Постанова № 34445137, 25.10.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2013 р. Справа № 38/211-10 (5023/1663/12 5023/6061/11 )

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Гончар Т. В. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

первісного стягувача - Поддашкіна О.Ю.

стягувача - Кривошеєнко О.Ю.

1-го боржника - не з'явився.

2-го боржника - Чумакова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу стягувача, ТОВ "Транстерміналсервіс-2000", м. Харків (вх. № 3082Х/3-9) на ухвалу господарського суду Харківської області від 27 вересня 2013 року за заявою ПАТ "Енергомашспецсталь" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі №38/211-10 (5023/1663/12 5023/6061/11)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранслогістик", м. Харків

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЕКС, ЛТД", м. Харків

2. Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ

про стягнення 1060690,99 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 08 вересня 2010 року по справі №38/211-10 позовні вимоги ТОВ "Інтертранслогістик" задоволені частково. Стягнуто з ВАТ "Енергомашспецсталь на користь ТОВ "Інтертранслогістик" суму основного боргу у розмірі 873203,40 грн., пені 177 487,59 грн., проценти річних 26496,10 грн., втрат від інфляції 59704,55 грн., державне мито у сумі 10485,53 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 233,30 грн. та 87881,91 грн. - вартість послуг адвоката.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2011 року по справі № 38/211-10 рішення господарського суду Харківської області від 08 вересня 2010 року по справі № 38/211-10 залишено без змін.

На виконання рішення суду виданий наказ господарського суду Харківської області від 06 травня 2011 року по справі № 38/211-10.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.07.11 року рішення господарського суду Харківської області від 08.09.2010 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду року від 26.04.2011 року по справі №38/211-10 скасовано в частині, що стосується часткового задоволення позову про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранслогістик" 59704,55 грн. інфляційних втрат, 3 % річних у сумі 26496,10 грн., 177487,59 грн. пені та в частині відшкодування судових витрат у справі, не пов'язаних із витратами на послуги адвоката. Справу у відповідній частині передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області. В решті рішення господарського суду Харківської області від 08.09.2010 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 року по справі №38/211-10 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30 грудня 2011 року здійснено заміну стягувача (позивача) за наказом Господарського суду Харківської області від 26 липня 2011 року по справі №38/211-10 (5023/1663/12 5023/6061/11) з ТОВ "Інтертранслогістик" на його правонаступника ТОВ "Транстерміналсервіс-2000".

05 вересня 2013 року на адресу господарського суду за вхідним №32374 надійшла заява від Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Посилаючись на те, що між ТОВ "Інтертранслогістик" та ПАТ "Енергомашспецсталь" є невиконані зустрічні однорідні вимоги термін виконання яких настав, ПАТ "Енергомашспецсталь" провело з позивачем (ТОВ "Інтертранслогістик") заліки зустрічних однорідних вимог на загальну суму 971085,31 грн. та 10000,00 грн. - основного боргу, стягнених судом солідарно з Боржника та ТОВ "Конекс-ЛТД".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.09.2013 року у справі №38/211-10 (5023/1663/12 5023/6061/11) (суддя Жигалкін І.П.) задоволено заяву ПАТ "Енергомашспецсталь" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Визнано наказ суду від 26.07.2011 року у справі №38/211-10 (5023/1663/12 5023/6061/11) щодо стягнення з ВАТ "Енергомашспецсталь" на користь ТОВ "Інтертранслогістик" - 873203, 40 грн. основного боргу, 8732, 03 грн. витрат по сплаті державного мита, 179,19 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 87881,91 грн. витрат на послуги адвоката - таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала мотивована тим, що правомірність проведення і законність проведених боржником заліків з ТОВ "Інтертранслогістик" підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 08.04.2013 року по справі №5023/5384/12, перелік підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню не є вичерпним, а зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання судового рішення не заборонено законом. Тож суд вважає за можливе застосувати до змісту виниклих правовідносин ст. 117 ГПК України.

Стягувач, ТОВ "Транстерміналсервіс-2000", правонаступник позивача (ТОВ "Інтертранслогістик"), не погодився з зазначеною ухвалою, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що за змістом зобов'язального права та на підставі системного аналізу ЗУ "Про виконавче провадження", ст.ст. 526-532 ЦК України у взаємозв'язку зі ст. 601 ЦК України можна дійти висновку, що такий взаємозалік за заявою однієї із сторін на стадії виконання рішення суду може здійснюватися лише у разі згоди на це іншої сторони, підписання між ними мирової угоди та затвердження її в порядку, визначеному ч. 4 ст. 121 ГПК України, що в свою чергу дає право державному виконавцю закінчити виконавче провадження винесенням відповідної постанови. Крім того, скаржник зазначає, що боржник - ПАТ "Енергомашспецсталь" неодноразово звертався до господарського суду Харківської області з відповідними заявами про визнання наказу від 26.07.2011 року таким, що не підлягає виконанню із аналогічними вимогами по справі, тобто про той же предмет і з тих же підстав та між тими ж сторонами, в задоволенні яких було відмовлено. За таких обставин скаржник, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України просить ухвалу господарського суду Харківської області від 27.09.2013 року у справі №38/211-10 скасувати. Провадження у справі за заявою ПАТ "Енергомашспецсталь" припинити.

Первісний стягувач - ТОВ "Інтертранслогістик" апеляційну скаргу про скасування ухвали господарського суду Харківської області від 27.09.2013 року по справі №38/211-10 (5023/1663/12 5023/6061/11) підтримує і вважає, що заява боржника не підлягає задоволенню.

Боржник з обставинами, викладеними в апеляційній скарзі не погоджується, подав заперечення на апеляційну скаргу, вважає ухвалу суду першої інстанції обґрунтованою, законною, прийнятою з додержанням норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судова колегія, в межах вимог передбачених ст.101 ГПК України, повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність та обгрунтованість ухвали суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про скасування ухвали господарського суду першої інстанції з наступних підстав.

Задовольняючи заяву ПАТ "Енергомашспецсталь" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції посилався на те, що між ТОВ "Інтертранслогістик" та ПАТ "Енергомашспецсталь" є невиконані зустрічні однорідні вимоги термін виконання яких настав. ПАТ "Енергомашспецсталь" провело з позивачем (ТОВ "Інтертранслогістик") заліки зустрічних однорідних вимог на загальну суму 971085,31 грн. та 10000,00 грн. - основного боргу. Правомірність проведення і законність проведених боржником заліків з ТОВ "Інтертранслогістик" підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 08.04.2013 р. по справі №5023/5384/12, перелік підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню не є вичерпним, а зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання судового рішення не заборонено законом. Тож суд першої інстанції вважає за можливе застосувати до змісту виниклих правовідносин ст. 117 ГПК України.

Однак, на думку судової колегії, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки поданій заяві боржника, оскільки, відповідно до вимог ч. 5 ст.124 Конституції України та статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом та підлягає виконанню у порядку, що встановлений ГПК України.

Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу та правосуддя. Право на стягнення заборгованості на користь стягувача підтверджене рішенням, наказом та ухвалою господарського суду, повинно бути реалізоване в процесуальних формах, встановлених законодавством про виконавче провадження. Таким чином, зарахування зустрічних однорідних вимог на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з п. 5 ст. 602 Цивільного кодексу України не допускається зарахування зустрічних вимог у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, угода про зарахування зустрічних однорідних вимог, вчинена на стадії виконання судового рішення, може бути підставою для укладення стягувачем і боржником мирової угоди про закінчення виконавчого провадження, яка, у разі затвердження її судом, є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Така позиція узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладених в постановах від 15.02.2007 р. справа №12/98в, від 04.10.2007 р. справа №12/98в, від 17.08.11р. справа № 06-5-38/758-37/145-10.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 30.12.2011 року по справі №5023/6061/11 (н.р. 38/211-10) замінено стягувача з ТОВ "Інтертранслогістик" на ТОВ "Транстерміналсервіс-2000".

Наказ суду виданий про стягнення грошових коштів, згідно ст. 117 ГПК України містить резолютивну частину рішення та підлягає виконанню з урахуванням вимог Ухвали про заміну стягувача, що є юридичною формою рішення суду, виключно у зазначений у наказі спосіб (стягнення грошових коштів) та на користь зазначеної в ухвалі суду сторони стягувача - ТОВ "Транстерміналсервіс-2000".

Вчинення боржником правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог відбулося 30.12.2011 року після набуття рішення господарського суду від 08.09.2010 року законної сили, після видачі судом наказу на виконання рішення та здійснення ухвалою суду заміни сторони стягувача.

Тобто, правочин про зарахування зустрічних однорідних вимог, що був здійснений боржником - ПАТ "Енергомашспецсталь" відносно ТОВ "Інтертранслогістик", котрий вже не був стягувачем, є нікчемним.

Складання боржником після заміни сторони стягувача та отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги - односторонніх актів заліку з ТОВ "Інтертранслогістик" не є добровільним виконанням ухвали господарського суду Харківської області від 30.12.2011 у справі №38/211-10 (5023/1663/12 5023/6061/11) про стягнення на користь ТОВ "Транстерміналсервіс-2000" грошових коштів.

Як правомірно вважає представник скаржника, враховуючи наявність рішення суду у справі №38/211-10 (5023/1663/12 5023/6061/11) про стягнення грошових коштів, набуття рішенням законної сили, набуття законної сили ухвалою суду про заміну стягувача, видачу наказу, належним є виключно встановлений судом спосіб стягнення саме грошових коштів та на користь конкретного, встановленого судом стягувача, яким ТОВ "Інтертранслогістик" не є.

Крім того, наданими боржником актами заліку не встановлено їх відношення до ТОВ "Транстермінасервіс-2000", котре на час подання заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, є належним стягувачем.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник - ВАТ "Енергомашспецсталь" не звертався до господарського суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення (згідно з ст. 121 ГПК України).

Мирової угоди між належним стягувачем та боржником також не укладалося.

В ході апеляційного провадження визнано, що спосіб та порядок виконання рішення суду було фактично змінено судом першої інстанції в порушення та не в порядку передбаченому ст. 121 ГПК України.

За вказаних обставин, ухвала господарського суду Харківської області від 30.12.2011 року про зміну стягувача, що у встановленому Законом порядку набула законної сили, діє, є чинною та підлягає виконанню у зазначений в ухвалі та наказі суду спосіб, тобто шляхом стягнення грошових коштів з боржника на користь ТОВ "Транстерміналсервіс-2000", а заява боржника - ПАТ "Енергомашспецсталь" про визнання наказу від 26.07.2011 року таким, що не підлягає виконанню, є безпідставною і не підлягає задоволенню.

Таким чином вимоги апелянта про скасування господарського суду Харківської області від 27.09.2013 року у справі №38/211-10 (5023/1663/12 5023/6061/11) підлягають задоволенню.

Вимоги про припинення провадження у справі задоволенню не підлягають, оскільки боржник дійсно неодноразово звертався до суду першої інстанції із заявами про визнання наказу від 26.07.2011 року таким, що не підлягає виконанню, однак, зазначені заяви містили інші підстави, ніж були заявлені в заяві від 05 вересня 2013 року.

На підставі вищевикладеного, ухвала господарського суду Харківської області від 27.09.2013 року у справі №38/211-10 (5023/1663/12 5023/6061/11) прийнята без урахування фактичних обставин справи та діючого законодавства, із порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню та відмовою у задоволенні заяви про визнання наказу від 26.07.2011 року у справі №38/211-10 (5023/1663/12 5023/6061/11) таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, керуючись, ст. 124 Конституції України, ст. 599, 602, Цивільного Кодексу України, Законом України "Про виконавче провадження", ст.ст. 33, 49, 99, 101, ст.ст. 103-106, ст.ст. 115-117, ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 27.09.2013 року у справі №38/211-10 (5023/1663/12 5023/6061/11) скасувати.

В задоволенні заяви ПАТ "Енергомашспецсталь" про визнання наказу від 26.07.2011 року у справі №38/211-10 (5023/1663/12 5023/6061/11) таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Стягнути з ПАТ "Енергомашспецсталь" (84306, Донецька область, м. Краматорськ, код 00210602) на користь ТОВ "Транстерміналсервіс-2000", (м. Харків 61044 пр Московський, 257, к. 10012 код 37368122) - 573,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 25.10.2013 року.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Плужник О.В.