Постанова № 34446725, 01.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 р. Справа № 804/11476/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Павловського Д. П. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

28 серпня 2013р. до суду надійшов даний адміністративний позов, у якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форма «Р» Держа вної податкової інспекції Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.07.13 р. № 1702000035, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача по по датку на додану вартість на суму 4492,75 грн., у т.ч. за основним платежем 3696,25 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 796,50 грн., яке винесене на підставі Акту № 1894/172-НОМЕР_2 від 03.07.2013 р. «Про результати документальної позапла нової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2) з питання дотри мання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 05 травня 2010 р. по 31 грудня 2012 р.», складеного Головним державним податковим ревізор-інспектором відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізи чних осіб ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Ткаченко Т.А.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форма «Р» Держа вної податкової інспекції Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.07.13 р. № 1702000036, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача по по датку на доходи фізичних осіб на суму 69939,13 грн., у т.ч. за основним платежем 55951,30 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 13987,83 грн., яке винесене на підставі Акту № 1894/172-НОМЕР_2 від 03.07.2013 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2) з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 05 травня 2010 р. по 31 грудня 2012 р.», складеного Головним державним податковим ревізор-інспектором відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізи чних осіб ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Ткаченко Т.А.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форма «Р» Держа вної податкової інспекції Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.07.13 р. № 1702000035, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача по ад-мінштрафу та іншим санкціям на суму 510,00 грн., у т.ч. за штрафними (фінансовими) сан кціями (штрафами) 510,00 грн., яке винесене на підставі Акту № 1894/172-НОМЕР_2 від 03.07.2013 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2) з питання дотримання вимог податкового, валют ного та іншого законодавства за період з 05 травня 2010 р. по 31 грудня 2012 р.», складе ного Головним державним податковим ревізор-інспектором відділу податкового контро лю фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Ткаченко Т.А.

Позовні вимоги обґрунтовано адміністративним позовом від 28.08.2013р.

Позивач і її представник не заперечували проти розгляду справи у письмовому провадженні.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевказане, суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Головним державним податковим ревізор-інспектором відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Ткаченко Т.А. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2) з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 05 травня 2010 р. по 31 грудня 2012 р.

За результатами перевірки складено Акт № 1894/172-НОМЕР_2 від 03.07.2013 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2) з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 05 травня 2010 р. по 31 грудня 2012 р.» (надалі по тексту - «Акт перевірки № 1894»).

Перевіркою встановлені порушення (с. 62-64 розділ III. Висновки Акту перевірки № 1894): п. 177.2 п. 177.4. ст. 177 ПКУ та відповідно до вимог п. 138.10 ст. 138, пп. 14.1.27 п. 14.1. ст. 14, п. 138.2. ст. 138 ПКУ ФОП ОСОБА_2 за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р. завищено суму валових витрат, які враховується при обчисленні оподатковуваного дохо ду на загальну суму 354 553,41 грн. (у тому числі по періодам: 2011 рік - 72 259,37,37 грн.; 2012 рік-282 294,04 грн.);

п. 177.2 п. 177.4. ст. 177 ПКУ ФОП ОСОБА_2 за період з 05.05.2010 р. по 31.12.2012 р. в частині заниження суми оподатковуваного доходу, на загальну суму 354 553,41 грн. (у тому числі по періодам: 2011 рік - 72 259,37 грн.; 2012 рік - 282294,04 грн.);

п. 177.2 п. 177.4. ст. 177 ПКУ ФОП ОСОБА_2 за період з 05.05.2010 р. по 31.12.2012 р. занижено податок на доходи фізичних осіб у розмірі 55 951,30 грн. (у тому числі по пе ріодам: 2011 рік - 8 379,60 грн.; 2012 рік - 47 571,70 грн.);

абз. «г» п. 198.5. ст. 198 ПКУ ФОП ОСОБА_2 включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість за операціями, що не є господарською діяльніс тю платника податків у сумі 3696,25 грн.;

п.п. б п. 176.2. ст. 176 ПКУ ФОП ОСОБА_2 в розрахунку за ф. № 1ДФ не відобра жено суми сплаченого доходу фізичним особам-підприємцям за надані послуги по коду «157» за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р. на загальну суму 626,00 грн.;

п. 177.10. ст. 177 ПКУ, встановлено неналежне ведення книги обліку доходів та витрат за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р., за встановленою формою - книга ф. № 10, ведення якої передбачено п.1, п.2 «порядку ведення книги обліку доходів і витрат», який затвер джено Постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1269;

ч. 1 ст.ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчи нення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених ПП «АГРОСТАЛЬП-РОМ» з ФОП ОСОБА_2 та їх підприємствами-покупцями, а саме встановлено ві дсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником пода тків операцій ФОП ОСОБА_2: по ланцюгу придбання, а саме: за лютий 2011 р. - ПП «АГРОСТАЛЬПРОМ» на суму ПДВ 1579,00 грн.; березень 2011 р. - ПП «АГРОСТАЛЬПРОМ» на суму ПДВ 8517,40 грн.; по ланцюгу реалізації покупцям, а саме: за лютий 2011 р. - ЗАТ «ЄВРОТЕК» на суму ПДВ 1346,04 грн.; за лютий 2011 р. -ТОВ «БУМСІТІ» на суму ПДВ 104,92 грн.; за березень 2011 р. - ЗАТ «ЄВРОТЕК» на суму ПДВ 6408,82 грн.;за березень 2011 р за березень 2011 р за березень 2011 р за березень 2011 р за березень 2011 р за березень 2011 р -ТОВ «БУМСІТІ» на суму ПДВ 122,24 грн.; ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» на суму ПДВ 6287,71 грн.; ТОВ «ТАВРІЯ-В» на суму ПДВ 246,09 грн.; ТОВ «ТАВРІЯ-І» на суму ПДВ 317,24 грн.; ТОВ «ВІАЛ-МАРКЕТ» на суму ПДВ 129,71 грн.; ТОВ «АЛЬФА-РІТЕЙЛ» на суму ПДВ 282,82 грн.;

Оскільки ФОП ОСОБА_2 не згодна з висновками перевірки, фактами і даними, ви кладеними в акті перевірки, то вона використала своє право надане п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПКУ») та протягом п'яти робочих днів від дня отримання примірника акту перевірки подала свої заперечення на адресу відповідача.

Рішенням ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська «Про розгляд заперечень» від 18.07.13 р. № 15479/7/17-222 висновки, викладені в акті залишено без змін, а заперечення без задоволення.

ФОП ОСОБА_2 не погодилася з висновками викладеними в акті перевірки № 1894 від 03.07.13 р. і в Рішенні «Про розгляд заперечень» від 18.07.13 р. № 15479/7/17-222 та подала скаргу до вищестоящого контролюючого органу - Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.Відповідь від Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на дату подання цього позову на адресу позивача не надходила.

Так,с 20.08.13 р. на адресу позивача поштою від відповідача надійшли три податкові повідомлення рішення форма «Р»:

№ 1702000035 від 24.07.13 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 4492,75 грн.;

№ 1702000036 від 24.07.13 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на до ходи фізичних осіб на суму 69 939,13 грн.;

№ 1702000037 від 24.07.13 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з адмінштрафу та інших санкцій на суму 510,00 грн.

Також, у судовому засіданні були досліджені письмові докази, а саме: копії акту №1894/172-НОМЕР_2 від 03.07.2013р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2) з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншо го законодавства за період з 05 травня 2010 р. по 31 грудня 2012 р.», рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська «Про розгляд заперечень» від 18.07.13 р. №15479/7/17-222, податкового повідомлення-рішення форма «Р» Державної податкової інспекції Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.07.13 р. № 1702000035, податкового повідомлення-рішення форма «Р» Державної податкової інспекції Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.07.13 р. № 1702000036, податкового повідомлення-рішення форма «Р» Державної податкової інспекції Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.07.13 р. № 1702000037, довідки Укрпошти про дату отримання податкових повідомлень-рішень, договору купівлі-продажу товару від 01.02.11 р. № 0102/01 між ПП «АГРОСТАЛЬПРОМ» та ФОП ОСОБА_2, отриманих документів (податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні, рахунки) від постачальника ТОВ «АГРОСТАЛЬПРОМ», договору купівлі-продажу № 1 від 11.09.12 р. між ТОВ «ШОКОВІТА» та ФОП ОСОБА_2 та Додаток № 1 до Договору купівлі-продажу № 1 від 11.09.12 р., отриманих документів (податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні, рахунки) від постачальника ТОВ «ШОКОВІТА», листа ФОП ОСОБА_2 на адресу ДПІ від 23.05.13 р. вих. № 2305-1, документів на маркетингові послуги (рахунки, податкові накладні, акти виконаних робіт, звіти) за 2011-2012 р., інвентаризаційної відомісті №1 від 14.05.13р., договора між позивачем та ТОВ «СеДаМ», договора між позивачем та ТОВ «БУММІР», договора між позивачем та ТОВ «БУМСІТІ», договора між позивачем та ТОВ «Нова Торгівельна Мережа», договора між позивачем та ПАТ «Херсонський Оптовий Дім 97», договора між позивачем та ТОВ «Херсонський Оптовий Дім 02», договора між позивачем та ПФ «НАТАЛІ», договора між позивачем та ФОП Камишнікова, договора між позивачем та ТОВ «Альфа-Рітейл», договора між позивачем та ТОВ «Віал Маркет», договора між позивачем та ТОВ «Львівхолод», договора між позивачем та ТОВ «Новус Україна», договора між позивачем та ТОВ «Новус Україна» про зарахування зустрічних вимог, договора між позивачем та ТОВ «Контініум-Трейд», договора між позивачем та ПП «Таврія І», договора між позивачем та ПП «Таврія Плюс», договора між позивачем та ТОВ «ТАВРІЯ-В», договора між позивачем та ПП «Деметра», договора між позивачем та ТОВ «РК «Євротек», договора між позивачем та ТОВ «Альянс Маркет», листів до ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, виданих документів (податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні, квитанції про оплату) за січень 2011 р., виданих документів (податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні, квитанції про оплату) за лютий 2011 р., виданих документів (податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні, квитанції про оплату) за березень 2011 р., виданих документів (податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні, квитанції про оплату) за квітень 2011 р., виданих документів (податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні, квитанції про оплату) за травень 2011 р., виданих документів (податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні, квитанції про оплату) за червень 2011 р., виданих документів (податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні, квитанції про оплату) за липень 2011 р., виданих документів (податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні, квитанції про оплату) за вересень 2011 р., виданих документів (податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні, квитанції про оплату) за жовтень 2011 р., виданих документів (податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні, квитанції про оплату) за листопад 2011 р., виданих документів (податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні, квитанції про оплату) за грудень 2011 р., виданих документів (податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні, квитанції про оплату) за січень 2012 р., виданих документів (податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні, квитанції про оплату) за лютий 2012 р., виданих документів (податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні, квитанції про оплату) за березень 2012 р., виданих документів (податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні, квитанції про оплату) за квітень 2012 р., виданих документів (податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні, квитанції про оплату) за травень 2012 р., виданих документів (податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні, квитанції про оплату) за червень 2012, виданих документів (податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні, квитанції про оплату) за липень 2012 р., виданих документів (податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні, квитанції про оплату) за серпень 2012р., виданих документів (податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні, квитанції про оплату) за вересень 2012 р., виданих документів (податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні, квитанції про оплату) за жовтень 2012р., виданих документів (податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні, квитанції про оплату) за листопад 2012р., виданих документів (податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні, квитанції про оплату) за грудень 2012 р., постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.13 р. по справі № 804/1271/13-а, постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.05.13 р. по справі № 804/1271/13-а, постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.11р. по справі № 2а/0470/10150/11.

Таким чином, необхідно зазначити наступне.

У відповідності до Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1003, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи дер жавної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Акт № 1894 від 03.07.2013 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2) з питання дотримання вимог подат кового, валютного та іншого законодавства за період з 05 травня 2010 р. по 31 грудня 2012 р.» вказаним вимогам законодавства не відповідає, тобто не містить систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового законодавства із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Крім того, у акті перевірки №1894 є посилання на додатки до акту перевірки, які відсутні та на адресу позивача не надходили, і зі змістом яких вона не ознайомлена.

У акті зазначено, що перевірка проводилася в присутності позивача, але це не відповідає дійсності оскільки повірка була невиїзною.

Також незрозуміло, яка була перевірка: позапланова невиїзна перевірка, або планова виїзна, оскільки по тексту акту є посилання то на один вид перевірки, то на другий.

Не відповідає дійсності п.1.11, щодо відсутності попередньої перевірки. Станом на 03.07.13р. це вже третя перевірка. За результатами попередніх перевірок було складено такі акти.

Акт № 1145 від 09.04.2013 р. «Про результати позапланової невиїзної документальної пе ревірки ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2), щодо документального не підтвер дження реальності господарських відносин із контрагентами та повноти відображення в обліку з питання податку на додану вартість за період з 01.09.2012 року по 30.09.2012 ро ку; з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року; з 01.11.2012 року по 30.11.2012 року».

Акт № 1594/172/НОМЕР_2 від 23.05.2013 р. «Про результати документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2) з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 05 травня 2010 р. по 31 грудня 2012 р.».

Також необхідно зазначити, що вищезазначеним Порядком не передбачено право ДПІ робити висновки про визнання правочинів вчинених суб'єктом господарювання нікчемними.

В акті перевірки № 1894 від 03.07.13 р. зазначено, що ФОП ОСОБА_2 не надала всю необхідну інформацію та документи. Зокрема, в акті перевірки № 1894 (с. 12, 23, 25, 57) зазначено, що:

«ФОП ОСОБА_2 до перевірки не надано товарно-транспортні накладні, які свід чать про транспортування товару».

Це не відповідає дійсності, оскільки документи були надані, але з незрозумілих підстав не враховані при написанні акту.

Більш того в акті перевірки відсутній детальний перелік документів, який був надано та врахований, а також перелік документів, які на думку перевіряючих їм не було надано.

Первинні документи надавалися як безпосередньо особі, яка проводила перевірку, а та кож до канцелярії ДПІ у Бабушкінському районі з супровідними листами, що підтверджується штемпелем канцелярії (копії додаються до цієї скарги).

Але, як зазначено на стор. 62 Акту перевірки № 1894 під час написання акту не має можливості врахувати надані первинні документи.

При цьому незрозуміло, чому документи, які були надані до ДПІ 23.05.13 р. не врахова ні при написанні акту перевірки складеному 03.07.13 р. Чому в акті вказано, що їх не має можливості врахувати .

Під час проведення перевірки та складання акту перевіряючи ми навмисно не враховано всі надані їм первинні документи.

ФОП ОСОБА_2 на виконання п. 44.7. ПКУ з запереченням на акт надавала до ДПІ документи, які в акті зазначені як відсутні, але в Рішенні «Про розгляд заперечень» від 18.07.13 р. № 15479/7/17-222 це також не було враховано.

ФОП ОСОБА_2 мала господарські стосунки по придбанню товарів у ПП «АГРОСТА ЛЬПРОМ» та ТОВ «ШОКОВІТА» (надалі по тексту - «Контрагенти-постачальники»).

У акті перевірки від 03.07.13 р. зазначено, що Договори, укладені між ФОП ОСОБА_2 та контрагентами-постачальниками (ПП «АГРОСТАЛЬПРОМ» та ТОВ «ШОКОВІТА») є нікче мними.

Зміст акту перевірки від 03.07.13 р. вказує на те, що фактично підставою для того, щоб вважати взаємовідносини між ФОП ОСОБА_2 та контрагентами-постачальниками (ПП «АГРОСТАЛЬПРОМ» та ТОВ «ШОКОВІТА») нікчемними є інформація, отримана з актів перевірок цих контрагентів-постачальників, або їх контрагентів, іншим контролюючим органом.

Так за результатами Акту від 25.05.11 р. № 303-23/2-36150985 «Про результати позапла нової невиїзної перевірки ПП «АГРОСТАЛЬПРОМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість» за лютий 2011 р. встановлено нереальність господарських операцій з контрагентами по ланцюгу придбання товарів та відповідно й по ланцюгу реалізації товарів ПП «АГРОСТАЛЬПРОМ», у т.ч. й на користь ФОП ОСОБА_2 на суму 7 895,00 грн. (с. 8-9, 25-31 акту перевірки № 1894).

За результатами Акту від 04.10.12 р. № 119-22/5-36150985 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «АГРОСТАЛЬПРОМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість» за березень 2011 р. встановлено нереальність господарських операцій з контрагентами по ланцюгу придбання товарів та відпо відно й по ланцюгу реалізації товарів ПП «АГРОСТАЛЬПРОМ», у т.ч. й на користь ФОП ОСОБА_2 на суму 42 587,00 грн. (с. 8-9 акту перевірки № 1894).

За результатами Акту від 21.12.12 р. № 7206/229/33421689 «Про результати документаль ної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ШОКОВІТА» з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту» встановлено нереальність господарських опера цій з контрагентами по ланцюгу придбання товарів та відповідно й по ланцюгу реалізації това рів ТОВ «ШОКОВІТА», у т.ч. й на користь ФОП ОСОБА_2 на суму 251 666,67 грн. (с. 11-12 акту перевірки № 1894).

Посилання ДПІ на Акти перевірок контрагентів-постачальників (ПП «АГРОСТАЛЬПРОМ» та ТОВ «ШОКОВІТА») та на зафіксовані в них порушення з боку третіх осіб є неправомірним.

До речі контрагентами-постачальниками у судовому порядку оскаржено дії податкових органів та визнано їх протиправними.

Так, Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.13 р. у справі № 804/1271/13-а, залишеною без змін Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.05.13 p.:

«визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «ШОКОВІТА» за період з липня 2012 р. по жовтень 2012 p., яке відбулося на підставі акту від 21.12.12 р. № 7206/229/33421689 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ШОКОВІТА» з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту», в тому числі дії з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість, щодо результатів автоматичного співставлення податкових зо бов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» сум подат кового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «ШОКОВІТА» у податкових деклараціях за період з липня 2012 р. по жовтень 2012 р. та зо бов'язано ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська відновити показники податко вої звітності ТОВ «ШОКОВІТА» за період з липня 2012 р. по жовтень 2012 р., у тому числі зо бов'язано відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику по датку на додану вартість, щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» суми по даткового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ «ШОКОВІТА» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з липня 2012 р. по жовтень 2012 р.».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.11 р. по справі № 2а/0470/10150/11:

«визнано дії ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська щодо невизнання як податкової звітності ПП ТД «ТІАРА» декларацій з ПДВ за січень-березень 2011 р. неправомірними та зобов'язано ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська вчинити певні дії, щодо визнання як податкової звітності ПП ТД «ТІАРА» декларації з ПДВ за січень-березень 2011 р.

Визнати дії ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська щодо проведення 05.04.11 р. документальної невиїзної перевірки по ПП ТД «ТІАРА» з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень 2011 р. та проведення 15.04.11 р. документальної невиїзної перевірки по ПП ТД «ТІАРА» з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011 р. - протиправ ними.

Визнати дії ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська щодо висновків викладених в акті від 05.04.11 р. № 1007/23-307/36162482 документальної невиїзної перевірки по ПП ТД «ТІАРА» з питання правильності формування податкових зобов'язань та податко вого кредиту за січень 2011 р. та висновків викладених в акті від 15.04.11 р. № 1145/23-307/36162482 документальної невиїзної перевірки по ПП ТД «ТІАРА» з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011 р. - протипра вними».

Саме цей акт вказано у акті перевірки № 1894 від 03.07.13 р. (стор. 28-29) як правова під става для невизнання реальності поставок товарів по ланцюгу від ПП «ТД «ТІАРА» - ПП «АГРОСТАЛЬПРОМ» - ФОП ОСОБА_2 - контрагенти-покупці.

Таким чином, оскільки у вказаних судових рішеннях дії ДПІ визнано протиправними, а рішення скасовані, то й посилання на висновки цих актів у акті перевірки позивача № 1894 від 03.07.13 р. є також протиправним.

ФОП ОСОБА_2 здійснює господарську діяльність з оптової торгівлі текстильними товарами, одягом, взуттям.

При укладенні будь-яких правочинів з контрагентами (у тому числі й з ТОВ «ШОКОВІТА», ПП «АГРОСТАЛЬПРОМ»), позивач завжди керується економічною доцільністю та метою одержання прибутку. Придбання товарів (робіт, послуг) за вказаними в Акті перевірки від 03.07.13 р. правочинами відбувалося у межах статутної діяльності позивача та з метою використання таких товарів у подальшій господарській діяльності, що виражається наступною реалізацію товару (робіт, послуг) іншим суб'єктам господарської діяльності, або ж з метою використання у власній виробничій діяльності.

Тобто, під час укладання правочинів з підприємствами-контрагентами, у позивача була наявна розумна економічна мета - отримати вигоду безпосередньо від продажу придбаних то варів.

ФОП ОСОБА_2 (покупець) та ПП «АГРОСТАЛЬПРОМ» (продавець) уклали Договір купівлі-продажу товару від 01.02.11 р. № 0102/01, відповідно до якого продавець зо бов'язується поставити та передати у власність покупця товари, визначені у специфікації, а по купець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар (п.1.1. договору).

Місцем поставки товару (передання товару продавцем покупцю) за цим договором є склад покупця (п.6.1. договору).

Транспортування проводилося за рахунок продавця. Товарно-транспортні накладні до ДПІ надавалися.

Твердження ДПІ про відсутність товарно-транспортних документів, спростовується супровідним листом від 23.05.13 р. вих. № 2305-1, до якого було додано товарно-транспортні накладні, та які були передано до ДПІ, про що свідчить відмітка канцелярії ДПІ.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій ФОП ОСОБА_2 з контрагентом-постачальником: ПП «АГРОСТАЛЬПРОМ» є належні первинні документи (договори, видаткові накладні, банківські документи), що містять всі необхідні реквізити та відповіда ють вимогам, установленим чинним законодавством для первинних документів, і які фіксують факт здійснення конкретної господарської операції, а підставою для податкового обліку є нале жним чином оформлені податкові накладні.

Реальність поставки підтверджується наступними пакетами документів:

1.Податкова накладна №4 від 03.02.11 р. на загальну суму 2 360,40 грн ( у т.ч. ПДВ 393,40

грн);

Видаткова накладна №23 від 03.02.11 р. на загальну суму 2 360,40 грн ( у т.ч. ПДВ 393,40 грн);

Товарно-транспортна накладна №23 від 03.02.11 р. на загальну суму 2360,40 грн;

2.Податкова накладна №10 від 08.02.11 р. на загальну суму 7 113,60 грн ( у т.ч. ПДВ

1185,60 грн);

Видаткова накладна №24 від 08.02.11 р. на загальну суму 7 113,60 грн ( у т.ч. ПДВ 1185,60 грн);

Товарно-транспортна накладна №24 від 08.02.11 р. на загальну суму 7 113,60 грн;

3.Податкова накладна №4 від 03.03.11 р. на загальну суму 10 534,80 грн ( у т.ч. ПДВ

1755,80 грн);

Видаткова накладна №4 від 03.03.11 р. на загальну суму 10 534,80 грн ( у т.ч. ПДВ 1755,80 грн);

Товарно-транспортна накладна №4 від 03.03.11 р. на загальну суму 10 534,80 грн;

4.Податкова накладна №9 від 10.03.11 р. на загальну суму 43 453,20 грн ( у т.ч. ПДВ

7242,20 грн);

Видаткова накладна №9 від 10.03.11 р. на загальну суму 43 453,20 грн ( у т.ч. ПДВ 7242,20 грн);

Товарно-транспортна накладна №9 від 10.03.11 р. на загальну суму 43 453,20 грн.

Відповідач у акті перевірки (стор. 22-25) підтверджує наявність первинних документів на загальну від постачальника ПП АГРОСТАЛЬПРОМ.

Розрахунки за отриманий товар проведено у безготівковій формі.

ФОП ОСОБА_2 (покупець) та ТОВ «ШОКОВІТА» (постачальник) уклали Договір купівлі-продажу № 1 від 11.09.12 р. відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, відповідно до накладної (специфікації, рахунок-фактури, іншого товаросупровідного документа), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар (п.1.1.).

Поставка товару здійснюється на умовах РРР (склад покупця) за рахунок постачальника.

(п.1, п.2 Додатку № 1 до Договору купівлі-продажу № 1 від 11.09.12 р.). Товарно-транспортні накладні до ДПІ надавалися.

Твердження ДПІ про відсутність товарно-транспортних документів, спростовується супровідним листом від 23.05.13 р. вих. № 2305-1, до якого було додано товарно-транспортні накладні, та які були передано до ДПІ, про що свідчить відмітка канцелярії ДПІ.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій ФОП ОСОБА_2 з контрагентом-постачальником: ТОВ «ШОКОВІТА» є належні первинні документи (договори, видаткові накладні, банківські документи), що містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, установленим чинним законодавством для первинних документів, і які фіксують факт здійснення конкретної господарської операції, а підставою для податкового обліку є належним чином оформлені податкові накладні.

Розрахунки за отриманий товар проведено у безготівковій формі.

Реальність поставки підтверджується наступними пакетами документів:

1.Податкова накладна №290 від 04.10.12 р. на загальну суму 13 775,52 грн ( у т.ч. ПДВ

2295,92 грн);

Видаткова накладна №290 від 04.10.12 р. на загальну суму 13 775,52 грн ( у т.ч. ПДВ 2295,92 грн);

Товарно-транспортна накладна №041012 від 04.10.12 р. на загальну суму 13 775,52 грн;

2.Податкова накладна №1059 від 22.10.12 р. на загальну суму 120 306,00 грн ( у т.ч. ПДВ

20051,00 грн);

Видаткова накладна №1059 від 22.10.12 р. на загальну суму 120 306,00 грн ( у т.ч. ПДВ 20051,00 грн);

Товарно-транспортна накладна №221012 від 22.10.12 р. на загальну суму 120 306,00 грн;

3.Податкова накладна №519 від 12.11.12 р. на загальну суму 82 917,48 грн ( у т.ч. ПДВ

13819,58 грн);

Видаткова накладна №519 від 12.11.12 р. на загальну суму 82 917,48 грн ( у т.ч. ПДВ 13819,58 грн);

Товарно-транспортна накладна №121112 від 12.11.12 р. на загальну суму 82 917,48 грн;

4.Податкова накладна №1163 від 22.11.12 р. на загальну суму 47 618,94 грн ( у т.ч. ПДВ

7936,49 грн);

Видаткова накладна №1163 від 22.11.12 р. на загальну суму 47 618,94 грн ( у т.ч. ПДВ 7936,49 грн);

Товарно-транспортна накладна №221112 від 22.11.12 р. на загальну суму 47 618,94 грн;

5.Податкова накладна №84 від 03.12.12 р. на загальну суму 9 360,48 грн ( у т.ч. ПДВ

1560,08 грн);

Видаткова накладна №84 від 03.12.12 р. на загальну суму 9 360,48 грн ( у т.ч. ПДВ 1560,08 грн);

Товарно-транспортна накладна №031212 від 03.12.12 р. на загальну суму 9 360,48 грн;

6.Податкова накладна №1498 від 25.12.12 р. на загальну суму 16 520,64 грн ( у т.ч. ПДВ

2753,44 грн);

Видаткова накладна №1498 від 25.12.12 р. на загальну суму 16 520,64 грн ( у т.ч. ПДВ 2753,44 грн);

Товарно-транспортна накладна №251212 від 25.12.12 р. на загальну суму 16 520,64 грн.

Наявність усіх необхідних первинних документів від контрагентів-постачальників, підтверджено актом перевірки № 1894. У тому числі ДПІ підтвердила факт отримання товарнотранспортних накладних, та той факт, що вона їх відмовилася враховувати.

Зазначені вище договори укладено з дотриманням вимог чинного законодавства України, підписано директорами та скріплено печатками підприємств.

Вказані вище правочини є дійсними та не були оскаржені в судовому порядку, таким чи ном в силу презумпції правомірності правочинів, вони є такими, на підставі яких виникають права і обов'язки сторін даних угод.

Згідно зі ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єк тів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реаліза цію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно із ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до статей 626 - 628 ЦКУ під договором слід розуміти домовленість двох або більше сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов догово ру з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Власне ж оцінка доцільності укладання того чи іншого правочину перебуває поза компетенцією податкового органу, позаяк стосуються діяльності позивача, як самостійного суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст.11 ЦКУ цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Отже, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За договорами укладеними між позивачем та підприємствами-контрагентами (ТОВ «ШОКОВІТА», ПП «АГРОСТАЛЬПРОМ») сторони безумовно набувають цивільні права та обов'язки, що полягають у набутті Покупцем (Замовником) права вимагати постачання товару, виконання робіт (надання послуг) та обов'язку сплатити за це обумовлену договором певну грошову суму, а у Постачальника (Виконавця) виникає право вимоги сплати коштів за поставлений товар, ви конані роботи (надані послуги), та обов'язок щодо належного та своєчасного постачання това ру, виконання робіт (надання послуг).

За всіма правочинами, які відповідач визнає нікчемними, позивачем перераховано кошти в якості компенсації за поставлений товар, виконані роботи (надані послуги).

Підприємства-контрагенти (ТОВ «ШОКОВІТА», ПП «АГРОСТАЛЬПРОМ»), з реалізації товарів (робіт, послуг) нарахували податкові зобов'язання з податку на додану вартість, відобразили їх в реєстрі виданих податкових накладних та податкових декларацій з ПДВ та нарахувало валові доходи за відповідні періоди.

Відповідно до цього й позивач суми податку на додану вартість включив до податкового кредиту за перевіряємий період, відобразив в реєстрі отриманих податкових накладних та від повідно й у податкових деклараціях з ПДВ.

Фактів, які це спростовують акт перевірки не містить.

Не можна погодитись з висновками відповідача щодо формального укладення до говорів та відсутності господарських операцій, оскільки позивачем в повній мірі документа льно підтверджено реальність виконання правочинів з контрагентами, наявність первинних документів підтверджується відповідачем у акті перевірки позивача.

Також актом перевірки № 1894, під час проведення інвентаризації товару, підтвердже но наявність частини товару, яка була отримана від контрагентів-постачальників. Частина то вару на момент перевірки була відправлена на реалізацію. Частина товару була реалізована. Деяка частина товару була повернута з реалізації. Товар знаходиться на реалізації у відомих торгівельних центрах по всій території України. Фактично перевірити наявність товару можна в цих торгових центрах.

Тобто це є ще одним доказом реальності (товарності) господарських відносин між контрагентами-постачальниками - ФОП ОСОБА_2 - контрагентами-покупцями.

З наданих позивачем доказів вбачається, що укладені з контрагентами правочини не тільки мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, а й були ви конані, шляхом здійснення поставок товару.

Згідно ст. 234 ЦК України: «1. Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються зако нами».

Отже, твердження ДПІ в частині визнання зазначених правочинів нікчемними, у зв'язку з не спрямуванням їх на реальне настання правових наслідків, не обґрунтовуються законом, так як з цих підстав договір може бути визнаний недійсним виключно за рішенням суду. Та кого рішення суду немає.

Стаття 215 ЦКУ розділяє недійсні правочини на дві підкатегорії: нікчемні правочини та оспорювані правочини.

Нікчемним є правочин, якщо його недійсність (нікчемність) встановлена законом, у такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Оспорюваним є правочин, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Тобто для констатації факту, що правочин є недійсним внаслідок його нікчемності не потрібно рішення суду, так як є норма, яка це встановлює; для констатації ж факту недійсності пра вочину з інших підстав (крім нікчемності) потрібне окреме рішення суду.

Відповідно до ч.3 ст.228 ЦКУ у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Тобто правочин, який ймовірно відповідає зазначеним критеріям, не є нікчемним, а лише може бути визнаний судом недійсним, якщо буде доведений факт того, що він не відповідає інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Отже, констатація в акті перевірки факту, що певний правочин не відповідає інтересам держави і суспільства, його моральним засадам - не є підставою вважати його недійсним. Відповідно до норми закону виключно суд може визнати такий правочин недійсним.

Відповідно до ст. 228 ЦК України встановлено дві категорії правочинів: -такий, що порушує публічний порядок; -такий, що не відповідає інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Перший з них є нікчемним в силу припису ч.2 ст.228 ЦК України, а другий є оспорюваним, тобто може бути визнаний недійсним судом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальні громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок,є нікчемним.

ДПІ у Акті перевірки № 1894 від 03.07.2013 р. не наводить доказів, які б підтверджували, що визнані нею нікчемними правочини були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади.

Більше того, зазначені правочини не можуть бути визнані нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, оскільки не відповідають кваліфікаційним ознакам, встановленим для цього різновиду недійсного правочину ст. 228 ЦК України, які розтлумачив Пленум Верховного Суду України у постанові № 9 від 06.11.2009 р. Для кваліфікації такого правочину необхідно вра ховувати вину, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін. Доказом такої вини може бути вирок суду у кримінальній справі щодо зни щення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним.

Тобто, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування. При цьому, Акт перевірки № 1894 від 03.07.2013 р. не тільки не доводить умислу ФОП ОСОБА_2 на порушення публічного порядку, а навіть не містить посилання на те, в чому таке порушення полягає.

За таких обставин, правочини, які укладені між ФОП ОСОБА_2 та контрагентами-постачальниками (ПП «АГРОСТАЛЬПРОМ» та ТОВ «ШОКОВІТА») не є такими, що порушу ють публічний порядок, а отже не є нікчемними.

Вказані вище правочини є дійсними та не були оскаржені в судовому порядку, таким чи ном в силу презумпції правомірності правочинів, вони є такими, на підставі яких виникли права і обов'язки сторін даних угод.

Щодо правомірності вказаних правочинів, то основними нормативно-правовими актами, ио визначають види, вимоги, порядок укладення господарських договорів, є Господарський кодекс України та Цивільний кодекс України.

Так, відповідно до статей 626 - 628 Цивільного кодексу України під договором слід розумі ти домовленість двох або більше сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення щивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Власне ж оцінка доцільності придбання товарів перебуває поза компетенцією податкового органу, позаяк стосується діяльності ФОП ОСОБА_2, як самостійного суб'єкта господарювання.

ФОП ОСОБА_2 (покупець) з контрагентами-постачальниками (ПП «АГРОСТАЛЬП-I та ТОВ «ШОКОВІТА») уклала договори купівлі-продажу товару, відповідно до яких поста-ики зобов'язуються поставити та передати у власність покупцю товар, а покупець зв'язується прийняти та оплатити цей товар. Тобто сторони правочину безумовно набувають цивільні права та обов'язки, що полягають і покупцем права вимагати поставки товару та обов'язку сплатити за нього обумовлену ром певну грошову суму, а у постачальника виникає право вимоги сплати коштів за товар, та обов'язок поставити та передати цей товар.

В Акті перевірки № 1894 від 03.07.2013 р., зазначено, що взаємостосунки ФОП ОСОБА_2 не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) та не спричиняють реального настання правових наслідків. Це не відповідає дійсності.

При укладенні будь-яких правочинів з контрагентами (як постачальниками, так і покупцями), ФОП ОСОБА_2 керується економічною доцільністю та метою одержання прибутку. Придбання товарів за вказаними в Акті перевірки № 1894 від 03.07.13 р. правочинами відбува лося у межах задекларованої діяльності та з метою використання таких товарів у подальшій го сподарській діяльності, що виражається наступною реалізацію товару іншим суб'єктам госпо дарської діяльності.

Тобто, під час укладання правочину з контрагентами-постачальниками (ПП «АГРОСТАЛЬП-РОМ» та ТОВ «ШОКОВІТА») у ФОП ОСОБА_2 була наявна розумна економічна мета - отримати вигоду безпосередньо від продажу придбаних товарів контрагентам-покупцям.

Основними видами діяльності в перевіряємому періоді були торгівля текстильними товарами, одягом, взуттям.

Для здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 орендує складські приміщення, що підтверджується актом перевірки.

Помилковим є висновок акту, що у зв'язку з відсутністю у ФОП ОСОБА_2 транспор тних засобів, найманих працівників, з урахуванням віддаленості постачальників-покупців, не можливо здійснення господарської діяльності (с. 11 акту).

Незрозумілим є п. 1.20 щодо ненадання пояснень стосовно навантажувальних та розвантажувальних робіт. По-перше, пояснення з цього питання надавалося до ДПІ в письмовому вигляді.

По-друге, навантажувальні та розвантажувальні роботи в повному розумінні цих термінів відсутні. Товар, що є предметом моєї діяльності (одяг, взуття, текстиль) не потребує проведення з ним навантажувальних та розвантажувальних робіт за допомогою спеціальних навантажно-розвантажувальних засобів. Цей товар переноситься позивачем власноручно, або силами постачальника, або перевізника.

Обсяг придбання та реалізації товару дозволяє здійснювати господарську діяльність самостійно без залучення найманих працівників.

Поставка товару від контрагентів-постачальників здійснюється силами та засобами постачальників безпосередньо на склад ФОП ОСОБА_2

Відправка товару своїм покупцям здійснюється ФОП ОСОБА_2 за допомогою кур'єрської служби ТОВ «Нова пошта», шляхом замовлення кур'єра до свого складу.

Така схема роботи є економічно доцільною та не є забороненою та не протирічить жодній правовій нормі, кожен суб'єкт підприємницької діяльності самостійно з урахуванням економіч ного сенсу, визначає штат працівників та потрібні йому основні засоби, а ДПІ не має права втру чатися у цей процес.

Більш того, як договори на придбання, так і на продаж товару містять умови по повернен ню товару. Періодично виникають випадки коли товар повертається. Це також є одним з доказів реальності поставки товару. Цей факт також не враховано.

Доцільно звернути увагу на лист Державного комітету України з пи тань регуляторної політики та підприємництва від 16.09.2011 р. №7319 з питань проведення перевірок органами державної податкової служби, а також визнання ними господарських договорів нікчемними.

Так, спеціально уповноважений орган з питань державної регуляторної політики, держав ної реєстрації, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності, одним із завдань якого є надання роз'яснень положень законодавства з питань державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, зазначив:

«Особливу увагу слід звернути на припис акта цивільного законодавства України, викладений в частині 1 статті 204 Цивільного кодексу України, згідно з яким правочин є право мірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний су дом недійсним (презумпція правомірності). Головною підставою вважати правочин нікчем ним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки.

Вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскі льки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину».

Таким чином, обставини, наведені ДПІ у акті перевірки № 1894 від 03.07.13 р., є недостатніми для висновку про наявність підстав для того, щоб вважати господарські операції за договорами, укладеними між ФОП ОСОБА_2 та контрагентами-постачальниками (ПП «АГРОСТАЛЬПРОМ» та ТОВ «ШОКОВІТА») нікчемними, фіктивними і відповідно для неви знання податкового кредиту з ПДВ та валових витрат та нарахування податку на доходи фізи чних осіб, а також нарахування штрафних санкцій.

Оскільки у Акті перевірки № 1894 від 03.07.2013 р. ДПІ посилається на ланцюги взаємовідносин контрагентів ФОП ОСОБА_2 з третіми особами, то варто зазначити, що такі взаємовідносини не можуть мати наслідків для ФОП ОСОБА_2

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на факт реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Так, чинне законодавство не передбачає обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності, в даному випадку ФОП ОСОБА_2, бути обізнаним із особливостями господарювання контрагентів.

У відповідності до чинного в Україні законодавства для платника податку не передбачено обов'язку та не надано право вимагати від іншого платника податку будь-яких відомостей (в тому числі наявність основних засобів та трудових ресурсів, правильності ведення податкового обліку, сплати податків до бюджету тощо), права перевіряти достовірність даних, які вказуються продавцем в його первинних документах, не передбачено обов'язку чи права одного платника податку контролювати показники податкової звітності з податку на додану вартість чи податку на прибуток іншого платника податку. Це саме стосується і перевірки покупцем намірів продав ця щодо сплати ним податків в держаний бюджет.

Єдині відомості, що є обов'язковими для перевірки суб'єктом підприємницької діяльності стосовно контрагента - це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, наявність свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ на час здійснен ня господарських операцій.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" встановлено наступне. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підляга ють внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Слід зазначити, що як ФОП ОСОБА_2 так і контрагенти-постачальники (ПП «АГРОСТАЛЬПРОМ» та ТОВ «ШОКОВІТА»), на час здійснення спірних господарських операцій бу ли включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та мали чинні свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, не перебували в стадії припинення, ліквідації чи банкрутства.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Але відповідно до вимог податкового законодавства України платник податків не може нести відповідальність як за несплату податків своїми контрагентами, так і за можливу недосто-вірність даних про них, які включені в Єдиний державний реєстр, при умові, що він не знав про такі факти. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього.

Такий висновок випливає також зі ст. 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

ДПІ в Акті перевірки № 1894 від 03.07.2013 р. не навело жодних доказів на підтвердження того, що ФОП ОСОБА_2 діяла без належної обачності і їй мало бути відомо про порушення, які допускали контрагенти-постачальники, або що самостійною діловою метою здійс нення господарської операції було одержання ФОП ОСОБА_2 податкової вигоди.

У Акті перевірки № 1894 від 03.07.13 р. не зазначено, які дії ФОП ОСОБА_2 була зобов'язана вчинити, але не вчинила, та діяла всупереч норм законодавства з метою укладання нікчемних угод, які суперечать інтересам держави. Не вказано також й інших обставин, які мог ли б свідчити про недобросовісність ФОП ОСОБА_2 як платника податків.

Нарахування податковим органом штрафних санкцій є мірою юридичної відповідальності за порушення податкового законодавства. Однак порушення порядку здійснення господарської діяльності третіми особами не впливають на результати діяльності платника податків та не мо жуть бути підставою для притягнення останнього до відповідальності.

Отже, ФОП ОСОБА_2, як добросовісний платник податків не може нести відпо відальність за негативні наслідки господарської діяльності контрагентів-постачальників, а тим більше за відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів. Враховуючи, що правочини за участі ФОП ОСОБА_2 укладені, виконані та документально підтвер джені належним чином - немає жодних правових підстав збільшувати грошові зобов'язанні по сплаті податків та застосовувати штрафні санкції до ФОП ОСОБА_2 за наслідками акту перевірки № 1894 від 03.07.13 р.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську опера цію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1, 2 ст.9 зазначеного закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства України, слід зазначити, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій ФОП ОСОБА_2 з отримання товарів від контрагентів-постачальників (ПП «АГРОСТАЛЬПРОМ» та ТОВ «ШОКОВІТА») є належні первинні документи, що містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, установленим чинним законодавством для первинних документів, і які фіксують факт здійснення конкретної господарської операції.

Доказів щодо протилежного Акт перевірки № 1894 від 03.07.13 р. не містить.

Згідно п.185.1 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постовий товарів, робіт, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу».

Згідно пп. «а» п. 198.1. ПКУ:

«право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на ми тну територію України) та послуг».

Згідно п. 198.2. ПКУ:

«датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податково го кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною».

Згідно п. 201.6. ПКУ: «податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця».

Згідно п. 201.7. ПКУ:

«податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс)». Згідно п. 201.8. ПКУ:

«право на нарахування податку та складання податкових накладних надається ви ключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу».

Згідно п. 201.10. ПКУ:

«податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з поста чання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту».

Згідно п. 198.6. ПКУ:

«не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу».

Отже, нормами ПКУ встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Відсутність таких документів у ФОП ОСОБА_2 перевіркою не встановлено.

Навпаки, на момент перевірки були надані податкові накладні, які повною мірою відповідають вимогам чинного законодавства.

З аналізу вищезазначених правових норм, можно зробити висновок, що чинне законодавство не передбачає позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту та валових витрат в разі порушення його контрагентами вимог податкового законодавства по ланцюгу постачання.

Щодо кожної господарської операції за участі ФОП ОСОБА_2, на яку звернула увагу ДПІ в Акті перевірки № 1894 від 03.07.2013 р. (визнані нікчемними правочини), ФОП ОСОБА_2 перераховані кошти в якості компенсації за отриманий товар, а крім того наявне документальне оформлення її виконання.

Що стосується посилання ДПІ на Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, в обгрунтування неправомірності віднесення ФОП ОСОБА_2 сум податкового кредиту без наявності товарно-транспортних накладних, то вони є безпідставними.

Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, в першу чергу вибачають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту та перевізників та не мають ніякого відношення до бухгалтерського та податкового обліку сторін, які є вантажовідправниками та вантажоотримувачами, покупцями та продавцями, та не можуть встановлювати правила ведення вказаних видів обліку, а тому застосуванню до спірних правовідносин не підлягають.

А головне, що згідно з умовами укладених ФОП ОСОБА_2 договорів купівлі-продажу товару транспортні витрати в повному обсязі покладаються на постачальника.

Незважаючи на це ФОП ОСОБА_2 неодноразово надавала до ДПІ оригінали товарно-транспортних накладних по транспортуванню товару від контрагентів-постачальників (ПП «АГРОСТАЛЬПРОМ» та ТОВ «ШОКОВІТА»).

Але ДПІ ці товарно-транспортні накладні не враховує та зазначає, що вони відсутні (стор. 62 акту перевірки).

Таким чином, оскільки ФОП ОСОБА_2 самостійно товар не транспортувала, транспортні послуги сторонніх організацій не замовляла, а отримувала товар від контрагентів-постачальників, згідно з умовами договорів, на своєму складі, то й документи, які б підтверджували транспортування товару та розрахунку за транспортні послуги по перевезенню товару у ФОП ОСОБА_2 не просто відсутні, але їх й не може бути. Але це ніякими чином не свідчить про відсутність факту поставки та передачі від контрагентів-постачальників (ПП «АГРОСТАЛЬПРОМ» та ТОВ «ШОКОВІТА») покупцю - ФОП ОСОБА_2 товару. Це підтверджується видатковими прийомо-здаточними накладними, а також товарно-транспортними накладним, які були надані до перевірки, але перевіряючими навмисно не враховані.

У зв'язку з цим копії товарно-транспортних документів надаються до суду у додатках до цієї позовної заяви.

Оскільки чинне законодавство визначає, що учасники господарської операції повинні мати спеціальну податкову правосуб'єктність - зареєстровані як платники податку на додану вартість, слід зазначити: як ФОП ОСОБА_2 так і контрагенти-постачальники (ПП «АГРОСТАЛЬПРОМ» та ТОВ «ШОКОВІТА»), на час здійснення спірних господарських операцій мали належну цивільну (ст.80 ЦК України) та податкову правосуб'єктність: були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та мали чинні свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, не перебували в стадії припинення, ліквідації чи банкрутства.

Згідно з інформаційним листом ВАСУ від 20.07.2010р. №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. Тому подальше анулювання свідоцтв платника ПДВ у контрагентів Позивача не може враховуватися у даному спорі.

Таким чином, ФОП ОСОБА_2 відповідно до вимог чинного законодавства України мала всі правові підстави для включення сплаченої контрагентам-постачальникам у складі вартості товарів суми податку на додану вартість до податкового кредиту, у зв'язку з їх належним документальним підтвердженням первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності (податковими та видатковими накладними, документами, що свідчать про фактичний розрахунок) та їх реальністю. А висновок ДПІ про завищення податкового кредиту є хибними та таким, що протирічить діючому законодавству.

Перевіркою встановлено порушення п. 177.2., п. 177.4. ст. 177 ПКУ. З цими висновками також не можна погодитися.

Згідно п.п. 177.2. ст. 177 ПКУ, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між зага льним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і докумен тально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно п.п. 177.4. ст. 177 ПКУ, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать до кументально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльно сті згідно з розділом III цього Кодексу.

Згідно п.п. 138.2. ПКУ, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бух галтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.п. 139.1.9. ПКУ, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахун ковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахуван ня податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звіт ний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надхо дження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства України, слід зазначити, що підста вою для бухгалтерського обліку господарських операцій ФОП ОСОБА_2 з контрагентами-постачальниками (ПП «АГРОСТАЛЬПРОМ» та ТОВ «ШОКОВІТА») є належні первинні документи (договори, видаткові накладні, банківські документи, товарно-транспортні наклад ні), що містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, і які фіксують факт здійснення конкретної господар ської операції, а підставою для податкового обліку є належним чином оформлені податкові накладні, які не були оскаржені у судовому порядку.

Суд вважає, що реальність цих господарських операцій не викликає сумніву та відповідає дійсному економічному змісту.

Акт перевірки № 1894 від 03.07.2013 р. підтверджує наявність усіх необхідних у т.ч. податкових, бухгалтерських, транспортних, банківських документів, та не містить доказів щодо протилежного, у зв'язку з чим відсутні підстави для не визнання валових витрат.

ФОП ОСОБА_2 здійснює господарську діяльність з оптової торгівлі текстильними товарами, одягом, взуттям.

Реалізація товару здійснюється шляхом передачі товару на реалізацію покупцям-суб'єктам господарювання, які мають торгові площі (магазини).

Умовами договорів поставки товару, які укладені ФОП ОСОБА_2 з контрагентами-покупцями, передбачений порядок оплати - за фактично реалізований товар.

Швидкість реалізації товару (товарообіг) залежить від багатьох чинників, перш за все від передпродажної підготовки товару, стимулювання збуту товару, організації та управління руху товару до споживача, наявності послуг з розміщення товару в місцях продажу. Усе це узагальнюється поняттям «маркетингові послуги». Безумовно кожен продавець зацікавлений в як найшвидшому отриманні грошових коштів за переданий на реалізацію товар.

Передаючи товар на реалізацію в торгівельні центри, які розміщені по всій території України, ФОП ОСОБА_2 з міста Дніпропетровська одноособово невмозі відстежувати рух товару, кон'юнктуру ринку, сезонні коливання ринку, попит споживачів, продаж товару та залишок товару на складі та інші чинники, від яких залежить збут продукції.

Тому з метою прискорення реалізації товару (прискорення отримання грошових коштів) ФОП ОСОБА_2 була вимушена укласти договори на надання маркетингових послуг з деякими покупцями-реалізаторами: ТОВ «ТАВРІЯ-В» (договір від 01.03.11 р. № 176, від 01.01.12 р. № 247); ПП «ТАВРІЯ-І» (договір від 01.03.11 р. № 92, від 01.01.12 № 185); ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» (договір від 01.03.11 р. № 186, договір від 01.01.12 р. № 277); ТОВ «НОВУС Україна» (договір від 01.03.12 р. № А170103224).

Надання маркетингових послуг за цими договорами підтверджується звітами та актами приймання-передачі наданих маркетингових послуг, податковими накладними (наявними у матеріалах справи). Відповідно до цих актів була здійснена оплата за надані маркетингові послуги.

Відповідно до пп. 14.1.27. п. 14.1. ст. 14 ПКУ, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності плат ника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власни ком).

Відповідно до абз. «г» пп. 138.10.3. п. 138.10. ст. 138 ПКУ, до складу інших витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, включаються: «витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготов ку товарів».

Відповідно до пп. 14.1.108. п. 14.1. ст. 14 ПКУ, маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяль ності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до спожи вача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослі дження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника по датку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Не можна погодитися з висновками акту перевірки, що витрати на маркетингові послуги, не можуть бути включені до вкладу валових витрат, у зв'язку з тим, що в договорах поставки між ФОП ОСОБА_2 та роздрібними-торгівцями не передбачена оплата рекламних, маркетингових послуг (с. 10-11). Ці висновки безпідставні.

Чинне законодавство України, не забороняє та не обмежує суб'єктів господарювання на укладання декількох взаємопов'язаних договорів, та не зобов'язує сторони при виникненні різ них за предметом господарських стосунків (наприклад, купівля-продаж, маркетингові послуги) укладати обов'язково один договір.

Крім того, в акті не враховано, що по деяких договорах, укладених ФОП ОСОБА_2 з контрагентами-покупцями (ТОВ «НОВУС УКРАЇНА», ТОВ «ТАВРІЯ В», ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС», ПП «ТАВРІЯ І») укладені додаткові угоди про взаємозалік зустрічних вимог, відповідно до яких здійснено залік зустрічних вимог між договором поставки товару та договором на надання ма ркетингових послуг. Ці документи є додатковим доказом існування взаємозв'язку між догово ром поставки та договором про надання маркетингових послуг, копії документів додаються до позовної заяви.

Таким чином, суд вважає, що чинне законодавство України дозволяє відносити витрати на маркетингові послуги до складу валових витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Необхідність несення витрат на маркетингові послуги обумовлюється умовами догово рів поставки, відповідно до яких покупці здійснюють оплату тільки за той товар, який вже фактично реалізовано.

Доцільність несення витрат на маркетингові послуги пояснюється бажанням прискорен ня товарообігу і як наслідок прискорення грошового обігу, що в торгівельній діяльності має велике значення.

Діюче законодавство не ставить у залежність право на віднесення витрат на маркетин гові послуги до складу валових витрат від виду господарського договору (купівля-продаж або договір про надання маркетингових послуг).

Не можна погодитися з аргументом ДПІ по використанню податкової консультації, затвердженої Наказом ДПС України від 15.02.12 р. № 123.

При оформленні акту перевірки податкова інспекція повинна посилатися ви ключно на норми Законів України, а не на листи та накази ДПСУ, які навіть не зареєстровані в Мінюсті.

Аналогічної думки дотримується і Міністерство юстиції України. Так, згідно Листа Міністерства юстиції України від 28.04.2011 № 3915-0-4-11/101, листи, накази - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими акта ми, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний хара ктер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й за конні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом, погодженому із заінтересованими органами та зареєстро ваному в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів. У разі встановлення листами (наказами) нових правових норм вони підлягають відкликанню з місць застосування органом, що їх видав, та скасуванню.

Разом з цим главою 3 розділу II ПКУ визначено порядок надання контролюючими органа ми податкових консультацій та наслідки їх застосування платником податків.

Так, відповідно до статті 52 глави 3 розділу II ПКУ за зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися ви ключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Також необхідно зазначити наступне.

ФОП ОСОБА_2 здійснює господарську діяльність з оптової торгівлі текстильними товарами, одягом, взуттям.

Договорами поставки товару, які укладені ФОП ОСОБА_2 з контрагентами-покупцями, передбачено, що поставка товару ФОП ОСОБА_2 (продавець, постачальник) здійснюється на умовах DDP (склад Покупця), визначеними в Офіційних правилах тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, в редакції 2000 р.

Згідно цих Правил умови поставки DDP - DELIVERED DUTY PAID (... named place of destination) ПОСТАВКА ЗІ СПЛАТОЮ МИТА (... назва місця призначення) означає що продавець здійснює поставку покупцю товару, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця.

Продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару до названого місця призначення. Продавець зобов'язаний надати товар у розпорядження покупця або іншої особи, призначеної покупцем, на будь-якому прибулому транспортному засобі, у на званому місці призначення, в узгоджену дату або в межах періоду, узгодженого для поставки.

В якості перевізника ФОП ОСОБА_2 використовує ТОВ «НОВА ПОШТА». Кожна поставка товару підтверджується товарно-транспортними накладними, де міститься інформація про товар, його кількість, про відправника та одержувача товару.

Для перевірки були надані усі первинні документи, які підтверджують реалізацію товару, а саме: видаткова та податкова накладні, товарно-транспортні накладні ТОВ «НОВА ПОШТА» по доставці цього товару від продавця: ФОП ОСОБА_2 на адресу контрагентів-покупців, платіжні документи по оплаті транспортно-експедиційних послуг.

Реальність та достовірність факту відвантаження товару підтверджується товарно-транспортними накладними та квитанціями про сплату.

Відповідно до абз. «е» пп. 138.10.3. п. 138.10. ст. 138 ПКУ, до складу інших витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, включаються:

«витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відпові дно до умов договору (базису) поставки».

Таким чином, чинне законодавство України, дозволяє відносити витрати на транспортно-експедиційні та інші послуги з транспортування продукції до складу валових ви трат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування. Необхідність несення витрат на транспортування продукції обумовлюється умовами договорів поставок, відповідно до яких обов'язок по доставці товарів покупцеві покладається на продавця (постачальника) - ФОП ОСОБА_2

Таким чином, ФОП ОСОБА_2 не порушувала п.п. 177.2., п.п. 177.4. ст. 177, п.п. п.п. 138.2. п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України та не завищувала валові витрати на загальну суму 354 553,41 грн., а висновки акту є хибними, та такими, що протирічать чинному законодавству.

Суд вважає, що вищенаведеним доведено, що: - у контролюючого органу відсутнє право визнання правочинів нікчемними, фіктивними, та ке право належить виключно суду; - судові рішення про визнання нікчемними, фіктивними договору між ФОП ОСОБА_2 та контрагентами-постачальниками (ПП «АГРОСТАЛЬПРОМ» та ТОВ «ШОКОВІТА»), або первинних документів (видаткових та/чи податкових накладних) виданих ними - від сутні; ФОП ОСОБА_2 та контрагенти-постачальники (ПП «АГРОСТАЛЬПРОМ» та ТОВ «ШОКОВІТА»), на час здійснення спірних господарських операцій мали належну цивільну (ст.80 ЦК України) та податкову правосуб'єктність: були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та мали чинні свідоцтво про реєст рацію платника ПДВ; - фактичні поставки товару від контрагентів-постачальників (ПП «АГРОСТАЛЬПРОМ» та ТОВ «ШОКОВІТА»), були здійснені (доведена реальність поставки); - фактична поставка товару супроводжувалася належним чином оформленими первинними документами (бухгалтерськими, транспортними, платіжними, податковими); персональна відповідальність за порушення податкового законодавства повинна застосо вуватися безпосередньо до конкретного порушника, а не до його контрагентів; контролюючі органи мають право на вжиття санкцій виключно до порушника податкового законодавства, а не до його контрагентів; - порушення порядку здійснення господарської діяльності третіми особами не впливають на результати діяльності платника податків та не можуть бути підставою для притягнення останнього до відповідальності;

Також до перевірки були надані всі документи, які підтверджують реалізацію товару ФОП ОСОБА_2 покупцям (наявні у матеріалах справи).

Разом з видатковими накладними знаходяться товарно-транспортні документи, які не тільки свідчать про факт відвантаження товару, але й підтверджують понесені витрати на транспортування товару, що є підставою для віднесення цих витрат до складу валових витрат.

Відправка товару своїм покупцям здійснюється ФОП ОСОБА_2 за допомогою кур'єрської служби «Нова пошта», шляхом замовлення кур'єра до складу. Така схема роботи є економічно доцільною та не є забороненою та не протирічить жодній діючій правовій нормі.

З реалізованого товару позивач нарахував податкові зобов'язання та валові доходи, а також сплатив відповідну належну суму податків.

Вищевикладене свідчить, що всі вимоги чинного законодавства України ФОП ОСОБА_2 були повністю дотримані.

У зв'язку з тим, що обставини, наведені ДПІ у акті перевірки № 1894 від 03.07.13 р., є недостатніми для висновку про наявність підстав для того, щоб вважати господарські опера ції за договорами, укладеними між ФОП ОСОБА_2 та контрагентами-постачальниками (ПП «АГРОСТАЛЬПРОМ» та ТОВ «ШОКОВІТА») не спрямованими на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними та вважати їх нікчемними, фіктивними, то відповідно й відсутні правові підстави для того, щоб вважати нереальними, нікчемними, фік тивними господарські операції за договорами, укладеними між ФОП ОСОБА_2 та контрагентами-покупцями (ЗАТ «ЄВРОТЕК», ТОВ «БУМСІТІ», ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС», ТОВ «ТАВРІЯ В», ТОВ «ТАВРІЯ І», ТОВ «ВІАЛ-МАРКЕТ», ТОВ «АЛЬФА-РІТЕЙЛ»).

У ДПІ відсутнє право визнання правочинів нікчемними, фіктивними, таке право належить виключно суду.

А судові рішення відносно договорів, укладених між ФОП ОСОБА_2 та контрагентами-покупцями (ЗАТ «ЄВРОТЕК», ТОВ «БУМСІТІ», ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС», ТОВ «ТАВРІЯ В», ТОВ «ТАВРІЯ І», ТОВ «ВІАЛ-МАРКЕТ», ТОВ «АЛЬФА-РІТЕЙЛ») відсутні.

Вказані вище правочини є дійсними та не були оскаржені в судовому порядку та вони є такими, на підставі яких виникли права і обов'язки сторін даних угод. Отже у зв'язку з недоведеністю ДПІ своїх висновків та тверджень, та у зв'язку з наданням усіх первинних документів, відсутні будь-які правові під стави вважати операції проведені ФОП ОСОБА_2 з реалізації товару, на адресу контрагентів-покупців, нікчемними, фіктивним та недійсними.

Висновки Акту перевірки № 1894 від 03.07.13 р. ґрунтуються лише на припущеннях перевіряючих осіб щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, позиція відповідача про те, що ці правочини суперечать інтересам держави, не підкріплена належними доказами.

Таким чином, факти, викладені в Акті перевірки № 1894 від 03.07.13 р. не можуть бути належними доказами наявності порушень ФОП ОСОБА_2 вимог статей 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України відносно того, що укладені угоди з контрагентами (постачальниками та покупцями) не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними та не можуть бути підставою для визнання таких угод недійсними, висновки викла дені в Акті перевірки № 1894 від 03.07.13 р. не відповідають дійсності, не підтверджуються документальними доказами, не відповідають вимогам чинного законодавства України, є необґрунтованими, хибними, такими, що по рушують права та охоронювані законом інтереси позивача, у зв'язку з чим по даткові повідомлення-рішення, які виписані на підставі цього Акту є протиправними та підлягають скасованню.

Отже, виходячи із вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форма «Р» Держа вної податкової інспекції Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.07.13 р. № 1702000035.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форма «Р» Держа вної податкової інспекції Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.07.13 р. № 1702000036.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форма «Р» Держа вної податкової інспекції Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.07.13 р. № 1702000035.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України у сумі 749 (сімсот сорок дев'ять) грн.42коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.П. Павловський