфляційні нарахування), від 29 грудня 2009 року № 6346148 про сплату 1 648 грн. 89 коп. (призначення платежу - відшкодування державного мита), від 29 грудня 2009 року № 6346161 про сплату 18 грн. 50 коп. (призначення платежу - витрати виконавчого провадження згідно постанови ВДВС Гадяцького РУЮ № 21276 від 18 грудня 2009 року про стягнення з ЗАТ "Гадячсир" на користь ОСОБА_4 заборгованість), видатковий касовий ордер від 03 грудня 2009 року про видачу ОСОБА_4 коштів в сумі 5 000 грн. (підстава - послуги по збору молока) /том 1 а. с. 72-76/. Усього позивачем у строк для добровільного погашення, а саме: до 31 грудня 2009 року, було сплачено 159 518 грн. 44 коп.

Тому, державним виконавцем Хоруженко С. Г. 22 лютого 2010 року було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з добровільним погашенням боржником боргу.

Разом з тим, відповідно до наказу Головного управління юстиції від 29 травня 2012 року № 356/11 "Про проведення службового розслідування за фактом порушення кримінальної справи" комісією у складі працівників ГУЮ у Полтавській області проведено службове розслідування у зв'язку з надходженням листа з прокуратури Полтавської області щодо проведення службового розслідування відносно державного виконавця відділу державної виконавчої служби Гадяцького районного управління юстиції Хоруженка С. Г. на предмет законності закриття ним виконавчих проваджень та фактичного надходження грошових сум від боржників, у зв'язку із сплатою штрафів по виконавчих провадженнях.

За наслідками службового розслідування складено акт від 13 червня 2012 року, в якому, серед іншого, встановлено що в матеріалах виконавчого провадження № 16472695 за наказом № 21/253, виданим Господарським судом Полтавської області, про стягнення з ЗАТ "Гадячсир" на користь ОСОБА_4 боргу в сумі 159 518 грн. 44 коп., відсутні будь-які докази сплати боргу в установлений для добровільного виконання строк, але постанови про стягнення виконавчого збору та витрат на організацію та проведення виконавчих дій не винесені, чим порушені вимоги статей 45, 46 Закону України "Про виконавче провадження" /том 1 а. с. 54-62/.

Так, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Гадяцього районного управління юстиції 07 липня 2012 року було винесено постанову про скасування процесуального документу по ВП № 16472695, якою було скасовано документ "Постанова про закінчення виконавчого провадження" від 22 лютого 2010 року, виданий Хоруженко С. Г. та постанову про відновлення виконавчого провадження /том 1 а. с. 96-97/.

07 липня 2012 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 5 124 грн. 41 коп. у зв'язку з тим, що у наданий для добровільного виконання строк боржником сплачено 108 274 грн. 38 коп. боргу на користь стягувача, залишок нестягнутого боргу склав 51 244 грн. 06 коп. /том 1 а. с. 98/, а також постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 24 грн. 40 коп. /том 1 а. с. 99/.

07 липня 2012 року виконавче провадження № 16472695 було закінчено, а постанови про стягнення виконавчого збору на витрат на проведення виконавчих дій виділені в окремі провадження /том 1 а. с. 101/. Так, постановою від 09 липня 2012 року відкрито виконавче провадження № 33504007 щодо виконання постанови № 16472695 від 07 липня 2012 року про стягнення з ЗАТ "Гадячсир" виконавчого збору у розмірі 5 124 грн. 41 коп., а постановою від 09 липня 2012 року відкрито провадження № 33504382 щодо виконання постанови № 16472695 від 07 липня 2012 року про стягнення з ЗАТ "Гадячсир" витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 24 грн. 40 коп.

Позивач не погодився з діями державного виконавця щодо прийняття та затвердження постанов про відкриття виконавчого провадження № 33504007 від 09 липня 2012 року та про відкриття виконавчого провадження № 335504382 від 09 липня 2012 року, постанов про стягнення з боржника виконавчого збору № 16472695 від 07 липня 2012 року у розмірі 5 124 грн. 41 коп. та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій на суму 24 грн. 40 коп. № 16472695 від 07 липня 2012 року, у зв'язку з чим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно положень статті 1 Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (в редакції від 05 листопада 2009 року, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Положеннями статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 05 листопада 2009 року, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Судом було встановлено, що 18 грудня 2009 року старшим державним виконавцем ВДВС Гадяцького РУЮ Хоруженко С. Г., на виконання наказу № 21/253, виданого Господарським судом Полтавської області 17 листопада 2009 року, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 16472695 про стягнення з ЗАТ "Гадячсир" на користь ОСОБА_4 заборгованість у сумі 159 518 грн. 44 коп.

Боржнику надано строк для добровільного виконання постанови до 25 грудня 2009 року.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 16472695 боржник - ЗАТ "Гадячсир" отримав лише 25 грудня 2009 року, тобто в день закінчення строку на добровільне виконання. Вказана обставина підтверджується, серед іншого, копією конверту поштового відправлення /том 1 а. с. 15/.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 05 листопада 2009 року, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією (стаття 27 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 05 листопада 2009 року, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

З викладеного вбачається, що фактично строк для добровільного виконання наказу Господарського суду Полтавської області № 21/253 від 17 листопада 2009 року виконавчою службою позивачу не надавався, оскільки останній не знав та не міг знати про факт відкриття виконавчого провадження.

Так, відповідно до статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 05 листопада 2009 року, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.

У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Положеннями статті 32 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 05 листопада 2009 року, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій або несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості використати надані їм цим Законом права, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або за заявою боржника, або з власної ініціативи на строк до 10 днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторони, суд або інший орган, який видав виконавчий документ.

25 грудня 2009 року позивач звернувся до ВДВС Гадяцького РУЮ з заявою № 2512-1 про продовження строку для добровільного виконання до 31 грудня 2009 року включно /том 2 а. с. 16/.

Державним виконавцем Хоруженко С. Г. 25 грудня 2009 року було складено акт, яким продовжив термін для добровільного виконання до 31 грудня 2009 року. Позивач був ознайомлений з вказаним актом у день його винесення /том 1 а. с. 71/.

Відповідно до пояснень позивача, ним було сплачено заборгованість, визначену наказом Господарського суду Полтавської області № 21/253 від 17 листопада 2009 року, що підтверджується копіями платіжних документів /том 1 а. с. 72-76/.

Слід зазначити, що повністю сума боргу була погашена позивачем 29 грудня 2009 року, тобто до закінчення строку, наданого державним виконавцем для добровільного виконання відповідно до акту від 25 грудня 2009 року, про що свідчать копії платіжних документів, наявні в матеріалах справи. Факт сплати позивачем суми боргу відповідачем не заперечувався.

Твердження відповідача про те, що в матеріалах виконавчих проваджень відсутня будь-яка заява боржника про несвоєчасне отримання постанов про відкриття та відсутня постанова державного виконавця про відкладення провадження виконавчих дій, яка повинна була бути винесена, за наявності відповідних підстав та надіслана сторонам, до суду чи іншого органу, що видав виконавчий лист, суд вважає необґрунтованим у зв'язку з наступним.

В матеріалах справи міститься копія заяви ЗАТ "Гадячсир" від 25 грудня 2009 року № 2512-1 про продовження строку для добровільного виконання до 31 грудня 2009 року включно /том 2 а. с. 16/, з відміткою про отримання старшим державним виконавцем відділу ДВС Гадяцького РУЮ від 25 грудня 2009 року.

Також, суд зауважує, що недотримання державним виконавцем вимог статей 30, 32 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 05 листопада 2009 року, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) щодо форми рішення про відкладення провадження виконавчих дій та продовження боржнику строку на добровільне виконання, а також про законність дій відповідача при відновленні виконавчого провадження не спростовує факту ненадання виконавчою службою позивачу строку для добровільного виконання наказу Господарського суду Полтавської області № 21/253 від 17 листопада 2009 року у зв'язку з несвоєчасним отриманням позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження № 16472695.

Суд зазначає, що в зв'язку з фактичною сплатою позивачем боргу 29 грудня 2009 року примусове виконання наказу Господарського суду Полтавської області № 21/253 від 17 листопада 2009 року фактично не проводилось.

Разом з тим, 07 липня 2012 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 5 124 грн. 41 коп. у зв'язку з тим, що у наданий для добровільного виконання строк боржником сплачено 108 274 грн. 38 коп. боргу на користь стягувача, залишок нестягнутого боргу склав 51 244 грн. 06 коп. /том 1 а. с. 98/, а також постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 24 грн. 40 коп. /том 1 а. с. 99/.

Постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до певних видів відповідальності за невиконання рішення у добровільному порядку та порушення обов'язків, що покладаються на осіб, які беруть участь у виконавчому процесі.

Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку

Вказану позицію також викладено в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскаржень рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" від 13.12.2010 року №3.

Статтею 45 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 05 листопада 2009 року, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що витрати органів державної виконавчої служби на організацію та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень є витратами виконавчого провадження.

Відповідно до вимог статті 46 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 05 листопада 2009 року, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.

Під час судового розгляду з'ясовано, що оскільки позивачем постанову про відкриття провадження було отримано у день закінчення строків на добровільне виконання, а саме: 25 грудня 2009 року, а заборгованість було сплачено у строк, продовжений державним виконавцем для добровільного виконання (тобто, до 31 грудня 2009 року), то примусове виконання наказу Господарського суду Полтавської області № 21/253 від 17 листопада 2009 року відповідачем не здійснювалось.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскільки постанову про відкриття виконавчого провадження позивачем отримано після закінчення строків, встановлених для добровільного виконання відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження", тобто відповідач фактично не надав позивачу строк для добровільного виконання, то і борг не міг бути сплачений позивачем у строк наданий для добровільного виконання, який йому фактично не був встановлений.

Також, з огляду на те, що сума боргу була позивачем сплачена у строк для добровільного виконання, продовжений державним виконавцем, а також, у зв'язку з тим, що фактично дій з примусового виконання наказу Господарського суду № 21/253 державним виконавцем не вчинялось, постанови відповідача про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на провадження виконавчих дій є протиправними.

Стосовно вимог позивача про визнання протиправними дій відділу державної виконавчої служби Гадяцького районного управління юстиції щодо прийняття та затвердження постанов про відкриття виконавчого провадження № 33504007 від 09 липня 2012 року та про відкриття виконавчого провадження № 335504382 від 09 липня 2012 року, постанов про стягнення з боржника виконавчого збору № 16472695 від 07 липня 2012 року у розмірі 5 124 грн. 41 коп. та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій на суму 24 грн. 40 коп. № 16472695 від 07 липня 2012 року, суд зазначає наступне.

Оцінка дій державного виконавця щодо винесення ним будь-яких рішень надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження таких рішень.

Суд, задовольняючи вимоги позивача про скасування постанов та скасовуючи спірні постанови державного виконавця, вже надав оцінку діям державного виконавця щодо винесення таких рішень.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" підлягають задоволенню частково.

Згідно ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" до Відділу державної виконавчої служби Гадяцького районного управління юстиції про скасування постанов, , визнання протиправними дій задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати постанови Відділу державної виконавчої служби Гадяцького районного управління юстиції: про стягнення з боржника виконавчого збору від 07.07.2012 року у виконавчому провадженні № 16472695; про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 07.07.2012 року у виконавчому провадженні № 16472695; про відкриття виконавчого провадження від 09.07.2012 року у виконавчому провадженні № 33504007; про відкриття виконавчого провадження від 09.07.2012 року у виконавчому провадженні № 335504382.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Відділу державної виконавчої служби Гадяцького районного управління юстиції (код ЄДРПОУ 34401465) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" (код ЄДРПОУ 33460268) витрати зі сплати судового збору в розмірі 16 (шістнадцять) гривень 10 (десять) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 18 жовтня 2013 року.

Суддя Р.І. Молодецький