Постанова № 34446637, 21.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2013 р. Справа №805/13494/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Харцизьку Донецької області про визнання дій протиправними, скасування вимог про сплату недоїмки № Ф-552 від 17.05.2013 року, № Ф-552 від 12.07.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку про визнання дій протиправними.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що вона отримала прийняті відповідачем вимоги про сплату боргу № Ф-552 від 17.05.2013 р., та № Ф-552 від 12.07.2013 р. з якими не погодилася, посилаючись на те, що вона є пенсіонером за віком на пільгових умовах, через що не повинна сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

До судового засідання позивач надала заяву про збільшення позовних вимог, а саме скасування прийнятих Управлінням пенсійного фонду України наступних вимог та рішень: вимог про сплату недоїмки №Ф552 від 17.05.2013 року на суму 1 194,03 грн., рішення №943від 11.07.2013 р. про застосування штрафних санкцій на суму 170,00 грн., вимогу про сплату недоїмки № Ф-552 від 12.07.2013 року на суму 8 852,72 грн., підтримала заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просила задовольнити позов

Протягом розгляду справи позивачем була надана заява про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог про скасування рішення №943 від 11.07.2013 року про застосування штрафних санкцій та розгляд справи в письмовому провадженні. Ухвалою суду від 21.10.2013 р. була задоволена заява позивача, та позовна заява залишена без розгляду в частині позовних вимог про скасування рішення №943 від 11.07.2013 року про застосування штрафних санкцій

Представник відповідача під час розгляду справи позов не визнала, при цьому не заперечила, що позивач є пенсіонером за віком на пільгових умова, але зазначила, що позивач повинна сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки не досягла загального пенсійного віку та отримує пенсію на пільгових умовах. Просила у задоволенні позову відмовити.

До судового засідання 21.10.2013 року представник відповідача не з'явилась, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялась належним чином.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 21.10.2013 р. причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду визнані поважними.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.9) позивач ОСОБА_1 зареєстрована в якості фізичної особи - підприємця. Водночас, позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно з пенсійним посвідченням (а.с.8) є пенсіонером за віком.

Відповідачем відносно позивача прийняті вимоги про сплату боргу № Ф-552 від 17.05.2013 р. та № Ф-552 від 12.07.2013 р. у зв'язку з наявністю боргу по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Вказані обставини сторонами не оспорюються.

З урахуванням встановлених по справі обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог з наступних підстав.

Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Нормою ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні відносини врегульовані Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI (надалі Закон № 2464-VI), частина 4 статті 25 якого, зокрема, містить наступні приписи:

Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Отже, до компетенції відповідача у разі наявності заборгованості зі сплати єдиного внеску належить прийняття вимоги, яка є виконавчим документом.

Проте, суд враховує, що борг з єдиного внеску, який зазначений в оскарженій вимозі, визначений відповідачем без урахування внесених змін в Закон № 2464-VI та факту отримання позивачем пенсії за віком.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, вказана у спірних вимогах сума складається із боргу зі сплати єдиного внеску за 2012 - 2013 роки.

За таких обставин суд зазначає, що частиною 4 ст. 4 Закону № 2464-VI в редакції Закону України від 07.07.2011 р. № 3609-VI, який набрав чинності 06.08.2011 р., передбачено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, на час прийняття спірної вимоги згідно з наведеною прямою нормою спеціального закону позивач був звільнений від сплати за себе єдиного внеску. Враховуючи, що спірні вимоги включають суму боргу, яка виникла після набрання чинності Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VI, прийняття вказаних вимог відповідачем не відповідає вказаним приписам закону, через що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на пільговий характер пенсії, призначеної позивачу, суд не приймає до уваги, оскільки розділ ІІ Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII містить чотири види пенсій. Відповідно, пенсії, призначені згідно зі статтями 13 - 18 також відносяться до пенсій за віком. Отже, на позивача розповсюджується дія частини 4 ст. 4 Закону № 2464-VI в редакції Закону України від 07.07.2011 р. № 3609-VI.

При цьому суд також зауважує, що згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, з боку відповідача обґрунтованих заперечень проти позову не надано, суду не надані докази на підтвердження заперечень, в тому числі пенсійна справа позивача. Відомості, про які повідомив позивач, відповідачем не спростовані. За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних доказів, наданих позивачем, яких достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

З урахуванням встановлених по справі обставин позовні вимоги про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу № Ф-552 від 17.05.2013 р. та № Ф-552 від 27.09.2013 р. підлягають задоволенню.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Водночас суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача припинити нарахування єдиного соціального внеску, з наступних підстав.

За змістом предмету заявленого адміністративного позову вимога припинити нарахування єдиного соціального внеску носить характер заборони відповідачу в майбутньому нараховувати ОСОБА_1 єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, судовий захист порушених прав, свобод та інтересів конкретної особи, можливий у випадку, коли має місце таке порушення. Рішення суду не може прийматись як застереження від будь-яких порушень, і також не може бути умовним. Тому відповідач не може бути зобов'язаний у майбутньому утримуватись від нарахування до сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки на час розгляду справи неможливо визначити, чи будуть допущені відповідачем у майбутньому порушення вимог законодавства щодо нарахування такого внеску.

Тому у зазначеній частині позов задоволенню не підлягає.

За приписами ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Тому на користь позивача з Державного бюджету підлягає стягненню сума сплаченого судового збору (а.с.2), відповідно до задоволеної частини позовних вимог, а саме, в сумі 8,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 17, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку про визнання дій протиправними - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати вимоги Управління Пенсійного фонду України м. Харцизьку Донецької області про сплату боргу № Ф-552 від 17.05.2013 р. та № Ф-552 від 12.07.2013 р.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ід. № НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 8 (вісім) грн. 60 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.